Протестантські церкви

[kentavr 6 996]

Релігійна свобода в Україні: протестантський контекст

 

20 09 2016 

26 серпня 2016 року Президент України підписав указ “Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації”.

Причину до підписання цього документу текст указу формулює отак: “З метою визнання вагомого внеску протестантських церков і релігійних організацій в розвиток релігійної, культурної і соціальної сфери України, вияву поваги до їхньої ролі в українській історії та становленні незалежної держави”.

Указ розроблено оргкомітетом протестантських церков України з підготовки святкування 500-річчя Реформації. До оргкомітету входять представники найбільших протестантських союзів України: Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів, Всеукраїнського союзу церков християн віри євангельської-п'ятдесятників, Церкви адвентистів сьомого дня, а також конфесії, які утворюють Раду протестантських євангельських церков України.
 
Ціла прірва лежить між зацитованим фрагментом указу (навіть якщо звідти вилучити слово “вагомого”) й традицією іменування євангельських віруючих на українських землях спочатку представниками церков більшості (православної та католицької), а пізніше войовничо світської громадськості. Іменування не лише побутового, а й публічного, медійного, освітнього, соціального, світоглядного.
 
І якщо в 1990-і роки теза про якийсь позитивний внесок євангеліків в українську історію, суспільне й культурне життя могла ви́кликати щире здивування навіть у пересічного інтелігента, не кажучи про обивателів, то на середину 2016 року українці, сподіваємося, знають протестантів як організаторів масового релігійного просвітництва, доброчинців (із реабцентрами як харитативною візитівкою), активістів обох Майданів (тут слід згадати піврічне фактичне президентство Турчинова), мучеників, соціальних працівників і капеланів АТО. Проявами цього строкатого руху також є Аделаджа та свідки Єгови, Мунтян і мормони, фінансові піраміди та діяльність Українського біблійного товариства, видужалі алкоголіки та енергійні пенсіонерки.
 
З усім цим можна було б миритись як релігійною екзотикою. Але “визнання вагомого внеску” — це занадто. І диспутанти звертаються до цифр.
 
Ось один з коментарів на релігійному порталі: “Хвилиночку, на якому там місці протестанти по чисельній кількості в Україні? І все правильно пишуть: чотири сторіччя на протестантів не звертали особливої уваги (бо ж [їх] небагато), а тепер [ці] живчики хочуть вижати із ситуації [по] максимуму”.
 
А ніякі ж дослідження не дають протестантам більше 3% релігійної спільноти України.
 
Моя теза полягає в тому, що в контексті захисту релігійної свободи статус меншості не є недоліком. Патріарх РПЦ Кирило нагородив орденом депутатку Держдуми Ірину Ярову, авторку антимісіонерських поправок, які за півтора місяці чинності вже призвели до закриття низки релігійних громад, обшуків, затримань служителів, судових позовів проти церковних общин. Такий учинок предстоятеля РПЦ я можу пояснити лише вірою Кирила в те, що теперішня прихильність держвлади робить його церкву невразливою до законодавчих обмежень, які, з точки зору цієї "надконфесії", можуть зашкодити хіба що всяким “розкольникам і сектантам”.
 
Те, що на українських землях протестанти не були джерелом релігійної нетерпимості, пояснюється перш за все тим, що вони не мали тут монопольного становища.
 
Політична й силова підтримка тодішніх олігархів (німецьких князів) урятувала августинського ченця, доктора богослов'я Мартіна Лютера від аутодафе. Ця ж підтримка спонукала лютеран разом з католиками збройно переслідувати радикальних реформаторів — анабаптистів.
 
Ранній протестантизм закріпився в низці північноєвропейських країн, а пізній (чи радикальний) протестантизм, починаючи з краху Мюнстерського царства анабаптистів, не міг претендувати на права більшості навіть у квазідержавних утвореннях на кшталт самоуправних міст.
 
Це змусило пізніші протестантські течії автоматично ставати ревними захисниками релігійної свободи, бо обстоювати рівність усіх конфесій було для них єдиним способом захищати свої права. Потерпаючи від католицьких утисків, вони мріяли про царство свободи совісті. Під ним мали на увазі змогу сповідувати свою віру. Інша річ, що їхня віра ніде не ставала справді панівною.
 
Відтак, у кожній конфесії, яка побутувала на українських землях, знаходились теоретики й апологети свободи совісті: “чеський братчик” Петро Хельчинський, католицький священик Стефан Оріховський, міжконфесійне оточення князя Костянтина Острозького, автор “Апокрисису” (імовірно, Мартин Броневський), Фауст Социн, православний чернець Інокентій Гізель, унітарії Самійло Пшипковський та Симон Будний.
 
Переживаючи кризу та всебічний тиск у результаті Берестейської унії, православне священство й православні віруючі Речі Посполитої були значно відкритішими до контактів з протестантами, ніж це тепер здається можливим.
 
У світі протікали схожі процеси: пошуком виходу з релігійних війн продиктовано Нантський едикт 1596 р. у Франції. Вестфальський мир 1648 р. в Німеччині позначив курс на секуляризацію державної політики європейських країн зі збереженням прав релігійного населення. Декларація незалежності США 1776 р., білль про релігійну свободу 1783 р., Пенсильванський статут 1882 р. пронизані духом віротерпимості ще й тому, що жодна конфесія не отримала панівного становища бодай у більшості з північноамериканських штатів.
 
За винятком Трансільванії, де кальвінізм і унітаризм набули статусу хоч і другорядних, проте офіційних релігій, протестантизм на решті українських земель підпав під заборону й на позір ще до другої половини ХІХ століття. Той селянський релігійний рух, який пізніше охопив центр, південь і схід України, самим фактом свого існування порушував законодавство Російської імперії про “совращение из православного в иное христианское вероисповедание”. А далі були царський указ про “зміцнення начал віротерпимості” — і пошук ворогів під час Першої світової війни, “золоте десятиліття” гнучкої ленінської політики — й репресивні жорна атеїстичної держави.
 
І хоч сьогодні в світі протестантів більше, ніж православних, і п'ятдесятництво поруч з ісламом показує найбільші темпи росту серед релігійних течій світу, практично ніде протестанти не утворюють локальної більшості. Навіть у США вони (як низка конфесій, а не окрема церква) визначали релігійний ландшафт лише до 1960-х років.
 
Можливо, якраз їхня нечисленність — зокрема в Україні — й стає для них стимулом до пасіонарності, соціальної активності, дедалі більшого впізнавання біблійного підґрунтя того ціннісного й цивілізаційного багажу християнської традиції, який сьогодні називають європейськими цінностями та правилами життя. Розуміння того, що немає спин, за які вони можуть сховатися. Що ніхто не подбає про них, крім них самих. Деяких протестантів це спонукає розуміти, що так само вони є незамінними, крайніми в часи соціального колапсу й гуманітарної кризи, як це недавно сталось на Донбасі.
 
При цьому кожна хвиля протестантства намагається дистанціюватись від наступної, не хоче впізнавати в ній своїх духовних чад. Але не може перешкодити їй та зрештою знаходить спільний простір для співпраці — місіонерської, доброчинної, правозахисної.
Я пишаюся країною, де президент ладен підписати указ, спрямований на “визнання вагомого внеску” релігійного руху, який об'єднує “якісь там” 2-3% населення. Підписання цього указу як мало що інше свідчить про високий рівень релігійної свободи в сучасній Україні. З 500-річчям Великої Реформації усіх нас!
 
Максим Балаклицький

[kentavr 6 996]

500 років Реформації – Україна по-справжньому віддаляється від Росії
28 серпня 2016

"Україна – не Росія", – цей вислів президента Кучми, який став крилатим, кожного дня знаходить нам все нові підтвердження. Минулої п'ятниці я ще раз переконався у різниці на ментальному рівні, коли теперішній український президент підписав указ про відзначення в Україні 500-річчя Реформації. .

 

Йдеться про віруючих та церкви, які в Росії прийнято зневажливо називати "сектами". У Західній Європі цей напрямок почався з повстання німецького священника Мартіна Лютера, який 1517 року випустив знамениті 95 тез з критикою Папи Римського і католицької церкви.

Лютеранська, кальвіністська, анабаптистська церкви у Західній Європі виникали починаючи з 16 сторіччя, в межах єдиного європейського простору, впливаючи на українців. Пізніші хвилі Реформації призвели до появи баптистської, євангелістської, методистської, адвентистської церков, а також до церков п'ятидесятників та харизматів.

Перші протестантські церкви виникали на українських землях ще в Речі Посполитій. Разом з православними протестанти тоді протистояли наступу католицизму.

В ті часи сформувалася полемічна релігійна література, що, написана церковно-слов'янською, навіть проникала в Московію. Втім, там її вважали "литовской ересью" і спалювали на вогнищах.

Головна відмінність тодішньої і сучасної України, тодішньої та теперішньої Росії у внутрішній демократичності, вмінні визнавати іншу точку зору і вести дискусії.

Треба визнати, що у російському православ'ї також існували різні підходи, але вони завжди закінчувались знищенням або еміграцією тих, хто не погоджувався з панівною доктриною.

Характерно, що православні "протестанти" втікали також до України. Саме тому на українському Поліссі та в Північній Буковині виникли цілі села російських старовірів, що й до сьогодні зберігають свою унікальну церкву та звичаї.

На відміну від Речі Посполитої, перша поява протестантів з Європи в Російській Імперії відбулася з запізненням, аж у 19 сторіччі, але так само з українських земель теперішньої Одещини та Херсонщини.

Цікаво, що указ президента Порошенка ще не помітила російська пропаганда – мабуть Кісельова за це не похвалять.

Адже з підписанням цього указу докорінно неросійська, європейська система поглядів навіть на віру в Бога, що сторіччями вже була в Україні, нині отримує визнання на державному рівні.

Критики часто нагадують, що протестантів в Україні формально менше, ніж православних, але насправді, скільки б людей не ходили до протестантських церков 2% чи 22% – в Україні вони мають право по-іншому служити Богу.

 

Є тут ще один, несподіваний для багатьох суто економічний аспект. В 1905 році вийшла знаменита робота Макса Вебера "Протестантська етика і дух капіталізму". В ній німецький вчений спробував проаналізувати відоме явище економічного буму в протестантських країнах Європи.

Щире ставлення до праці, до власних обов'язків, виконання контрактів і домовленостей випливає з прийнятої у протестантів особистої відповідальності перед Богом. На думку Вебера такі підходи сприяли випереджуючому розвитку Німеччини, Нідерландів, Великобританії та інших протестантських країни Європи.

Його основи лежать у Євангелії, де найбільш точно про це написав апостол Павло у главі 6 свого послання "До ефесян"

Зрештою, протестанти відрізняються і в Україні.

Бувають грішники і серед них, але більшість знає, що найнявши на роботу такого віруючого, можна не боятися, що він щось вкраде, – навпаки буде працювати на совість.

Може тому серед найвідоміших громадських активістів, які гаряче підтримують боротьбу з корупцією, є українські протестанти.

Не випадково російські окупанти на Донбасі переслідували протестантських священників, чиї церкви постраждали в ОРДО та ОРЛО разом з греко-католиками та українськими православними київського патріархату.

На відміну від росіян українці є різними, навіть по відношенню до церковних традицій, але саме ця різність і є нашою силою.

Бо справжнє багатство – у різноманітності.

Бо справжня єдність – у вмінні різних людей разом прагнути до мети.

P.S. Цей блог присвячено пам'яті Стаса Дерев'янка, українського розвідника і баптиста який загинув в бою під Авдієвкою.

[kentavr 6 996]

Мартин Лютер 2017: 500-летие Реформации. По следам реформаторов

 

 

С 2008 по 2017 год в Германии проходит лютеровская декада, в рамках которой по всей стране организуются выставки, концерты и различные мероприятия, посвященные годовщине появления знаменитых лютеровских тезисов.

500 лет прошло с тех пор, как Мартин Лютер прибил свои 95 тезисов на ворота Замковой церкви в Виттенберге. И хотя это событие не стало общеизвестной знаменательной датой, оно радикально изменило мир. Славная годовщина будет праздноваться в 2017 году – и не только в Виттенберге и Эйслебене. Мартин Лютер – монах, профессор и реформатор – является главным действующим лицом декады. Германия устраивает торжества в честь одного из своих славных сынов.

Изменено 12 октября 2016 пользователем kentavr

[kentavr 6 996]

РЕФОРМАЦІЯ – ВТРАЧЕНИЙ ШАНС УКРАЇНЦІВ?

Петро Кралюк 5 вересня

 

Реформація - не тільки  релігійний рух. Це шанс, який давав можливість для суспільно-економічного розвитку.

Президент України Петро Порошенко нещодавно підписав указ "Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації". Уже на рівні побутових розмов довелося почути: навіщо це, ми ж православна країна, і взагалі, який стосунок має Реформація до України. Дехто навіть вбачає в цьому кроці президента "поклоніння перед Заходом", - пише Петро Кралюк для Радіо Свобода.

Поняття Реформації в нас часто асоціюється з пізньопротестантськими конфесіями, які поширені в сучасній Україні. Це – баптисти, адвентисти тощо. Їхніми адептами вважають себе близько 1% українців. Ставлення до протестантів серед українців неоднозначне. З одного боку, їх цінують як відповідальних, трудолюбивих людей, з іншого - маємо на побутовому рівні певну неприязнь. Іноді їх образливо називають "штундами". Хоча така побутова неприязнь не є поширеним явищем.

 

Що дала світові Реформація?

Однак Реформація – це не тільки пізньопротестантські конфесії. Це важливе явище європейської культури, яке змінило хід історії.

Мартін Лютер, обнародувавши в жовтні 1517 року свої "95 тез" і започаткувавши Реформацію, поклав початок важливим змінам у Німеччині та за її межами. Відомий соціолог Макс Вебер у роботі "Протестантська етика і дух капіталізму" доводив, що саме протестантизм як породження Реформації стало головним чинником становлення й розвитку капіталістичних відносин. Не всі дослідники сприймали міркування Вебера. Мав він чимало критиків. Але факт залишається фактом: ті країни, де утвердився протестантизм (більшість регіонів Німеччини, Англія, Скандинавія, США), у період Нового часу стали на шлях динамічного суспільно-економічного розвитку. І сьогодні вони залишаються світовими лідерами. Натомість країни, де зберігався католицизм, а тим паче православ'я, втрачали свої позиції.

 

Адже релігія, на цьому наголошував Вебер, визначає світоглядні орієнтири людини та її поведінку. Протестантизм орієнтував людей на відповідальне ставлення до праці. Адже праця, на думку протестантів, є служінням Богові. Навіть це стосується праці, яка вважається "непрестижною". Не дивно, що в протестантських країнах заможні люди та їхні діти не цураються "чорнової роботи". Чого, наприклад, не скажеш про наше "православне суспільство".

 

 Протестантизм, як, до речі, і юдаїзм, був зорієнтований на книжкову релігійну культуру. Віруючий мав оволодіти грамотою й читати Біблію, котра вважалася протестантами джерелом віровчення. Систематичне ж читання книг, як довели дослідження, орієнтує людину на раціоналістичне сприйняття дійсності. Тому в протестантських країнах є розвинутою книжкова культура. Відповідно, люди раціоналістично, розумно ставляться до життя. А тепер подивимося, яке ставлення до книги в нас. Скільки книг у рік видається на одного українця? І скільки українець купує книг? Буквально одиниці. Це не йде ні в яке порівняння з країнами, де панує протестантизм. Про раціоналістичне ставлення до життя краще вже помовчу. У нас навіть на рівні "високої культури" поширена думка, що українці – інтуїтивісти, що в нас панує "душевність", а істинною українською філософією є "філософія серця". Очевидно, на Реформацію варто дивитися не лише як на рух релігійний, але як на шанс, що давав можливість для суспільно-економічного розвитку. Чи могла Україна скористатися цим шансом?

 

Україна і Реформація

У нас не дуже на це акцентують увагу, але реформаційні ідеї в середині й другій половині XVI століття отримали помітне поширення на українських землях. Чимало українців навчалося у німецьких університетах, де були сильні впливи протестантизму. Одним із улюблених учнів Мартіна Лютера став українець Станіслав Оріховський. Повернувшись на батьківщину, він вдався до дій, котрі можна трактувати як протестантські. Зокрема, виступав проти целібату католицького духовенства. Чимало православних шляхтичів на західноукраїнських землях відмовлялися від свого віровизнання й приймали протестантизм, зокрема в формі кальвінізму. В окремих регіонах (на Перемишлянщині, Холмщині) кількість таких конвертитів сягала від чверті до половини від шляхетського загалу.

 

 Протестанти на українських землях у кінці XVI – на початку XVIІ століття організовували не лише свої громади, а й друкарні, школи, в тому числі й вищого типу. Так, недалеко від Кам'янця-Подільського, в селі Панівцях, на початку XVIІ століття існувала вища кальвіністська школа разом із друкарнею. У 1638 році на Волині, в містечку Киселин, протестанти-соцініани організували вищу школу-академію. До речі, на українських землях жив один із провідних ідеологів соцініанства Андрій Вишоватий. Його праця "Релігія, відповідна людському розуму" була знана серед інтелектуалів Європи. Книги соцініан мав у своїй бібліотеці й конспектував відомий англійський мислитель Джон Локк. Прихильником соцініанства був знаний природодослідник Ісаак Ньютон. Також певний вплив соцініанство справило на французьких енциклопедистів. Ці факти свідчать, що в ті далекі часи Україна реально була частиною Європи, а українська релігійно-філософська й суспільна думка, що нуртувала на українських теренах, мала відгомін у країнах європейського Заходу.

 

Протестанти, зокрема соцініани, також вплинули і на православну церкву й православних мислителів України. Протестантські ідеї знаходимо в творах українських православних полемістів кінця XVI – початку XVIІ століття, діячів Острозького культурного центру, викладачів Києво-Могилянської академії, зокрема Інокентія Гізеля, Феофана Прокоповича. До соцініан належав український військовий і політичний діяч Юрій Немирич – автор Гадяцького договору (який передбачав, що Гетьманщина стане третім рівноправним членом Речі Посполитої - ред.). До речі, Немирич дружив із Вишоватим і навіть пропонував тому організувати на Лівобережній Україні велику соцініанську колонію. Також не варто забувати, що під впливом протестантів в Україні почали з'являтися переклади біблійних текстів розмовною українською мовою.

 

Україна не змогла реалізувати свій "реформаційний шанс". На це були різні причини – реакція католицька й православна, переслідування протестантів владою Речі Посполитої в XVIІ столітті, Хмельниччина, у вогні якої загинуло чимало протестантських громад в Україні. Хоча певні елементи протестантизму ввійшли в українське православ'я – чим воно загалом різнилося від консервативного православ'я російського.

 

Звісно, в нинішніх умовах ми не можемо повернутися на 500 років назад і зреалізувати свій "реформаційний шанс". Зрештою, світ за 500 років помітно змінився. Однак до деяких реформаційних цінностей могли б звернутися українські церкви. Це й "жива", а не формалізована релігійність, і шанування книжності, зокрема рідною мовою, і культ праці. Хотілося, щоб саме на ці моменти ми звернули увагу, коли в жовтні наступного року відзначатимемо 500-ліття Реформації. А ще хотілося, щоб цей ювілей став приводом для осмислення наших діянь у минулому й нинішніх – звісно, в "реформаційному дусі".
Більше читайте тут: http://tsn.ua/blogi/themes/politics/reformaciya-vtracheniy-shans-ukrayinciv-740710.html

[kentavr 6 996]

 

Уряд підтримав проект святкування 500-річчя Реформації

 

7 грудня український уряд ухвалив розпорядження щодо затвердження плану заходів з відзначення 500-річчя Реформації. Проект відповідного рішення розміщено на Урядовому порталі, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".

Таким чином Кабмін визнав вагомий внесок протестантських організацій та релігійних громад в розвиток релігійної, культурної і соціальної сфер України, а також їх значну роль в гуманітарній роботі, що здійснюється євангельськими церквами у зоні АТО, в допомозі переселенцям.

Скрытый текст

 

«На 2017 рік припадає ювілейна дата — 500 років Реформаційного руху в Європі. В більшості європейських країн заплановані масштабні святкування цієї дати. На міжнародній арені українські протестанти разом зі своїми одновірцями з інших держав-партнерів були й залишаються потужним джерелом популяризації та лобіювання інтересів нашої держави. Враховуючи  значний позитивний внесок протестантської спільноти Україні в суспільний розвиток, наша держава не може бути осторонь цієї знаменної події», - сказала під час свого виступу заступник міністра культури Тамара Мазур.

Вона зазначила, що Реформація не обмежилась Центральною та Західною Європою, а стала безумовним фактом духовного життя Східної Європи, зокрема України. І символізувала собою новий етап розвитку у всіх сферах життя.

Розпорядження Кабміну прокоментував народний депутат, голова оргкомітету R500 Павло Унгурян: «Дякую Уряду, який на виконання Указу Президента України, надав підтримку в підготовці цього масштабного свята. Адже Реформація 500 років тому  вплинула не лише на релігійне життя європейського суспільства, а й на його політичне, економічне, соціально-культурне зростання. А також дала поштовх формуванню успішних держав світу, таких як Німеччина, Великобританія, США та інші. Маємо надію, що і наша держава  скористається шансом побудувати успішну країну  на духовних та моральних цінностях».

 

Згідно із затвердженим планом заходів, урочистості з нагоди 500-річчя Реформації триватимуть  в Україні протягом 2017 року. Заплановані тематичні наукові конференції, симпозіуми, семінари, просвітницькі заходи, трансляція циклів тематичних теле- та радіопередач, документальних і художніх фільмів, присвячених  історії Реформації, випуск науково-популярних праць і творів діячів Реформації.

Урочистий старт подіям дасть святкування Різдва Христового 25 грудня о 15:00 на Європейській площі, що пройде під гаслом «Україна та світ святкують Різдво разом».

[kentavr 6 996]

 

Баптисты Днепра обсудили празднование года Реформации

 

1 декабря старший пресвитер церквей ЕХБ Днепропетровской области Степан Бокоч собрал своих заместителей, всех региональных пресвитеров и пресвитеров больших церквей на очередную встречу.  Служители обсудили участие во всеукраинском евангелизационном проекте R500 – посвященному пятисотлетию Реформации, сообщает "Религия в Украине" со ссылкой на Іnvictory.com.

Служители отметили, что Реформация дала важный прорыв в истории европейского христианства и привела к новому видению взаимоотношений христиан с Богом, в результате чего родился протестантизм, как таковой.

Руководитель организационного комитета Александр Новиков представил предварительную программу мероприятий R500 и рассказал о том, как следует сегодня воспринимать и популяризировать все то, что связано с этим проектом.

«Декабрь, январь, февраль – это ближайшие месяцы обозначены периодом широкого ознакомления тематики Реформации в первую очередь в церквях нашего братства и участие в разработке планов в школах и других светских учебных учреждениях, - отметили в пресс-службе. - Братья рассказали, как эти вопросы сегодня решаются в регионах области и выразили надежду на успех в предстоящей нелегкой работе. Все молились о Божьей помощи и поддержке во всем».

[kentavr 6 996]

В Каменском пройдет акция «Рождество со всем миром!»

 

 

В Украине стартом празднования 500-летия Реформации станет творчески-просветительская акция «Рождество со всем миром!». В городе Каменском мероприятие запланировано провести 25 декабря на площади Калнышевского в 14:00.

В планах мероприятия состоятся рождественские действа, у которых стоит цель призвать местных жителей к празднованию события рождения Спасителя Иисуса Христа, а также к общей молитве за Украину. К слову и молитвам будут приглашены служители местных церквей, представители власти города и депутаты городского совета.
Цель мероприятия - в общем праздновании Рождества, объединить христиан города вокруг библейских ценностей.

Изменено 20 декабря 2016 пользователем kentavr

[kentavr 6 996]

В Каменском отмечали Рождество по западному обряду

 

25 декабря вся украинская протестантская парафия празднует Рождество Христово. На площади Петра Калнышевского прошел праздничный концерт, на котором присутствовали пасторы многих христианских конфессий нашего города. Сводный христианский хор, вертепы и колядки радовали зрителей, которые, не смотря на холодную погоду и снег, пришли все вместе отпраздновать Рождество.

 

Также в этот день отмечают 500-летие реформации Мартина Лютера, который в то непростое время открыл людям глаза на злоупотребление католической церкви, прибив на двери католического храма написанные ним 95 тезисов. А после перевел Библию с греческого на немецкий, чем сделал чтение библии общедоступным. Эти его действия породили огромное протестантское движение, которое уже в наше время имеет влиятельные общины, традиции и непростую историю.
На мероприятии присутствовали почетные гости: секретарь городского совета Александр Залевский, депутат городского совета, председатель профсоюза «Металлургов» ДМК Олег Нагорный, советник городского головы, капеллан Руслан Бондаренко.

 

 

«Брати і сестри українці! Дорогікам’янчани! Від щирого серця вітаю вас з великим та радісним святом – РіздвомХристовим!
Це свято завжди займало особливе місце в житті українців. Наші пращури розуміли його глибоке священнее значення, намагалися втілити в життя ті християнські цінності, які ми величаємо.
Ми любимо Різдво, і завжди з нетерпінням чекаємо цього свята, яке прийнято зустрічати у колі рідних та близьких людей. Неповторна атмосфера різдвяного вечора наповнює наші серця безмежною радістю і очікуванням дива, вірою, надією та любов’ю.
Це свято з кожним роком зміцнює нашу віру в неминучу перемогу добра над злом, світла над темрявою, надихає надією на щасливе майбутнє нашого рідного міста і України.
Сьогодні наша держава переживає дуже складні часи. І я знаю, що серед вас багато тих, хто безкорисливо допомагає нашим воїнам, людям, які опинились у складних життєвих обставинах. Хто власним прикладом та невгамовною працею наповнював життя багатьох людей новим сенсом. Щиро дякую вам за патріотизм, милосердя і самовіддану працю на благо української нації.
Нехай же різдвяна зірка осяє кожну оселю, подарує нам мир і злагоду, добробут і взаємоповагу. Хай ці світлі дні надихають нас на добрі справи, наповнюють чистими помислами, зміцнюють нашу віру і духовну силу.
Світлого і щасливого Різдва! Христос народився – Славімо його!,– обратился к присутствующим Александр Залевский.
«Поздравляю всех горожан с Рождеством Христовым! Этот замечательный светлый праздникотмечают сегодня все христиане мира. От всей души желаю вам и вашим семьям крепкого здоровья и долгих лет жизни, счастья, любви, веры и добра. Особо хочется поблагодарить представителей всех христианских общин города за то, что вы делаете много благих дел, помогаете нашим военным, помогаете детям и остро нуждающимся, пожелать вам и в дальнейшем заниматься богоугодными делами, мира и еще раз добраи благополучия», - отметил в своем выступлении депутат городского совета, председатель ППО «Металлургов» Олег Нагорный.
«Сегодня весь мир, вся Европа празднует Рождество Христово. И мы решили сделать для города такой праздник, благотворительный праздник. Здесь сегодня присутствуют многие христианские конфессии нашего города: протестанты, католики, баптисты. 2017 год – год реформации Украины. 500 лет назад Мартин Лютер вывесил на дверях католической церкви 95 тезисов, в которых обвинил руководство католического храма в продажности и индульгенции. Целый последующий год мы посвятим празднованию реформации, как нерушимый символ спасения несокрушимой верой. При поддержке городского головы в последующем году мы будем проводить субботники, благотворительные ярмарки, мы будем вести людей к вере и светлому будущему», - рассказал о празднике советник городского головы, капеллан Руслан Бондаренко.

А. Порозова.

[kentavr 6 996]

У музеї історії Кам’янського відкрилася виставка з історії протестантизму

 

У Музеї історії міста відкрилася історико-документальна виставка «З історії протестантизму в Кам’янському», присвячена 500-річчю Реформації.

Представляючи Реформацію як загальноєвропейське явище, виставка ілюструє вплив реформаторських ідей і на духовне життя в Кам’янському, де протестантські церкви почали діяти на межі ХІХ – ХХ століть.

Фотодокументальний ряд виставки, що висвітлює історію та діяльність у місті протестантських громад, зокрема євангельсько-лютеранської, Євангельських християн-баптистів, християн віри євангельської, Свідків Єгови, органічно доповнюють полотна художника Михайла Мігріна.

Виставка діятиме протягом вересня та жовтня поточного року.

19 вересня 2017

[kentavr 6 996]

Исторический музей Днепра приглашает посмотреть на «Величественную Библию»

 

 Жителей Днепропетровщины приглашают на выставку «Величественная Библия». В экспозиции – 100 лучших картин современного искусства со всей Украины, сообщили в управлении культуры, национальностей и религий ДнепрОГА.

«Художественный проект посвящен 500-летию Реформации – событию, изменившему ход истории. Она вернула человека, церковь и общество к библейским стандартам. Поэтому цель выставки – популяризация общечеловеческих и христианских ценностей посредством творчества современных художников», - рассказали в управлении.

Картины, представленные на выставке, иллюстрируют библейские сюжеты. Это работы известных украинских художников из разных городов Украины: Алексея Анда, Валерия Франчука, Любомира Мартынюка, Леонида Бернада, Сергея Маруса, Валерия Козуба, Светланы Михайловой, Григория Вовка и многих других.

Посетить выставку можно с 14 по 31 октября по адресу: пр. Яворницкого, 16. Детали по тел. (0562) 46-34-22 или на сайте музея. 

Реформация – религиозное и общественно-политическое движение в Европе XVI века. Его представители стремились привести христианство к библейским первоисточникам.

[kentavr 6 996]

В Днепре открыли выставку к 500-летию Реформации

Опубликовано вт, 31/10/2017

 

В лютеранской церкви Святой Екатерины открыли выставку, посвященную 500-летию реформации церкви. Посмотреть ее можно до 10 ноября. Об этом рассказали в управлении культуры, национальностей и религий ДнепрОГА.

«Реформация – масштабное событие, которое повлияло на историю не только церкви, но и всего европейского общества от средневековья до наших дней. Ее началом считают выступление немецкого монаха Мартина Лютера, который 31 октября 1517 года прибил к воротам Виттенбергского собора 95 тезисов. Они содержали суть церковных преобразований», - рассказали в управлении.

Экспозиция представлена на почти 30-ти баннерах, с помощью которых посетители смогут ознакомиться с историей Реформации и ее фигурами. 

«Все желающие узнают, как деятельность Мартина Лютера повлияла на жизнь средневековой Европы и современного мира», - добавили в управлении. 

Посмотреть выставку можно до 10 ноября с 12 до 18 часов в Евангелическо-лютеранской церкви Святой Екатерины, по адресу: г.Днепр, проспект Дмитрия Яворницкого, 103. 

Выставку «Here I stand – Мартин Лютер, Реформация и ее последствия» организовали Генеральное консульство Германии в Украине и Евангелическо-лютеранская церковь Святой Екатерины в Днепре. 

[kentavr 6 996]

500 лет c Мартином Лютером

 

Вряд ли Мартин Лютер понимал, какой резонанс вызовут его тезисы. 31 октября в Германии официально стартует юбилейный год, посвященный Реформации.

Терпение Мартина Лютера лопнуло 31 октября 1517 года. В этот день профессор теологии Виттенбергского университета, возмущенный алчностью и развращенностью римско-католического клира и разуверившийся в праве церкви выступать в роли эксклюзивного посредника между человеком и Богом, вывесил на двери Замковой церкви в Виттенберге свои легендарные «95 тезисов».

 

500 лет Реформации

К 500-летней годовщине того знаменательного дня Германия подготовилась с особым размахом. В юбилейных торжествах, программа которых охватывает весь 2017 год, участвуют не только приверженцы принципов вероучения, сформулированных Мартином Лютером и его сподвижниками в XVI веке, но и государственные структуры, учреждения культуры и, не в последнюю очередь, туристический бизнес.

Впервые присоединились к такого рода юбилейным торжествам христиане других конфессий, прежде всего католики, причем на высочайшем уровне. Так, уже на открытии памятного года 31 октября в шведском Лунде по приглашению Всемирной лютеранской федерации Папа Римский Франциск будет участвовать в совместном примирительном богослужении. В этот же день Евангелическая церковь в Германии откроет свой юбилейный марафон — с торжественного приема в Берлине, на котором выступит с речью президент ФРГ Йоахим Гаук.

 

 

История Реформации на полную мощь

В уже открылась панорамная выставка, посвященная великому реформатору и его эпохе. Панорама «Лютер 1517» создана известным берлинским художником Ядегаром Азизи.

В Женеве 3 ноября отправится в путь через всю Европу, так называемый «Event Truck» — небесного цвета фура с «событийной начинкой» в виде разного рода историй и проектов на тему Реформации. До 20 мая 2017 фура проедет по маршруту, который пролегает через города, в которых 500 лет тому назад происходили ключевые события движения Реформации: в Нидерландах и Венгрии, Словении и Ирландии, Польше и Латвии. Всего 68 городов в 19 европейских странах. На каждом этапе этой исторической эстафеты фура будет делать остановку на 36 часов, которые планируется заполнить самыми разными встречами и событиями с участием местных протестантов и всех интересующихся Реформацией.

На начало юбилейного года в Германии запланированы два крупных экуменических события. В феврале Евангелическая церковь Германии представит новое издание Библии Мартина Лютера. Над этим проектом работали 70 ученых на протяжении последних шести лет. В марте религиозные конфессии Германии проведут совместное богослужение в знак всехристианского единства.

В апреле и мае состоится открытие посвященных Реформации главных исторических и художественных выставок юбилейного года. Немецкий исторический музей в Берлине представит влияние Мартина Лютера в глобальном масштабе на экспозиции «Эффект Лютера. 500 лет протестантизма в мире».

Внутригерманскую перспективу осветит выставка в Вартбурге под названием «Лютер и немцы». Третья центральная экспозиция юбилейного года «Лютер! 95 сокровищ — 95 людей» откроется в Виттенберге. Историю Реформации на ней будут рассказывать такие уникальные реликты, как письма Лютера, его завещание, Библия, которой он пользовался, подлинный плакат с его тезисами того времени. Вторая часть выставки, посвященная наследию Лютера в религии, политике, философии и культуре, представит 95 исторических личностей, включая его и наших современников, которые поведают о своем отношении к Лютеру и его наследии. Полную информацию предоставляет совместный сайт.

 

Виртуальная карта и другие маршруты

В течение всего года множество других, локальных, экспозиций в Германии будет также освещать со всех сторон Реформацию. В Штутгарте, например, уже открывшаяся экспозиция под названием «Бегство от Реформации» рассказывает о религиозных беженцах того времени и их «крутых маршрутах», ведущих, помимо прочего, на Кавказ и в Восточную Европу.

В рамках немецко-американского проекта «Here I stand…» пройдут масштабные выставки в США, посвященные Лютеру и его немалому влиянию на историю Америки, причем доступ к этим выставкам через портал смогут получить пользователи интернета во всем мире. Иной экспонат можно будет даже унести с собой, распечатав его на трехмерном принтере.

В Германии предлагают пройти в реальном формате или виртуально города и федеральные земли, где жил и бывал великий реформатор. В Саксонии разработаны многокилометровые пешие маршруты для паломников, в Тюрингии туристам поможет сориентироваться мобильный электронный путеводитель «Luther to go», Бавария выставила в сеть виртуальную карту с информацией о том, где жил и что делал великий реформатор на баварской земле.

Самую подробную информацию о программе юбилейного года в Германии предлагает центральный сайт. Завершатся посвященные Реформации торжества 31 октября 2017, в день, когда легендарному поступку Мартина Лютера исполнится ровно 500 лет.

Источник: dw.com

[kentavr 6 996]

В Виттенберге открылась панорамная выставка «Лютер 1517» (ВИДЕО)

 

 

В Германии 31 октября официально стартует юбилейный год, посвященный Мартину Лютеру. По всей стране будут проходить культурные мероприятия, приуроченные к 500-летию Реформации, а саму круглую дату отметят в следующем году. Одним из наиболее значимых событий юбилейного года заявлена панорамная выставка в Виттенберге. Экспозиция открылась на днях.

Панорама под названием «Лютер 1517», выполненная известным берлинским художником Ядогаром Азизи, представляет знаменитые тезисы, а также разные сцены из жизни священника и современного ему общества. Организаторы обещают: осмотр экспозиции сродни путешествию на машине времени.

Панорама занимает площадь 1700 квадратных метров и установлена в специально возведенном для нее круговом сооружении. Из-за своих внушительных размеров (15 на 75 метров) разместить конструкцию в здании дома-музея Лютера было невозможно. Создание панорамы обошлось в 4,5 миллиона евро, и демонстрироваться выставка будет по меньшей мере в течение пяти лет.

 

 

На открытии выставки присутствовал как сам автор панорамы, так и глава земельного правительства Райнер Хазельхоф, а также Маргот Кесман, объявленная посланницей юбилея Реформации. Самым важным наследием Лютера является его требование самоопределения, подчеркнул Ядогар Азизи. «Сегодня это исключительно актуально и является тем желанием, которое мы все в нас самих ощущаем», — сказал художник.

Выставка рассказывает историю Реформации в средневековом Виттенберге. Три года Ядогар Азизи изучал исторические документы, консультировался с экспертами, устраивал фотосессии в исторических костюмах и разрабатывал план города Виттенберга XVI века, стараясь не упустить ни одной топографической или архитектурной детали. Итогом подготовительной работы стали 50 тысяч эскизов, фотографий и зарисовок.

В то же самое время, на прошедшей на днях Франкфуртской книжной ярмарке, было торжественно представлено новое, юбилейное издание Библии Мартина Лютера. Это новый перевод, в результате которого примерно одна треть текста несколько изменена. Первый тираж юбилейной Библии составил 250 тысяч экземпляров.

Перевод Лютером Библии на немецкий язык стал «первым бестселлером и самым значимым лонгселлером» в истории литературы, сказал на презентации издания генеральный секретарь Немецкого библейского общества Кристоф Рёзель. По его словам, главной целью, которую преследовал сделанный к юбилею Реформации перевод, стало желание сделать Библию и ее содержание понятными следующему поколению.

Официальный сайт выставки: www.wittenberg360.de

 

 

[robotek 1 206]

Cегодня в Германии официальное празднование 500-летия основания лютеранской церкви.

Ажиотажа нет. Паломников тоже. Молодёжь с трудом знает кто такой Лютер. Хотя в айфоне можно быстро найти. Но смысл реформации для них малоинтересен. Секта и есть секта, хоть за деньги отпускает грехи, хоть идейная.

Шэф спросил на работе, имею ли я отношение к этой религии, и предложил поработать за двойной тариф.

Ну, проблем нет, поехал работать. Деньги лишними не бывают, даже если их на всё хватает.

Изменено 1 ноября 2017 пользователем robotek

[kentavr 6 996]

29 минут назад, robotek сказал:

Шэф спросил на работе, имею ли я отношение к этой религии, и предложил поработать за двойной тариф.

Ну, проблем нет, поехал работать. Деньги лишними не бывают, даже если их на всё хватает.

Висновок простий - Ваша віра зветься Ойро!

[robotek 1 206]

23 часа назад, kentavr сказал:

Висновок простий - Ваша віра зветься Ойро!

Моя вера - "Как потопаешь, так и полопаешь!"

[Clown 9 266]

1 час назад, robotek сказал:

Моя вера - "Как потопаешь, так и полопаешь!"

В вашем случае не "как", а "куда" 

[insider 24 415]

В 01.11.2017 в 13:09, robotek сказал:

Деньги лишними не бывают, даже если их на всё хватает.

 

Те, у кого хватает, в выходной по двойному тарифу не работают. 

[mild patriot 1 465]

1 час назад, insider сказал:

 

Те, у кого хватает, в выходной по двойному тарифу не работают. 

 

Мені вистачає, але: 1) тягне попідлабузничати перед керівництвом; 2) жаба.

[kentavr 6 996]

1 минуту назад, mild patriot сказал:

 

Мені вистачає, але: 1) тягне попідлабузничати перед керівництвом; 2) жаба.

3) мені вистачає лише з підроботкою в вихідні.

[insider 24 415]

50 минут назад, mild patriot сказал:

 

Мені вистачає, але: 1) тягне попідлабузничати перед керівництвом; 2) жаба.

 

Вариант. 

[robotek 1 206]

18 часов назад, mild patriot сказал:

 

Мені вистачає, але: 1) тягне попідлабузничати перед керівництвом; 2) жаба.

Я и так на хорошем счету, ибо средняя продолжительность отсутствия на работе по болезни на предприятии 17 дней в году. Моё последнее отсутствие по болезни - 5 дней в декабре 2013 года. И ни единого опаздания за последние 3,5 года.

Поэтому, у меня высшая из возможных степень надёжности среди сотрудников. Выше уже просто не бывает. Компьютер всё фиксирует.