Перейти к публикации
Юрий Нороха

Очерки из окопов Восточного Фронта

Оцените эту тему

Рекомендованные сообщения

Вступ

Запорукою безпеки країни є її спроможність дати відсіч любому агресору. Основою такої спроможності є національна єдність, а також продумана і постійно діюча система державної мобілізації до боротьби всіх наявних ресурсів, і у першу чергу – людських. Армію можливо перемогти, народ – ні.

За статистикою під час збройних конфліктів значна частина цивільного населення гине від елементарного незнання простих, але важливих правил виживання в екстремальних умовах війни. Загальновідомо: поінформований – значить підготовлений, тому до вашої уваги пропонується інформація щодо порядку дій громадян в умовах збройного конфлікту. 

Даний матеріал зібраний із загальнодоступних і відкритих джерел інформації, він відображає досвід виживання в зоні бойових дій, зокрема на анексованих землях Донбасу. Поради, викладені у статті, передбачають, насамперед, умови окупації та інфраструктурного колапсу, вони є ознайомчими та носять рекомендований характер. 

Сподівайся на краще, готуйся до гіршого

Війна – це самий складний вид людської діяльності. Питання особистого чи колективного виживання під час бойових дій є багатогранним, тому осмислювати та аналізувати його потрібно постійно, а готуватись до нього завчасно.

При підготовці до виживання в умовах війни вам варто одразу вирішити для себе основне питання: залишатись удома, чи евакуюватись у безпечне місце. Від вашого рішення залежать ваші подальші дії. 

Для прийняття адекватного рішення варто розуміти, що в період ведення бойових дій на теренах країни можлива часткова чи повна руйнація її інфраструктури. Кожен населений пункт, без винятку, може опинитись в епіцентрі збройного конфлікту, бути оточеним ворогом чи просто ізольованим від решти світу внаслідок знищення шляхів сполучення та систем зв’язку. 

В умовах ізоляції можлива часткова чи повна руйнація систем життєзабезпечення. Як правило, перестають діяти муніципальні служби, система розподілу продовольства, подачі електроенергії, води, газу та інших ресурсів. Централізоване державне управління перестає повноцінно виконувати свої обов’язки чи функціонувати взагалі. 

Окрім очевидних небезпек, можуть виникати додаткові фактори ризику: масові заворушення місцевого населення, утворення чисельних банд мародерів чи активізація кримінального елементу, діяльність диверсійних груп противника, радіаційні та хімічні забруднення ділянок місцевості внаслідок застосування комбатантами відповідної зброї чи після руйнування промислових підприємств, відстійників, затоплення значних територій водою внаслідок руйнування дамб, зсувів ґрунту із-за руйнування інженерних укріплень, тощо. 

В зв’язку з цим, в складних умовах воєнного стану чи будь-якої іншої кризи суттєво збільшується роль самоорганізації місцевих громад. Виживання поодинці в умовах війни є неможливим. Винятком самостійних дій може бути лише евакуація. 

Гуртування та об`єднання громадян за сімейним, місцевим, вуличним, національним, соціальним, ідейним чи іншим принципом є життєво важливим фактором виживання в умовах інфраструктурного колапсу та соціального хаосу. Згуртована громада чи група громадян, що об`єдналися, має більше шансів та можливостей для виживання. Колективні зусилля дозволяють ефективно вирішувати питання добування продуктів харчування, палива, речей першої необхідності і, що найголовніше у воєнний період, здійснювати організований колективний самозахист та оборону. Самотні одинаки на війні – це кінематографічний міф.

Основний принцип підготовки до будь-яких форс-мажорних обставин звучить так: «Сподівайся на краще, готуйся до гіршого».

Під час окупації ворогом території країни, найбільш важливим питанням у виживанні стає наявність у громадян вогнепальної зброї та боєприпасів до неї. Люба вогнепальна зброя: мисливська, спортивна чи бойова є суттєвим аргументом, з яким стануть рахуватись диверсанти, саботажники, бандитські формування, мародери та загарбники. Тому про зброю і боєприпаси потрібно подбати у першу чергу. В умовах дестабілізації обстановки, пограбування вашого помешкання, напад на вас чи вашу родину – це питання часу. Без зброї ви – жертва. Без варіантів. 

На даний момент українська влада блокує будь-які законопроекти щодо легалізації права громадян вільно володіти вогнепальною зброєю, зокрема пістолетами та автоматичною зброєю, для особистого самозахисту. Право вільно носити бойову зброю надається тільки офіційним підрозділам силових відомств, які залучені до бойових дій, охорони стратегічних чи важливих об’єктів, а також підрозділам з числа персональної охорони олігархів чи крупних політиків, що перебувають у тилу, у тому числі і президентській охороні. Це не знімає проблему захисту решти населення країни від зовнішнього агресора та внутрішнього бандитизму. 

Міліцейські підрозділи, суди та прокуратура також не вирішують цих завдань. За світовим досвідом та досвідом сучасної України значна частина представників правоохоронних органів після окупації переходить на сторону ворога чи активно співпрацює з ним. Тому сподіватись на захист міліції в критичних ситуаціях не варто. Окремі випадки героїзму працівників МВС лише підтверджують правило, оскільки героїзм на війні з’являється тоді, коли відомче командування нездатне ефективно працювати чи зраджує присязі.

Гітлер не став захоплювати невеличку у порівнянні з іншими європейськими країнами Швейцарію зокрема із-за її національної оборонної доктрини. Кожен швейцарський громадянин чоловічої статі, незалежно від свого соціального статусу, до 50-річного віку зобов’язаний щорічно проходити доволі інтенсивний місячний курс військової підготовки. Кожен резервіст тримає напоготові у своїй домівці видану державою зброю та спорядження. В разі ворожої інтервенції п’ятимільйонна Швейцарія за одну добу здатна підняти півтора мільйона добре підготовлених та вже озброєних резервістів. Щоб подолати таку армію потрібні колосальні ресурси, адже тоді кожен будинок стане фортифікаційною спорудою а за кожним кущем критиметься пастка для ворога. Організувати лінії постачання своїх підрозділів по таким територіям агресору практично неможливо. Тому, власне із-за неможливості повної окупації Швейцарії будь-яким загарбником, капіталісти світу і тримають в її банках свої кошти. 

Є інші світові приклади. СРСР поламало в 1939 році зуби об оборонну доктрину Фінляндії, що схожа до швейцарської. Мікроскопічний, у порівнянні з усім арабським світом, Ізраїль, в якому резервістами є як чоловіки, так і жінки, які також є постійно озброєними, вже десятки років успішно протистоїть арабським терористам. 

На даних прикладах можна припустити, що прийняття владою відповідного закону про зброю та внесення поправки до Конституції України щодо права та обов’язку нас, громадян, на збройний самозахист та гарантування нами самими, а не президентом, як самої Конституції, так і суверенітету нашої країни, унеможливило б в принципі будь-які спроби сепаратизму чи вторгнення в Україну будь-якого загарбника. 

В любому випадку при окупації вам доведеться робити свій вибір – тікати чи ставати до боротьби. Бути відстороненим не вийде. Вибір за вами.

Для людської психіки війна – це завжди потужний стрес. На звичні для мирного часу речі людина під час війни починає дивитись по-іншому. Слід завжди пам’ятати, що на війні немає розподілу на поганих і хороших людей. Є люди із своїми переконаннями, які хочуть вижити і перемогти, як зі сторони тих, хто обороняється, так і зі сторони, тих, хто нападає незалежно від ідейного підґрунтя. 

В умовах реальних збройних конфліктів людські норми моралі, етики та загальноприйняті правила поведінки мирного часу можуть нівелюватись. В екстремальних обставинах людина здатна проявляти якості, про які раніше не підозрювала, а в умовах реальної загрози життю у свідомості людини може відбутись перелам світосприйняття. Як правило, з першими пострілами та вибухами із свідомості людини зникають звичні для повсякденного побуту демагогія, політика та романтика, але проявляється її справжній характер, прокидаються певні інстинкти, як у позитивному значенні, так і в негативному.

Нормальною реакцією людини на очевидну небезпеку, агресію, смерть чи руйнацію може бути страх і паніка, які викликають нервове напруження чи стрес. У свою чергу, стрес може призвести до слабо контрольованої поведінки: гіперактивності чи навпаки, до апатії, ступору та безвольності. Щоби уникнути панічного стану у майбутньому, варто усвідомити дійсність і морально себе налаштувати до можливих кардинальних змін у житті. Але не варто себе накручувати, бо вірити потрібно тільки у кращий фінал, інакше не варто докладати зусиль до виживання. 

Якщо небезпечна ситуація застала вас зненацька, і ви відчули приступ паніки, то дуже важливо якнайшвидше почати негайно діяти. Діяння допоможуть вам краще сконцентруватись. Паралельно діям опановуйте себе зусиллям волі. Якщо дозволяє обстановка, зробіть декілька глибоких вдихів та повільних видихів – це врівноважить ваше дихання та сповільнить серцебиття. Затямте самі для себе, що те, що відбувається довкола – вже відбувається, і ви цього не зміните, але ви можете до цього пристосуватись. Ви до цього готувались. Якщо обстановка дуже агресивна і для вас є безпосередня загроза, то вам тим більше потрібно рухатись, без поспіху, але швидко і чітко. Якомога швидше зусиллям волі сконцентруйте свою увагу на простих і практичних речах, які потрібно зробити негайно: зорієнтуватись з якої сторони ведуть вогонь і зійти з лінії вогню, вийти з району обстрілу, добігти до укриття, потурбуватись про захист та безпеку дітей і рідних, тощо. 

Ваша кров миттєво наповниться адреналіном, ваш організм отримає цей природній допінг автоматично. Ваша реакція може бути непередбачуваною, від ейфорії до лихоманки. При можливості випийте будь-який солодкий напій, з’їжте шматочок шоколаду чи просто киньте жменьку цукру до рота. Це допоможе знизити рівень стресу в організмі. 

Алкоголь в стані стресу чи в екстремальних ситуаціях неприпустимий категорично! Ефект сп’яніння заважає реально оцінити ситуацію і прийняти вірне рішення. Незважаючи на розслаблюючу дію алкоголю на нервову систему та м’язи тіла, він суттєво загальмовує реакцію, знижує рівень концентрації та увагу. 

Разом з тим, алкоголь допомагає послабити фізичний біль, психологічне чи нервове напруження. Але його прийом доцільний тільки у тому випадку, коли ви перебуваєте у повній безпеці і про вас є кому подбати в разі тривоги. За статистикою, під час бойових дій, масштабних природних чи техногенних колапсів кількість споживання алкоголю населенням збільшується до десяти разів: як для психологічного розслаблення, так і для обробки ран чи обезболення. В любому випадку не зловживайте ним.

Мій дім – моя фортеця

Для найбільш ефективного виживання в складних умовах кризи, катастрофи чи війни потрібно максимально зменшити свою залежність від муніципальних служб та централізованого забезпечення. 

Якщо ви плануєте залишатись у своєму населеному пункті, то вам треба знати, що найбільші можливості для автономного проживання забезпечує наявність власного будинку на власній земельній ділянці, якнайдалі від всіх стратегічних чи важливих інфраструктурних об’єктів. Якщо ви проживаєте у квартирі, вам слід на період ускладнення обстановки перевезти сім`ю до рідних чи друзів, які мають таке житло, оскільки це дасть вам можливість підтримувати повну автономність та незалежність від сучасних систем життєзабезпечення тривалий період. Крім того, при грамотній організації внутрішнього устрою, розпорядку та ресурсів, така оселя може стати опорним пунктом, в якому можна ізолюватись на тривалий період та з якого можна відбити напад озброєних мародерів чи грабіжників.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Вася Петров

10 марта 

«АХУЕННО БЫТЬ ВОЕННЫМ!!!» «Апостол». Парням батальона на память. Горжусь Вами! Недаво читаю газету и с удивлением узнаю – «реформування Збройних Сил УкраЇни іде повним ходом!»- и остолбенел! Кипттвоёмолоко! Я в этой армии с 2014-го года, а всё проходит мимо! Мало того, что вхожу в особовий склад 93%, так наверное, я попал ещё и в те 30%, которым не досталось современных средств связи – это если снова верить газете – « 70% армії забезпечені найсучаснішими засобами зв’язку!». И тут у меня файлы в мозгу зависли… Вот хотя бы пару дней побывать в этой реформированной армии! Технику этой армии по телевизору видел – новая, красивая! А я открываю акт технічного стану своего самого молодого «бардака» - а он, оказывается,- Иисус Христос, -ему 33 года! Хотя нет! Про технику новую соврал! Есть! Есть у нас один командир роты, так у него есть новый «КАМАЗ»! Да! Российский, правда, ихтамнетовский… Но его ведь там нет!!! Стоял он, бесхозный, между нами и сепарами метрах в двухстах от нас… До сепаров – пятьсот… Стоит бедняга безхозная, скучает, от пуль страдает … Этот ротный сходил к нему аккуратно, посмотрел, подумал, подготовился… - и сам со своими парнями реформировал технику своего подразделения! Пока сепары от такой наглости дупля отбивали, потом начали возмущаться из «покемонов», агеэсов… Наши парни культурно попросили прекратить возмущение и замолчать – глядишь, а ротный с новым «КАМАЗом»!!! – пробега всего около пятисот км! Ну, прострелен, ну обгорел малёхо… Зато движок, навесное, коробка, мосты, расходники – нулячие! Вот он свой старый ротный «КАМАЗ» и реформировал! Этот же ротный хочет ещё немного свою технику отреформировать, но там проблема – до сепаров метров сто, до нас – семьсот, зона прямой видимости с их стороны, начнут они кричать, возмущаться, звонить на наше минобороны – укропы технику воруют! Помогите! А там тоже движок новый и т.д. ( он днем к нему аккуратно сходил, пофотографировал, что бы знать, чем может распологать). Сейчас ведь перемирие, стрелять нельзя…

 

image.thumb.png.d44e979f9d1965a1380c1b59684637f7.png

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Очерки будней Восточного Фронта.

Для всіх романтиків війни та поцінювачів outdoor survival. Рвучкий вітер з мілесеньким дощиком, що пронизує наскрізь, розмазує соплі по писку та від якого скляніють пальці на руках. Липкий, напіврідкий і холодний бруд довкола і в самих неочікуваних місцях на тобі. Нудні, рутинні, але виснажливі і небезпечні прогулянки по мальовничим місцям Донбасу. Спринтерські перебіжки з двадцятикілограмовим барахлом на собі, чи клята необхідність імітувати пів дня нерівності грунту без можливості розім'яти кінцівки. Неминаюче нервове напруження, викликане бажанням не пропустити ворожий артилерійський залп, чи замаскований фугас на дорозі, чи тіні ДРГ ось у тій лісопосадці. особиста гігієна завдяки вологим серветкам та туалет на простій ямі, але з турбопіддувом. Люба їжа стає смаколиком, а гаряча їжа - божественною. Можна показати російському БПЛА щирий fuck, а через 15 хвилин весело бігти до бліндажу. Вам тут раді не всі, але ти відчуваєш, ти знаєш, що це твоя земля. І ти тут до кінця.
Це моя війна сьогодні. 
Wellcome!
Восточный Фронт

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Ваша оселя, в якій ви плануєте виживати, повинна бути непримітною, а краще непривабливою, і зовні мало чим відрізнятись від інших забудов, а ще краще – мати ознаки занедбаної чи нежилої. Великі і високі будинки, які виглядають заможними будуть розграбованими у першу чергу.

Бажано мати високий кам’яний паркан та глухі ворота, як додаткову перешкоду проти ймовірної атаки чи випадкового обстрілу. Ворота мають бути завжди наглухо заблокованими. Свої виходи за межі подвір’я потрібно мінімізувати і маскувати. Не використовуйте парадний вхід з вулиці. Використовуйте бокові чи додаткові входи на подвір’я чи будівлю, стежку через город, садок чи любий інший непримітний шлях, навіть якщо вам доведеться приставляти драбину, щоб перелізти через власний паркан. При поверненні додому вас повинні чекати, щоб без зайвого шуму подати вам драбину чи відкрити двері.

На вашому подвір’ї повинна бути криниця і вигрібна яма, яку перед прогнозованими подіями варто ретельно почистити. Вигрібна яма, чи септик, в разі ізоляції, окрім функції каналізації, стане вашим сміттєзвалищем. Разом з тим пам’ятайте, що любе сміття, що горить, незалежно від походження, повинно спалюватись у печах, як паливо. За екологію потурбуєтесь після війни. Ви повинні викидати тільки те, що не можете з’їсти, або спалити чи пристосувати до своїх потреб – помиї наприклад.

Будинок повинен мати підвал чи погріб на подвір’ї. Це ваш основний склад та ваше бомбосховище. Звісно, якщо вашу оселю атакуватимуть регулярні війська чи бандитські загони на бронетехніці чи з груповою зброєю (крупнокаліберними кулеметами, гранатометами), то шансів у вас немає, незалежно від того, у скільки рядів лежить цегляна кладка вашого будинку. В такому разі вам потрібно неодмінно евакуюватись. Або загинути, захищаючи власну оселю. Однак ми ведемо мову про ваше виживання, і будемо вважати, що ви вірно передбачили розвиток ситуації саме у місці вашого проживання.

Від прямого попадання авіаційної бомби ні підвал вашого будинку, ні ваш погріб не врятує (якщо він тільки не заглиблений в ґрунт на 3-4 метри). Але від ракети залпового вогню, артилерійського снаряду чи мінометної міни у вас буде шанс врятуватись.

Оскільки ми говоримо про москальську інтервенцію, то можна сміливо говорити, що агресор з мирним населенням не рахується, ні з своїм, ні з чужим тим більше. Московські командувачі без докорів сумління наноситимуть авіаційні чи артилерійські удари по спальних районах українських міст. Чечня, Абхазія, Грузія, а тепер і Схід України, тому є підтвердженням. У такій ситуації основний принцип виживання – бути під час стрілянини подалі від неї, або якомога нижче поверхні землі.

Якщо у вашому будинку немає підвалу чи погребу, починайте копати хоча б глибоку траншею, яку накрийте зверху товстими колодами чи брусом, або бетонною плитою. Не забудьте перед засипанням колод землею покрити їх целофаном чи іншим гідро-ізолюючим матеріалом, а самі колоди чи брус бажано закріпити між собою металевими скобами. З середини траншею обшийте товстими дошками. Деревина на стінах траншеї зменшить ймовірність рикошету, якщо в середину влетить уламок. Насипайте над траншеєю побільше землі, яку ретельно утрамбуйте. Захід до траншеї робіть перпендикулярним. Ще краще, якщо від основного коридору траншеї ви викопаєте окремі чарунки (заглибини) на кожного члена сімї.

Для посилення стін вашої оселі можна використовувати звичайні мішки з піском чи землею, які слід складати у шаховому порядку по периметру будівлі до самого даху. Однак це є явним демаскуючим фактором. Виявивши ваш укріплений будинок, ворог може використати його для своїх потреб. Щоб залишатись непримітним, укріпляйте будинок з середини. Закріпляйте міцні та масивні щити з дерева чи металу (що знайдете) на вікна та двері. Від прямих попадань кулеметних куль чи уламків артилерійських зарядів вони можуть не захистити, але від малого калібру типу 5.45 АК чи дрібних уламків можуть. Якщо ви закріпите з середини любу металеву сітку на вікнах, то закинути вам у хату гранату буде неможливо. На скло, знову з середини, клейте навхрест смужки паперу чи скотчу, щоб уламки скла не розлітались по вашому дому.

Пам’ятайте, що черга з крупнокаліберного кулемета бронетранспортера чи штурмового гелікоптера може пробити любу цегляну стіну сучасних будівель, в тому числі і бетонні панелі багатоповерхівок. Житлові будівлі не є захистом. Ховайтесь під землею.


Знизити свою залежність від цивілізації можна наступними способами.


1. Зменшити свої потреби.

Задовольняйтесь меншим. Війна – не час для розкошів та забаганок. Сконцентруйтесь лише на тому, що допоможе вам вижити. Ресурси мають вирішальне значення для виживання в складних умовах.


2. Створити запаси.

Ефективність, практичність та доцільність – основні принципи при створенні запасів. Запаси мають бути достатніми для того, щоб існувати вам та всім хто буде з вами без будь-якого зв’язку із зовнішнім світом протягом тривалого часу.

В ідеалі, цей запас повинен передбачати повну автономію терміном не менше шести місяців. При створенні запасів орієнтуйтесь саме на найскладніший у кліматичному відношенні період: кінець осені – зима – початок весни.


Запаси повинні включати наступні позиції.


Зброя. Придбайте, виміняйте, знайдіть, здобудьте: автомат, карабін, гвинтівку, рушницю чи дробовик та максимум набоїв до них. Набоїв забагато не буває. Це найбільш важливий запас в умовах війни! Не вихваляйтесь її наявністю, не носіть її відкрито по вулиці. Ваша зброя тільки для самозахисту та захисту вашої оселі. Не турбуйтесь про відсутність дозволу на зброю, після війни ви, як законослухняний громадянин, офіційно її здасте. Влада спеціально для цього вводить місячники добровільної здачі зброї. Або не здасте. Вирішувати вам.

Зрештою, після Майдану, ми стали змінювати державну систему та руйнувати кріпацькі радянські стереотипи. Цілком ймовірно, що через певний час ми змінимо своє законодавство щодо зброї і визнаємо право кожного громадянина боронити самого себе. Тоді, гарантами Суверенітету та Конституції буде не Президент, а єдиний носій влади в Україні – її Народ, і вашу трофейну зброю потрібно буде лише легалізувати встановленим порядком.

Якщо ви не солдат, і навіть не мисливець, чи готові ви убити заради самозахисту? Вирішіть це питання для себе до того, як все почнеться. Війна не розрізняє статі, віку, віросповідання чи ваших моральних принципів – убивають любого, кого вважають ворогом, або заради краму чи ресурсів. Якщо ви плануєте виживати, і не покладаєтесь лише на удачу, то варто усе ж таки навчитись володіти зброєю особисто вам та членам вашої сім`ї.

Якщо ви не професійний стрілець, але під час нападу бандита на вас, ви вирішили стріляти, то не намагайтесь бути гуманним та поцілити йому у ногу чи плече. Просто стріляйте у нього. Поцілите туди, куди поцілите. Головне завдання для вас – зупинити нападника. Якщо уб’єте, значить така його доля. Не ви нападали, але він на вас, а у вас є законне і невід’ємне право захищати себе, своїх близьких та власне майно. Тим більше в умовах війни.

Крім цього, нападники діють переважно групами, тому у вас буде дуже мало часу на прицілювання. Не робіть помилки, відмовившись від вогню по нападнику тільки із-за того, що ви не бачите зброї в його руках. Коли ви її побачите, вже може бути пізно, або зброя може бути у його спільника, який причаївся у засідці.

Якщо ви застрелили нападника навпроти вашого дому чи у вас на подвір’ї, вам доведеться потурбуватись про його тіло. Обшукайте його, щоб знайти документи. Дані про нападника запам’ятайте. Його речей та документів не беріть. Якщо місцевої влади та міліції вже немає, і викликати нікого, поховайте усе з ним де порахуєте можливим, але не у власному дворі. Прийде мирний час, тіло ексгумують та ідентифікують.


Продукти харчування тривалого зберігання та висококалорійні продукти: консерви, крупи, бобові, макарони, картопля, сухарі, галети, сіль, перець, мука, чай, кава, какао, цукор, шоколад і шоколадні батончики, консервовані продукти домашнього приготування, сухофрукти, сухі напівфабрикати, алкоголь, олія, тютюн, очищена вода у бутлях, тощо. Висококалорійні продукти потрібні для швидкого відновлення сил у важких чи небезпечних умовах, а не для насолоди смаком.


Паливо. Бензин, дизель, мазут та автомобільна олива для вашого транспорту, розпалювання вогнища чи приготування коктейлів «Молотова», дрова, хмиз, вугілля, торф, брикети, балонний газ, гас для ламп чи гасових пальників, старі меблі, дерев’яні вироби та панелі, макулатура – все, що горить, має бути заготовленим.


Медикаменти. Найперше – для невідкладної допомоги при травмах та кровотечах, антибіотики, обезболюючі препарати та препарати проти кишкових інфекцій, а також ті ліки, які потрібні вам особисто чи членам вашої сім’ї.


Живлення. Батарейки, акумулятори, електрогенератори, динамо-машини, конденсатори, тощо. Вам потрібно мати в готовності до використання ліхтарі, радіоприймач, радіопередавач, мобільний телефон, GPS-навігатор, тощо.


Гроші. Під час війни національну валюту їстиме інфляція, тому гроші бажано тримати стійкою валютою, золотими та срібними виробами, або іншими коштовностями. Разом з тим, в умовах тотального колапсу чи повної ізоляції гроші та коштовності перестають відігравати свою роль. Їхнє місце займають речі широкого вжитку, їжа тривалого зберігання, набої поширеного калібру і таке інше.


Речі найпершої необхідності: свічки, сірники, запальнички, засоби особистої гігієни, засоби для чищення та прання, теплі речі, міцне взуття, кульки для сміття, одноразовий посуд, мішки, ножі, різноманітні інструменти, набір різних ряднин та матеріалів, набір різноманітних ємкостей, труб та шлангів, скотч та ізоляційна стрічка, різноманітні механічні пристрої та багато іншого, що стане вам у пригоді у вашому конкретному випадку.

Варто також пам’ятати про схеми, плани та карти місцевості вашого проживання чи шляхів вашої евакуації у безпечний район, технічні порадники з експлуатації пристроїв чи механізмів, які ви передбачаєте використовувати, посібники для самостійного ремонту обладнання чи техніки і так далі.

Можна придбати мопед, моторолер чи велосипед. Транспорт з невеликим об’ємом двигуна споживатиме значно менше дорогого палива та збереже вашу мобільність, а велосипед дозволить рухатись практично безшумно з достатньо високою швидкістю та перевозити невеликі вантажі. В умовах великого міста, транспортних заторів, перекритих чи розтрощених вулиць цей транспорт буде особливо доречним.

Гужовий транспорт (коні, воли, віслюки) за вашим вибором, якщо у вас є можливість заготовляти корм та місце, де його утримувати. Крім того, любі свійські тварини, включаючи домашніх улюбленців – це їжа. Разом з тим, майте на увазі, що ваш гужовий транспорт може бути конфіскованим ворогом чи рідною армією, або вас можуть заставити працювати візничим в інтересах війська. Для перевезення вантажів, в якості тягачів, можна також використовувати і великі породи собак. Собак також можна їсти.


3. Налагодити власне виробництво.

Будь-яке виробництво, що відповідатиме потребам часу. В умовах війни різко зростає попит на практичні уміння та навички. Ремонт всього, що ламається, виготовлення предметів першої необхідності та приладдя для виконання різноманітних повсякденних завдань чи надання першої медичної допомоги – все буде корисним. Принаймні вам варто мати набір необхідних інструментів та запас основних матеріалів для самостійного ремонту будинку та речей, які ви використовуєте, а також речей тієї сфери діяльності, фахівцем якої ви є. Адже певне коло людей знатиме про ваші навички чи уміння, тому до вас будуть звертатись по допомогу.


4. Підвищити ефективність свого домашнього господарства.

Ваше господарство стане основним джерелом харчування та достатку вашої родини після спустошення магазинів. Заведіть садок, город, розводьте тварин, птицю чи рибу, вирощуйте гриби, ставте пастки на дичину, якщо неподалік вашого дому поле чи ліс. Робіть все, що дозволить вам не померти з голоду. Але при організації господарства керуйтесь достатньою необхідністю. Не варто влаштовувати ферму чи висаджувати плантації. Усе велике важко приховати та захищати, все примітне може бути пограбованим. Ваше господарство має уміститись в межі вашого огородженого парканом двору.

В разі окупації вашого населеного пункту ворогом, не варто полювати зі зброєю, навіть якщо на вашій рушниці глушник, навіть якщо ви носите її в рюкзаку, навіть якщо це не рушниця, а арбалет, так як вас обов’язково виявлять патрульні чи спостерігачі, роззброять та покарають.

Тримайте удома тижневий запас консервованої води для пиття із розрахунку: 1.5-2 літра на кожного чоловіка на добу. До моменту завершення терміну придатності використайте цю воду і замініть її на свіжу. Запас води потрібно тримати незалежно від того, чи є у вас постійне джерело водопостачання, чи ні. Окрім питної води тримайте запас технічної води для гігієнічних та господарських потреб, гасіння пожежі чи розведення риби. Таку воду можна тримати у діжках, пластикових пляшках, ванній, басейні, викопаній ямі тощо. Потурбуйтесь про накопичення дощової чи талої води, знову ж таки – незалежно від наявності постійного водопостачання чи криниці. Якщо поряд тече річка чи струмок, розгляньте можливість облаштування водовідводу до вашого подвір’я. Вода є вода, її можна фільтрувати, кип’ятити, конденсувати для пиття чи готування їжі.

Воду для купання чи миття можна нагрівати від сонця. Для цього потрібно накопичувальний бак чорного кольору встановити у сонячному місці. Можна викласти спіраллю чи змійкою 50-100 метрів чорного резинового шлангу на даху будинку з південної сторони чи просто на підвищенні на сонячному місці. Пропускаючи через нього воду з водогону чи резервуару, ви матимете у крані майже гарячу воду навіть у холодну пору.

Не використовуйте злив води в унітазі, в умовах економії – це розкіш. Зведіть туалет у дворі біля вигрібної ями. До речі, якщо колапс вас застав у квартирі, і водогін зупинився, то вода у бачку унітазу нічим не відрізняється від води у крані, а це 3-6 літрів води!

Не допускайте накопичення брудного посуду та брудної білизни, оскільки водогін може перестати працювати у любий момент, а запаси води без регулярного поповнення швидко зменшуються. Доцільно мати запас одноразового посуду на тривалий період.

Тримайте напоготові електричний ліхтар, сірники, запальнички, свічки чи гасові лампи в такому місці, де ви їх швидко дістанете у темряві. Батарейки (елементи живлення) до ліхтаря потрібно запасти заздалегідь і тримати у холодильнику чи погребі, що дозволить подовжити їхню працездатність. Для надійності майте декілька ліхтарів із запасними лампочками. Ліхтарі тримайте в різних місцях з швидким доступом. Краще, якщо в ліхтарях будуть не лампочки а діоди, вони економніші.

Не завантажуйте холодильник продуктами, що швидко псуються, якщо при необхідності не зможете їх з`їсти протягом доби.

Можна тримати електрогенератор, однак, якщо місто оточене чи окуповане ворогом, треба розуміти, що він потребує для роботи дороге паливо, створює шум і привертає увагу. Доцільно мати динамо-машину з механічним приводом. Крім того, 100 запальничок та 100 свічок ефективніші в довготривалій перспективі за генератор. Вибирати вам.

За відсутністю газу чи електрики доведеться готувати їжу, обігрівати житло та нагрівати воду примітивним способом. Тому слід потурбуватись про паливо, як було вказано вище. Придбайте туристичний пальник, який працює на гасі, бензині чи сухому спирті.

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Створіть запас необхідних видів палива. Бензин чи гас швидко випаровуються із нещільно закритої ємкості, а також через мікропори пластикової пляшки, тому їх краще тримати невеликими порціями в скляних пляшках з щільним корком чи металевих каністрах за межами житла. Пари бензину легкозаймисті та вибухонебезпечні, тому ємкості мають бути заповненими повністю.

Помістіть у підвал чи погреб зимою 200-500 кг снігу. У вас буде термоізоляційний льодовик, і ви зможе все літо обходитись без холодильника. Можна повністю вкопати дерев’яну чи металеву діжку у землю, і вона слугуватиме, як охолоджувач.

Якщо ваш будинок стоїть на пагорбі чи на вітряному місці, вам варто подумати про вітряк. Сили вітру буде достатньо, щоб крутити динамо-машину, насос чи будь-який інший механізм. Те саме, якщо поряд вашої оселі тече річка із стрімким потоком.

Усіх хитрощів не перелічити. Використовуйте свої знання та кмітливість.

Все, що у вас є з майна, в умовах ізоляції та постійної нестачі можна обмінювати у інших людей на те, чого у вас не має. Зберігати майно потрібно в надійних місцях і ніколи не демонструвати його наявність, щоб не спокушувати грабіжників. Особливо коли ви не маєте зброї, і не можете захистити ні своє майно, ні свою родину.


Постійна готовність №1


Не зважаючи на те, чи є у вас власний дім, чи ні, вам слід потурбуватись про:

ü морально-психологічну готовність до радикальних змін вашого життєвого укладу та різкого погіршення умов існування. Ви повинні усвідомлювати можливість повної втрати свого майна, обмеження раціону харчування, свободи дій, травмування чи поранення, тощо;

ü складання чіткого плану конкретних дій з підготовки до автономного проживання чи негайної евакуації у безпечне місце із запасом необхідних речей із розрахунку на кожного члена вашої сім`ї;

ü надійний зв'язок, який ви будете використовувати в разі обвалу традиційних видів комунікації для контакту з рідними, друзями, дружніми групами, представниками влади чи дружніми військами з метою взаємної підтримки, взаємовиручки та інформування.


Обдумайте усі можливі ризики в межах своєї компетенції, зберіть максимум інформації та розробіть для себе та родини правдоподібний перелік конкретних дій при виникненні форс-мажору. Цей план повинен легко запам’ятовуватись і бути простим, щоб кожен з вас міг його виконати. Тренуйте своїх рідних швидко та злагоджено діяти при евакуації, переміщенні у сховище, гасінні пожежі, самозахисті та в інших ситуаціях. Кожен у вашій родині, групі чи об’єднанні повинен знати свою частину обов’язків напам’ять, мати свою тривожну валізу, чітко знати порядок своїх дій, зокрема в разі втрати контакту з рідними чи раптовому нападі, тощо.

Завчасна підготовка суттєво підвищує шанси на виживання. Навіть якщо трапиться не зовсім те, що ви очікували, ви будете врівноваженим, діятимете спокійно і ефективно, адже ви підготувались.


Тривожна валіза


Тривожна валіза – це добротний, компактний рюкзак об’ємом 25-35 літрів з набором речей найпершої необхідності, потрібних для того, щоб ви могли пережити евакуацію чи вихід з зони бойових дій. Рюкзак повинен бути міцним і непримітним, виготовленим з водостійкої тканини, який зручно нести на спині. Саме на спині, бо ваші руки мають бути постійно вільними і готовими до дій.

Відмовтесь від явно військового рюкзаку, ворожі патрулі обов’язково звернуть на нього увагу. Відмовтесь від рюкзаку яскравого кольору, вам буде важче замаскуватись чи загубитись у натовпі. Відмовтесь від явно туристичного рюкзаку, прості перехожі такі не носять, а для ворога ви маєте бути звичайним перехожим, чи перехожими, якщо ви пересуваєтесь з сім’єю.

Якщо ви рухаєтесь з сім’єю, то основні речі для виживання несе самий сильний, тобто чоловік. Дружина та діти можуть нести свій запас харчів та води, запасний одяг чи другорядні предмети.

Комплектуйте та складайте речі керуючись логічними принципами: що використовується постійно – повинно легко доставатись, що зберігається – пакується на самий низ, саме важливе – не в рюкзаку, а на собі (документи, телефон, гроші, аптечка, зброя).

Не складайте у рюкзак новенькі речі, які ви раніше не використовували. Ви до них не звикли, ви їх не розносили, їхня експлуатація може бути для вас незручною, і вони привертатимуть лишню увагу на фоні руйнувань чи серед поношено-затертої маси перехожих. Після того, як усе почнеться, завжди, з підйому до наступного сну, носіть саме той одяг, у якому ви плануєте евакуюватись. Завжди носіть своє евакуаційне взуття. Ви зекономите мінімум 5 хвилин на перевдяганні.

Те саме стосується вашого евакуаційного інструментарію та спорядження. Щоденно його використовуйте, але постійно складайте все в одному місці, щоб за хвилину все скласти в рюкзак.

Тривожна валіза повинна знаходитись в будинку в межах швидкої досяжності, щоб за 5-10 хвилин ви могли залишити своє пристановище та вийти на евакуаційний маршрут.

Наведений нижче список предметів є приблизним. Остаточний перелік речей ви маєте визначити самостійно в залежності від вашого евакуаційного маршруту.


Склад тривожної валізи:

1. Зброя та набої до неї для самозахисту та полювання на тварин. Для евакуації краще мати зброю, яку можна помістити у рюкзак чи заховати на собі під одягом.

2. Ідентифікаційні документи, тобто ті, що мають ваше фото та гербову печатку (оптимально – паспорт, на дітей – свідоцтва про народження, інші важливі документи): якщо ви евакуюєтесь – оригінали, якщо ви на вилазці і ще повернетесь – тільки копії. Не беріть з собою банківські реквізити, коди та паролі доступу. Все це краще просто запам’ятати, або завчасно помістити у сховищах віртуального простору. Відправляйте на сервера все, у тому числі і сімейні фото, так ви їх найкраще збережете. Тільки не на російський Яндекс. Якщо вам шкода залишати старі фотоальбоми, чи інші важливі для вас папери, думайте, де їх заховати чи закопати. Коли наші переможуть, ви повернетесь і заберете їх.

3. Якщо маршрут вашої евакуації вам маловідомий, беріть карту з нанесеним маршрутом. Краще, якщо маршрутів буде декілька. Краще, якщо ви запам’ятаєте всі маршрути та обійдетесь без карти.

4. Міцний і тяжкий ніж, не розкладний, на кшталт мисливського чи тактичного. Армійські багнети не бажані, вони стануть об'єктом підвищеної уваги. Ним будете виконувати роботи середньої важкості: перерізувати стропи і мотузки, перерубувати канати, гіляки чи чагарник, обробляти туші впольованих тварин, або для самооборони. Носіть цей ніж на собі приховано, але так, щоб швидко достати. Можна мати при собі ще і кишеньковий розкладний ніж, а краще – багатофункціональний ніж з невеличким лезом, шилом, ключем для консерви, відкруткою, тощо.

5. Плоскогубці з кусачками чи просто кусачки для того, щоб робити проходи у дротяній огорожі, щось при потребі зірвати, перегнути чи потримати. Опційно, якщо передбачаєте долання таких перешкод.

6. Запальничка та сірники.

7. Ліхтар із запасними батарейками.

8. Компактний бінокль чи монокуляр. Небезпеку краще виявити заздалегідь.

9. 20-30 метрів міцної мотузки, що витримає вашу вагу.

10. Ізоляційна стрічка чи скотч.

11. Питна вода із добового розрахунку 1.5 літра на особу.

12. Харчі: сухі, компактні, калорійні (галети, сухарі, промислові консерви, шоколадні батончики, горіхи, сухофрукти, згущене молоко).

13. Захисні рукавички зі шкіри чи міцного синтетичного матеріалу. Вам варто берегти руки від подряпин, порізів, проколів, опіків, укусів та інших травм. При інтенсивній роботі з інструментом, якщо ви не людина важкої фізичної праці, ви миттєво натрете мозолі. З пораненими руками ваша ефективність падає на порядок. Використовуйте рукавички.

14. Комплект запасної білизни, одягу та взуття відповідно до сезону. Основний одяг буде вже на вас. Білизна має бути з натуральних матеріалів. Одяг має бути простим і добротним: джинси, футболки, светри з флісу, штурмівки чи вітрівки, кепка, міцне і легке взуття з товстою і еластичною підошвою.

15. Дощовик з легкого матеріалу (поліетилену чи синтетики), який можна компактно покласти в рюкзак. Дощовик має покривати вас та ваш рюкзак. Якщо ваші речі намокнуть, їхня вага збільшиться майже вдвічі.

16. Хустина чи виріз простої ряднини. Ряднину можна використати, як пов`язку, фільтр для води чи респіратор в умовах запилення, задимлення чи загазованості, а якщо є підозра в хімічному забрудненні повітря, то на ряднину слід помочитись – аміак, який є в сечі, дасть вам невеликий, але шанс уникнути ймовірного ураження хімічною отрутою.

17. Засоби особистої гігієни. Забудьте про косметику, вона приваблює комарів та комах, тому обмежтесь господарським милом. Відмовтесь від зубної щітки та пасти. Це не велика вага, але для чищення зубів потрібна вода. Полоскатимете зуби водою з вашого запасу.

18. Аптечки. Їх має бути дві – екстрена та основна. Екстрена: бинт, або ватно-марлева пов’язка чи тампон, джгут чи турнікет – все для миттєвої зупинки кровотечі. Майте її при собі, у кишені чи на поясі. Основна: запасні бинти та ватно-марлеві пов’язки, перекис водню, йод, клей БФ для заклеювання некритичних подряпин, порізів та ран в польових умовах, проспиртовані серветки, пінцет для видалення заноз, шипів та кліщів, активоване вугілля. Інші медикаменти, які потрібні суто для вас. Основну аптечку несіть у рюкзаку.

19. Гроші. Суму визначайте самостійно, але вона має бути достатньою для того, щоб ви добрались до безпечного місця. Транспортні витрати, оренда машини чи ночівлі, харчування, підкуп ворожого вартового чи відкуп від патруля, постарайтесь передбачити максимум.

20. Якщо ви припускаєте ймовірність вашого переслідування, то візьміть з собою моток пластикових кульків для сміття та пару пачок сигарет чи меленого чорного перцю. Вам доведеться нести з собою все ваше сміття, включаючи ваші екскременти. Екскременти можна викидати/виливати у водоймища, чи засовувати зі своїм сміттям якомога глибше на загальних смітниках. При кожній зміні напрямку руху, після стоянки чи ночівлі посипайте всі свої сліди тютюном з сигарет чи перцем на той випадок, якщо вас шукатимуть з допомогою собак.


Інші речі – за вашим баченням. Орієнтуйтесь по потребам маршруту. Якщо термін руху складає декілька діб і ви плануєте ночувати у полі чи лісі – подумайте про каремат, спальний мішок чи інструменти для виготовлення намету: розкладну лопатку, невеличку сокирку чи мачете. Якщо ви плануєте готувати чи гріти їжу без диму – беріть спиртовий пальник. Якщо ви плануєте ночувати чи переховуватись в закинутих будівлях чи промисловій зоні – беріть фомку. Якщо передбачаєте долання дротяних загорож, беріть плоскогубці з кусачками, і так далі.

Однак не кладіть у рюкзак свої спогади: фотоальбоми, улюблені книжки, речі на пам'ять і так далі. Також не варто тягти з собою сумки, візки, тачки чи парасольки – ви маєте бути мобільними і швидкими у пересуванні, а ваші руки – вільними, або тримати зброю. Беріть не те, що може пригодитись, а без чого вам не обійтись. Тільки саме найнеобхідніше. Вам усе нести на собі.

Якщо ви змушені проходити через ворожий блокпост, то від таких речей, як зброя, бінокль та карта потрібно позбутись. Вас можуть прийняти за диверсанта, партизана чи коректувальника вогню.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Евакуація


Під час самостійної евакуації пам’ятайте, що в умовах війни при русі через будь-які території потрібно бути постійно готовим до раптової зустрічі на маршруті вашого слідування з ворожими підрозділами. Обирайте маршрут для пересування з міркувань безпеки, а не з метою скорочення дистанції. Рухатись потрібно після того, як ви остаточно переконаєтесь у безпечності ділянки, яку плануєте перетнути. Завжди намічайте по ходу слідування любі елементи місцевості, в яких можна швидко заховатись від артилерійського вогню чи ворожого патруля. В окремих ситуаціях навіть невеликі дистанції доведеться довго долати незручними для пересування, зате безпечними маршрутами.

Завжди пам’ятайте, що будь-які території чи ділянки місцевості можуть бути замінованими. Якщо ви рухаєтесь у пішому порядку то небезпеку для вас становитимуть протипіхотні міни та розтяжки, а також керовані фугаси, які ставлять на будь-яких шляхах. Протитанкова міна від вашої ваги не спрацює, але зайвий раз стрибати по полю не варто. Звертайте увагу на свіжі ділянки ґрунту, здертий дерен, горбочки та просідання ґрунту, виступаючі з ґрунту елементи корпусу, прикопані дощечки чи натягнутий тонкий дріт.

На військових блокпостах чи в місцях розташування будь-яких військ завжди є охорона, патрулі та спостерігачі за місцевістю (як правило снайпера), які можуть нести службу з дотриманням заходів маскування, тому їх важко одразу виявити. Військові мають засоби нічного бачення та тепловізори, тому вам слід одразу відмовитись від нічних пересувань. Як правило в прифронтових районах встановлено комендантські години. В разі вашого виявлення уночі ніхто не стане перевіряти, хто ви такі, по вам просто почнуть стріляти. Обійти блокпост складно, навколишні підступи на сотні метрів довкола гарантовано заміновані. Врахуйте це.

Якщо вас не шукають, з документами усе гаразд, то рухайтесь вільно, у загальному потоці і без зброї. Якщо ви тікаєте, чи вважаєте, що вам краще не зустрічатись з окупаційними військами, то вам краще йти по укриттям: вздовж водоканалів, залізничних насипів, по траншеям, ярам, низинам, протилежним сторонам дамб, кряжів, пагорбів чи загорож, тощо. Уникайте головних шляхів та відкритих просторів. Обирайте лісові дороги, лісосмуги, русла річок, другорядні вулиці, провулки, околиці населених пунктів. Разом з тим, будьте максимально уважні, адже наведені приклади ділянок використовуються і ворогом для маскування своїх підрозділів.

Обходьте населені пункти. Якщо є нагальна потреба зайти у населений пункт, не поспішайте: поспостерігайте за його околицями, переконайтесь, що в ньому немає ворога.

При зустрічі з дружніми військами не радійте передчасно, не біжіть їм на зустріч і не галасуйте – можуть обстріляти. Майте напоготові білу ряднину (хустку, майку, футболку, рушник) – міжнародний символ перемир`я. Візьміть ряднину у руки і махайте нею над головою, повільно і спокійно підходьте і виконуйте все, що вам кажуть, навіть, якщо під ногами болото, а вам наказують лягти обличчям вниз. Доки вас не ідентифікують, ви – потенційний ворог, диверсант, шпигун і так далі, тому будьте терплячим і врівноваженим, не сперечайтесь, не вимагайте особливого ставлення до себе. Солдати теж хочуть повернутись додому живими, тому церемоній з вами ніхто не стане розводити. Про наявність у вас зброї попереджайте бійців заздалегідь.

Якщо війська ворожі, і вас вже помітили, то вам потрібно миттєво прийняти рішення: вступити в бій чи здатись. Утекти вам не дадуть. Якщо ви підготовлений і озброєний автоматичною зброєю боєць (бійці), а ворог вас не перевищує чисельно, то у вас є мінімальні шанси відійти з боєм чи навіть перемогти, якщо обставини на вашу користь (ви на підвищенні, а ворог у низині; ви за укриттям, а ворог на відкритому місці; зброя у вас в руках, а у ворога на плечі і так далі). Однак якщо у вас лише пістолет чи мисливська рушниця, або ви взагалі без зброї, ворогів більше чисельно чи вони на броньованій техніці, то у вас є лише один шанс вижити – здатись у полон. Але перед тим, краще непомітно позбутись зброї, якщо вона у вас була, щоб вас не прийняли за бандита чи партизана.

Після затримання будьте готовими до втрати всього майна, яке є при вас, морального приниження, зневаги, фізичних знущань та допитів. Якщо вас порахують нецікавим з точки зору отримання важливої інформації, і таким, що не становить загрози, то вас можуть у кращому випадку відпустити у чому мати народила, відправити у фільтраційний пункт для подальшого дізнання, табір для біженців, трудовий табір чи в’язницю. Самий гірший варіант – натрапити на ворожий підрозділ, який виконує своє завдання приховано чи таємно. Тоді свідків не залишатимуть, навіть якщо є жінки та діти. Тоді постарайтесь продати своє життя якомога дорожче.


У випадку, коли ви обрали для себе активну громадянську позицію та вирішили захищати свою Батьківщину, своє місто, свою вулицю чи свій дім із зброєю в руках, вам слід знати основні правила ведення бойових дій.


Підготовка до бойових дій в умовах населеного пункту.


Противник навчений, досвідчений, жорстокий і підлий. Ви повинні бути винахідливішим за нього. Ваш бойовий досвід повинен бути написаний його кров`ю.

Задовго до бойових дій потрібно поцікавитись всією доступною для вас інформацією, яка може стати корисною з точки зору бойового застосування. Беріть максимум корисного для себе з того, що ви чуєте від військових, профільних спеціалістів, бачите у документальних фільмах про збройні конфлікти чи читаєте у публіцистичних матеріалах про війну. Зверніть увагу на Інтернет, у ньому є маса інформації та корисного відео, особливо якщо набирати в пошуковому рядку англійською та російською мовами.

Вивчіть досконало своє місто, район, вулицю. Чітко запам’ятайте розташування важливих об’єктів та особливості місцевого ландшафту, всі нюанси функціонування об’єктів життєзабезпечення, зберігання ресурсів та різного майна. Ознайомтесь з міською каналізацію, вона може бути корисною для прихованого пересування, порятунку від обстрілу чи облаштування схованки. Все корисне і важливе бажано записувати.

Не виключається також можливість об’єднання озброєних громадян у групи народного ополчення та самооборони з централізованим підпорядкуванням громаді чи органам легітимної влади. Вступати в такі утворення чи ні, вирішуйте самостійно.


Індивідуальна тактика бою


Ваші індивідуальні дії у місті повинні базуватись на правилі лівої сторони. Його сенс полягає у тому, що людині, у якої права рука є ведучою, зручніше і швидше вдаються дії, пов’язані з поворотом ліворуч, аніж дії, пов’язані з поворотом праворуч, у тому числі й швидше стріляти в умовах, коли потрібно рухатись чи розвертатись ліворуч, і набагато складніше і менш результативно, з поворотом праворуч. Для лівші все навпаки.


Вибір укриття для стрільби


Укриття повинно бути ліворуч від вас, закривати корпус і більшу частину голови. В цьому випадку для зустрічного вогню залишаються відкритими руки, які тримають зброю, праве плече і менша частина голови. Якщо укриття праворуч від вас, вам доведеться стріляти з лівого плеча. Це незвично і незручно, але ви будете краще захищені. Якщо вам захочеться стріляти з правого плеча, ви відкриєте під постріли противника значну частину тулуба і всю голову. Помилкою також буде стріляти поверх укриття: ви підставляєте під вогонь голову, плечі і частину корпусу.


Стрільба по декільком цілям


При стрільбі по декільком цілям (групі противника) зручніше відкривати вогонь з крайньої правої цілі, розвертаючись по ходу стрільби з права в ліво. При веденні вогню по групі противника, яка рухається фронтально, тобто колоною, першою доцільно уражувати ціль, яка рухається замикаючою в групі, з послідуючим переносом вогню на цілі, які йдуть попереду. В цьому випадку противник не одразу виявить, що потрапив під ваш вогонь, і ви зможете вразити декілька цілей до того, як він дасть організовану відповідь. Якщо ви одразу вразите ціль, яка рухається першою, противник миттєво заляже, розосередиться по укриттям і відкриє вогонь у відповідь. Якщо перед вами декілька противників, які переміщуються у повний зріст, а один із них заліг за укриттям і веде вогонь – у першу чергу потрібно знищити того, хто стріляє, не спокушуючись більш легкою і крупною ціллю.


Дії при раптовій зустрічі з групою противника на близькій дистанції


Назад бігти не можна – розстріляють у спину. Єдиною натренованою реакцією повинно стати наступне: негайно відкрити вогонь в сторону противника з того, що у вас є, до того ж, якомога частіше та інтенсивніше. Одночасно переміщуйтесь вперед до противника і праворуч від нього (ліворуч від вас). При цьому члени групи противника будуть змушені повертатись для стрільби з ліва направо, направляючи зброю в спини один одному, являючи собою чудову групову мішень.

Наблизившись до противника, на ходу розстрілюйте ціль, обираючи при цьому низьку точку прицілювання – рикошет краще, аніж не попасти зовсім. Дійте якомога швидше. У перші секунди зіткнення не шкодуйте набоїв. Доки стріляєте, боковим зором виявіть укриття для себе, де можна буде заховатись і перезарядитись. Залишайте ініціативу за собою. Така ситуація займає секунди, не зволікайте.


Дії при потраплянні під раптовий вогонь противника


Потрібно швидко рухатись. Стояти не можна у жодному разі. Негайно зорієнтуйтесь і починайте рухатись від укриття до укриття. Не давайте противнику пристрілятись, переміщуйтесь ліворуч, примушуючи противника розвертатись для стрільби праворуч. Поставте його проти сонця, бігайте і стріляйте, кидайте гранати (якщо маєте), не давайте противнику стріляти прицільно і взагалі підняти голову. Нав’язуйте свої умови бою. Якщо ви без зброї, тікайте від прямого вогню різко ліворуч від себе, нахилившись і ухиляючись зі сторони в сторону до найближчого укриття.

Якщо ви раптово потрапили під вогонь противника, якого ви не бачите і не можете чітко визначити звідки ведеться вогонь, одразу падайте, щоб зійти з лінії вогню, і відповзайте за любе укриття, одночасно готуючись до бою. Краще орієнтуватись у ситуації, перебуваючи у відносній безпеці. Досвід показує, що не всі це виконують. Одні починають стріляти, залишаючись на місці і являючи собою відмінну мішень. Інші падають за укриття, забуваючи зняти з плеча зброю, а потім починають вовтузитись, намагаючись її достати у незручному положенні, і не маючи можливості вести вогонь у відповідь.

Якщо ваш товариш, з яким ви пересувались, був поранений від раптового ворожого вогню – не намагайтесь надати йому допомогу негайно, інакше ви ризикуєте злягти поряд. Негайно знайдіть укриття і зорієнтуйтесь в обстановці. Пам’ятайте, що снайпера можуть спеціально ранити людину і чекати, коли хтось прийде на її порятунок, щоб уразити якомога більшу кількість противників. Допоки ви не виявите снайпера і не знищите його, врятувати пораненого чи забрати труп буде неможливо.

Щоб захиститись від ручної гранати, що впала поряд, потрібно впасти, розпластавшись. Голову, якщо немає каски, прикрити долонями, відкрити рота, щоб барабанні перетинки не пошкодились від вибухової хвилі. Фрагменти гранати при розриві розлітаються під певним кутом від місця вибуху: знизу-догори, тому чим вище розташовується ціль, тим більша ймовірність ураження. Вас може контузити, але ви залишитись живим. Перший, хто побачив гранату, повинен подати сигнал: «Граната праворуч (ліворуч, позаду)!».

Якщо вас декілька чоловік, не збивайтесь у купу. Не створюйте групової мішені, маневруйте, підтримуючи і прикриваючи один одного вогнем. Домовтесь між собою про сигнали та знаки беззвучного спілкування.

Вам доведеться багато стріляти на бігу. При такій стрільбі намагайтесь натискати на спуск в одноопорній фазі, в момент переносу ноги. Коли нога опускається на землю, це викликає струс корпусу і, як наслідок, зниження точності стрільби. Важливо пам’ятати, що коли ви поєднуєте рух з стрільбою, потрібно бачити землю під ногами і ніколи не наступати навмання.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Медицина


Особливу увагу вділіть медичній допомозі.

На полі бою кожен з вас – сам собі фельдшер, оскільки більшість поранень та пошкоджень залишають вам на життя хвилини, якщо не секунди. При пораненнях бувають венозні і артеріальні кровотечі. Обробляються вони по-різному. Краще про це завчасно взнати у професійних медиків і потренуватись самостійно надавати невідкладну допомогу. Однак є фундаментальні основні правила щодо дій при будь-яких кровотечах.

При любому пошкодженні поверхні шкіри завданням номер один є зупинка кровотечі.

Увага! При зупинці кровотечі на етапі невідкладної допомоги немає жодного значення зовнішній вигляд, причина виникнення, розташування і розмір рани, а також колір крові та інтенсивність кровотечі.

Якою б не була кровотеча, правила її зупинки завжди однакові!

Правило перше: постраждалий повинен перебувати у такому положенні, в якому рана буде вище рівня серця. При пораненні руки – підніміть її; при пораненні ноги – вкладіть постраждалогона спину трохи підніміть пошкоджену ногу; при пораненні тулуба – вкладіть так, щоб пошкоджена сторона була зверху.

Правило друге: не забувайте про особисту безпеку – використовуйте перчатки. Ідеально – спеціальні медичні, але можна й будь-які резинові чи шкіряні.

Правило третє найголовніше: для зупинки любої кровотечі рану потрібно притиснути!

Тиск на рану має бути інтенсивним. Інтенсивним на стільки, щоб кровотеча зупинилась. Навіть якщо вам не вдасться повністю зупинити кровотечу цим способом, ви майже завжди зможете значно зменшити швидкість втрати крові і дочекатись допомоги.

Для тиску на рану можна використовувати руки (пальці) рятівника, руки (пальці) постраждалого при тій очевидній умові, що постраждалий розуміє, що ви від нього вимагаєте, і що він в стані це виконати.

Якщо час (проявлення кровотечі) дозволяє, завжди краще використовувати підручні тканини: частини одягу, носовички, рушники, простирадла, стрічки матерій і т.д. – люба тканина між місцем кровотечі та рукою дозволяє зробити тиск на рану більш рівномірним і ефективним. Чим рана ширша, тим інтенсивніше кровотеча, тим більше актуальним є дане положення. Розмір шматка тканини, яким ви притискаєте рану, повинен бути більше розміру рани.

Ідеально для притискання рани використати стерильні тканини – бинти, марлеві серветки, тощо. Якщо вони під рукою, якщо кровотеча незначна, якщо на пошук стерильного бинта потрібнозовсім мало часу – це дуже добре.

Якщо рана глибока то треба провести її тампонаду: порожнину рани туго заповнити тканиною, а вже саму тканину притиснути рукою.

Увага! При інтенсивній кровотечі чистота матеріалу, яким ви притискаєте рану чи здійснюєте тампонаду, не має жодного значення. Головне – якомога швидше зупинити кровотечу. З інфекцією буде у спеціалістів час і можливість розібратись потім.

Кровотеча (особливо інтенсивна) може не зупинятись досить довго. Допомога до вас може прийти не швидко. Задіявши руки для зупинки кровотечі ви у принципі можете не мати можливості звернутись будь-куди по допомогу. Звідси і завдання: тиск рукою на рану замінити стискаючою пов’язкою.

Робити це потрібно тоді, коли: 1) інтенсивність кровотечі зменшилась; 2) коли ви заспокоїлись і точно знаєте де швидко знайти необхідні для перев’язки речі; 3) у вас є помічник, який знайшов і приніс перев’язувальний матеріал, або який може притиснути рану доки ви шукатимете.

Увага! Якщо допомога близько і вам вдалося зупинити чи послабити кровотечу, продовжуйте притискати рану, втішати та заспокоювати пораненого і більше нічого не робіть. Потерпіть ще трохи, і нехай далі пов’язку накладають спеціалісти.

Не викидайте матеріал, який ви використовували для зупинки кровотечі: це дозволить медичним працівникам оцінити об’єм втрати крові.

Для накладання стискаючої пов’язки використовуйте смужку тканини. Чим буде ця смужка: спеціально призначеним для перев’язування бинтом, шарфиком, що опинився під рукою, чи відірваним шматком простирадла – взагалі не принципово.

Незалежно від того, де знаходиться рана, накладання пов’язки складається з двох етапів.

Етап перший: на рану накладається складений у декілька разів шматок тканини (рулон бинта, декілька марлевих серветок, складений носовичок, дитячий підгузник і т.д.), і цей шматок притискається рукою.

Етап другий: тиск на рану рукою поступово замінюється тиском смужок тканини, накладаючи їх рухами по колу, і щільно притискаючи до рани.

Увага! Якщо після накладання стискаючої пов’язки кровотеча продовжується (тканина набрала крові), у жодному разі не знімайте пов’язку! Додатково обмотайте рану ще декількома прошарками тканини, збільшуючи силу стискання.

Джгут.

Увага! Самим небезпечним, екстремальним, відчайдушним і завжди непотрібним способом зупинки кровотечі із пошкодженої кінцівки є накладання джгута.

Джгут – це вузька і довга смужка тканини, резини, мотузки, якою перетягують кінцівку вище (!) місця кровотечі, забезпечуючи притискання судин до кісток. Ефективне накладання джгута завжди призводить до повної зупинки кровообігу в кінцівці і значному (часто незворотному) пошкодженню тканин і нервових стовпів. Саме тому накладання джгута – крайня міра, небажана у більшості випадків.

Покази до накладання джгута:

решта способів зупинки кровотечі неефективні;

пошкодження кінцівки настільки значні, що неможливо визначити місце кровотечі;

відсутність кінцівки (травматична ампутація);

багато постраждалих на одного рятівника, і немає часу на інші способи зупинки інтенсивної кровотечі;

у постраждалого декілька ран, а рятівник один (наприклад, одночасне поранення руки і ноги);

Правила накладання джгута:

джгут накладається вище місця кровотечі;

джгут накладається тільки на стегно чи плече;

час накладання джгута чітко фіксується (записується будь-чим на пораненому);

неможна використовувати для накладання джгута тонкі матеріали, що здатні пошкодити поверхню шкіри (спричинити поріз чи розрив): дріт, рибацька волосінь, нейлонова мотузка, шовкова нитка, тощо.

Що важливо: під час бою часу на роздуми немає, все швидко змінюється, в тому числі показники вашого здоров’я чи здоров’я вашого товариша при пораненні. При венозній кровотечі ваш товариш помиратиме декілька годин, а з артеріальною – максимум 20 секунд, а далі – втрата свідомості та початок гіпоксії. Якщо ситуація вкрай гостра, ви перебуваєте під безпосереднім обстрілом, то максимум, що ви можете зробити під кулями для свого товариша – це швидко накласти джгут поверх рани і відтягти його в укриття. Це самий небезпечний підхід до зупинки кровотечі, але вам потрібно воювати далі, щоб не скласти товаришу компанію. У вашого товариша тоді буде приблизно пів години чи година часу, щоб самому добратись до медпункту, або почекати на спеціаліста, чи допоки ви звільнитесь.

Джгут завжди тримайте під рукою. Не в кишені, не в рюкзаку, не намотаним на приклад а на собі. Ще краще мати з собою два джгута. Один ви віддасте товаришу при потребі, а вже через мить самі можете його потребувати. А ще краще мати турнікет.



Різноманітних варіантів ситуацій під час бойових дій незрівнянно більше і все описати неможливо. В бойовій обстановці кожен, хто волею долі у ній опинився, повинен вміти думати безпосередньо на місці подій, навчитись орієнтуватись у швидкоплинних умовах і миттєво приймати рішення не зважаючи на страхітливий гуркіт, знесилення, втому, страх, невпевненість чи поранення. Шаблонів не має. Але коли ви вже прийняли рішення – не вагайтесь, дійте! Чи правильним було ваше рішення, чи ні, покаже наступна мить, а от зволікати не можна в жодному разі, бо це вірна загибель.

Пам’ятайте, найгірший ворог бійця – паніка. У бою панікера можуть розстріляти свої без суду. Зберігайте рівновагу. Це зробити простіше, якщо заставити себе зосередитись на виконанні завдання та діяти не зважаючи ні на що. Ще перед боями подумайте про смерть та каліцтво, прийміть внутрішнє рішення і заспокойтесь. Під час бою просто працюйте, війна – це теж робота. Плакати, лякатись та осмислювати побачене будете потім, після бою. Не впадайте у ступор від виду крові, ігноруйте галас боягузів чи стогони поранених. Дійте, рухайтесь, воюйте, перемагайте і залишайтесь живим.

У Святому Письмі сказано, що і волосина з голови людини не впаде без відома Творця. Ваша чаша вас не мине.

Слава Україні! Слава Героям!

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Рекомендації громадянам на випадок загрози терористичного акту

Будь-який терористичний акт має конкретну мету, тому обов’язково планується заздалегідь, а виконавці готуються до його проведення завчасно. Одним із завдань любих державних сил безпеки України є виявлення ознак підготовки до проведення терористичного акту та його упередження. Однак звичайні громадяни також можуть і повинні бути уважними та проявляти пильність. 
Одним з найбільш ефективних засобів з точки зору нанесення максимальної шкоди для здійснення терористичного акту є вибуховий пристрій, який доволі легко розмістити у будь-якому предметі чи замаскувати під будь-який об’єкт. Тому у повсякденні слід упереджено відноситись до будь-яких підозрілих предметів. 
Підозрілий предмет: якщо вашу увагу притягнув предмет, який за вашим розумінням не повинен бути в даному місці, чи розташовується явно нелогічно до довколишньої обстановки, чи ви не знаходите простого пояснення його появі, розташуванню та вигляду в даному місці, або даний предмет суттєво чи певним чином відрізняється від загальної решти предметів, є неприроднім для обстановки чи обставин, в яких він перебуває – вам варто вважати цей предмет підозрілим і потенційно небезпечним. 
Виявлення підозрілого предмета
Метою терористичного акту, як правило, є ураження максимально можливої кількості громадян і нанесення супутньої шкоди. Виходячи з цього, найбільш підозрілими є предмети, що перебувають без нагляду в місцях скупчення людей, громадських місцях, та місцях проведення масових заходів, на об’єктах інфраструктури, особливо на вибухонебезпечних (електростанціях та електричних підстанціях, вузлових станціях чи станціях перекачки палива, склади чи сховища хімічних, вибухових речовин чи пального, тощо), в адміністративних будівлях управління чи центрах автоматизованого управління, на перетині транспортних потоків (мости, естакади, розв’язки, канали, технологічні шахти, тощо), а також в транспортних засобах загального користування. Крім цього, з метою здійснення терористичного акту із застосуванням вибухових пристроїв великої потужності, або направленої дії, злочинці можуть використовувати в якості носія для такого пристрою будь-який транспортний засіб (легковий, вантажний чи спеціальний), який паркується, як правило, на мінімально можливій дистанції до об’єкту (об’єктів).
У випадку, якщо ваша дитина принесла знайдений нею предмет до вас, і він викликав у вас підозру, то незалежно від того, де ви перебуваєте, вам слід попросити дитину не міняючи положення предмету обережно покласти його, або зробити це самостійно за дитину, після чого, одразу залишити приміщення чи відійти на безпечну відстань. 
Слід розуміти, що будь-який предмет може бути загубленим чи забутим власником, тому при його виявленні просто запитайте оточуючих про нього, або ретельно розпитайте свою дитину про те, де вона взяла, знайшла чи від кого отримала даний предмет. Якщо господар предмету відсутній, чи обставини дитячої знахідки вас занепокоїли, видались вам підозрілими чи небезпечними, слід негайно повідомити про це поліцію, охоронця, водія, машиніста, кондуктора, адміністратора чи менеджера, тощо, залежно від місця вашого перебування. Пам’ятайте, що звичний на вигляд предмет може слугувати камуфляжем для маскування захованого у ньому вибухового пристрою. Від отриманого в ході вияснення інформації про предмет результату залежать ваші подальші дії. 
В разі відсутності власника предмету, чи неможливості встановлення походження предмету, ваші дії повинні бути наступними:
не переміщувати предмет, не міняти його положення, нічим не накривати, над предметом нічого не переміщувати і не передавати з рук в руки, не підходити до нього взагалі;
поблизу предмета не телефонувати, не користуватись радіостанцією чи іншими радіоелектронними чи сигнальними пристроями, нічого не запалювати, не вмикати та не курити;
негайно зателефонувати на безпечній відстані від предмета до служби порятунку чи повідомити про його виявлення поліцію, якщо цього ще не було виконано;
зафіксувати час, місце, а при необхідності і обставини виявлення підозрілого предмету;
пояснити оточуючим, відвідувачам, перехожим, пасажирам, і так далі, про життєво необхідну потребу залишити ймовірну небезпечну зону в радіусі не менше 100 метрів від місця розташування предмету, але при цьому вести себе врівноважено, не кричати, не розмахувати руками і не бігати;
при можливості, організувати чи здійснити особисто охорону підозрілого предмету та небезпечної зони, при цьому, бажано перебувати за якоюсь перешкодою (стіною чи рогом будинку, деревом, інженерною конструкцією, автомобілем), але так, щоб не втрачати предмет чи вхід до об’єкта, в якому знаходиться предмет, з поля зору;
обов’язково дочекатись прибуття поліції чи рятувальників, яким вказати на предмет та обставини його виявлення;
з метою уникнення паніки чи розповсюдження неправдивої інформації про ймовірну підготовку до терористичного акту нікому більше не повідомляти про загрозу окрім вищевказаних осіб;
у подальшому виконати рекомендації чи інструкції представників правоохоронних органів;
бути готовим змалювати зовнішній вигляд підозрілого предмета та особливості предмета, такі як: специфічна форма, чи форма, яка нагадує відомі вибухові пристрої (міни, гранати, набої, снаряди, динамітні шашки); наявність додаткових елементів (шнурів, мотузок, проводів, дроту, ізоляційних матеріалів) чи підозрілих силуетів на поверхні предмету, які зовнішнім виглядом нагадують випуклості від кульок, цвяхів, сферичних ємкостей, фрагментованих поверхонь, тощо; підозрілі звуки (від роботи механізмів, електроніки, чи хімічних реакцій); підозрілі запахи, особливо ті, що нагадують запах мигдалю, або видимі дими та гази.
Якщо ви є керівником організації, де було виявлено підозрілий предмет, негайно проведіть відповідний інструктаж підпорядкованого вам персоналу, поясніть загальний порядок дій та визначте особисто кожному конкретне завдання, при необхідності та можливості, спокійно і чітко організуйте евакуацію людей і важливого майна до прибуття служб та ізолюйте доступ до приміщення.
Після отримання повідомлення про початок евакуації зберігайте спокій та розважливість, чітко виконуйте вказівки вашого керівника, особи, що організовує евакуацію чи представника відповідної служби.
Якщо екстрена евакуація застала вас удома, візьміть з собою найголовніше: документи, що засвідчують вашу особу, гроші та цінності, а також верхній одяг та зручне взуття. Якщо у вас є зброя, візьміть її з собою разом з дозвільними документами. Всі найважливіші речі бажано мати на собі, а не в сумці. Перед виходом з приміщення обов’язково переконайтесь, що ви все вимкнули та перекрили, за тим винятком, коли вибуховий пристрій чи іншу небезпеку було виявлено у вашому помешканні. 
Власне переміщення здійснюйте організовано і швидко, але без зайвого поспіху та паніки. Будьте уважними, обережними та ввічливими, зберігайте спокій, підтримуйте комунікацію з іншими людьми і уникайте суперечок. При необхідності надайте допомогу людям, яким складно переміщуватись: літнім, дітям, хворим, травмованим чи людям з вадами опорно-рухомого апарату. Повертатись у приміщення, яке ви залишили, можна виключно після того, як відповідальна особа дасть на це дозвіл. При евакуації слід пам’ятати, що від узгодженості та чіткості ваших дій залежить ваше життя та здоров’я, а також довколишній людей. 
При виникненні загрози терористичного акту можуть стихійно виникати скупчення людей чи великі натовпи. Вам слід уникати таких скупчень, навіть якщо люди зібрались з цікавості просто подивитись на подію. 
Якщо ви опинились у тісняві натовпу, не дозволяйте його потоку нести вас за собою, навпаки, намагайтесь якомога швидше з нього вийти. Зробіть глибокий вдих і розверніть лікті трішки в сторони, щоб грудна клітина не стискалась. Руки мають були напоготові до несподіванок, не тримайте їх у кишенях, і будь-яким чином залишайтесь на ногах. 
Щоб не перечепитись об загублені у натовпі речі чи людей, які уже впали, високо піднімайте ноги. Ставте їх на повну стопу, не дріботіть, і не ставайте навшпиньки. Якщо ви відчули, що на щось чи на когось наступили, то не відсмикуйте ногу назад, не зупиняйтесь, а просто постарайтесь швидше зробити наступний крок іншою ногою. 
Тримайтесь якомога далі від явно організованих за єдиними діями груп людей, габаритних та громіздких людей чи людей, що ведуть себе явно агресивно, а також людей з підозрілими чи великими предметами, мішкуватим одягом. 
Якщо тиснява стає загрозливою, негайно, без роздумів, вивільніть себе від любої ноші, і у першу чергу від сумок на ременях чи від будь-яких елементів одягу, що звисають з вас (шарфів, накидок, довгополих плащів, тощо). Якщо у вас щось випадково випало з кишені чи з рук, у жодному разі не нахиляйтесь, щоб це підняти. Якщо ви впали, будь-що постарайтесь якнайшвидше піднятись. При цьому не опирайтесь на руки, бо їх неодмінно відтопчуть чи поламають. Вивертайтесь тілом, і старайтесь хоч на мить встати на носки чи п’яти ніг. Як тільки відчуєте ногами опору – з максимальною силою виштовхуйте себе уверх. Якщо піднятись не вдається, скрутіться у клубок, захищайте голову передпліччями, а долонями закрийте затилок, і очікуйте на момент, коли щільність людського натовпу ослабне, тоді піднімайтесь. 
Опинившись у переповненому людьми приміщенні, одразу вивчіть обстановку. Розберіться, де розташовуються додаткові, запасні входи-виходи і вікна, і як, при необхідності, ви будете до них пробиратись. Визначте для себе небезпечні зони у приміщенні (скляні двері чи перетинки, електричні щитки, люки, резервуари, нагромадження речей, печі, газові труби, місця під масивними навісними конструкціями, проломи у стіні чи підлозі, розлиті чи розсипані по підлозі речовини, порошки, тощо), а також безпечні зони. Безпечними місцями у заповненому людьми приміщенні можна вважати кути, ніші в стінах та самі стіни, однак від них може бути складніше добиратись до виходу. Як тільки ви розібрались з вказаними моментами, визначте для себе подальший план і без зволікань приступайте до нього.
Захоплення у заручники
Будь-яка людина в будь-якому місці, і у будь-який час може стати заручником терористів. Як тільки ви переконались, що стали заручником, усвідомте і прийміть дійсність – тепер вашому життю загрожує безпосередня небезпека, і ваше виживання немалим чином залежатиме від вашої поведінки. 
Основні рекомендації при потраплянні у заручники:
зберігайте спокій і розважливість, уникайте паніки, розберіться у тому, що відбувається;
зважте всі за і проти, прийміть рішення – якщо ви самі, без зброї та помічників, спеціальних знань та умінь, то не ризикуйте своїм життям навмання, не сягніть до геройства, займіть позицію очікування;
не допускайте дій, які можуть спровокувати терористів до застосування зброї чи вибухових пристроїв: не смикайтесь, не шуміть, не дивіться їм у вічі – це сигнал агресії, не розмовляйте, якщо вас не питають, не кидайтесь до вікон чи дверей, не хапайтесь за предмети, не перегороджуйте злочинцям шлях і не намагайтесь їх роззброїти;
усіляко уникайте зайвої уваги до вас зі сторони терористів;
не обсуджуйте з іншими приналежність терористів, нічим не обурюйтесь, приймайте все, як належне;
якщо ви чи інші заручники не маєте ні зброї, ні відповідних навиків – відмовляйте всіх від намірів напасти на терористів чи спроб їх роззброїти, і самі ні за кого не заступайтесь – це нікому не допоможе;
пам’ятайте, що терористи підготувались, відпрацювали свої дії, і, можливо, морально вже готові загинути, ви – ні, ваша задача – вижити;
будьте готовими до грубості та брутальності, до того, що вас можуть зв’язати, закувати у кайданки, вставити кляп до рота, зав’язати очі, ображати, принижувати чи навіть побити;
не виключено, що вас обшукають, тому будьте готовими пояснити наявність у вас ваших речей, записів чи документів;
долайте все стійко і мовчки, не опирайтесь вимогам терористів, виконуйте встановлені ними режим та правила;
якщо з вами є діти, батьки похилого віку, ваші хворі пацієнти чи малолітні підопічні, знайдіть для них безпечне місце, постарайтесь бути поряд з ними, заспокоїти та захистити їх;
якщо вам щось потрібно (медична допомога, туалет, тощо) говоріть до терористів спокійно і лаконічно, постарайтесь їх не нервувати і нічого не робіть допоки не отримаєте від них дозвіл;
будьте завжди на сторожі, уважним і спостережливим, намагайтесь запам’ятати прикмети злочинців, риси облич, вади тіла, одяг, нашивки та шеврони, особливості вимови та спілкування, манера рухатись, клички чи позивні, і так далі; 
будьте готовими до неякісної їжі, нечистої води холоду чи задухи, відсутності санітарних умов;
менше думайте про можливі наслідки свого положення, займіться розумовими вправами (обчислюйте, пригадуйте імена, дати, цитати, номера телефонів, уривки з творів), якщо буде можливість, то читайте, виконуйте фізичні вправи, дотримуйтесь правил особистої гігієни, тощо;
якщо вас тримають в окремому місці під охороною, то спробуйте встановити людський контакт з тими, хто вас охороняє, шляхом простої розмови чи розповіді про себе, але нічого не вигадуйте і не обдурюйте охоронців; 
якщо охоронці не йдуть на контакт, співайте чи читайте вголос, розмовляйте самі до себе;
обов’язково ведіть про себе облік часу будь-яким чином, запам’ятовуйте події, свідком яких ви стали за часом та обставинами;
якщо вас зачинили на самоті, спробуйте вирахувати своє місце знаходження відносно решти заручників та терористів, і при можливості приверніть до себе увагу (розбити вікно, піднести вогонь до пожежного датчика, кликати на допомогу, тощо);
ніколи не втрачайте надію на благополучний результат і пам’ятайте – чим більше часу пройде, тим у вас більше шансів на порятунок;
пам’ятайте, що відповідні служби та підрозділи розпочали діяти, як тільки отримали повідомлення про ваше захоплення.
Порядок дій під час проведення операції антитерористичними підрозділами:
по можливості тримайтесь подалі від проходів, вікон та дверей;
в жодному разі не біжіть на зустріч працівникам антитерористичного підрозділу під час штурму, оскільки вони можуть прийняти вас за злочинця і відкрити по вам вогонь;
не допомагайте правоохоронцям, якщо не маєте впевненості у ефективності чи адекватності своїх дій;
лежіть на підлозі обличчям униз, голову прикрийте руками і не рухайтесь;
зберігайте спокій та виваженість не зважаючи на те, що відбувається (постріли, вибухи, дим, сморід, крики чи галас);
перед тим, як щось зробити, не рухаючись, голосом зверніть на себе увагу, і тільки після отримання дозволу можете піднятись, сісти і так далі.

Крутих людей не існує, є треновані і не треновані, але незалежно від рівня своєї підготовки зробіть власний вибір і візьміть відповідальність за самого себе на самого себе. 
Шануймося, і Слава Україні!
 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Отвод воды из окопов и ходов сообщения устраивают для того, чтобы дождевые и грунтовые (находящиеся под землей) воды не заливали и не разрушали окопов. Если не отводить воду, то в дождливое время года окопы, построенные в глинистом и растительном грунтах, наполняются водой, которая будет долго стоять в них, размывая крутости и заполняя окоп вязкой грязью. Только окопы, построенные в песчаном грунте, не нуждаются в отводе воды.

Грунтовые воды, если они находятся неглубоко под землей, затопляют рвы окопов и ходов сообщения, создавая тяжелые условия для бойцов.

Обязанность младших командиров и бойцов, строящих окопы, сразу же принимать необходимые меры к отводу воды. Это достигается устройством небольшой водоотводной канавки у тыльной крутости рва, по которой вода будет стекать в водосборный колодец. Водосборный колодец устраивают в самом низком месте окопа или хода сообщения; устройство его показано на рис. 67. Время на отрывку-3-4 часа. 

 

http://rufort.info/library/gerbanovski/gerbanovski.html

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Обстрел из минометов страшнее града ? И что делать,чтобы сохранить жизнь свою сохранить.

   "Да все оно - хреновато. Что миномет, что град, что 122-152. Просто грады прилетают сразу кучей. Успел упасть, если услышал и лежишь, слушаешь, как вокруг тебя секунд десять лупает. Нам везло. Когда с Горловки стреляли, было прекрасно слышно, что в нашу сторону стволы повернуты. Успевали среагировать, попрыгать кто куда. С минометом сложнее, что когда шумно, то не слышно, как мина шелестит. Ну и град стрельнул, все выпало, можно и расслабиться не на долго. Попал-не попал - не скоро опять выстрелит. А вот когда миномет или гаубица начинают пристреливаться потихоньку к тебе - это печальнее. Потому что в конце будет залп, как правило.
Одним словом, страшнее всего, когда неожиданно, когда не ждешь. А если посты нормально наблюдение ведут и слушают, оповещение организовано - то как бы бояться особо и нечего. Ну там...за технику, чтоб не побило. За созданные с трудом конструкции на опорнике (кухня, столовая, погребки с боеприпасами, душевые, сортиры, в конце концов). Но то таке...И если мина или снаряд, конечно, прямиком в окоп или блиндаж не попадут. Но там чего бояться - все равно не услышишь и не почувствуешь даже.
Жизнь сохранить - просто. Нужно вовремя укрыться. Лучше всего - в окопчике или ячейке траншейки. Или - за любым мало-мальским препятствием для осколков. Блиндаж, (если так можно называть наши землянки в два, иногда - в три наката)к ак бы это не было странным, не всегда хорошее укрытие. Два наката 122 мм снарядом пробиваются легко. Попадет ли мина в окоп - еще вопрос. В блиндаж у нее попасть больше шансов. Он ведь по площади больше. Да и мина в окоме максимум одного-двух накроет. А в блиндаже - всех, кто там был. Поэтому - окопчик - наш выбор. 
Всякие кунги и дома с гаражами - зло."

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
В 15.03.2018 в 07:47, Юрий Нороха написал:


Якщо ви плануєте залишатись у своєму населеному пункті, то вам треба знати, що найбільші можливості для автономного проживання забезпечує наявність власного будинку на власній земельній ділянці, якнайдалі від всіх стратегічних чи важливих інфраструктурних об’єктів. 

 

Цікаво, Камянське стратегічне місто чи ні? З одного боку мости та Дніпро. З іншого у другу світову "Сталінграду" як при зайнятті, так і здачі не було. 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Потягло повангувати на тему що буде з нами у випадку великої війни.

Нещодавно вимкнулась електрика на високовольтній подстанції та разом із світлом зникло опалення. Так то запобіжник якийсь згорів (кілька годин справляли), а що буде коли в неї бомба влучить (в інші також) або ракета? Супротивник у першу чергу завдасть ударів по стратегічним об`єктам. По закону подлості трапиться це в аналогічну теперішній погоді взимку.

Влада сяде в літаки та улетить в Іспанію, уряд Ізраіля евакуює євреїв, а в нас почнеться втілення сюжетної лінії "Божевільного Макса". 

Найціннішим товаром одразу стане "буржуйка", ціни на які швидко підскочать до 1 тис. доларів. За дерева співгромадяни спочатку стихійно битимуться сокирами, але невдовзі цей бізнес візьмуть під контроль озброєні групи ментів та бандитів. Вони ж продаватимуть дрова під охороною за долари та золото. Менти звично охоронятимуть себе з родинами та крутьків за бабло, на решту їм буде глибоко плювати, тому почнуться масові мародерства зі згвалтуваннями. Організуватися в загони самозахисту нашому народу не вистачить свідомості, а поодинокі власникі зброї не зможуть чинити опір озброєним бандам. 

Другим за цінністю валютним товаром будуть сухарі, тому що хлібзаводи за відсутності світла логічно не працюватимуть.

Принаймні в Камянському стрімко зросте чисельність прихильників "російського світу", які щодня біля мерії (куди приїздитимуть іноземні кореспонденти) мітингуватимуть під гаслами "путин, введи!". Але він не поспішатиме та вичикуватитуме вигіднішу ситуацію.

Враховуючи це, розумно мати "буржуйку"та запас дров і сухарів. У мене є, втім як і хата в селі у пішоходній досяжності з озброєними та свідомими сусідами. Відносно простора, можливо візьму трохи квартирантів (за долари чи золото). 

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
1 минуту назад, mild patriot написал:

Менти звично охоронятимуть себе з родинами та крутьків

:icon_mrgreen:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

@mild patriot 

Ваша хата в такой ситуации опустошится мародерами в первые же сутки.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
24 минуты назад, Михаил Балтакса написал:

@mild patriot 

Ваша хата в такой ситуации опустошится мародерами в первые же сутки.

 

У селюків розвинутіші інстинкти територіального самозахисту. Наприклад коли в Єлизаветівці відключали газ одразу майже всі чоловіки та упороті жінки прибігли бити газівників. Або трактора спалили, який куряче лайно зливав. А камянчанам ДМК викидає на голови 90 тис. тонн лайна щорічно, при цьому на мітинг прийшло 0,01 % населення. 

Ще сільський голова там не дитина старої владної системи, а прогресивний. 

Изменено пользователем mild patriot

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Что будет и если сюда прийдёт война (тьфу!тьфу! на дай бог ...)

Мы каждый раз наблюдаем там ! На ВОСТОКЕ !! И потому эта одна из причин помогать защитникам что бы не допустить сюда орду .

"рюский мир" прийдёт не АСВАБАЖДАТЬ !!! А ГРАБИТЬ И УБИВАТЬ !! И им будет наплевать кто кем был . ВАТНОГОЛОВЫЙ. ДЕВАННЫЙ ВОИН, МИЖИБРАТ, ГРЕЧКОСИЙ, ПАТРИОТ, ЯЗАМИР. и т.д.

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
1 час назад, Михаил Балтакса написал:

Кто прогрессивный? Голосной? :0399:

 

Вуличне освітлення зробив і зупинки, на черзі фонтани.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
2 часа назад, mild patriot написал:

Найціннішим товаром одразу стане "буржуйка"

вы плохой ванг

самым ценным товаром будет калаш и патроны

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
1 час назад, Михаил Балтакса написал:

Кто прогрессивный? Голосной? :0399:

Ага ! Случайно не его "заслуга"  положив "лежачего полицейского" в центре  Елизаветовки так что авто подвеску оставляют  , а водители проклинают на чём свет стоит матерно((((  Интересно есть ли нормативы по "лежачим полицейским " ? Или кому как вздумаеться ?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
1 час назад, Юрий Нороха написал:

Что будет и если сюда прийдёт война (тьфу!тьфу! на дай бог ...)

з особистого досвіду ... тих , хто не мав відношення до арміїт крайні роки ( після 2014 ) - тупо вб'ють ... :( 

 

( перше моє бойове так би мовити хрещення -  " вотпуля просвистела и ага .....  ) ... блокпост .... якщо цікаво - 29 блокпост ... поблизу Жолобка , Луганська обл ... щось просвистіло ... чи то снайпер - чи то осколок .... хз ... хлопці вже " по норах" ... я .... місяці 2 , як в зоні - необстріляни ніфуя .... стою посеред дороги , змотую польовку ... доки не почув від капітана " якого уя ти сторчиш яу мудак , лягай швидчіш та повзи сюдим

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
42 минуты назад, Clown написал:

вы плохой ванг

самым ценным товаром будет калаш и патроны

 

калаш та патрони дужне швидко впадуть у ціні .... буржуйка ..............

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
1 час назад, Юрий Нороха написал:

Мы каждый раз наблюдаем там ! На ВОСТОКЕ !! И потому эта одна из причин помогать защитникам что бы не допустить сюда орду .

"рюский мир" прийдёт не АСВАБАЖДАТЬ !!! А ГРАБИТЬ И УБИВАТЬ !! И им будет наплевать кто кем был . ВАТНОГОЛОВЫЙ. ДЕВАННЫЙ ВОИН, МИЖИБРАТ, ГРЕЧКОСИЙ, ПАТРИОТ, ЯЗАМИР. и т.д.

100відсотковий факт ... :(

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

ПРИЛЕТІЛО І НЕ РОЗІРВАЛОСЯ !!!
БОГ МАЄ НА ТЕБЕ ЩЕ ВЕЛИКІ ПЛАНИ, ДРУЖЕ !!!

image.thumb.png.7a897a877215691d9d529131c9ca5b33.pngimage.thumb.png.59c6dedbb15df677b21ec7383d33efb3.png

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

От бойца 43 - бата.

 

о лампочках. Фотографий я не делал, но в сети описаны несколько способов. Мой кардинально от них не отличается. Ставим п задачу отпускнику.просим волонтёров купить по десятку 5 мм светодиодов. Красных, белых, синих, желтых. Самых обычных, самых дешевых. Ни в коем случае не суперярких или, там, меняющих свой цвет. Можете нарваться на светодиод с потреблением тока побольше иных лампочек и видимых противнику с расстояния более 300м. Хотя...для снайпера - это не дистанция, а гранатометчик и так, в случае чего, "засветится". Но очень яркая подсветка не нужна и даже вредна. Вы хорошо ее видите, но за ней в поздних сумерках и, тем более, ночью, не видно нифига...
Короче, берете стандартную СМ-ку. Плоскогубцами раздавливаете стеклянную "голову". Паяльником разогреваете пайку внизу, одновременно вытягивая с обратной стороны контакты, которые до этого удерживали нить накала. Плоскогубцами, естественно. Один из них вылезет, освободив отверстие внизу. Если оно осталось залито оловом - воспользуйтесь иголкой. Не нужно протыкать - разогрейте и вставьте ее в отверстие. Потом, через 3-4 секунды вытащите. Все, отверстие под анод готово...
Ах да...анод...
Светодиод - это все-таки диод. Полупроводник. Он работает (в нашем случае) только при определённой полярности. То есть - если подать питание + на катод, то он светиться не будет. "Плюс" должен подаваться на анод. Анод у нас - это положительный контакт лампочки. Бывшей. Это нижняя часть. Там, где мы расчищали отверстие. Пока запомните...
Посмотрите на этот рисунок, сравните со своим светодиодом. Определите у него анод.
 
Наденьте на анод тоненькую трубочку прим 5 мм длиной. И отложите светодиод в сторону.
Берем снова то, что было лампочкой и с помощью все того же трехгранного напильника или сверла соответствующего диаметра, вычищаем всю изолирующую массу и остатки стекла из корпуса лампочки. Заодно у вас отвалится и второй контакт нити накала...
Вычистили? Должен остаться чистый металл. Если повезет, то в ходе очистки, у вас корпус развалится на две половинки. Если не повезло - разделите его сами. Посмотрите, где между частями корпуса находится изоляционная шайба, аккуратно подденьте верхнюю часть...а можно и не заморачиваться 
Верхняя часть, которую мы сейчас отделили или не отделили - это "-". К ней нужно припаять катод.
Есть несколько вариантов, я делал проще. Выпиливал напильником борозду сверху - и все. Далее собирал корпус. Катод отгибал под прямым углом непосредственно у корпуса светодиода и вставлял светодиод в корпус. Анод в кембрике - в нижнее отверстие, катод - в пропил. Припаиваем сначала катод, затем - анод. Обрезаем остатки ножек светодиода. Слегка подравниваем место пайки катода. Светодиод стоит практически ровно. Может и не очень красиво, но это обстоятельство особой рояли не играет.
Пробуем ввернуть лампу в гнездо. может получиться, что вы не очень плотно подогнули катод и светодиодная лампочка как-бы на 1-2 мм не влезает в гнездо (у меня так с первым опытным образцом получилось). Тогда можете просто снять эти 1-2 мм сверху светодиода. Все равно будет работать.
Светодиод можно в небольших пределах даже подгибать. Бойцы говорили, что таким образом можно слегка варировать силу свечения сетки. Попробуйте.
Денег, кстати, это требует очень и очень мало. Сделайте сами, не берите у барыг, не давайте им почти 1000% прибыли.

image.png.db24b62bd99c2cb8b5753663f359a709.png

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете опубликовать сообщение сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, войдите в него для написания от своего имени.

Гость
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Восстановить форматирование

  Разрешено не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

  • Сейчас на странице   0 пользователей

    Нет пользователей, просматривающих эту страницу.

×
×
  • Создать...