Чи може бути ще гірше? Що очікує на Україну в 2017 році

[kentavr 6 201]

Ніколи не буває так погано, щоб не могло бути ще гірше!

 

Чи може бути ще гірше? Що очікує на Україну в 2017 році

 

Не можна бути песимістом. Тому не вживатиму слів "дуже погано." Та, зрештою, у мене є відчуття, що "дуже погано" обернеться на "може бути".

 

Світ і Україну лихоманитиме.

Зрозумілі і чітко проявлені в міжнародних відносинах неприємні тенденції – ріст "національного егоїзму"; надання переваги одностороннім діям, а не колективному підходу; ставка на силу; ігнорування за бажанням та потребою норм міжнародного права і т. д., у диявольський спосіб доповнюватимуться "чорними лебедями" природного, технологічного, політичного, фінансового та економічного характеру, що штовхатиме планету в бік якоїсь ще не відкритої вченими "чорної діри".

 

Буде складно, незрозуміло і дуже тривожно.

В Україні всі ці негативні переживання посилюватимуться через невпинні дії внутрішніх та зовнішніх ворогів, аби сегментувати, дробити політичний та громадський сектори, продовжити політику економічного визискування з громадян і як наслідок – подальше збідніння переважної більшості українців.

При спробі зазирати в майбутнє, основним питанням буде не як зробити краще, а "чи може бути ще гірше?"

 

То як же все це обернеться на "може бути"?

 

Перш за все – вибори. Ми зрозуміємо, що знову провели їх якось неправильно, зате житимемо ілюзією, що тепер вже точно знаємо, як правильно провести наступні. Між тим, чергові вибори дадуть трохи часу перед початком наступної кризи.

Але іронія ситуації в тому, що у підсумку, здавалось би, наші безперспективні вправи виявляться таки своєрідним способом розвитку і прогресу.

А ось ті, хто беруться зараз нас повчати, чомусь, мені здається, зроблять більше і більших помилок, ніж ми. Вони втрачатимуть, поки ми якимись, нам лише зрозумілими темпами і манівцями, будемо брести вперед, вчитися, ставати спершу злішими і цинічнішими, а згодом і мудрішими.

 

Ми позбудемось страху чергової "мюнхенської змови", бо нарешті зрозуміємо, що неможливо ні продати, ні купити бажання народу воювати за свою країну. Чи навчимось отримувати зиск із торгівлі інших – це навряд. Проте, сподіваюсь, що прийде гірке, але потрібне усвідомлення, що в політичному та економічному плані України в сьогоднішньому вигляді це не надбання і не актив. Ні для продажу, ні для купівлі. Добре, якщо цього остаточно не зрозуміють росіяни. Їх бажання отримати в Україні (і не лише) усе і відразу, помножене на зарозумілість, жадібність та самовпевненість царя та бояр, доконають нашого найбільшого зовнішнього ворога.

Хтозна, чи грітиме нас те попелище, але ми його побачимо.

 

Наш найбільший острах – залишитися на самоті – спершу реалізується, а пізніше виявиться нашим благом, оскільки лише відсутність друзів та допомоги ззовні примусить чітко зрозуміти, хто ж таки перешкоджає всередині країни розвиватися, і як жити, розраховуючи лише на себе?

Це і буде надбанням – усвідомлення, що важливі не прогнози, а плани і дії на майбутнє.

Чи може все це вже і так зрозуміло та стало для нас реальністю? В такому разі хвилюватися за наступний рік просто немає причин.

[kentavr 6 201]

Апокалипсис-2017: нас ждет что-то страшное, но безумно интересное

 

Новый год – праздник, от которого мы традиционно чего-то ждем. Хорошего, нового, светлого и счастливого.

 

Но мы и сами знаем, что бывает всякое. У нас на фронте снова потери, снова льется кровь. В Берлине убийца на грузовике въехал в толпу людей, как до этого сделал террорист в Ницце. Даже есть версия, что самолет Минобороны РФ с хором имени Александрова на борту мог быть взорван. И если слухи о теракте подтвердятся, это будет лишним доказательством того, что безопасных мест/позиций/аэропортов больше нет. Мы в новом мире. Все без исключения.

Слово "апокалипсис" в повседневном понимании означает "конец света". Но есть еще и правильный перевод с греческого: открытие, обнажение. То есть (насколько я понимаю) – начало нового, чистой страницы.

Может когда-то Путин войдет в учебники истории как человек, который аннексией Крыма начал новую эпоху, поставившую крест на послевоенном мироустройстве. В таком далеком 2013 году все казалось незыблемым. И начало сыпаться как-то одномоментно. Очевидно, что мы входим куда-то в новую реальность.

Ошибкой было считать, что после Второй мировой войны люди на Западе построили "правильное общество" и больше ничего никогда меняться не будет. Будет, еще как. Консервации хватило ненадолго. Теперь крышку срывает. Старые правила, которые, как мы думали, были изобретены Богом, поворачиваются своей слабой стороной, и оказывается, что они были придуманы людьми. Пригодные для одной ситуации и совершенно бесполезные в другой.

В новой эпохе все будет перевернуто с ног на голову. Старые авторитеты потеряют всякую власть, а что будут представлять из себя новые – неизвестно.

Придется отказаться от позитивной повестки и борьбы "за все хорошее". Времена "всего хорошего" прошли, и теперь надо будет пачкать руки, дабы спасти себя и свой дом.

Привычная логика уйдет в никуда, и, вероятно, будет заменена сплошной милитаризацией всего и вся: сознания, рутинной жизни, разговоров, искусства.

Люди будут все больше закрываться в общинах, все меньше доверять институтам и СМИ. Радикализация, как единственный ответ на угрозы, станет достоянием не маргиналов, но всех нас. Мы выходим из старой догмы о том, что "у каждого может быть свое мнение".

Может быть все, что угодно. Вплоть до распадов государств, начала больших войн и ликвидации ООН. Да, мне действительно так кажется. Организация умрет за ненадобностью, как когда-то умерла Лига наций.

 

Возможно, я слишком пессимистичен. Но, если задуматься, разве не это идеальный пример "апокалипсиса"?

Конец одного – это и начало нового. Мир меняется. Как гласит известная китайская пословица "Не дай вам Бог жить в эпоху перемен". Ничего не попишешь! Предсказуемая жизнь, расписанная на годы вперед – совсем не наш вариант. Но плохо ли это?

Нет. Перемены – это всегда страшно и непредсказуемо. Но, кто знает, что они за собой принесут? Может обновление и рождение того самого нового мира, где всем нам предстоит играть новые роли, о которых мы и помыслить не смели.

 

Да, мы входим в новую эпоху. Ее удар надо выдержать. Всем желаю сил в новом году. Все-таки 100 лет со времени Октябрьского переворота – события, которое марксисты называют концом Нового времени, и началом Новейшего. Так что с наступлением нас всех За-Новейшего времени (достала эта приставка "пост-"). Нас ждет что-то страшное, но безумно интересное. Пусть беды всех обойдут стороной! Радости! С Новым годом.

[Muzik 3 222]

[robotek 1 128]

23 марта 2017 г. в Верховной Раде как неотложный зарегистрирован президентский законопроект № 6232 «О внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины, Гражданский процессуальный кодекс Украины, Кодекс административного судопроизводства Украины и другие законодательные акты». http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webp ... 3511=61415

Внимание всех ДОЛЖНИКОВ ПО ОПЛАТЕ ЖИЛИЩНО-КОММУНАЛЬНЫХ УСЛУГ.
Законодательные инициативы ударят больно. Объясню.
Одной из новаций проекта является введение системы АВТОМАТИЗИРОВАННОГО АРЕСТА ДЕНЕЖНЫХ СРЕДСТВ ДОЛЖНИКА НА БАНКОВСКИХ СЧЕТАХ (ст. 15 ГПК, ст. 7 ХПК, ст. 9-1 ЗУ «Об исполнительном производстве», ст. 62 ЗУ «О банках и банковской деятельности»).
Эдакая форма обеспечения долговых обязательств.

Что это значит?
Вы являетесь должником. У вас есть банковская карта. Любая, в том числе зарплатная или пенсионная.

Организация, предоставляющая Вам жилищно-коммунальные услуги – заявитель (взыскатель) обращается за взысканием вашей задолженности в суд.
ОДНОВРЕМЕННО с заявлением взыскатель просит НАЛОЖИТЬ АРЕСТ НА ВАШИ ДЕНЕЖНЫЕ СРЕДСТВА НА БАНКОВСКИХ СЧЕТАХ.


Суд оперативно выносит соответствующее определение, после чего в течение нескольких минут НАКЛАДЫВАЕТСЯ АРЕСТ НА ВАШИ ДЕНЕЖНЫЕ СРЕДСТВА.
Узнаете Вы об этом только тогда, когда будете использовать свою банковскую карточку при расчетах.
И пока Вы будете выяснять причину блокировки вашей банковской карточки, суд в порядке приказного производства ПО УПРОЩЁННОЙ ПРОЦЕДУРЕ, без уведомления заявителя и должника, ВЫНЕСЕТ СУДЕБНЫЙ ПРИКАЗ О ВЗЫСКАНИИ ВАШЕЙ ЗАДОЛЖЕННОСТИ.
Все решится без Вас. Суд направит Вам копию судебного приказа по почте или на ваш электронный адрес.
В 15-дневный срок со дня получения этой копии Вы можете подать заявление в суд об отмене этого приказа. Но банковская карточка будет заблокирована до тех пор, ПОКА ВЫ НЕ РАССЧИТАЕТЕСЬ ПО СВОИМ ДОЛГАМ.
УВЕЛИЧЕНИЕ СТАВОК СУДЕБНОГО СБОРА.
Для споров имущественного характера судебный сбор возрастет со 110 % от суммы иска до 150% — за апелляционные жалобы, и со 120% от суммы иска до 200% — за кассационные жалобы.

[Clown 7 494]

Все это конечно замечательно, но хорошо бы усилить и ответственность поставщиков  услуг за обман, мошенничество и некачественно предоставленные услуги. 

Иначе народ не поймет.

[robotek 1 128]

20 часов назад, Clown сказал:

 

Иначе народ не поймет.

Мнением народа никто не интересуется, особенно в таком мелком вопросе. Потребил - заплати. Не можешь оплачитавть - не потребляй. Или оформляй субсидию. Всё просто. Живи по средствам.

[Clown 7 494]

1 час назад, robotek сказал:

Мнением народа никто не интересуется, особенно в таком мелком вопросе. Потребил - заплати. Не можешь оплачитавть - не потребляй. Или оформляй субсидию. Всё просто. Живи по средствам.

 

Я там в соседней теме написал, что газ отключен 4 года назад, есть акт , но платежки продолжают приходить, растет долг. А с принятием этого закона с меня автоматически снимут деньги за то, что я никогда не потреблял. И таких случаев по стране десятки тысяч. Если не будет ответственности поставщика перед потребителем - это поле для мошенничества, что  может плохо закончится, особенно для правительства, которое закрывает на такие вещи глаза.

[robotek 1 128]

45 минут назад, Clown сказал:

 

Я там в соседней теме написал, что газ отключен 4 года назад, есть акт , но платежки продолжают приходить, растет долг. А с принятием этого закона с меня автоматически снимут деньги за то, что я никогда не потреблял. И таких случаев по стране десятки тысяч. Если не будет ответственности поставщика перед потребителем - это поле для мошенничества, что  может плохо закончится, особенно для правительства, которое закрывает на такие вещи глаза.

Всё очень просто. Людям насрать, что в стране нет суда. Серьёзного суда, а не тот макет, что нам показывают под видом судопроизводства. А в стране, где нет суда - нет и страны. Есть макет. Но людям по фиг. Никто по этому поводу Майдан устраивать не будет. Все митинги и Майданы только за предоплату.

А так да, народ мудрый.... Не ясно, почему, если народ такой мудрый, то не могут установить правила, по которым удобно жить всем, а не пакостить друг другу? Может, мудрый народ - это миф?

 

[mild patriot 1 232]

15 минут назад, robotek сказал:

Всё очень просто. Людям насрать, что в стране нет суда. Серьёзного суда, а не тот макет, что нам показывают под видом судопроизводства. А в стране, где нет суда - нет и страны. Есть макет. Но людям по фиг. Никто по этому поводу Майдан устраивать не будет. Все митинги и Майданы только за предоплату.

А так да, народ мудрый.... Не ясно, почему, если народ такой мудрый, то не могут установить правила, по которым удобно жить всем, а не пакостить друг другу? Может, мудрый народ - это миф?

 

 

Дурний і не згоден усвідомлювати це та виправлятися. Може погіршення добробуту піде на користь - поїде до Польщі позайомиться з розумнішим народом і навчиться гарному. А може тупо зникне, розчиниться та виродиться. Мені на це за великим рахунком уже байдуже, не зовсім розумію чому здається Вам ні.

[robotek 1 128]

Дохозяйнувались.

"Українська економіка розвалюється, а країна стає сировинним придатком."
Про це в ході виступу на відкритті міжнародного форуму, яке транслював телеканал "112 Україна", заявив другий президент України Леонід Кучма.
"Ми про економіку взагалі забули, ми розвалюємося начисто! Ми станемо сировинним придатком. У нас металургія залишилася, хімія, сільське господарство. Високих технологічних виробництв практично немає. Куди ми йдемо? Ми раді вільній торгівлі з Європою. Чим ми торгуємо з Європою? Подивіться статистику. Пшениця – в сільському господарстві практично більше нічого. Медом ще. За перший квартал ми практично всі квоти вибрали. А тепер ви дивіться, як європейці ставлять нас на коліна: "Давайте рубайте ліс і везіть до нас". Де, яка конкретна допомога Україні, щоб ми ставали на ноги?! Якщо ми будемо бідними, як сьогодні, то ми нікому не потрібні! На 90% все залежить від нас самих. Не треба ходити по всьому світу з простягнутою рукою. Сьогодні бюджет України на 70% запозичений", – заявив Кучма.

[Clown 7 494]

@robotek ага, при кучме конечно был рай

[kentavr 6 201]

4 минуты назад, Clown сказал:

@robotek ага, при кучме конечно был рай

Хіба в цьому справа? 

"Якщо ми будемо бідними, як сьогодні, то ми нікому не потрібні! На 90% все залежить від нас самих. Не треба ходити по всьому світу з простягнутою рукою. Сьогодні бюджет України на 70% запозичений"-с)

В чому Кучма не правий?

[Dajneris 0]

Как показывает практика последних 25 лет, хуже может быть. Дай Бог, конечно же, чтобы не было, но все же. Пока не в той стране мы живем, несмотря на безвиз и прочее. Не все очаги нестабильности и "пороховые бочки" пока устранены, и, судя по всему, политической воли для этого нет и не наблюдается.

[Clown 7 494]

18 часов назад, kentavr сказал:

В чому Кучма не правий?

Во всем. Раз такой справедливый правдолюб, пусть отдаст свои деньги , что "заработал" , в бюджет страны.

И не будем брать в долг.

[Muzik 3 222]

13 минут назад, Clown сказал:

Во всем. Раз такой справедливый правдолюб, пусть отдаст свои деньги , что "заработал" , в бюджет страны.

И не будем брать в долг.

Так если они все те кто жируют в стране  продадут хоть что нибудь  и отдадут в казну . То брать  ничего не нужно будет  у МВФ

А продать то нужно будет кому что кому   яхту . кому машину одну из нескольких . кому каритну  . а кому и книгу .

А то ведь в самом бедном государстве почему то правят самые богатые  властелины ?

Как то все не пропорционально получется в математическом  понимании .

[kentavr 6 201]

2 часа назад, Dajneris сказал:

Как показывает практика последних 25 лет, хуже может быть.

Ніколи НЕ буває так погано, щоб НЕ могло бути ще гірше!

[kentavr 6 201]

2 часа назад, Clown сказал:

Во всем. Раз такой справедливый правдолюб, пусть отдаст свои деньги , что "заработал" , в бюджет страны.

Розмова НІ ПРО ЩО!

[kentavr 6 201]

2 часа назад, Muzik сказал:

если они все те кто жируют в стране  продадут хоть что нибудь  и отдадут в казну .

НІХТО НІЧОГО НІКОЛИ НЕ ВІДДАСТЬ! Добровільно.

Якщо є зловживання, порушення закону ы пыдстави повернення чогось в казну, треба діяти відповідно до чинного законодавства. Це єдиний цивілізований варіант відновлення соціальної справедливості.

[Clown 7 494]

1 час назад, kentavr сказал:

Розмова НІ ПРО ЩО!

 

Я об этом и говорю.

 

[robotek 1 128]

Не хотел никогда быть злым пророком, но так получилось.

Всё, о чём я писал уже много лет подряд, к сожалению, сбывается. Читать надо целиком, но выводы неутешительны. Вот это зрада, так зрада. От ЭП такого не ожидал. Куда только Президент смотрит? По его словам, реформы набрали таких оборотов, что остановить их уже невозможно, ему очень жаль, что молодёжь этого не понимает и покидает тонущий корабль.

http://www.epravda.com.ua/publications/2017/07/17/627005/

"Кожного ранку молодий українець прокидається з думкою, що тримає його в цій безнадійній країні, і знаходить все менше аргументів залишитися.

Виснивки -

Україна несумісна з майбутнім за усіма напрямками. Сировина більше не дозволить країні триматися на плаву, інвестиції для розвитку не прийдуть, а власних коштів уже не буде. Усі активні та розумні люди виїдуть за кордон. Вони не будуть чекати "покращення" ще десять років, звільниться місце для біженців.

Залишки корінного населення остаточно деградують, зношені житло та інфраструктура зруйнуються, злочинність виросте, тривалість життя впаде.

Країна або буде розділена іншими державами, або потрапить під цілковите зовнішнє управління. Економічно зайве населення буде поступово утилізоване."

 

[Clown 7 494]

1 час назад, robotek сказал:

Виснивки

насиння где-то рядом

[kentavr 6 201]

3 часа назад, robotek сказал:

Країна або буде розділена іншими державами, або потрапить під цілковите зовнішнє управління.

О! Майже за Захарченком!

[mild patriot 1 232]

На днях Укрсиббанк (начебто належить французам) у кращих європейських традиціях фактично відмовився від депозитів фізичних осіб, мінімізувавши % http://minfin.com.ua/2017/07/17/28905386/

Роботек, а куди інвестують трудові заощадження європейці? Нерухомість дорога. Під матрас? От Ви наприклад?

Це здається також Україну очікує хоч і з повільним, але курсом на євроінтеграцію. Може не в 17 році, в подальшій перспективі.

Изменено 19 Июля 2017 пользователем mild patriot

[Anethum 33]

16 часов назад, robotek сказал:

Не хотел никогда быть злым пророком, но так получилось.

Всё, о чём я писал уже много лет подряд, к сожалению, сбывается. Читать надо целиком, но выводы неутешительны. Вот это зрада, так зрада. От ЭП такого не ожидал. Куда только Президент смотрит? По его словам, реформы набрали таких оборотов, что остановить их уже невозможно, ему очень жаль, что молодёжь этого не понимает и покидает тонущий корабль.

http://www.epravda.com.ua/publications/2017/07/17/627005/

"Кожного ранку молодий українець прокидається з думкою, що тримає його в цій безнадійній країні, і знаходить все менше аргументів залишитися.

Виснивки -

Україна несумісна з майбутнім за усіма напрямками. Сировина більше не дозволить країні триматися на плаву, інвестиції для розвитку не прийдуть, а власних коштів уже не буде. Усі активні та розумні люди виїдуть за кордон. Вони не будуть чекати "покращення" ще десять років, звільниться місце для біженців.

Залишки корінного населення остаточно деградують, зношені житло та інфраструктура зруйнуються, злочинність виросте, тривалість життя впаде.

Країна або буде розділена іншими державами, або потрапить під цілковите зовнішнє управління. Економічно зайве населення буде поступово утилізоване."

 

 

вымирание населения Украины до 12 млн запланировано, а потом и до 5 млн. Пока план выполняется.

[Clown 7 494]

8 минут назад, Anethum сказал:

 

вымирание населения Украины до 12 млн запланировано, а потом и до 5 млн. Пока план выполняется.

 

Вообще план - всего 1800 человек. Вы не знали? 

[insider 24 408]

12 минут назад, Clown сказал:

 

Вообще план - всего 1800 человек. Вы не знали? 

 

Все верно. Состав ВР + обслуга. 

[mild patriot 1 232]

20 минут назад, insider сказал:

 

Все верно. Состав ВР + обслуга. 

 

+ 10 млн. на все згодних азійських гастарбайтерів. Та гастарбайтерок.

[robotek 1 128]

6 часов назад, mild patriot сказал:

Роботек, а куди інвестують трудові заощадження європейці? Нерухомість дорога. Під матрас? От Ви наприклад?

 

Тебе можно со мной на ты.

Недвижимость не просто дорогая, на неё налог нехилый каждый год. Но зависит сильно от места. В депрессивных районах можно и дешёво купить и землю и недвигу. Но кому она там нужна?

Мои небольшие сбережения в банке под 0,2% годовых. но могу забрать в любое время, предупредив за 3 дня. Немцы хранят в образовании для детей, в автомобилях, домах и путешествиях. Некоторые в акциях, но это рисковано.

[mild patriot 1 232]

20 минут назад, robotek сказал:

Тебе можно со мной на ты.

Недвижимость не просто дорогая, на неё налог нехилый каждый год. Но зависит сильно от места. В депрессивных районах можно и дешёво купить и землю и недвигу. Но кому она там нужна?

Мои небольшие сбережения в банке под 0,2% годовых. но могу забрать в любое время, предупредив за 3 дня. Немцы хранят в образовании для детей, в автомобилях, домах и путешествиях. Некоторые в акциях, но это рисковано.

 

Дякую, інфляція напевно більше 0,2%, сумно спостергіати як вона з`їдає зароблене важкою працею? Може є якісь приватні накопичувальні пенсійні фонди, може краще туди їх, на старість?

[robotek 1 128]

1 час назад, mild patriot сказал:

 

Дякую, інфляція напевно більше 0,2%, сумно спостергіати як вона з`їдає зароблене важкою працею? Може є якісь приватні накопичувальні пенсійні фонди, може краще туди їх, на старість?

Тяжело работать на ДМК, когда на улице +35, а в цеху под 50. А у меня средней нагруженности работа, но вознаграждение не сопоставимое с аналогичной нагрузки работой в Украине. А когда знаешь, за что работаешь, то и работа не в тягость, даже наоборот, на субботу выйти поработать( с надбавкой) очередь занимают.

[Slava_DnDz 615]

9 часов назад, Clown сказал:

Вообще план - всего 1800 человек. Вы не знали? 

 

Это ежедневный план. А ежегодный - 650 тыс.

Изменено 19 Июля 2017 пользователем Slava_DnDz

[kentavr 6 201]

Трохи песимізму і чорної фарби! 

 

Глобальні економічні тренди та Україна без майбутнього

 

Україна несумісна з майбутнім. Сировина більше не дозволить країні триматися на плаву, інвестиції не прийдуть, власних коштів не буде. Усі розумні люди виїдуть за кордон, звільнивши місце для неосвічених біженців з Африки.

Скрытый текст

 

ПОНЕДІЛОК, 17 ЛИПНЯ 2017, 08:30 - ОЛЕКСІЙ ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ

 

Кожного ранку молодий українець прокидається з думкою, що тримає його в цій безнадійній країні, і знаходить все менше аргументів залишитися.

Політики продовжують спекулювати тарифами та позиками МВФ, а потяг прогресу вже зник з українського горизонту.

Усі чули про "технологічні уклади" — сукупність пов'язаних виробництв, що синхронно розвиваються і мають однаковий технічний рівень.

Наприклад, електроніка, програмування, комунікації та робототехніка доповнюють одне одного й утворюють п'ятий технологічний уклад, закладений інноваціями 1970-х років, які сьогодні стали невід'ємною частиною нашого життя.

У 2010 році стартував шостий уклад — епоха нанотехнологій та клітинних технологій, що знижують енергоємність та матеріаломісткість виробництва, відкривають нові можливості управління властивостями матеріалів та організмів.

На жаль, у 1990-х роках ми проґавили розквіт п'ятого укладу. Саме тоді українці могли застосувати інформаційно-комунікаційні технології у всіх галузях життя, зорієнтувати економіку на сфери інтелектуальних і творчих послуг: програмування, інженерію, промисловий дизайн, робототехніку, проектування електроніки.

Сьогодні потенціал втрачено, а ринки зайнято. Тимчасом шостий уклад, більш відомий як четверта промислова революція, от-от знову радикально змінить світ.

Два роки поспіль Всесвітній економічний форум в Давосі був присвячений саме цьому питанню, а недавній прогноз розвитку світу до 2035 року від Національної розвідувальної ради США наскрізь пронизаний темою інновацій. Що ж чекає світову економіку в найближчі десятиліття, і що ці зміни принесуть українцям

 

Сповільняться темпи зростання економіки в усіх країнах

Економічне зростання планети в найближчі 20 років не перевищить 2-3% ВВП на рік. Середні темпи росту найбільших країн єврозони прогнозуються на рівні 1,5-2%, Китаю — 3,5%. Максимальний ріст покажуть Нігерія, В'єтнам та Філіппіни — лише 4,5-5,5%. Для відсталих країн така швидкість означає пастку бідності.

Китай та Індія, на відміну від України, встигли зробити економічний ривок у попередні десятиліття, тому ВВП на душу китайця через 30 років становитиме 79 тис дол — лише в два рази менше середнього доходу американця. Індус буде в чотири рази біднішим за американця замість 33-кратного відставання зараз.

Україна, маючи мізерний стартовий рівень при середніх темпах зростання, залишиться далеко позаду азіатських країн і стане найбіднішою країною світу.

Якщо зараз середній українець заробляє 4,7 тис грн, то через 25 років його дохід зросте "аж" до 9 тис грн при умові, що країна до того часу буде існувати.

 

Зросте протекціонізм у торгівлі, частка сировинних товарів впаде

У світовій торгівлі стрімко знижуються ціни і попит на корисні копалини та нафту. Падає виручка від експорту аграрної продукції (-11% у 2015 році) та від експорту промтоварів (-5% у 2015 році). У структурі ВВП країн ЄС сільське господарство займає не більше 3%, в Україні — близько 11% і це головне джерело валюти.

Наноматеріали з поліпшеними властивостями революціонізують більшість промислових секторів і підірвуть економіки країн-експортерів, що залежать від сировини, а розвинені країни отримають перевагу.

Тимчасом дві третини експорту України — це сировина: 33% аграрної та харчової продукції, 21% чорної металургії та руди, 3,6% лісництва. Більше того, частка української промисловості з роками лише зменшується, а сировини — росте.

Повсюдне впровадження 3D-друку змінить міжнародну торгівлю і збільшить частку місцевого виробництва. Розміщення виробництва на віддалених заводах стане невигідним порівняно з ефективними заводами поблизу споживача.

Наприклад, компанія Boeing найняла норвезьку Norsk Titanium AS для 3D-друку титанових деталей замість їх промислового виробництва. Це дозволить економити 2-3 млн дол на кожному літаку 787 Dreamliner. У той же час найкращі в Україні літаки "Мрія" збираються на обладнанні минулого століття.

 

Від прогресу постраждають виробники дешевих товарів і їх співробітники.

Виникне глобальний розрив між тими, хто мав можливість модернізуватися, і тими, хто цього не зробив. На жаль, в українській переробній промисловості питома вага високотехнологічної продукції невпинно знижується: з 4,6% у 2014 році до 4,3% у 2016 році. Частка середньо-високотехнологічної продукції впала з 15% до 13,5%.

У світі посилюється економічний протекціонізм. Число вжитих у 2015 році дискримінаційних заходів на 50% вище, ніж у 2014 році, особливо в країнах G20.

У топі — галузі, що оберігаються від зовнішньої торгівлі: основні матеріали, транспортні засоби, обладнання і сільськогосподарська продукція. Україні з її структурою економіки буде все складніше збувати продукцію на світовому ринку.

Населення сировинної, аграрної України втратить останні джерела існування, а бізнес та уряд держави залишаться без внутрішніх ресурсів для розвитку.

 

Експорт стане менш матеріальним, а туризм буде провідною галуззю

З 2012 року зростання торгівлі товарами було слабким, а торгівля послугами збільшувалася. У вартісному вираженні цей розрив помітний ще більше через падіння цін на товари. Якщо у 2000-2011 роках послуги мали стабільну 20-відсоткову частку світової торгівлі, то у 2015 році цей показник становив 23%.

У нетоварному експорті за останні десятиліття міжнародний туризм перетворився на потужне джерело іноземної валюти і став четвертою за величиною категорією експорту після палива, хімічних речовин і продуктів харчування.

Разом з пасажирськими перевезеннями міжнародний туризм генерує експортний дохід близько 1,5 трлн дол — 30% від експорту послуг.

За даними Всесвітньої туристичної організації ООН вклад туризму у світовий ВВПстановить 10%, а кількість робочих місць, прямо або опосередковано причетних до сфери туризму, — 11%. Прогнози демонструють подальше зростання галузі.

Україна ж у 2017 році посіла 88 місце за привабливістю для туристів за версією експертів Всесвітнього економічного форуму: 98 місце — щодо екології, 79 місце — авіаційної інфраструктури, 81 місце — портової інфраструктури, 71 місце — туристичного сервісу. Щодо інвестицій у туристичний бізнес країна на 124 місці.

Отже, Україна втратила навіть це, останнє джерело "сировинного" прибутку.

 

Нерівність між країнами і людьми зросте, а відсталі залишаться бідними

The Economist Unit прогнозує збільшення відриву перших економік світу від інших. Китай, США та Індія будуть багатшими за п'ятірку наступних економік, разом взятих: Індонезію, Німеччину, Японію, Бразилію та Великобританію.

Близько 8% землян володіють 80% світового багатства, а дві третини населення планети ділять нікчемні 3% активів. Дослідження Oxfam, показує: вісім мільярдерів володіють таким же багатством, як найбідніша половина населення світу — 3,6 млрд осіб. При цьому великий капітал зростає швидше малого й перевищує за прибутковістю загальне економічне зростання, призводячи до монополізації.

Власність середнього американця 345 000 доларів, поляка — 25 000, а українця —1 250 доларів.

Виручка корпорацій в рази перевищує бюджети країн. Так, Apple у 2016 році заробила 216 млрд дол, що більше дохідної частини України у вісім разів.

Саме багаті країни та корпорації інвестують великі суми у наукові дослідження й розробки, які роблять їх основними вигодонабувачами прогресу. Тут лідирують лише шість країн. Японія інвестує в R&D 3,6% ВВП, Ізраїль — 4,1%, Південна Корея — 4,3%, Австрія, Німеччина і Швейцарія — майже 3%, а Україна — 0,6%.

У грошовому вираженні лідерами є США та Китай — 480 млрд дол та 371 млрд дол на рік проти 2,5 млрд дол в Україні за паритетом купівельної спроможності.

Тобто Україна на карті інноваційного майбутнього взагалі відсутня.

 

Праця звичайних людей стане непотрібною

У результаті впровадження автопілотного наземного транспорту, розвитку алгоритмів і робототехніки зникає робота не тільки у промисловості, а й у сфері послуг. За даними WEF, до 2020 року в розвинених країнах кількість створених робочих місць на 5,1 млн позицій буде відставати від кількості скорочених.

Прогресивні країни наполегливо стимулюють креативні види діяльності, оскільки вони удвічі стійкіші до автоматизації. Наприклад, Британія планує створити 1 млн креативних робочих місць за найближчі тринадцять років.

Тимчасом в Україні 40% трударів промисловості працюють на виробництві низького технологічного рівня, 15% робітників зайняті у видобутку корисних копалин та сільському господарстві порівняно з 1-5% зайнятих в ЄС, де за прогнозами кількість таких працівників за вісім років упаде на 18%.

Отже, невдовзі більшість українських працівників стануть непотрібними.

Поширення нових технологій зажадає від фахівців спеціальних складних знань і навичок, невластивих скороченим кадрам. Це посилить економічний розрив між висококваліфікованими та низькокваліфікованими людьми.

Україна за конкурентоспроможністю талантів посідає 66 місце у світі зі 109, за індексом талантів — 42 місце з 60. Основна причина — не якість освіти, а відсутність сприятливого середовища для життя і розвитку.

Опитування, проведене у 2016 році, показало, що 30% українців хотіли б поїхати за кордон на постійне місце проживання, 40% — хотіли б працювати за кордоном.

До 2050 року в Україні прогнозується зменшення кількості робочої сили на 3-4 млн осіб, що збільшить тиск на пенсійну й медичну системи, а їх реформування блокуватимуть низькі доходи працівників і бідність бізнесу.

У результаті соціальні видатки змусять державу економити на освіті, науці та капітальних інвестиціях, що остаточно підірве перспективи розвитку.

 

Мегаміста сконцентрують глобальну економіку і світові таланти

Через вісім років 600 міст світу будуть вміщувати 25% населення планети (2 млрд людей) і продукувати 60% світового ВВП. Перші 23 мегаполіси з населенням понад 10 млн осіб генеруватимуть близько 10% обсягу світової економіки.

За даними McKinsey, найбагатшими містами світу за розміром економіки у 2025 році будуть Нью-Йорк, Токіо, Шанхай, Лондон і Пекін. Перші місця за ВВП на душу населення у 2025 році посядуть Осло, Доха, Берген, Макао і Тронхейм.

Київ уже зараз у 88 разів бідніший за Нью-Йорк, який багатший за всю Україну в 17 разів, маючи 1,5 трлн дол валового регіонального продукту проти жалюгідних 90 млрд дол ВВП України та 17 млрд дол у столиці.

Щоб розвиватися, містам необхідно конкурувати за краще населення планети —креативний клас: учених, художників, інженерів, дизайнерів, письменників, творчих професіоналів широкого спектру діяльності, заснованого на знаннях.

Таких людей у світі дуже мало. Лише 0,88% землян створюють творчі продукти і тільки 0,13% займаються науковими розробками. В Ізраїлі, наприклад, 8 255 дослідників на мільйон жителів, в Україні — 1 026 розумників на мільйон.

EY у звіті Global Talent in Global Cities вказує на переваги, необхідні містам для приваблення талантів. Це якісна інфраструктура, конкурентні ринкові умови і ділове середовище, кластери, критична маса талантів з відмінними можливостями для взаємодії і співпраці, чудові умови життя, включаючи клімат, культурне середовище, безпеку і легкий доступ до послуг з охорони здоров'я та освіти.

Україна тим часом продемонструвала найнижчі показники у світі за рівнем злочинності (109), доступності житла (116), стану довкілля (118), здоров'я та довголіття (127), свободи вибору життєвого шляху (132).

Більшість міських багатоквартирних будинків потребують знесення чи капітального ремонту, а бізнес-клімат країни перебуває на рівні африканських провінцій. Сама ж столиця, Київ, у 2016 році увійшла до топ-10 найгірших для життя міст світу разом із сирійським Дамаском та Алжиром за версією The Economist.

Для талантів не існує кордонів, їх дохід вимірюється у валюті, а розкриття творчого потенціалу вимагає відповідних умов. Значить, ніякий патріотизм не виправить ситуацію. У нинішніх умовах таланти або поїдуть, або деградують.

 

Масова міграція з Африки та Близького Сходу

Наслідки зміни клімату стануть більш відчутними. Екстремальні спека, посуха, повені та нестача води вдарять по густонаселених і бідних регіонах Землі.

За 18 років число землян зросте на 20% до 8,8 млрд осіб. У бідних країнах Африки та Близького Сходу популяція збільшиться на 50%, а середній вік становитиме 20 років. Наслідки — безробіття, конфлікти, епідемії та масова міграція. Уже в 2015 році переселенців у світі нараховувалося близько 309 млн.

Спорожніла Україна стане відмінним притулком для неосвічених біженців.

 

Висновки

Україна несумісна з майбутнім за усіма напрямками. Сировина більше не дозволить країні триматися на плаву, інвестиції для розвитку не прийдуть, а власних коштів уже не буде. Усі активні та розумні люди виїдуть за кордон. Вони не будуть чекати "покращення" ще десять років, звільниться місце для біженців.

Залишки корінного населення остаточно деградують, зношені житло та інфраструктура зруйнуються, злочинність виросте, тривалість життя впаде.

Країна або буде розділена іншими державами, або потрапить під цілковите зовнішнє управління. Економічно зайве населення буде поступово утилізоване.

 

Такого майбутнього можна уникнути, але цього разу радикальні зміни вже не метафора: автономні "міста-хартії", переселення людей у місця компактного проживання, виведення з утримання частини інфраструктури, застава житла людей в обмін на реконструкцію, вільні економічні зони з іноземними юрисдикціями, зовнішнє управління ключовими функціями держави, введення податку з обігу та заборона готівки, тотальна прозорість усіх процесів, заміна призначень системою жеребкування, введення багаторівневого громадянства та коефіцієнтів ваги виборчого голосу, передавання природних ресурсів в управління міжнародним корпораціям, продаж часток державних активів іноземним гігантам.

Цього разу малою кров'ю українці вже не виберуться з пастки.

Олексій Жмеренецький, спеціально для ЕП

Изменено 1 Августа 2017 пользователем kentavr

[mild patriot 1 232]

От гарний показник "покращення" 

За даними компанії Олімп Консалтинг, серед великих міст України середня вартість квадратного метра житлової нерухомості (соціальне житло) за минулі дванадцять місяців найбільше впала в:

— Дніпрі — на 10,1%;

— Одесі — на 8,2%;

— Харкові — на 7,6%;

— Києві — на 7,1%;

[robotek 1 128]

В 1.8.2017 в 10:54, kentavr сказал:

Трохи песимізму і чорної фарби! 

 

Глобальні економічні тренди та Україна без майбутнього

 

Україна несумісна з майбутнім. Сировина більше не дозволить країні триматися на плаву, інвестиції не прийдуть, власних коштів не буде. Усі розумні люди виїдуть за кордон, звільнивши місце для неосвічених біженців з Африки.

  Показать контент

 

ПОНЕДІЛОК, 17 ЛИПНЯ 2017, 08:30 - ОЛЕКСІЙ ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ

 

Кожного ранку молодий українець прокидається з думкою, що тримає його в цій безнадійній країні, і знаходить все менше аргументів залишитися.

Політики продовжують спекулювати тарифами та позиками МВФ, а потяг прогресу вже зник з українського горизонту.

Усі чули про "технологічні уклади" — сукупність пов'язаних виробництв, що синхронно розвиваються і мають однаковий технічний рівень.

Наприклад, електроніка, програмування, комунікації та робототехніка доповнюють одне одного й утворюють п'ятий технологічний уклад, закладений інноваціями 1970-х років, які сьогодні стали невід'ємною частиною нашого життя.

У 2010 році стартував шостий уклад — епоха нанотехнологій та клітинних технологій, що знижують енергоємність та матеріаломісткість виробництва, відкривають нові можливості управління властивостями матеріалів та організмів.

На жаль, у 1990-х роках ми проґавили розквіт п'ятого укладу. Саме тоді українці могли застосувати інформаційно-комунікаційні технології у всіх галузях життя, зорієнтувати економіку на сфери інтелектуальних і творчих послуг: програмування, інженерію, промисловий дизайн, робототехніку, проектування електроніки.

Сьогодні потенціал втрачено, а ринки зайнято. Тимчасом шостий уклад, більш відомий як четверта промислова революція, от-от знову радикально змінить світ.

Два роки поспіль Всесвітній економічний форум в Давосі був присвячений саме цьому питанню, а недавній прогноз розвитку світу до 2035 року від Національної розвідувальної ради США наскрізь пронизаний темою інновацій. Що ж чекає світову економіку в найближчі десятиліття, і що ці зміни принесуть українцям

 

Сповільняться темпи зростання економіки в усіх країнах

Економічне зростання планети в найближчі 20 років не перевищить 2-3% ВВП на рік. Середні темпи росту найбільших країн єврозони прогнозуються на рівні 1,5-2%, Китаю — 3,5%. Максимальний ріст покажуть Нігерія, В'єтнам та Філіппіни — лише 4,5-5,5%. Для відсталих країн така швидкість означає пастку бідності.

Китай та Індія, на відміну від України, встигли зробити економічний ривок у попередні десятиліття, тому ВВП на душу китайця через 30 років становитиме 79 тис дол — лише в два рази менше середнього доходу американця. Індус буде в чотири рази біднішим за американця замість 33-кратного відставання зараз.

Україна, маючи мізерний стартовий рівень при середніх темпах зростання, залишиться далеко позаду азіатських країн і стане найбіднішою країною світу.

Якщо зараз середній українець заробляє 4,7 тис грн, то через 25 років його дохід зросте "аж" до 9 тис грн при умові, що країна до того часу буде існувати.

 

Зросте протекціонізм у торгівлі, частка сировинних товарів впаде

У світовій торгівлі стрімко знижуються ціни і попит на корисні копалини та нафту. Падає виручка від експорту аграрної продукції (-11% у 2015 році) та від експорту промтоварів (-5% у 2015 році). У структурі ВВП країн ЄС сільське господарство займає не більше 3%, в Україні — близько 11% і це головне джерело валюти.

Наноматеріали з поліпшеними властивостями революціонізують більшість промислових секторів і підірвуть економіки країн-експортерів, що залежать від сировини, а розвинені країни отримають перевагу.

Тимчасом дві третини експорту України — це сировина: 33% аграрної та харчової продукції, 21% чорної металургії та руди, 3,6% лісництва. Більше того, частка української промисловості з роками лише зменшується, а сировини — росте.

Повсюдне впровадження 3D-друку змінить міжнародну торгівлю і збільшить частку місцевого виробництва. Розміщення виробництва на віддалених заводах стане невигідним порівняно з ефективними заводами поблизу споживача.

Наприклад, компанія Boeing найняла норвезьку Norsk Titanium AS для 3D-друку титанових деталей замість їх промислового виробництва. Це дозволить економити 2-3 млн дол на кожному літаку 787 Dreamliner. У той же час найкращі в Україні літаки "Мрія" збираються на обладнанні минулого століття.

 

Від прогресу постраждають виробники дешевих товарів і їх співробітники.

Виникне глобальний розрив між тими, хто мав можливість модернізуватися, і тими, хто цього не зробив. На жаль, в українській переробній промисловості питома вага високотехнологічної продукції невпинно знижується: з 4,6% у 2014 році до 4,3% у 2016 році. Частка середньо-високотехнологічної продукції впала з 15% до 13,5%.

У світі посилюється економічний протекціонізм. Число вжитих у 2015 році дискримінаційних заходів на 50% вище, ніж у 2014 році, особливо в країнах G20.

У топі — галузі, що оберігаються від зовнішньої торгівлі: основні матеріали, транспортні засоби, обладнання і сільськогосподарська продукція. Україні з її структурою економіки буде все складніше збувати продукцію на світовому ринку.

Населення сировинної, аграрної України втратить останні джерела існування, а бізнес та уряд держави залишаться без внутрішніх ресурсів для розвитку.

 

Експорт стане менш матеріальним, а туризм буде провідною галуззю

З 2012 року зростання торгівлі товарами було слабким, а торгівля послугами збільшувалася. У вартісному вираженні цей розрив помітний ще більше через падіння цін на товари. Якщо у 2000-2011 роках послуги мали стабільну 20-відсоткову частку світової торгівлі, то у 2015 році цей показник становив 23%.

У нетоварному експорті за останні десятиліття міжнародний туризм перетворився на потужне джерело іноземної валюти і став четвертою за величиною категорією експорту після палива, хімічних речовин і продуктів харчування.

Разом з пасажирськими перевезеннями міжнародний туризм генерує експортний дохід близько 1,5 трлн дол — 30% від експорту послуг.

За даними Всесвітньої туристичної організації ООН вклад туризму у світовий ВВПстановить 10%, а кількість робочих місць, прямо або опосередковано причетних до сфери туризму, — 11%. Прогнози демонструють подальше зростання галузі.

Україна ж у 2017 році посіла 88 місце за привабливістю для туристів за версією експертів Всесвітнього економічного форуму: 98 місце — щодо екології, 79 місце — авіаційної інфраструктури, 81 місце — портової інфраструктури, 71 місце — туристичного сервісу. Щодо інвестицій у туристичний бізнес країна на 124 місці.

Отже, Україна втратила навіть це, останнє джерело "сировинного" прибутку.

 

Нерівність між країнами і людьми зросте, а відсталі залишаться бідними

The Economist Unit прогнозує збільшення відриву перших економік світу від інших. Китай, США та Індія будуть багатшими за п'ятірку наступних економік, разом взятих: Індонезію, Німеччину, Японію, Бразилію та Великобританію.

Близько 8% землян володіють 80% світового багатства, а дві третини населення планети ділять нікчемні 3% активів. Дослідження Oxfam, показує: вісім мільярдерів володіють таким же багатством, як найбідніша половина населення світу — 3,6 млрд осіб. При цьому великий капітал зростає швидше малого й перевищує за прибутковістю загальне економічне зростання, призводячи до монополізації.

Власність середнього американця 345 000 доларів, поляка — 25 000, а українця —1 250 доларів.

Виручка корпорацій в рази перевищує бюджети країн. Так, Apple у 2016 році заробила 216 млрд дол, що більше дохідної частини України у вісім разів.

Саме багаті країни та корпорації інвестують великі суми у наукові дослідження й розробки, які роблять їх основними вигодонабувачами прогресу. Тут лідирують лише шість країн. Японія інвестує в R&D 3,6% ВВП, Ізраїль — 4,1%, Південна Корея — 4,3%, Австрія, Німеччина і Швейцарія — майже 3%, а Україна — 0,6%.

У грошовому вираженні лідерами є США та Китай — 480 млрд дол та 371 млрд дол на рік проти 2,5 млрд дол в Україні за паритетом купівельної спроможності.

Тобто Україна на карті інноваційного майбутнього взагалі відсутня.

 

Праця звичайних людей стане непотрібною

У результаті впровадження автопілотного наземного транспорту, розвитку алгоритмів і робототехніки зникає робота не тільки у промисловості, а й у сфері послуг. За даними WEF, до 2020 року в розвинених країнах кількість створених робочих місць на 5,1 млн позицій буде відставати від кількості скорочених.

Прогресивні країни наполегливо стимулюють креативні види діяльності, оскільки вони удвічі стійкіші до автоматизації. Наприклад, Британія планує створити 1 млн креативних робочих місць за найближчі тринадцять років.

Тимчасом в Україні 40% трударів промисловості працюють на виробництві низького технологічного рівня, 15% робітників зайняті у видобутку корисних копалин та сільському господарстві порівняно з 1-5% зайнятих в ЄС, де за прогнозами кількість таких працівників за вісім років упаде на 18%.

Отже, невдовзі більшість українських працівників стануть непотрібними.

Поширення нових технологій зажадає від фахівців спеціальних складних знань і навичок, невластивих скороченим кадрам. Це посилить економічний розрив між висококваліфікованими та низькокваліфікованими людьми.

Україна за конкурентоспроможністю талантів посідає 66 місце у світі зі 109, за індексом талантів — 42 місце з 60. Основна причина — не якість освіти, а відсутність сприятливого середовища для життя і розвитку.

Опитування, проведене у 2016 році, показало, що 30% українців хотіли б поїхати за кордон на постійне місце проживання, 40% — хотіли б працювати за кордоном.

До 2050 року в Україні прогнозується зменшення кількості робочої сили на 3-4 млн осіб, що збільшить тиск на пенсійну й медичну системи, а їх реформування блокуватимуть низькі доходи працівників і бідність бізнесу.

У результаті соціальні видатки змусять державу економити на освіті, науці та капітальних інвестиціях, що остаточно підірве перспективи розвитку.

 

Мегаміста сконцентрують глобальну економіку і світові таланти

Через вісім років 600 міст світу будуть вміщувати 25% населення планети (2 млрд людей) і продукувати 60% світового ВВП. Перші 23 мегаполіси з населенням понад 10 млн осіб генеруватимуть близько 10% обсягу світової економіки.

За даними McKinsey, найбагатшими містами світу за розміром економіки у 2025 році будуть Нью-Йорк, Токіо, Шанхай, Лондон і Пекін. Перші місця за ВВП на душу населення у 2025 році посядуть Осло, Доха, Берген, Макао і Тронхейм.

Київ уже зараз у 88 разів бідніший за Нью-Йорк, який багатший за всю Україну в 17 разів, маючи 1,5 трлн дол валового регіонального продукту проти жалюгідних 90 млрд дол ВВП України та 17 млрд дол у столиці.

Щоб розвиватися, містам необхідно конкурувати за краще населення планети —креативний клас: учених, художників, інженерів, дизайнерів, письменників, творчих професіоналів широкого спектру діяльності, заснованого на знаннях.

Таких людей у світі дуже мало. Лише 0,88% землян створюють творчі продукти і тільки 0,13% займаються науковими розробками. В Ізраїлі, наприклад, 8 255 дослідників на мільйон жителів, в Україні — 1 026 розумників на мільйон.

EY у звіті Global Talent in Global Cities вказує на переваги, необхідні містам для приваблення талантів. Це якісна інфраструктура, конкурентні ринкові умови і ділове середовище, кластери, критична маса талантів з відмінними можливостями для взаємодії і співпраці, чудові умови життя, включаючи клімат, культурне середовище, безпеку і легкий доступ до послуг з охорони здоров'я та освіти.

Україна тим часом продемонструвала найнижчі показники у світі за рівнем злочинності (109), доступності житла (116), стану довкілля (118), здоров'я та довголіття (127), свободи вибору життєвого шляху (132).

Більшість міських багатоквартирних будинків потребують знесення чи капітального ремонту, а бізнес-клімат країни перебуває на рівні африканських провінцій. Сама ж столиця, Київ, у 2016 році увійшла до топ-10 найгірших для життя міст світу разом із сирійським Дамаском та Алжиром за версією The Economist.

Для талантів не існує кордонів, їх дохід вимірюється у валюті, а розкриття творчого потенціалу вимагає відповідних умов. Значить, ніякий патріотизм не виправить ситуацію. У нинішніх умовах таланти або поїдуть, або деградують.

 

Масова міграція з Африки та Близького Сходу

Наслідки зміни клімату стануть більш відчутними. Екстремальні спека, посуха, повені та нестача води вдарять по густонаселених і бідних регіонах Землі.

За 18 років число землян зросте на 20% до 8,8 млрд осіб. У бідних країнах Африки та Близького Сходу популяція збільшиться на 50%, а середній вік становитиме 20 років. Наслідки — безробіття, конфлікти, епідемії та масова міграція. Уже в 2015 році переселенців у світі нараховувалося близько 309 млн.

Спорожніла Україна стане відмінним притулком для неосвічених біженців.

 

Висновки

Україна несумісна з майбутнім за усіма напрямками. Сировина більше не дозволить країні триматися на плаву, інвестиції для розвитку не прийдуть, а власних коштів уже не буде. Усі активні та розумні люди виїдуть за кордон. Вони не будуть чекати "покращення" ще десять років, звільниться місце для біженців.

Залишки корінного населення остаточно деградують, зношені житло та інфраструктура зруйнуються, злочинність виросте, тривалість життя впаде.

Країна або буде розділена іншими державами, або потрапить під цілковите зовнішнє управління. Економічно зайве населення буде поступово утилізоване.

 

 

 

Единственное, что утешает - это не случится быстро. Ещё лет 15-20 медленного тления есть. Но вероятность сценария 90%, ибо точка невозврата пройдена. Территроия никуда не исчезнет. Но страна изменит не только название, границы, но и этнос. Это будет совсем другая страна с совсем другими жителями.

[mild patriot 1 232]

3 часа назад, robotek сказал:

Единственное, что утешает - это не случится быстро. Ещё лет 15-20 медленного тления есть. Но вероятность сценария 90%, ибо точка невозврата пройдена. Территроия никуда не исчезнет. Но страна изменит не только название, границы, но и этнос. Это будет совсем другая страна с совсем другими жителями.

 

Згоден абсолютно - загальна деградація, найкращі тікають у цивілізацію, генії типу Музіка цькуються.

Втім це буде далеко не перший народ, який зникнув.

Конкретний приклад - мій просунутий (тьху-тьху) син- студент працює в англомовному кол-центрі та мріє втекти звідси.

Изменено 21 Октября 2017 пользователем mild patriot

[robotek 1 128]

1 час назад, mild patriot сказал:

 

Згоден абсолютно - загальна деградація, найкращі тікають у цивілізацію, генії типу Музіка цькуються.

Втім це буде далеко не перший народ, який зникнув.

Конкретний приклад - мій просунутий (тьху-тьху) син- студент працює в англомовному кол-центрі та мріє втекти звідси.

Це добре, що вин знае язик. Це дуже важливо. Моя донька мени теж вдячна за те, що вигягнув у Европу. Заради майбутнього дитей та онукив я готовий до будь-яких випробувань.

[Clown 7 494]

2 часа назад, mild patriot сказал:

Конкретний приклад - мій просунутий (тьху-тьху) син- студент працює в англомовному кол-центрі та мріє втекти звідси.

 

благородна мрія, саме так досягають успіху (роботек не дасть збрехати)

а на кого вчиться, якщо не секрет?

 

[mild patriot 1 232]

12 часов назад, Clown сказал:

 

благородна мрія, саме так досягають успіху (роботек не дасть збрехати)

а на кого вчиться, якщо не секрет?

 

 

Телекомунікація якась.

[Clown 7 494]

4 часа назад, mild patriot сказал:

якась

[Кам'янчанин 40]

В 06.01.2017 в 11:37, kentavr сказал:

Ніколи не буває так погано, щоб не могло бути ще гірше!

Правильні слова. 

[kentavr 6 201]

Невтішні прогнози на наступний рік! 

 

Каким будет 2018 год: хлеб может подорожать, а доллар взлететь

четверг, 23 ноября, 2017

Наступающий 2018 год может быть непростым для Украины. По словам экспертов, страну могут ожидать новый виток повышения цен, нестабильность гривни и проблемы с урожаем. Какие риски могут подстерегать Украину в будущем году, узнавала "Сегодня".

 

Внешний долг
В 2018 году придется больше уплатить по ранее взятым зарубежным кредитам, прежде всего — у МВФ. По информации Нацбанка, платежи по ним в следующем году составят 61,7 млрд грн (по курсу НБУ — 2,33 млрд долларов), что на 30,8 млрд грн (1,16 млрд долларов) больше, чем в 2017-м. Еще 50,86 млрд грн (1,92 млрд долларов) надо отдать кредиторам в виде процентов. Ситуацию усугубляет отсрочка транша МВФ на сумму 1,9 млрд долларов. Как заявил министр финансов Александр Данилюк, Украина в ближайшие месяцы его точно не получит. И когда транш дадут — неясно, все зависит от проведения реформ и повышения цен на газ для населения.
Президент Украналитцентра Александр Охрименко уверен, что расчет с кредиторами за счет золото-валютных резервов НБУ (ЗВР) — выход из положения: "Нацбанк накопил свыше 18 млрд долларов — их более чем достаточно". В то же время Охрименко признает, что объемы ЗВР являются дополнительной гарантией стабильности нацвалюты.
"То что до сих пор неясно, увеличатся или уменьшатся ЗВР в следующем году, делает сложно прогнозируемым курс гривни, — сказал нам Охрименко. — Заложенный в проекте бюджета на 2018 год курс по 30,1 грн/доллар — технический показатель, чтобы свести доходы казны с запланированными расходами. На самом деле курс может откатиться до 25 грн или превысить 30 грн".
Экономист Иван Никитченко говорит, что в 2018 году главный риск — прекращение сотрудничества с МВФ и трудности с обслуживанием внешнего госдолга и поступлением валюты в страну.
"Из-за этого могут быть девальвация гривни (выше 30 грн/доллар), падение ВВП или остановка его роста и новое ускорение инфляции, которая и так высока. Вероятность такого сценария 25—30%", — оценил Никитченко.

Энергоносители
По словам экс-секретаря Кабмина Виктора Лисицкого, продолжающееся подорожание энергоносителей в мире — самый большой риск для нашей экономики.
"Мы не можем влиять на политику стран ОПЕК, которые стали добывать меньше нефти, чтобы поднять цены на нее. В то же время мы на 90% зависим от импорта топлива и на 70% — от импорта газа, — разъяснил Лисицкий. — Но наше правительство вряд ли перед выборами выполнит требования МВФ по повышению тарифов на газ для населения до рыночных, а это — одно из условий получения транша".
Политолог Владимир Фесенко надеется на взаимные уступки: мы поквартально повышаем цену газа в обмен на новый транш, который поможет погасить старые долги перед МВФ. По его оценке, для МВФ такая ситуация более выгодна, чем прекращение сотрудничества.

Урожай и цены
Так как курс гривни влияет на стоимость импортных товаров (чем гривня дешевле, тем они дороже), а цена энергоносителей заложена в стоимость всех товаров и услуг, то Никитченко опасается в 2018 г. двузначной инфляции, хотя правительство планирует ее не выше 7% (в 2017 г. планировали 8%, но будет, по оценкам аналитиков, не менее 12%).
Лисицкий упомянул также о риске неурожая: "Не исключаю, что соберем мало зерна. Это вполне вероятно, так как из-за подорожания удобрений, солярки и семян, аграрии не смогут нормально отсеяться яровыми культурами. Низкий урожай не только снизит поступление налогов в бюджет от экспорта зерна, но и поднимет цены на хлебопродукты".

Из-за футбола будет спокойно
Риск обострения конфликта на Донбассе в 2018-м эксперты называют маловероятным.
"Украина на эскалацию военных действий не пойдет. А у России сейчас другие проблемы — подготовка к выборам президента и проведению чемпионата мира по футболу. Поэтому в первой половине года все сохранится на нынешнем уровне — незначительные перестрелки и прочие нарушения со стороны боевиков. Дальше прогнозировать сложно, но, скорее всего, такая ситуация ожидается и во втором полугодии", — сказал нам Фесенко.
С ним согласен Лисицкий, который надеется, что после выборов президента в РФ удастся перезапустить Минские соглашения и постепенно начнется реинтеграция Донбасса.

[robotek 1 128]

В 23.11.2017 в 16:07, kentavr сказал:

Невтішні прогнози на наступний рік! 

 

Внешний долг
В 2018 году придется больше уплатить по ранее взятым зарубежным кредитам, прежде всего — у МВФ. По информации Нацбанка, платежи по ним в следующем году составят 61,7 млрд грн (по курсу НБУ — 2,33 млрд долларов), что на 30,8 млрд грн (1,16 млрд долларов) больше, чем в 2017-м. Еще 50,86 млрд грн (1,92 млрд долларов) надо отдать кредиторам в виде процентов. Ситуацию усугубляет отсрочка транша МВФ на сумму 1,9 млрд долларов. Как заявил министр финансов Александр Данилюк, Украина в ближайшие месяцы его точно не получит. И когда транш дадут — неясно, все зависит от проведения реформ

"Денег не дадим, но вы держитесь!" Привет Музику!

 

"МВФ: приезд миссии в Киев отсутствует в повестке, Украине необходимо выполнить требования программы - антикорупционній суд, автоматическая проверка деклараций и рынок земли."

Изменено 15 Декабря 2017 пользователем robotek

[fanto 2 070]

Цитата

 

Экспорт украинских товаров в ЕС в 2017 году вырос на 29,9% и составил $17,5 млрд, превысив объем экспорта в Европу по итогам довоенного 2013 года ($16,7 млрд)

без крыма и донбаса , который кормил всю Украину)

Изменено 15 Февраля пользователем fanto

[Slava_DnDz 615]

2 часа назад, fanto сказал:

Цитата

Экспорт украинских товаров в ЕС в 2017 году вырос на 29,9% и составил $17,5 млрд, превысив объем экспорта в Европу по итогам довоенного 2013 года ($16,7 млрд)

без крыма и донбаса , который кормил всю Украину)

 

Цитата

 

В то же время общий объем украинского экспорта пока достиг лишь 68% от уровня 2013 года.

Россия продолжает оставаться крупнейшим рынком сбыта украинских товаров, ее доля в структуре украинского экспорта составляет 9,1%. В прошлом году в страну-агрессор было продано товаров на сумму $3,9 млрд, рост объема экспорта составил 9,6%.

 

 

Объем украинского экспорта товаров по итогам января-сентября 2017

В структуре экспорта товаров наибольшую долю составила продукция аграрной и пищевой промышленности (41,3%), продукция металлургического комплекса (23%), продукция машиностроения (11,4%) и минеральные продукты (9,5%).

 

По итогам 2017 года, экспорт наших аграрных и пищевых продуктов в европейские страны вырос на 37,1%, или почти на $1,6 млрд и составил $5,8 млрд. (странно, что на картинке - за 9 месяцев, почти 13 млрд)

Как сообщила пресс-служба Минагрополитики, наибольший удельный вес в структуре экспорта в страны ЕС имели следующие виды сельскохозяйственной продукции: зерновые злаки – $1,7 млрд; масло– $1,4 млрд; семена масличных культур – $1,1 млрд;

остатки и отходы пищевой промышленности – $497,5 млн; плоды, орехи и цедра – $139,2 млн; мясо и пищевые субпродукты домашней птицы – $133,7 млн; мед – $98,8 млн; изделия из зерна и хлебных злаков – $96,1 млн; кожа из шкур КРС, овец, ягнят и других животных – $75,7 млн; соки – $70,7 млн; казеины, альбумины – $40,3 млн; продукты из какао-бобов, шоколад – $38,2 млн; продукты переработки овощей, плодов – $38 млн и другие товары.

Изменено 15 Февраля пользователем Slava_DnDz

[kentavr 6 201]

Аналіз фінансової системи держави від одного з найкращих економістів України Володимира Ланового. Багато букв!

Сумні думки... 

 

Володимир Лановий

19 июня в 19:47 · 

ВЛАДІ - КРЕДИТИ, УКРАЇНЦЯМ - БОРГИ

 

Як треба не любити Україну, щоб довести її до розвалу та повної залежності від кре-диторів? Ми не розвиваємось і не процвітаємо, ми нагромаджуємо борги!

Скрытый текст

 

Думаю, що ні в кого немає сумнівів, що Президенти України відповідають за стан грошо-вої системи, яка на самому ділі гуртує (або розз'єднує) всю націю. Тому варто розглянути періоди панування перших персон і їх «внесок» у розвал.

Як руйнують грошову систему сьогодні

Можна сказати, що П.Порошенко з О.Турчиновим висмоктали останні краплі крові з сус-пільного організму. За перші три роки їхнього правління валютний курс гривні провалився, як відомо, у 3,5 рази, а на запити наближених до влади банків у 2014-2015 рр. Нацбанк Ук-раїни штучно, безпідставно «надрукував» і роздав їм грошових папірців на суму у більш ніж 420 млрд. грн. Нагадаю, що роздача емісійних кредитів НБУ у періоди відносно стабільного розвитку (1998-2010 рр.) разом з іншими видами грошової емісії (купівлею центробанком ва-люти і урядових боргових цінних паперів на внутрішньому ринку, операціями репо та інши-ми) не перевищувала 30-35 млрд. грн. на рік. А такого багатократного валютно-курсового знецінення української грошової одиниці не було 18 років.

Затоплювання фінансових ринків обезціненими папірцями також спричинила галопу-ючу інфляцію (а у деякі місяці – лютий-березень 2015 року - вона підстрибнула до стану гі-перінфляції, тобто могла вийти на більш ніж 500 % у річному вимірі. До речі, деякі амери-канські фахівці у той момент заявили, що в Україні вже є гіперінфляція) та втопило полови-ну банків країни, валютні боржники яких стали неплатоспроможними. Лавиноподібне падін-ня валютного курсу гривні у ці роки зменшило також імпортні поставки, а українське вироб-ництво, як відомо, переробляє іноземну сировину і розвивається за рахунок імпортної техні-ки. Знецінення гривні привело також до скорочення реального обсягу валових інвестицій, в тому числі у 2014 році відбувся відток з України прямих іноземних інвестицій – їх обсяг ско-ротився з 53 до 44 млрд. дол. Падіння експорту та й усього нашого ВВП, які не мог-ли не від-бутися, досягли значень, що спостерігалися лише при гіперінфляції 90-х років.

І от, в умовах знецінення гривні та декапіталізації виробничих систем влада жодного разу не зробила кроку в напрямку відновлення купівельної спроможності українських грошей та підвищення їх вагомості відносно твердих іноземних валют. Більше того, в черговий раз (приблизно місяць тому назад) ми почули звіт НБУ про скупку ним доларів на внутрішньому ринку і збільшення резервів на 1,2 млрд. дол. У мене запитання: кому потрібні нові суми ре-зервів, якщо вони жодного разу в нашій історії не могли убезпечити економіку від лавино-подібної девальвації грошової одиниці? Мені можуть заперечити, що зростання резервів – вимога МВФ. І що ця організація турбується про те, щоб ми як боржник мали резерви валю-ти для повернення запозичень. Почуйте: ми беремо кредити для збільшення резервів, потріб-них для повернення цих кредитів. Чи не нагадує це біг білки в колесі, яке крутиться, але за-лишає білку нам місці? Коли на ринку був надлишок пропозиції доларів, український грошо-вий регулятор не захотів вирівняти курс відповідно до ситуації: він скупив надлишок інозем-ної валюти, пропозиція якої привела б до зниження внутрішнього курсу долара і зростання (ревальвації) курсу гривні. Отже, девальвація гривні є для центробанку бажаним, позитивним фактом, а зміцнення валютного курсу – небажаним. Хоча національна економіка «мислить» по-іншому.

Неадекватною є й політика корупційно-олігархічної влади відносно зовнішніх боргів Ук-раїни. Реалізується курс на їх зростання, оскільки олігархам потрібен приток валют з яких завгодно джерел, аби була можливість конвертації гривень, отриманих від бізнесу, та для ви-возу капіталу за кордон, в тому числі у країни офшорної юрисдикції. Все це продовжує про-цес відокремлення нашої країни від цивілізованого світу, в тому числі від гучного процесу розкриття та ліквідації офшорних сховищ . Навіть беспрецедентні жести з боку США та ЄС, які надали у 2014-2015 рр. урядові гарантії українським єврооблігаціям на тривалі строки і на мільярдні суми (якщо не помиляюсь - на 3 млрд. дол.), що забезпечувало можливість роз-містити ці облігації під мінімальні проценти (на рівні ставок на державні облігації цих наших країн-партнерів), не підштовхнули П.Порошенка і К* до зниження порогу витрат на обслу-говування зовнішнього боргу і оздоровлення нашої моделі монетарного регу-лювання. У цьому році Євросоюз надасть нам ще більше мільярду євро на пільгових умовах. І знову ми не чуємо від уряду пропозицій щодо оздоровлення зовнішньо-боргового механізму. На жаль, ця влада розтринькувала дешеві кредити, як і дорогі. Та й ніхто не знає про їхні умови та на-прямки використання. Хтось вірить балачкам про направлення запозичених коштів у золото-валютні резерви? Чомусь останні не зростають такими темпами, як борги держави.

Більше того, замість реальної реструктуризації середньо- і короткострокових зобов'язань України перед приватними кредиторами у критичних умовах, уряд заклав «міну» під нашу боргову машину. Доручення про реструктуризацію зовнішнього державного боргу на 19 млрд. дол. міністр фінансів Н. Яресько виконала у 2015 році досить дивно: за зачиненими дверима, без чіткого завдання уряду і фактично захищаючи інтереси кредиторів. Вона заклю-чила угоду, яка не тільки піднімає процентні ставки, а й вводить додаткові щорічні платежі і для цього запроваджує нові цінні боргові папери України – деривативи, що мають назву ВВП-варанти. Відтермінування зобов'язань з погашення боргу склало лише 4 роки, а зобо-в'язання платежів за деривативами (які є додатковими до основного боргу) наступають кож-ного року, коли темпи росту ВВП України перевищуватимуть 4%. Іншими словами, на ноги української держави навісили гирі, які ніколи не дадуть нам піднятися з дна і роблять немож-ливим розрахуватися з позичальниками. Очевидно, що такі іноземні радники, як Н. Яресько, виконували завдання саме погіршити умови виконання нашою державою боргових зобов'я-зань, посилити нашу залежність від кредиторів та наблизити ситуацію здійснення матеріаль-ного відшкодування заборгованості іншими цінностями. Подібні деривативи вже запровад-жувалися американськими інвестиційними банками та фондами відносно безнадійних боргів Аргентини (до речі найбільш аграрно продуктивної країни Латинської Америки, але це не допомагає), що привело до втрати країною сільськогосподарських земель та двома повномас-штабними дефолтами.

Проте, нинішний керманич держави не задовольнився дешевими кредитами західних дер-жав та МВФ. Серед отриманих позичок є й найдорожчі на міжнародному ринку приватних євро-облігацій – у минулому році за 8 % річних на 3 млрд.дол. Загалом валютні боргові зо-бов’я-зання України за П.Порошенка збільшилися приблизно на 30 млрд. дол. Зрозуміло, що ніяких завдань з оздоровлення системи грошового регулювання чинний правитель і не ста-вив.

Де ще у світі є держава (може в Африці чи у Латинській Америці), яка б так свідомо, без будь-яких підстав пограбувала і принизила працю людей та їх життєве забезпечення, як це зроблено в Україні? П.Порошенко та його поплічники пішли на зруйнування внутрішньої фінансової системи, що, як і у на початку 90-х, зупинило економіку і декапіталізувало вироб-ничі об'єкти. Ці владні особи оголили валютні фонди держави, які були спущені ними, як у каналізаційні стоки, довіреним особам. Після деребану валютних резервів олігархо-корупцій-ній зграї нічого не залишилось, як витанцьовувати колінця перед МВФ, аби хоч щось отри-мати для покриття своїх оголених частин тіла.

Перевершив інших очільників нинішній керівник держави і в розробці гіпердефіцитного держбюджету (виключенням є бюджет на 1993 рік, прийнятий урядом Л.Кучми, з дефіцитом 50 % видатків або 16 % ВВП). У 2018 році дисбаланс державної скарбниці сягне 130 млрд. грн., а разом із зобов'язаннями перед «Приватбанком», які теж немає чим фінансувати, - 250 млрд. грн. Отже, чекаємо або невиплат зарплат бюджетникам і пенсій, або нового наводнен-ия країни емісійно-обезціненими гривнями з відповідною її девальвацією. І усі обіцянки профінансувати нестачу фондів «Приватбанку» є, як мені видається, фікцією для заспокою-вання вкладників.

Ще одна «інновація» від президента-олігарха: встановлення завищених цін і тарифів на енергетичні товари і послуги, які дають можливість отримувати монополістичні надприбутки постачальникам, а шалене завищення таких цін (тарифів) покривати бюджетними субсидія-ми. Потреба в останніх така величезна, що розриває бюджет і саме це робить його гіперде-фіцитним. Завищення ж цін сприяє інфляції та втраті гривнею купівельної спроможності. Ок-рім того, побічний ефект таких розрахунків за кошти держави - у втраті мотивації людей до праці і до зростання особистих доходів, бо це позбавляє їх права на отримання субсидій.

Не турбує П.Порошенка та його команду й проблема перманентного дефіциту зовнішньої торгівлі, який складається через непомірно великий обсяг імпорту природнього газу. «Наф-тогаз України», як монопольний постачальник-імпортер, має гарантований внутрішній ринок збуту газу при будь-яких високих цінах на нього. Він кожного року вибиває в уряду дозвіл на максимально можливий обсяг закачки з-за кордону блакитного палива (а тому – і на дозвіл розпоряджатися якомога більшим потоком грошей) і ніяк не виконує багаторічні обіцянки збільшити обсяги власного видобутку.

От з таких мозаїчних фрагментів нездорового, шкідливого для власної економіки держав-ного регулювання складається велике панно знецінення і деградації національної грошової системи, а також збідніння українців, що продовжується вже третє десятиліття. Ми твердо перебуваємо на останніх позиціях у світі по фінансовій стабільності і входимо до стану кра-їн – безнадійних боржників, які самі підривають власні фінансові джерела розвитку і яких не підпускають до цивілізованої світової фінансово-інвестиційної системи.

Можна стверджувати, що теперішня влада завдала найсильнішого руйнівного удару по нашій хрупкій грошовій системі і ми, дійсно, опинилися в кількох кроках від катастрофи. Хоча усі наші Президенти показали, як можна потроху нищити економіку. Усі вони, на жаль, приносили країні не прибутки, а борги. Ось нагромадження зовнішнього державного боргу за каденції кожного з них.

Перші персони держави – нагромаджувачі боргу

- Л.Кравчук (займав пост у 1991-94рр.) відкрив ящик Пандори щодо появи зовнішнього бор-гу і залишив після себе 3 млрд. дол. заборгованостей перед Росією. Головні вади правління наступні.

Не здійснював жодного контролю за обсягами і темпами запуску в обіг першої національ-ної грошової одиниці (купонно-карбованця); допустив свавільне підвищення цін з початку 1992 року і одночасно заморозив (заблокував) видачу вкладів громадян в Ощадбанку, ніби рублі на його рахунках інфіковані і їх не можна пускати в обіг. Замороження вкладів в Ощад-банку - офіційно до 1996 року, але фактично продовжується й зараз - дозволило гіперінфляції знецінити заощадження та залишки коштів підприємств до копійчаного стану. Також пер-ший Президент своєю мовчазною згодою дозволив своєму «дублеру» Л.Кучмі (останній в 1993 році в ранзі прем'єр-міністра отримав від Верховної Ради України повноваження Прези-дента щодо владних рішень, кадрових призначень та підписання законодавчих актів) змуси-ти Нацбанк України випускати мільярди грошових папірців і роздавати їх у формі майже безкоштовних кредитів безпосередньо виробничим комплексам (підприємствам, колгоспам, будівельним кампаніям тощо). Разом два Леоніди спромоглися кинути українську економіку у безодню гіперінфляції (10 000 % у 1993 році та 7 600 % у наступно-му), яка зупинила ро-боту приблизно 70% підприємств промисловості та біля 40 % - аграрних господарств. Еконо-міка перейшла на бартерний обмін, фінансові накопичення не відбувалися, ставка за банків-ськими кредитами була адміністративно встановлена на рівні 200 % річних, а зарплата і пен-сії або видавалися у товарно-матеріальній формі, або затримувалися на місяці і квартали.

Розвал фінансової системи завадив відновленню виробництва не тільки у ці початкові ро-ки. Він знищив фонди розвитку національного господарства, які не утворювалися до 1998-99 рр. Загалом за роки довготривалої кризи (1991-1999 рр.) падіння українського ВВП склало 60% від рівня 1990 року. Це теж «рекорд» для світової економіки.

- Президентство Л.Кучми (1994-2004 рр., зовнішній борг зріс з 3 до 20 млрд. дол.). Голов-

ною особливістю його царювання в контексті теми було широке відкриття воріт для в'їзду кредиторів і потрапляння України на гачок зовнішньої фінансової залежності. Усе почалося восени 1992 року, ще за Л.Кравчука. Тоді Росія пред'явила нам до оплати рахунки ніби-то за спожитий у першому півріччі того року російський газ на суму 3 млрд. дол., хоча жодних до-говорів з поставок газу між нашими державами не було. Невідомо, це був російський газ чи туркменський. Окрім того, розрахунки мали відбуватися за внутрішніми (радянськими) ціна-ми та в рублях і платити мали українські підприємства, а не держава. Тим не менш, Уряд Л.Кучми прийняв ці претензії (вважаю безпідставно) і оформив наші перші зовнішні зобов'я-зання. Далі до 2000 року Газпром поставляв Україні газ вборг (без оплати) за європейською ставкою Libor (біля 7-8 %), з оформленням українськими облігаційними цінними паперами. Це був той випадок, коли безкоштовний сир буває лише в мишоловці. Оскільки золото-ва-лютних резервів в українському центробанку не було, борг перед Росією став валютною каббалою. Він швидко зростав, не міг обслуговуватися і повертатися. Федерація постійно погрожувала зупинкою поставок і вимагала від нашої сторони максимальних річних обсягів закупівлі газа (до 50 млрд.куб. м), максимізуючи таким чином і нагромадження нашого бор-гу. Ситуація погіршувалася і через те, що зовнішній борг не був диверсифікований і перебу-вав у монопольних руках Москви, що посилювало нашу залежність від неї.

З цієї боргової ями Україна змогла вилізти, лише провівши у 2000 році першу реструк-туризацію зовнішнього боргу на суму 11 млрд.дол. Якщо я не помиляюся, ми добилися відстрочки платежів на 10 років і переклали їх на декілька західних установ, але відсотки були змушені підняти до 11-12 %.

Можна сказати, що за правління перших двох керманичів розмова про монетарне і кур-сове регулювання взагалі була недоречною. За перші 10 років зовнішній державний борг зріс з 0 до 12,5 млрд.дол.; золото-валютні резерви становили лише 2-3 сотні мільйонів доларів; курс грошової одиниці за 1991-1996 рр. впав у 100 тис. раз, за 1997-1999 рр. – майже у 3 рази.

- Наступний Верховний Головнокомандувач України В.Ющенко (правив у 2005-2010 рр., наростив зов-нішній борг з 20 до 45 млрд.дол.), на жаль, використав свій досвід здійснення скандальної емісії і знецінення українських грошей у 1993-1994 рр. (здобутий ним на посаді голови НБУ), не для фінансового укріплення України, а для чергового її пограбування. Незважаючи на значний приплив іноземних капіталів у перші три роки його правління, він спромігся «наду-ти» національну грошову систему пустопорожніми гривнями – тільки за IV квартал 2008 року Нацбанк України видав комбанкам 114 млрд. грн. кредитів рефінансування, допоміг їм конвертувати цю грошову навалу у долари США, продавши банкам за ці місяці більше 14 млрд. дол. зі своїх золото-валютних резервів і спустошивши їх. Звичайно, паралельно був провалений обмінний курс гривні (з 4.6 до 8,3 грн./дол.), обсяги виробництва впали за той рік на 25%, експорт й імпорт – на більш ніж третину.

Треба також нагадати, що після повторної приватизації «Криворіжсталі» у 2006 році мав бути отриманий понадплановий профіцит держбюджету у 4.5 млрд. дол. Проте офіційно невідомо, як були використані ці гроші. В усякому разі, враховуючи паралельне надходже-ння в Україну в ці роки іноземних капіталів, В.Ющенко мав погасити хоча б частину зов-нішнього боргу, аби полегшити життя в майбутньому та забезпечити сталість української грошової одиниці.

- «Гарант» Конституції В.Янукович (2010-2014 рр., зовнішній борг розбух на 30 млрд. дол.) багато не роздумував: запозичав долари, де тільки можливо і під які завгодно відсотки, яких світ не бачив. Проценти за позички за українськими валютними облігаціями на міжнарод-них ринках через негативні рейтинги уряду досягали 14-15 % (!). Коли МВФ відмовив дава-ти кредиту донецькому клану, голова НБУ С. Арбузов із своїм заступником відвідали центральний офіс цього Фонду і запропонували його керівництву виплату будь-яких про-центів, аби тільки дали кредити. Вони не зрозуміли – це зовсім не та контора. Щорічно на міжнародних ринках в ті часи Україна розміщувала державних облігацій на майже 5 млрд. дол. серед іноземних приватних банків і фондів. Саме В.Януковичу ми зобов’язані тими за-боргованостями приватним кредиторам на 19 млрд. дол., на які за допомогою Н. Яресько накладені додаткові деривативи - зашморг на шиї нашої держави.

В.Янукович стрімко наближав країну до дефолту і не відчував відповідальності за обслу-говування і повернення взятих запозичень. Це була поведінка наркомана, який задовольняв-ся опіумом сьогодні , не задумуючись про згубний кінець завтра. Він брав, аби розподілити і прикарманити тверду валюту самому і своєму оточенню. Паралельно донецькі розхапали і золото-валютні резерви держави: в 2011-2012 рр. їх сума досягала 32-33 млрд. дол., а нова влада у 2014 році «знайшла» у сховищах Нацбанку України тільки біля 10 млрд. баксів. Різ-ниця у 22-23 млрд. дол. була розділена між провладними олігархічними кланами шляхом їх продажу всередині країни по «зручній» ставці (8 грн./дол.). Показовим був також останній кредит Росії у 3 млрд. дол. без будь-яких обґрунтувань використання і шансів повернення, але з перспективою посилення залежності від Росії.

 

Що треба викорінити

Можна сказати про багаточисельне коло деструктурних дій нашої влади:

-зайва, пустопорожня усіх видів емісія національних грошових номіналів, яка дозволяє

збагатитися класу різноманітних банкірів;

-цілеспрямована стрімка девальвація валютного курсу українських грошових знаків через

домінування у владі ідеології суцільного протекціонізму власних товаровиробників;

-постійне надмірне запозичення іноземних кредитів, в тому числі на принизливих і неви-

гідних для нас умовах та політичне ігнорування накопичення неплатежів уряду та дер-

жавних підприємств;

-вкрай низький кредитний рейтинг держави та надзвичайно високий рівень процентних

ставок за іноземними позичками;

-відсутність урядових програм скорочення поточних та середньотривалих зобов'язань з

погашення та обслуговування зовнішнього держборгу та диверсифікації боргового порт-

фелю;

-складання високодефіцитного державного бюджету без надійних джерел фінансування

дефіциту та незважаючи на надвеликий обсяг боргу;

-паразитування державного апарату, який роздмухує непомірно бюджетні витрати на свої

потреби та на поліцейські кайданки для стримування активності громади;

-бюрократичне проїдання грошей від приватизації об'єктів державної власності замість їх

використання для погашення надвагомого держборгу;

-свідоме нагромадження внутрішніх і зовнішніх заборгованостей держави, які вона успад-

ковує від нацоналізованих збиткових та збанкрутілих об'єктів приватної власності;

-підштовхування внутрішньої інфляції цін, в тому числі адміністративними й монопо-

лістичними методами та гіпертрофія бюджетних видатків на покриття завищених тарифів;

-хронічне перевищення імпорту товарів і послуг над їх експортом;

-надлишковий імпорт високовартісного російського газу з оплатою за кошти державного

бюджету або НБУ;

-регулятивно-адміністративні бар'єри на шляху іноземних інвестицій та виштовхування ор-

ганами влади іноземних конкурентів з м