Перейти к публикации

Оцените эту тему

Рекомендованные сообщения

"Мамай-фест" в Днепродзержинске стартует в грядущие выходные

Традиционный историко-культурологический фестиваль "Мамай-fest" будет проходить в Днепродзержинске 6-8 июня. Организатор - городской музей истории.

В программе фестиваля: выставки живописи и прикладного искусства, круглые столы и конкурс детского творчества "Путями Тараса". В музее истории Днепродзержинска будут проходить мастер-классы изготовления кукол-мотанок, петриковской росписи, кофейной живописи. Вечером 6 и 8 июня возле музея развернутся народные гуляния (в воскресенье - с кулешом).

В дни проведения фестиваля перед музеем будет развернута выставка-продажа изделий народных промыслов.

"Я долго сомневалась - стоит ли устраивать фестиваль в такое непростое для страны время, - рассказывает Наталья Буланова, директор музея. - Решила, что партиотический дух в людях следует поддерживать. И традицию нарушать не хочется - фестиваль уже приобрел друзей".

http://sobitie.com.ua/dneprodzerzhinsk/mamay-fest-v-dneprodzerzhinske-startuet-v-gryadushchie-vyhodnye

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Программа фестиваля

6 июня - пятница
10:00 - Выставка декоративно-прикладного искусства на примузейной территории.
10:00-10:30 - Открытие фестиваля. Официальная часть. Возложение цветов к памятнику Тарасу Шевченко.
10:30-11:00 - Доклад Т. Лютой «Новая Шевченкиана: генеалогия рода и неизвестные материалы эксгумации тела Тараса Григорьевича» - кинозал.
11:00-13:00 - Круглый стол «Українське козацтво в етно-культурному просторі Надніпрянської України» - кинозал.
12:00-13:00 - Подведение итогов конкурса детского творчества «Дорогами Тараса» - первый этаж.
13:00-14:00 - Мастер-классы по петриковской росписи, куклы-мотанки, кофейной живописи - первое этаж.
15:00-16:00 - Театральные чтения Арно Шмидта - «Левиафан, или Лучший из всех миров» в сопровождении саксофона и клавишных. Исполнители — театральная группа «AZAM».
16:00-18:00 - Праздник казацкой славы на при музейной территории.
16:30-17:30 - Вечер современного украинского кино. Презентация документального фильма «Кобзарь» с участием режиссера Тараса Ткаченко.
18:00 - Концерт заслуженного артиста Украины Тараса Компаниченко.

7 июня - суббота
9:00-19:00 - Выставка декоративно-прикладного искусства на примузейной территории.
10:00 - Открытие арт-площадки «Территория искусства» на примузейной территории.
11:00-12:00 - Театрализованная экскурсия «Под знаком Степи» - первый экспозиционный зал.
13:00-13:30 - Презентация художественного альбома Ореста Скопа «Казак Мамай» - кинозал.
14:00-15:00 - Открытие персональной выставки Андрея Пушкарева. Витинання. Живопись. Графика. Только для «бендеровцев» - 1-й этаж. Открытие всеукраинской выставки «Украина в знаках и символах». Акция «Мамай объединяет Украину» - 2-й этаж.
15:00-16:00 - Концертная программа белорусской группы «Vurij» - кинозал.
16:00-16:40 - Концертная программа группы «Вертеп» - второй этаж.
18:00-19:30 - Около Слова ... Литературная гостиная украинских поэтов - второй этаж.
18:00-19:00 - Творческий вечер режиссера Михаила Ильенко. Демонстрация тизера «Толока».
19:00 - 21:00 - Вечер памяти лауреата Национальной Шевченковской премии,
выдающегося украинского режиссера Юрия Ильенко. Демонстрация художественного фильма.

8 июня - воскресенье
9:00-19:00 - Выставка декоративно-прикладного искусства на примузейной территории.
11:00-12:00 - Музейная педагогика. Душа моего народа — рушники. Приглашаются семьи с детьми.
8:00-17:00 - Путешествующие студии «Шляхами січовиків» с посещением Никопольского краеведческого музея.
17:00 - 18:00 - Кулиш под небом для участников и гостей фестиваля.
10:00-17:00 - Экскурсии по фестивальным экспозициям в Музее истории Днепродзержинска.

 Программа может изменяться. 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
У місті відбудеться VIII Всеукраїнський історико-культурологічний фестиваль «Мамай-fest»

 

27 травня заступник Дніпродзержинського міського голови Сергій Павлюк провів робочу нараду з питання організації та проведення в місті VIII Всеукраїнського історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest», який відбудеться 5–7 червня 2015 року.

«Культура та мистецтво надихають нас творити добро, сприяють взаєморозумінню в суспільстві. Минулого року ми організували «Мамай-fest» навіть в умовах нестабільної ситуації в країні. Наше завдання – достойно провести фестиваль і в цьому році», – сказав Сергій Павлюк.

Цьогорічний «Мамай-fest» буде присвячено захисникам України. Організатори фестивалю – Дніпродзержинська міська рада, Національна Спілка художників України, Музей історії міста – підготували цікаву та насичену програму, яка включає численні концерти, виставки, екскурсії, майстер-класи з народного мистецтва.

5 червня о 10.00 на примузейній території відбудеться урочисте відкриття фестивалю. Офіційна частина включатиме покладання квітів до пам’ятного знака загиблим героям на центральній площі міста. Основною подією першого фестивального дня стане науково-практична конференція «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини». Також у цей день буде нагороджено переможців конкурсу дитячої творчості «Козак Мамай та його пісня».

У другий день фестивалю, 6 червня, в музеї пройде відкриття персональної виставки німецького художника українського походження Олександра Висоцького, художньої виставки тернопільських митців «Мамай єднає Україну», Всеукраїнської виставки «Україна у знаках і символах».

7 червня в рамках фестивалю відбудуться мандрівні студії «Шляхами козаків» з відвідуванням села Дніпровокам’янки. Також цього дня в музеї буде проведено урок національної пам’яті «Герої не вмирають», зустріч з учасниками АТО та волонтерами.

Изменено пользователем kentavr

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

кто-то вообще был на открытии? Много народу? а то мне завтра открывать выступление поэтов, я чота боюсь людей так близко   :bv:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Оля, у Сергея Петренко есть много фото с Мамай феста, там видно что и как :)

https://www.facebook.com/Petrik57/media_set?set=a.10205089760581151.1073741878.1157736480&type=1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Оля, у Сергея Петренко есть много фото с Мамай феста, там видно что и как :)

https://www.facebook.com/Petrik57/media_set?set=a.10205089760581151.1073741878.1157736480&type=1

 

 

оо! спасибо) 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Подарили нам вот такой замечательный альбомчик. ДНДЗ рулит  :Koshechka_08: 

xHvNZ.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Уже в восьмой раз собрал в Днепродзержинске «Мамай-fest» людей неравнодушных, талантливых, ярких. Второй день фестиваля запомнился несколькими яркими событиями.

Очень порадовало зрителей выступление ансамбля бытового танца и песни «Бархат» (г.Запорожье). В репертуаре коллектива много лирических и исторических песен, многие из которых в нашем городе звучали впервые. Руководитель ансамбля рассказала, что порой приходится восстанавливать песни, написанные больше ста лет назад, с учётом специфики диалектов разных регионов. Александр Дубинин, народный депутат Украины, приветствуя участников и гостей, сказал, что проведение фестиваля такого масштаба и уровня - огромный плюс для Днепродзержинска. Нужно стремиться к тому, чтобы наш город стал русскоговорящим Львовом, настоящей культурной столицей.


Изменено пользователем kentavr

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Яркие события первого дня «Мамай-феста» в Днепродзержинске

Важнейшими пунктами насыщенной программы первого дня восьмого Всеукраинского историко-культурологического фестиваля «Мамай-фест», который стартовал в Музее истории Днепродзержинска в пятницу, можно считать представления, относящиеся к театральному и музыкальному жанрам.

Днепропетровец Игорь Шульга, независимый театральный деятель, представил впечатляющий своей динамикой и силой эмоционального воздействия моноспектакль по произведениям Тараса Шевченко, в котором выступил постановщиком и исполнителем всех ролей. Игорь покорил искушенного фестивального зрителя, показав прямо в экспозиционном зале музея по-настоящему серьезную работу, продемонстрировав высочайший уровень исполнительского мастерства.

 

2%20%D0%98%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8C%20%D0

 

3%20%D0%98%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8C%20%D0

 

Достойным завершением первого фестивального дня стал концерт известного популяризатора старинной украинской музыки, Заслуженного артиста Украины Тараса Компаниченко. Тарас – постоянный участник «Мамай-феста», но каждый его концерт отличается от предыдущих по тематике и настроению. В этот раз маэстро сделал акцент не на средневековых, а на более современных произведениях, в том числе, написанных им лично. Многие из них Тарас исполнял на революционном Майдане и в зоне АТО перед украинскими воинами.

http://sobitie.com.ua/dneprodzerzhinsk/yarkie-sobytiya-pervogo-dnya-mamay-festa-v-dneprodzerzhinske

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
 

3-5 июня 2016 года в Днепродзержинске пройдет IX Всеукраинский историко-культурологический фестиваль "Мамай-фест".

 

Об этом официально сообщает Музей истории Днепродзержинска совместно с Национальным союзом художников Украины.

 

Во время этого колоритного действа, целью которого является возрождение славных казацких традиций, состоятся пленэр по изобразительному искусству "Земля Мамаев" и коллективная художественная выставка "Мамай в пространстве и времени".

 

Кроме того, в программе:

 

- Презентация художественного проекта "Каменная могила в знаках и символах";

 

- Вечер современного украинского кино с участием украинских режиссеров и актеров;

 

- Концертные программы известных украинских исполнителей, мастер-классы;

 

- Круг слова с неизменным модератором Сергеем Злючим;

 

- Этнотолока у музея на протяжении трех фестивальных дней;

 

- Поход "Тропами казака Мамая" (для участников Мамай-фестиваля);

 

- А еще - кулеш под открытым небом, дружеское общение, обмен мнениями и многое другое.

 

К участию в "Мамай-fest" приглашаются все, в чьих жилах течет гордая казацкая кровь, не равнодушные к истории Украины. Заявки на участие можно подавать по e-mail: n.bulanova@i.ua и bulanova-natalia@rambler.ru по тел.: 097-22-77-405, (05692) 3-11-10.

 

Директор Музея истории города Днепродзержинска, Председатель оргкомитета, к. и. н. Наталья Буланова

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

«Мамай єднає Україну»

        Історико-культурологічний фестиваль «Мамай-fest», започаткований у 2008 р. в Музеї історії м. Дніпродзержинська, має свою історію, традиції, здобутки та особливості. Родзинкою VII фестивалю, який відбудеться 6-8 червня поточного року, буде проект «Мамай єднає Україну».

         Вже стало очевидним фактом усвідомлення того, що перед суспільством стоїть надзвичайно важливе і складне завдання від вирішення якого, без перебільшення, залежить доля країни, її цивілізаційний вибір, і власне, саме існування як незалежної суверенної держави – злиття українців двох цивілізацій в один народ, в одну політичну націю. Механізм такої конвергенції – виокремлення спільних для Сходу і Заходу України історико-культурних цінностей як базових для народного єднання, зокрема певних подій і культових постатей, що несуть в собі націєтворчу місію.

          Домінуючим міфом історичної пам’яті українців протягом віків є козацький, який відігравав і продовжує відігравати надзвичайно важливу роль у консолідації новочасної української нації. Саме цей міф залишається найбільш прийнятим для українців по обидва береги Дніпра: у масовій свідомості образ козака зливається з образом України. Визначальна функція козака як захисника і оборонця народу, насамперед, зафіксована у народній картині «Козак Мамай». Традиційний фон картини та зовнішній вигляд козака переконливо свідчать, що він не агресор і не нападник, а застосування з його боку сили – тільки відповідь на насильство, що змушує його взятися до зброї, яка завжди поруч.

            Художній проект «Мамай єднає Україну» передбачає створення у візуальному просторовому вимірі символічної карти України, що складається з 25 робіт, виконаних у різних жанрах і техніці та об’єднанних зображенням козака Мамая. 25 робіт, які відповідають існуючому територіально-адміністративному поділу України (24 області та АР Крим), будуть нести в собі географічні, історичні, культурні особливості тієї чи іншої області України. Разом з тим їх повинно об’єднувати наше спільне минуле та бачення майбутнього країни. Ми певні теж, що образ козака Мамая своєю химерністю, загадковістю, незламністю дає великі можливості для творчої уяви та багатства трактувань, що будуть втілені в конкретних творах українських митців, яких хвилює доля України.

 
МАМАЙ-ФЕСТ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ МУЗЕЙНИЙ ПРОЕКТ
 
Qxpo.jpg
 

                                                                                  
   Сучасний культурний простір України характеризується потужним розвитком фестивального руху, який починаючи від 1990-х рр. охопив практично всі регіони. Це пояснюється багатовекторними процесами децентралізації й регіоналізації, що стали відбуватися в Україні після розпаду Радянського Союзу. В перші роки незалежності  практично всі культурні події були пов’язані із столицею України – Києвом. У 1989 р.  саме там відбувся перший «Київ. Мюзик. Фест»  як альтернатива концертному сезону,  потім з’явилися «Прем’єри сезону», «Контрасти»  (Львів), «Вечори нової музики»  (Харків),  «Два дня і дві ночі в Одесі». Із переважно  музичної сфери фестивалі поступово стали поширюватися на  інші жанри мистецтва, формуючи сталу традицію міжкультурної комунікації, ставши резонансним засобом демонстрації культурної значущості певного просторового локусу.                
    Взагалі фестиваль в широкому розумінні цього слова  (фр. Festival – святковий, веселий) – це масове свято, на якому показують досягнення певного виду мистецтва [6]. Ця концепція знайшла втілення і в музейній справі під час проведення  Московського міжнародного фестивалю «Інтермузей»,  заснованого в 1999 р., Красноярського міжнародного  бієнале «Відкритий музей» (проводиться з 1997 р.),  Азійського культурологічного фестивалю у Казахстані та інших. У 2005 р. до  когорти музейних форумів приєднались і музеї України, започаткувавши український музейний фестиваль у Дніпропетровську.   
Сьогодні не є секретом, що  на сучасному етапі розвитку суспільства музей зазнав значної еволюції – від зібрання артефактів до багатофункціонального соціокультурного інституту, призначеного зберігати історико-культурну спадщину і природничо-наукові цінності, нагромаджувати і поширювати інформацію за допомогою музейних предметів, а також використовувати їх з науковою, освітньо-виховною і популяризаторською метою. В основу  сучасного розуміння музею покладене нове бачення соціального і культурного контексту його функціонування. Розширення функцій музею, становлення музеєзнавства як самостійної наукової дисципліни свідчить про перетворення музею на особливий соціально-культурний інститут в єдності його соціальної та культурної складових. Ця обставина позначилася на векторах та механізмах трансформації музейних установ, головне завдання якої полягає у збереженні сутності музею при значній видозміні форм і методів його діяльності. Результатом творчого пошуку в музейній сфері є створення нових типів музеїв: потужних культурно-духовних центрів, у яких діють спеціалізовані експозиції, що акцентують увагу на досягненнях різних галузей знань, окремих наук і видів мистецтва тощо.
Такий підхід  застосовується у  науково-просвітній та виставковій роботі Музею історії Дніпродзержинська, що пов’язано із специфікою семіосфери цього індустріального міста, культурний простір якого замкнений у трикутнику: «Театр – Музей – Біблотека». Займаючи центральне місце в цьому просторовому локусі, музей органічно поєднав основну функцію історико-культурного та науково-дослідного  центру із потужним арт-напрямом, оскільки художній музей або арт-галерея до цього часу в місті відсутні.  У намаганнях  досягти компромісу  між традиціями та новаціями, оптимальним  механізмом такого поєднання виявилася ідея фестивалю, причому не в традиційному розумінні цього слова як презентації певних досягнень, а в креативному.
Креативність проекту полягає у розкритті глибинної  сутності  явища фестивалю як знаково-символічного факту культури, за допомогою якого організатор декларується як унікальний епіцентр мистецьких подій, що приваблює до себе публіку з інших міст.  Не випадково зарубіжні дослідники  Ж. Боже-Ганьє, Ж. Шабо та інші акцентували увагу на виконанні фестивалем функцій культурного центру, здатного приваблювати численних відвідувачів [3, с. 298].
В основу  концепції історико-культурологічного фестивалю, який вже два роки поспіль з успіхом проходить у Музеї історії Дніпродзержинська,  покладена семіотична модель комунікації, яка побудована насамперед на використанні візуальних або іконічних знаків, коли «комунікація відбувається за допомогою символів або знаків, які щось репрезентують, тобто речей, які щось репрезентують, володіють певним значенням... Значення є тим, що повідомляє знак» [1, с. 179].
          Визначення домінуючого фестивального знаку  обумовлене   історією Дніпродзержинська, територія якого включає колишні запорозькі  слободи Романкове (ХVII ст.), Кам’янське (1750 р.),  Тритузне (1740 р.), Карнаухівка (1738 р.).  Звичайно,  до наших часів не дійшло і не могло дійти зображень першопоселенців – запорозьких козаків. Тому їхнім уособленням можна вважати  збірний образ козака Мамая: кобзаря-характерника, мандрівного запорожця, вояки і гультяя, жартуна і філософа, бабія і ченця одночасно, тобто справжнього народного героя: «Хоч дивись на мене, та ба не вгадаєш, відкіль родом і як звати, нічичирк не скажеш». Не випадково відомий мамаєзнавець С. Бушак трактує слово «Мамай» як «всяку кочівну людність у степу» або «камінну статую в степу», що так чи інакше відповідає знаку степу [4, с. 29]. В народній свідомості  мамаї сприймалися також узагальнено, стосовно кожного реального козака, що мав власне ім’я та прізвище.
            Народні картини, що зображують козака під деревом, давно стали візитівкою української культури, символом її національної самобутності. Ще у ХIХ cт. ці зображення можна було побачити і в простих селянських хатах, і в розкішних дворянських садибах. До образу Мамая зверталися великі діячі минулого – Тарас Шевченко, Іван Франко, Ілля Рєпін, Георгій Нарбут; його вивчали видатні вчені Дмитро Яворницький, Данило Щербаківський, Платон Білецький.
Сучасні дослідники вважають, що козак Мамай – один із психотипів українців, матриця, закладена в нас Богом, природою, історією. В Мамаях закодована дуже важлива для української душі інформація. Вона знаходить  своє виявлення в найбільш складні для нації часи і виривається назовні: низка козацьких повстань ХVII ст. і визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, Іван Мазепа і Тарас Шевченко, національні змагання на початку ХХ ст., нарешті – Майдан, як останній за часом спалах українського духу, ось далеко не повний перелік проявів цього українського психотипу. Поки існує цей психотип, поки він не розмитий часом, обставинами, спокусами, доти є сенс думати і говорити про можливість українського відродження.
Мамай  не просто міфічна постать, оспівана в легендах та змальована на старовинних малюнках. Ця легенда набуває рис реальності й тому залишається поза часом. Образ козака Мамая продовжує активно жити і сьогодні, вже в третьому тисячолітті, засвідчуючи культурну самобутність українців в добу глобалізації.
Нетлінний образ Козака Мамая, який глибоко захований в українській  душі,  став основним творчим винахідом фестивалю. Основна мета фестивалю –  інтерпретація мистецького першотвору у різних жанрах та варіаціях для створення українського простору. В цьому сенсі фестиваль  набуває особливої актуальності. Адже  сучасний статус Дніпродзержинська в культурному ландшафті України  визначається як Провінція, маргінальний стан якої пов’язаний із соціальним складом населення. Переважна більшість мешканців Дніпродзержинська належить до  денаціоналізованого робітничого класу.
Разом з тим, музейна установа, зберігаючи та популяризуючи пам’ятки матеріальної та духовної культури, здатна запобігати посиленню тенденцій до культурної уніфікації шляхом усвідомлення нацією власної самобутності. Адже діяльність музею як репрезентанта культурних цінностей спрямована на формування історичної свідомості, збереження пам′яті нації, підвищення рівня знань про минуле і сьогодення. До музейної установи люди приходять у пошуках життєвих цінностей та орієнтирів, духовного здоров′я, відчуття спадковості в часі. Музеї допомагають їм долати проблеми, пов’язані з різноманіттям багатокультурного світу, формуючи терпимість, толерантність і уміння цінувати життя.
«Мамай-fest», заснований Музеєм історії Дніпродзержинська в 2008 р., – це звернення у формі музейного дійства до історико-культурної спадщини українського народу з метою популяризації національних традицій, що склалися в Україні за козацьких часів. Музейне дійство, з огляду на його змістовну складову, відбувалося в кількох естетичних вимірах:  мистецькі твори та музейні предмети  із закодованою в них пам’яттю народу, музика і співана поезія (народна творчість кобзарів) та кіномистецтво. Відповідно ці естетичні виміри знайщли конкретну форму і  відтворення під час першого музейного фестивалю, створюючи гармонійний цілісний ансамбль. Простір фестивалю формується за принципом сакрального кола: учасники та гості набувають статусу справжніх цінителів мистецтва.
Відкрила «Мамай-fest-2008» художня виставка, на якій поряд із наївним народним малярством були представлені різножанрові твори сучасних митців Придніпровського краю  (живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво). Універсальна народна картина «Козак Мамай» виступала як першооснова у сучасному образотворенні, створюючи новий художній простір. Образ Мамая вабив, як учасників фестивалю, так і гостей, своєю химерністю, загадковістю, невловимістю, що давало можливість для творчої уяви, багатства трактувань. Власне бачення цієї  теми на виставці запропонували  сучасні митці – Володимир Наконечний, Сергій Алієв-Ковика, Олександр Чегорка, Володимир Городиський, Анатолій Жежер, Микола Аніщенко, Валентина Панко, Наталя Рибак та інші. Низка композицій побудована у кілька планів: образ Мамая доповнюється побутовим дійством: козак підіймає чарку, грає у карти, розмовляє з дівчиною тощо. Але найістотнішою залишається традиційна композиційна лінія –  дерево-кінь-козак-бандура. Завершувався художній ряд  роботами юних авторів – вихованців загальноосвітніх шкіл, яким була надана можливість висловити своє ставлення до Мамая в окремій експозиції дитячої творчості.
В 2008 р. у  «Мамай-festі» взяли участь відомі діячі культури і мистецтва: кобзар Тарас Компаніченко з програмою „Лицарські пісні», мистецтвознавець Станіслав Бушак, історик Григорій Іващенко та інші. В рамках фестивалю експонувалася  виставка раритетних видань «Кобзаря»  Тараса Шевченка із приватних колекцій А. І. Ялового, О. В. Смакоти та інших.
Продовжила задану тему першого фестивалю презентація художнього фільму Олеся Саніна  «Мамай» (2003 р.), в якій  через відеоряд переосмислюються самобутні українські картини, виділяється їхній багатий духовний та ідейно-образний потенціал. Це погляд митця у сиву давнину, інтерпретація поетичної історії українського народу. Подією номер один на фестивалі стало звернення до учасників і гостей фестивалю режисера картини – Олеся Саніна, який вражаюче поєднав у картині застосування найновіших технологій і фольклорної поетики [5, с. 7].
Якщо перший історико-культурний фестиваль «Мамай-fest» у часі був пов’язаний з Міжнародним днем музеїв, то другий – з Днем міста Дніпродзержинськ. Відповідно він був переформатований. Основне дійство відбувалося навколо двох експозицій: колективної виставки сучасного живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва – «Запорозьке козацтво в сучасному мистецтві» та персональної виставки живопису галицького митця Ореста Скопа, який написав близько 300 полотен із зображенням Мамаїв. На виставці було представлено більше 20 полотен. Свій проект художник присвятив українським кобзарям, страченим в 1930-тих рр. після їхнього з’їзду у Харкові  [9, с. 2].
Особливістю колективної виставки було розширення географії учасників за рахунок митців Донбасу, Львова, Санкт-Петербурга, а також підвищення художнього рівня експозиції, що було відзначено як у засобах масової інформації, так і мистецтвознавцями [7, с. 5]. Як і перший фестиваль, другий теж проходив за активної участі художників, музикантів, зокрема  ґурту Арт-вертеп, колекціонерів, діячів кульутри та мистецтв. Особливо цікавою виявилася дискусія «Архетип козака Мамая», в якій взяли участь мистецтвознавці С. Бушак та О. Годенко-Наконечна. За традицією було відкрито виставку дитячих малюнків «Козак Мамай та його пісня». На дитячу аудиторію було також розраховано свято української вишиванки, що відбулося в рамках фестивалю.
Кульмінацією другого «Мамай-festу»   став останній день – 6 червня 2009 р., під час якого відбулося урочисте відкриття своєрідного музею під відкритим небом «Історія міста в знаках та символах». У рамках експозиції було презентовано відреставрований автентичний пам’ятник «Прометей», демонтований в 2000 р. у зв’язку із незадовільним станом та переданий до  музею на постійне зберігання [2, с. 6]. Учасники та гості фестивалю також відвідали  лицарський турнір, свято зливаної каші, співоче поле, вернісаж, що відбувалися того дня біля музею. Історико-культурологічний фестиваль, який відбувся у Дніпродзержинську,  зґуртував навколо себе всіх, хто має живий інтерес до вищезазначених тем. Аудиторія  вікова та соціальна – не обмежені.
Завдяки реалізації цього проекту було сформоване українське мистецьке поле, яке не обмежилося тільки територією музею історії Дніпродзержинська. У липні 2009 р. у Львівському музеї історії релігії з великим успіхом експонувалася виставка «Мамай-fest: галицька проекція». Після її відкриття 9 липня 2009 р. митці Галиччини та Придніпровського краю заснували  Мамаєве товариство,  яке взяло собі за мету  «утвердження національних символів в українському модерному мистецтві» [8, с. 1].
Отже, реалізація історико-культурологічного проекту «Мамай-fest» свідчить, що така сучасна форма синтезу наукових, виховних та культурно-мистецьких аспектів стимулює інтерес людини до історії свого роду, нації, повагу до культурних традицій пращурів, захоплення краєзнавством. Разом з тим міський культурний дискурс дублюється у просторі фестивалю, а фестивальний – у міській семіосфері. «Мамай-fest», як усталений знак, не тільки ускладнює міську семіосферу м. Дніпродзержинськ, а   набуває значення фактору підвищення культурного статусу міста в Україні. 

 

Бібліографічні посилання:

1. Вайдахер Ф. Загальна музеологія. Посібник/Пер. з нім. В. Лозинського, О. Лянг, Х. Назаркевич. – Л.: Літопис,  2005. – 632.
2. Довгаль С. Прометея розкували // Україна молода, 2009, 11 червня.
3. Зуєв С. П. Провинциальный фестиваль по-французски // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Г. Берліоз та світова культура: Зб. Наука. Пр. – Вип. 12. – Х.: ХДІМ ім. І. П. Котляревського, 2003. – С. 297 –  306.
4. Козак  Мамай: Альбом/ Автор вст. Ст.: Ст. Бушак. – К.: Родовід, 2008. – 304 с.
5. Куценко Л. «Мамай-fest» дань моде или реальное будущее? // Экспедиция ХХI, 2008, №  5,с. 7.
6. Новий тлумачний словник української мови. – К.: Аконіп, 2006. – С. 653.
7. «Мамай-fest»: фейерверк истории, культуры, традиций// В»домости, 2009, 10 июня.
8. Манифест товариства «Козак Мамай». 2009 р. Рукопис // Музей історії Дніпродзержинська. – 2 арк.
9. Орест Скоп. Козак Мамай: Каталог. – Л., 2008.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
 

Панове Товариство !

Музей історії м. Кам’янське 
спільно з Національною Спілкою художників України 
офіційно сповіщає,
що Року Божого 2016 упродовж 3–5 червня
на колишніх Вольностях Запорозьких,
у славному історичному місті Кам’янське–Дніпродзержинськ,
буде проходити IХ Всеукраїнський історико-культурологічний фестиваль «Мамай-фест».
Під час цього колоритного дійства, присвяченого народній парсуні «Козак Мамай», метою якого є відродження славних козацьких традицій, відбудуться 
колективна художня виставка «Мамай у просторі і часі».

Крім того, у програмі:

* Презентація мистецького проекту «Кам’яна могила у знаках і символах».
* Вечір сучасного українського кіно за участю українських режисерів та акторів.
* Концертні програми відомих українських виконавців, майстер-класи.
* Коло слова з незмінним модератором Сергієм Злючим. 
* Етнотолока біля музею упродовж трьох фестивальних днів.
* Уходницький похід «Стежками козака Мамая» (для учасників Мамай-фесту).
* А ще – куліш просто неба, дружнє спілкування, обмін думками та багато іншого.

До участі у «Мамай–festi» ми запрошуємо всіх, в чиїх жилах 
тече горда козацька кров, не байдужих до історії України

Просимо подавати заявки на участь по е-mail: n.bulanova@i.ua
bulanova-natalia@rambler.ru

по тел.: 097- 22- 77 - 405; 05692- 3-11-10

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

В Мюнхене открылась выставка Мамаев из Каменского

 

muzey_myunhen_mamay.jpg?itok=WiZoINzl

 

16 декабря в столице Баварии – городе Мюнхен состоялось открытие украинской рождественской ярмарки. В этом благотворительном творческом вернисаже участвуют деятели культуры и искусств из разных регионов Украины.

Большой интерес участников мероприятия вызвал проект из Каменского «Мамай объединяет Украину», который презентовали директор Музея истории нашего города, кандидат исторических наук Наталия Буланова и член Национального Союза художников Украины Александр Чегорка (на фото), представивший серию графических и живописных работ «Мамай и его песня».

За вклад в развитие культурных связей между двумя государствами, пропаганду современного украинского искусства за рубежом, наши земляки были удостоены благодарности Генерального консульства Украины в Мюнхене, при поддержке которого проходит рождественская ярмарка.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

У каменского «Мамай-феста» - юбилей

вторник, 16 мая, 2017

 

Второго июня в музее истории города откроется юбилейный, уже 10-й Всеукраинский историко-культурологический фестиваль «МАМАЙ-fest». О том, каким он будет, какие интересные новинки подарит он своим гостям, рассказывает главный вдохновитель и организатор этого большого события в жизни Каменского, директор музея, кандидат исторических наук Наталья Буланова.

 

- Наш фестиваль, начиная с первого, состоявшегося в 2008 году, стал своего рода визитной карточкой города. Его участниками и гостями из года в год становятся тысячи людей, которых привлекает яркая и самобытная национальная культура и традиции Украины, история нашей страны. Главная цель и задача фестиваля – сохранение исторической памяти украинской нации. Мы уже обратились в Украинский центр сохранения культурного наследия, чтобы наш фестиваль, встречающий ныне свой 10-й день рождения, получил статус нематериального культурного наследия ЮНЕСКО.

 

Какие новинки обещает своим гостям 10-й «МАМАЙ- fest»? За прошедшие годы не было ни одного фестиваля, похожего на состоявшиеся ранее. Вот и в этом году будет немало нового, яркого и чрезвычайно интересного. К примеру, впервые будет презентован этнографический проект «Скриня». Гости и участники фестиваля увидят две замечательные, удивительно красивые «скрині» (сундуки). Одну – красочно расписанную яворивскими мастерами из Львовской области, другую – нашими петриковскими. Обе – как символ единения западной и восточной Украины, на обеих – образ легендарного казака Мамая. Потом эти чудо-«скрині» пополнят коллекцию музея.
Впервые под эгидой Национального союза художников Украины откроется выставка «Мамай – дух степу та волі», где будет представлена живопись, графика украинских художников, а также скульптура и украинское прикладное искусство. Также впервые будет проведен мастер-класс по так называемой огненной керамике: специалисты, которые приедут к нам, будут лепить, а затем обжигать скульптуры казака Мамая.

 

Приедут знаменитые, известные в Украине гости: лауреат Национальной премии им. Т. Шевченко, писательница из Львова Галина Пагутяк, которая будет у нас презентовать свои книги; также львовянка, известный языковед Ирина Фарион выступит с лекцией « Мова, як ознака ідентичності нації». Украинские исследователи прошлого Иван Хома и Николай Посивныч представят свои книги о духовном лидере украинской нации Евгении Коновальце и об известной личности в украинской истории Степане Бандере. В традиционном фестивальном концерте впервые примет участие известный в стране кобзарь, уже неоднократно побывавший на нашем фестивале и полюбившийся каменчанам засл. артист Украины Тарас Компаниченко из Киева. Как и в прошлые годы, приедут дорогие гости из Тернополя, Винницы, Днепра, впервые гостями нашего города и фестиваля будут волонтеры из харьковского клуба «Ротари».

 

Гости и участники фестиваля увидят фильм об истории и сегодняшних реалиях Украины, новую фотовыставку «Збережи місто у світлині» и многое, многое другое. Всего не расскажешь – лучше прийти и все увидеть самим. Пользуясь возможностью, хочу от всей души поблагодарить городского голову Андрея Белоусова за активную помощь и поддержку в организации фестиваля «МАМАЙ- fest».

 

Уважаемые земляки! Мы ждем вас на фестивале, который начнется 2 июня (пятница) в 10 часов утра. Вход свободный, все, что будет в программе – бесплатно. Внимание: самым активным гостям в день завершения фестиваля будут вручаться специальные призы!
 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Кам’янчан запрошують на ювілейний «Мамай-fest»

 

26 травня в музеї історії Кам’янського відбулася прес-конференція, присвячена проведенню Х Всеукраїнського історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest».

Як повідомила директор музею Наталія Буланова, ювілейний «Мамай-fest» на честь 100-річчя УНР та 100-річчя надання Кам’янському статусу міста проходитиме 1–4 червня. Програма фестивалю обіцяє бути насиченою та цікавою. Як завжди, у міському музеї зберуться науковці, художники, музиканти, актори та режисери, письменники – всі ті, кому небайдужа доля України, її культура, наука та майбутнє.

 

6_konferenciya_mamay-fest.jpg?itok=4RTI-

 

1 червня, у Всесвітній день захисту дітей,  фестиваль зосередить свою увагу на поколінні юних українців. Дитячий блок «Мамай та діти» подарує зустріч із художніми, співочими та іншими талантами. Також цього дня буде представлено результати пленеру «Пам’ять землі», який відбуватиметься напередодні фестивалю за участю художників із різних куточків України.

2 червня відбудеться урочисте відкриття фестивалю, після якого роботу розпочне науково-практична конференція «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини». У її рамках пройде круглий стіл «100-річчя УНР» за участю провідних вчених. Також цього дня відкриється персональна виставка Віктора Цапка «Борітеся – поборете», відбудеться презентація монографій Івана Хоми «Євген Коновалець», «Степан Бандера», проводити яку буде Ірина Фаріон. Завершиться день показом художнього фільму «Гніздо горлиці» за участі режисера Тараса Ткаченка.

3 червня пройде низка презентацій: фільму «Рідні», художнього проекту «Скриня», виставки «Мамай: дух Степу та Волі». Цінителів музики порадують виступи гуртів «Три кроки в ніч», «Божичі», «Вертеп», а також концерт традиційного учасника фестивалю – кобзаря Тараса Компаніченка. «Коло Слова» проведе відома українська письменниця Маріанна Кіяновська.

В останній фестивальний день, на Трійцю, учасники фестивалю здійснять мандрівку до села Капулівки, на могилу Івана Сірка. Також цього дня відбудеться фольклорне свято «Зеленеє жито» та свято зливаної каші на примузейній території.

Родзинкою фестивалю стане майстер-клас із вогняної кераміки. 

Присутній на прес-конференції народний депутат України Олександр Дубінін докладніше розповів про художній пленер «Пам’ять землі», який стартує сьогодні.

 

3_konferenciya_mamay-fest.jpg

Більшість його учасників розмістяться у профілакторії ПАТ «ДніпроАзот», розташованому в мальовничому природному ландшафті. Олександр Дубінін висловив упевненість, що завдяки цьому художники зможуть створити справжні мистецькі витвори.

«Приємно, що Кам’янське стає центром української культури та мистецтв. Сподіваюся, наші митці своєю творчістю виховуватимуть у людях патріотизм та прославлятимуть рідне місто», – сказав народний депутат.

Член Національної спілки художників України Ірина Кравченко додала, що у пленері візьмуть участь професійні митці з Києва, Вінниці та Полтави. Шестеро з них працюватимуть на базі профілакторію, четверо – зображуватимуть міські краєвиди та архітектуру Кам’янського. 1 червня відбудеться постпленерна виставка робіт, визначення і нагородження переможців.

Також сьогодні в музеї розпочався майстер-клас із плетіння маскувальних сіток для воїнів – захисників України. Як зазначила керівниця міського осередку Всеукраїнського об’єднання українок «Яворина» Олена Залевська, її громадська організація вже третій рік поспіль залучає до цієї справи гостей фестивалю та небайдужих городян.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Програма Х Всеукраїнського історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest» 1–4 червня 2017 року

 

на честь 100-річчя міста Кам`янське,

на честь 100-річчя УНР

 

 

26–31 травня – пленер «Пам'ять землі»

 

26 травня – заїзд учасників пленеру. Екскурсія по експозиції музею. Демонстрація фільму «Хроніки нашого міста»

 

1 червня (четвер). Дитячий блок «Мамай та діти»

10:00 – екскурсія-квест «Таємниці українського літа»

11:00 – музейне свято «Землі української цвіт»

13:00 – підведення підсумків конкурсу дитячої творчості «Козак Мамай та його пісня»

14:00 – дитячий кінозал «Коли були ще козаки…»

17:00 – майстер-класи з живопису. Відкриття постпленерної виставки «Пам'ять землі» в музеї історії міста

2 червня (п’ятниця)

7:00 – 18:00 – Форум майстрів декоративно-прикладного мистецтва. Етнотолока на примузейній території. Майстер-класи з плетіння маскувальних сіток для бійців АТО

10:00–10:40 –  Урочисте відкриття фестивалю. Відкриття етнотолоки

10:40–10:50 – Урочиста церемонія спецпогашення поштової марки на честь 10-річчя фестивалю «Мамай-fest»

11:00 – 12:00 – відкриття науково-практичної конференції «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини».  Пленарне засідання

12:00 – 13:00 – круглий стіл «Актуальні проблеми Української революції 1917-1921 рр.»

13:00 – 14:00 – Перерва на обід. Брейк-кава

13:00 – 14:00 – майстер-класи з витинанки, ляльки-мотанки

14:00 – 15:00 – Секційні засідання конференції (наукова бібліотека, ІІ поверх, к.30)

14:00 – 15:00 – «Коло Слова». Анатолій Горовий, Роман Кухарук

15:00 – 16:00 – підсумкове засідання конференції (кінозал). Презентація часопису «Свята справа»

16:00 – 17:00 – Ірина Фаріон. Мова як ознака ідентичності нації

18:00 – Відкриття персональної виставки Віктора Цапка «Борітеся-поборете».  Виступ кобзаря Бориса Бабенка

19:00 – Концерт заслуженого артиста України Тараса Компаніченка

21:00 – Кінозал. Презентація фільму «Гніздо горлиці»

3 червня (субота)

8:00 – 18:00 – етнотолока на примузейній території

8:00 – екскурсія по місту для гостей фестивалю

10:00 – 11:00 – поетичні читання

11:00 – 13:00 – творча зустріч з лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка Галиною Пагутяк

13:00 – презентація художнього проекту «Скриня». Ансамбль української пісні та побутового танцю «Оксамит»

13:30 – презентація художньої виставки Олега Кіналя «Князі Галицько-Острозькі – будівничі держави»

14:00 – презентація художньої виставки «Мамай: дух Степу та Волі»

14:30 – 15:00 – виступ ансамблю української пісні та побутового танцю «Оксамит»

15:00 – 15:30 – майстер-клас із миколаївського розпису

15:30 – 17:00 – «Козацькі заповіти»: кобзарські співи Людмили Авдимирець, поетичні читання Миколи Моха, фільм Тані Бабіної «Світ козацької слави»

17:00 – 18:00 – Музбат: концерт заслуженого діяча культури України Миколи Сікори

18:00 – 19:00 – Майстер-клас із гончарства. «Народження Мамая»

19:00 – 20:00 – Музбат: концерт Василя Лютого (Живосила)

20:00 – 21:30 – Презентація документального фільму «Рідні»

4 червня (неділя)

8:00 – 18:00 – етнотолока на примузейній території

6:00 – 13:30 – Екскурсія для учасників Мамай-festy до Капулівки

10:00 – відкриття фотосушки «Збережи місто у світлині» з нагородженням авторів кращих фотографій

11:00 – Зал українського кіно. Презентація фільму «Жива»

12:30 – майстер-клас із петриківського розпису

13:00 – музейна педагогіка. «Герої не вмирають»

14:00 – фольклорно-етнографічне свято «Зеленеє жито, зелене – хорошії гості у мене»

14:00 – підведення підсумків фотоконкурсу «Збережи місто у світлині»

16:00 – Свято зливаної каші на примузейній території

У програмі можливі зміни. Також додатково будуть відбуватися фестивальні локації в інших закладах міста.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Мамай без папай не полноценен.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Только что, Михаил Балтакса сказал:

Мамай без папай не полноценен.

Яка гидота! Ота Ваша папайа! :icon_mrgreen:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Только что, kentavr сказал:

Яка гидота! Ота Ваша папайа! :icon_mrgreen:

Че сразу мой?

То папай мой, то брата какого-то Биз нашел.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
1 минуту назад, Михаил Балтакса сказал:

Че сразу мой?

То папай мой, то брата какого-то Биз нашел.

:icon_mrgreen:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

В Каменском завершился десятый юбилейный «Мамай-фест»

 

1_mamay_fest_konec.jpg?itok=1QAwIUef

Опубликовано пн, 05/06/2017

В воскресенье, 4 июня, в Каменском завершил свою работу десятый историко-культурологический фестиваль «Мамай-фест». Этому событию предшествовали четыре ярких дня, плотно насыщенные разнообразными научными и творческими акциями, презентациями, конференциями и концертами, а также многие месяцы кропотливой подготовительной работы администрации и сотрудников Музея истории Каменского, на базе которого все эти годы проходит уникальный для нашего города и региона фестиваль.

 

mamay_fest_konec_5.jpg

 

mamay_fest_konec_4.jpg

 

mamay_fest_konec_3.jpg

«Восторженные отзывы и благодарности горожан, гостей и участников фестиваля со всех регионов Украины, в том числе, таких  выдающихся  личностей современности, принявших участие в юбилейном фестивале, как известная писательница, лауреат Национальной Шевченковской премии Галина Пагутяк, доктор филологии, профессор  и общественный деятель Ирина Фарион, Заслуженный артист Украины, кобзарь Тарас Компаниченко, Заслуженный работник культуры, певец Николай Сикора – являются высшей оценкой и наградой для всех, кто причастен к организации фестиваля. 

 

mamay_fest_konec_7.jpg

 

Это также свидетельство востребованности и общественной значимости  фестиваля, который за прошедшее десятилетие прошел большой путь развития, став одной из наиболее ярких визиток современного Каменского.

 

mamay_fest_konec_9.jpg

Мы бесконечно признательны местной власти, городскому голове Андрею Белоусову, депутатам Верховной Рады и городского совета, активистам общественных организаций, многим неравнодушным людям, без поддержки которых этот праздник истории, культуры и патриотизма был бы невозможен. Рассчитываем на продолжение сотрудничества, и уже думаем над программой XI «Мамай-феста»: первые заявки на будущий год начали поступать уже во время нынешнего фестиваля», – сообщила директор Музея истории Каменского, кандидат исторических наук Наталия Буланова, подводя первые итоги фестиваля.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

«Мамай-fest» в Каменском откроют карпатские трембиты

вторник, 29 мая, 2018

1 июня, в день открытия историко-культурологического фестиваля «Мамай-fest», каменчан ожидает насыщенная программа.
Будут мастер-классы по живописи (картина за 40 мин.), лепка кузнечиков и свистулек, казацкие развлечения и забавы по метанию ножей, уникальная выставка Мамаев, а также драйвовый концерт этно-рока в исполнение группы «КораЛЛі» (Ивано-Франковск). А откроют праздник Мамая уникальные карпатские трембиты.
Начало праздника в 16:00.

 

image.png.c308bc5928ad7ae9eaf9a74544e4fa69.png

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

КОЗАЦТВО У ДНК: 

7 ФАКТІВ, ЯКИХ ВИ НЕ ЗНАЛИ ПРО КОЗАКІВ 

Козаки були не просто дуже крутими. Українське козацтво – явище набагато давніше, глибше та більш значуще, ніж нам розповідали у школі. 

За допомогою історика Владлена Мараєва журналісти 24 каналу зібрали для вас найцікавіші факти з історії козацтва, які доводять, наскільки міцно воно вплетене у наше життя досі. 

 

1. КОЗАЦТВО – ЦЕ ГЛИБШЕ, НІЖ ЗДАЄТЬСЯ 

По-перше, козаки – набагато давніше явище, ніж розповідали у школі. Офіційно перша згадка про українських козаків міститься в польській хроніці 1489 року, яка описує похід польського війська під проводом королевича Яна Ольбрахта проти татар. Козаки тоді жили на території сучасної Вінниччини та прилеглих районів Кіровоградської, Черкаської та Одеської областей – це було Східне Поділля. Так от, поляки змогли успішно просуватися у подільських степах тільки тому, що дорогу їм показували тамтешні козаки, які добре знали місцевість. З цього напрошується висновок, що козаки мешкали там задовго до того самого 1489 року, коли про них вперше згадують офіційно. 

По-друге, козаки – це значно ширше та масштабніше явище, ніж ми звикли думати. Запорозька Січ – лише збірна назва для цілої низки військових і адміністративних центрів українського козацтва, розташованих за порогами Дніпра. Протягом 1550-х – 1770-х років історики послідовно нараховують 7 або 8 Запорозьких Січей: Хортицьку, Томаківську, Базавлуцьку, Микитинську, Чортомлицьку, Кам'янську, Олешківську і Нову.

Найвідоміша з них – перша, Хортицька Січ. Але більшість сучасних істориків вважають, що то була не Січ, а дерев'яно-земляний замок, зведений на власний кошт князем Дмитром "Байдою" Вишневецьким. Імовірно, там не було ні козаків, ні кошових отаманів, ні традицій демократичного вибору керівництва. Є навіть документальне свідчення про те, що гарнізон Хортицького замку намагався перешкоджати справжнім козакам нападати на чабанів і спустошувати татарські землі.

Відтак, першою справжньою Запорозькою Січчю, вірогідно, стала не Хортицька, а Томаківська.

 

image.thumb.png.b2e11da157188ec6e092ecca703db8dd.png

Мапа розташування Запорозьких Січей

 

Військо Запорозьке – це офіційна назва козацької держави на чолі з гетьманом, яку створив Богдан Хмельницький у 1648–1649 роках під час антипольського повстання. Її не слід плутати із Запорозькою Січчю, яка зберігала політичне самоуправління у складі гетьманської держави та обирала своїх кошових отаманів. Для кращого розрізнення, Січову організацію називали Військо Запорозьке Низове. Гетьманську ж державу сучасні історики часто іменують "Гетьманщина". Основу армії Гетьманщини становили реєстрові козаки. Запорозькі ж козаки до реєстру не входили. Гетьманщина поділялася на полки (військові та адміністративно-територіальні одиниці). Запоріжжя – на паланки. Держава Військо Запорозьке проіснувала до 1764 року. Остання Запорозька Січ – до 1775-го. 

 

2. КОЗАКИ ВОЮВАЛИ ПРОТИ РОСІЇ ЗАВЖДИ 

Звісно, не лише проти них. Вони взагалі були доволі розкуті у питанні вибору ворогів. Той факт, що українці та росіяни є православними християнами, анітрохи не заважав козакам воювати проти московитів. Воювали з Росією вони об'єднуючись і з католицькою Польщею, і з лютеранською Швецією, і з мусульманами сунітського напряму з Кримського ханства та Османської імперії. 

 

Таких прикладів дуже багато: кримсько-український похід на Москву і Казань 1521 року, Лівонська війна 1558–1583 років, московсько-польська війна 1609–1618 років (частина "Смутних часів" у Росії), Смоленська війна 1632–1634 років, численні протистояння доби Руїни 1657–1687 років, повстання Петра Іваненка (Петрика) у 1692–1693 роках, участь у війнах Швеції і Туреччини проти Росії у 1708–1714 роках, підтримка запорозькими козаками Коліївщини 1768 року тощо.

Ба більше, 400 років тому, восени 1618 року, військо гетьмана Петра Сагайдачного разом із польсько-литовською армією здійснило спустошливий похід на Москву. Українці вже штурмували російську столицю і вибивали таранами Арбатські ворота. 

Однак Сагайдачний їх зупинив – не порозумівся зі своїми союзниками, і козаки відступили. Попри це, польський королевич (а згодом і король) Владислав Ваза до 1634 року позиціонував себе як московського правителя і навіть користувався спеціальною "московитською короною".

До речі, вигадана російською пропагандою історія про двох рабів для воїнів АТО теж має своє козацьке підґрунтя. За словами історика Віктора Брехуненка, козаки використовували рабську працю московитів, яких часто брали у заручники – работоргівля у ті часи приносила хороший заробіток і була практично нормальним явищем. 

 

3. БУЛИ АНТИКОРУПЦІОНЕРАМИ ДО ТОГО, ЯК ЦЕ СТАЛО МЕЙНСТРИМОМ 

Знаменита "Конституція Пилипа Орлика" 1710 року, відома всім ще зі шкільного курсу, зовсім не була Конституцією в сучасному розумінні слова. Некоректно вважати її ані першою Конституцією в Україні, ані в світі. Це були запозичені з польсько-литовської політичної культури "договірні пункти" між обраним правителем (гетьманом) і його народом (козаками). 

Попри те, що по суті цей документ не був Конституцією, він був абсолютно унікальним правовим явищем, адже задокументував ставлення козацтва до свободи. Вперше суспільний договір був укладений таки чином, що не цар чи володар дарував вольності народу, а сам народ обирав, по суті, керівного менеджера, який управляв на засадах чіткого розподілу влади. Так починалася демократія. 

Цей документ також можна назвати однією з найперших антикорупційних програм України. Він робив неможливою узурпацію влади. Документ передбачав, що військові старшини мають бути обрані вільним голосуванням, що гетьман не має права самовладно привласнювати те, що належить громаді, не має права розділяти громадське майно між іншими людьми. Документ передбачав, що ніхто не може зловживати місцевими бюджетами, а якщо буде помічений у розтратах – має відшкодувати кошти з власної кишені. Суд має бути незалежним, і гетьман повинен виконувати його рішення. Відповідальність за різні рішення несуть різні інституції, а не гетьман одноосібно.

 

4. КОЗАКИ – ЦЕ ДЕРЖАВНІСТЬ 

Саме козаки були авторами і реалізаторами ідеї української держави та її легітимації у міжнародній спільноті як незалежної держави. Наприклад, Переяславська Рада 1654 року не була ані приєднанням, ані возз'єднанням із Росією, це був військовий союз двох держав. Такі союзи у той період і були актами міжнародного визнання. Як зазначає історик Віктор Брехуненко, коли легітимний християнський володар бере під своє крило нове державне утворення, цим сигналізує світу, що він визнає його легітимність. Після цього всі європейські правителі трактували Гетьманщину як легітимну державу, а Богдана Хмельницького – як законного правителя. 

У вересні 1658 року Військо Запорозьке під проводом гетьмана Івана Виговськогоуклало Гадяцьку угоду з Річчю Посполитою. За її умовами Річ Посполита перетворювалася з двоєдиної (польсько-литовської) на триєдину (польсько-литовсько-українську) державу. Тобто, козацька держава ставала третім рівноправним членом польсько-литовської унії. Одним із наслідків Гадяцької угоди стала чергова агресія Росії проти України і знаменита Конотопська битва 1659 року, в якій козацько-татарські війська розгромили московитів. Проте втілити в життя умови Гадяцької угоди так і не вдалося. На заваді стала позиція польської шляхти, рядового козацтва й селянства та промосковськи налаштованих козацьких старшин.

У березні 1669 року Військо Запорозьке під владою гетьмана Петра Дорошенка уклало Корсунську угоду про васалітет із могутньою Османською імперією. Наслідком її стала польсько-турецька війна за Україну. Для поляків вона завершилася катастрофічно: Річ Посполита на чотири роки стала данником турків, а кордон Османської імперії проходив за якихось 30-40 кілометрів на південь від Києва. На цілих 27 років на мапі Туреччини з'явилася провінція під назвою Кам'янецький еялет.

Протягом 1680–1791 років існувала Ханська Україна – територія на півдні України між Дніпром і Дністром, офіційно підпорядкована Кримському ханству. Тут також мешкали козаки, гетьманів для яких призначав кримський хан. Також з 1711 по 1734 рік Військо Запорозьке Низове перебувало під кримською протекцією. 

 

У пониззі Дніпра, поблизу сучасного Херсона, існувала Олешківська Січ. Ті запорожці вирішили, що краще жити під владою мусульманського хана, ніж православного царя Петра І.

На Слобожанщині, на сучасному українсько-російському прикордонні, в XVII–XVIII століттях мешкали слобідські українські козаки. Вони не залежали ні від Гетьманщини, ні від Запорозької Січі, ні від Ханської України, а користувалися автономією у складі Московського царства (потім – Російської імперії). Слобідських полків було п'ять: Сумський, Охтирський, Харківський, Ізюмський і Острогозький. Дуже нетривалий час існували також Балаклійський і Зміївський полки. Територія Острогозького полку майже повністю розташовувалася у межах сучасної Воронезької області Росії.

 

5. КОЗАКИ – ЦЕ ДОНБАС 

Переважна частина сучасного Донбасу у XVIII столітті входила до складу Запорозької Січі ("Вольностей Війська Запорозького Низового"), утворюючи Кальміуську і Єланецьку паланки. Ба більше, запорожцям належали й частково терени сучасної Ростовської області й Краснодарського краю Росії. Центром Кальміуської паланки вважалося городище Домаха (тепер – Маріуполь). Водночас, північна частина Донеччини входила до складу Ізюмського полку Слобідської України. 

 

6. КОЗАКИ – ЦЕ ЕЛІТА 

Козаки – це не селяни, які зажадали вільного життя. Козаки – це вихідці з нижчих прошарків еліти, які в силу різних причин не могли довести своє шляхетство. Згодом до них почали долучатись і представники інших верств населення. 

За часів Гетьманщини розвиток української культури та освіти був на надзвичайно високому рівні. Українська церква процвітала: її школи були найкращими в імперії; її добре освічених священиків завзято переманювали до себе росіяни; завдяки покровительству гетьмана Івана Мазепи зміцнилася її економічна база. Києво-Могилянська колегія генерувала таку кількість якісно освічених випускників, що вони не лише повністю забезпечували всі потреби тодішнього ринку праці Гетьманщини, а й активно залучалися Росією до державотворчих процесів. Тому слід козаків в історії та культурі Росії значно глибший, ніж там звикли це визнавати. 

Нащадки козаків також проявляються значно частіше, ніж нам здається. Протягом 1675–1679 років гетьманом Правобережної України був Остап (Євстафій) Гоголь, якого вважають одним із пращурів великого письменника Миколи Гоголя. Похований Остап Гоголь у Межигірському монастирі, проте могила не збереглася: у 1930-х монастир знищили більшовики. На початку 2000-х територію колишнього монастиря привласнив Віктор Янукович, у 2014 році її знову повернули до державної власності. 

Наталія Гончарова, дружина російського поета Олександра Пушкіна, за лінією матері була пра-пра-пра-внучкою українського гетьмана другої половини XVII століття Петра Дорошенка. Останні двадцять років життя Дорошенко провів у Росії, де й залишилися його нащадки. Усипальниця гетьмана збереглася в селі Ярополець Волоколамського району Московської області. 
 

7. КОЗАКИ – ЦЕ НЕЗНИЩЕННО 

Всупереч поширеній думці, буцімто Катерина II знищила козацтво наприкінці XVIII століття, українські козаки існували й пізніше, навіть у XIX столітті. Так, під владою Російської імперії перебували Катеринославське (1787–1796), Чорноморське (1787–1860), Бузьке (1803–1817), Дунайське або ж Новоросійське (1828–1868), Азовське (1832–1865) козацькі війська. Козаків Чорноморського війська 1792 року переселили на Кубань, завдяки чому згодом постало Кубанське козацьке військо. На землях, підконтрольних Османській імперії, з 1775-годо 1828-го існувала Задунайська Січ, а з 1853-го до 1877-го – корпус козаків оттоманських, який неодноразово воював проти росіян в Румунії та Болгарії. Але і це ще не все. У складі Габсбурзької монархії на теренах сучасної Сербії з 1785 до 1805 року перебувала Банатська Січ. Її заснували задунайські козаки, які не хотіли служити туркам. 

Нащадки козацьких гетьманів прийшли до влади в Україні у XX столітті. Наприкінці квітня 1918 року гетьманом України проголосили Павла Скоропадського, предок якого Іван Скоропадський гетьманував на Лівобережжі з 1708 до 1722 року. Міністром закордонних справ став Дмитро Дорошенко – нащадок гетьманів Михайла, Дорофія, Андрія, Григорія і Петра Дорошенків. Міністром праці став Володимир Косинський – нащадок гетьмана Криштофа Косинського. Канцелярію Павла Скоропадського очолив Іван Полтавець-Остряниця – нащадок гетьмана Якова Остряниці. Резиденцією Скоропадського завідував Михайло Ханенко – нащадок гетьмана, також Михайла Ханенка. Крім того, Павла Скоропадського оточували численні нащадки козацької старшини. Так, Микола Сахно-Устимович і Федір Лизогуб у 1918 році стояли на чолі уряду, а особистим ад'ютантом гетьмана був полковник Василь Кочубей – далекий нащадок того самого генерального судді Кочубея, котрий зрадив Івана Мазепу. 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или войдите в него для комментирования

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать аккаунт

Зарегистрируйтесь для получения аккаунта. Это просто!

Зарегистрировать аккаунт

Войти

Уже зарегистрированы? Войдите здесь.

Войти сейчас

  • Сейчас на странице   0 пользователей

    Нет пользователей, просматривающих эту страницу.

×