Перейти к публикации
zelezniyfelix

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги"

Оцените эту тему

Рекомендованные сообщения

(щодо вдосконалення системи управління житловим фондом та вирішення окремих питань у сфері надання послуг)

http://w1.c1.rada.go...d=&pf3511=40166

Закон направлено на підпис Президенту (03.07.2012)

Коли новий проект Житлового кодексу відклали до кращих часів, а міністерського законопроекту №8474 про зміни до Закону про ОСББ ще не було, в березні 2011 року у Верховній Раді появилася ініціатива реформувати інший акт, що регулює сферу ЖКГ - Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Й хоча експерти негайно проаналізували і прокоментували дану ініціативу, навіть запропонувавши свої варіанти вдосконалення проекту (див. нашу публікацію від 24 березня 2011 року), проте 14 квітня 2011 р., загалом непомічений громадськістю, проект №8391 був зареєстрований у ВРУ.

Як свідчить сайт Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, на своєму засіданні 1 червня 2011 року комітет розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо вдосконалення системи управління житловим фондом та вирішення окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг) (реєстр. № 8391 від 14.04.2011 р., внесений народними депутатами України В. Бондиком, В. Барановим, Е. Прутніком та іншими).

Першою спробою впровадити зміни власне щодо управительства. Проте якщо в Житловому Кодексі спостерігалась спроба об’єднати проблематику і управління житлом і створення ОСББ, а також соціального житла та інші сфери житлового законодавства в єдину кодифіковану систему, то окремі акти на зразок проекту 8391 на той час не вирішували проблеми в цілому, а просто усували певні симптоми,і то далеко не всі. Це могло призвести до подальшої розбалансованості різних законів як Закон про ОСББ і Закон про ЖКП і невідповідність їх один одному.

Окрім реакції експертного середовища (див. публікацію згадану вище) Виникло багато застережень і всередині самої Верховної Ради. Так, Головне науково-експертне управління у своєму висновку від 20.05.2011 р. зазначало, що законопроект за результатами розгляду в першому читанні може бути прийнятий за основу лише за умови врахування висловлених зауважень та пропозицій.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України листом від 30.05.2011 р. рекомендувало прийняти даний законопроект за основу в першому читанні з урахуванням висловлених зауважень.

За результатами розгляду Комітет прийняв рішення пропонувати прийняти за основу законопроект про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо вдосконалення системи управління житловим фондом та вирішення окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг) (реєстр. № 8391 та доопрацювати його до розгляду у другому читанні з врахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи.

Проте протягом 2011 року законопроект не просунувся ані на йоту – з різних причин. Лише після доопрацювання, 15 листопада 2011 року він знову був направлений на повторний розгляд Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

12 грудня 2011 року до комітету надійшов висновок Головного науково-експертного управління. Розглянувши проект, Головне управління в цілому підтримав його прийняття.

Більш того, ГНЕУ вважає проект 8391 тестовим варіантом впровадження нового механізму управління та утримання житлового фонду, з тим щоб за наслідками їх застосування внести необхідні уточнення до майбутньої нової редакції Житлового Кодексу України. Але й навіть цього разу Головне управління висловило до 8391 низку критичних зауважень (котрі чомусь не є перешкодою рекомендувати цей проект до прийняття в цілому).

Як ми вже зазначали в нашій публікації, 11 січня 2011 року Комітет рекомендував до другого читання законопроект про внесення змін до деяких законів («Про питну воду», «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги») щодо інвестиційної діяльності у сфері ЖКГ (реєстр №№ 8649, 9033), яким передбачається запровадження поточних рахунків із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами. Цими змінами визначено, що до складу економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг можуть включатися витрати на відшкодування залучених інвестиційних ресурсів та їх вартості в межах і за рахунок зниження фактичної собівартості цих послуг в результаті залучення таких інвестиційних ресурсів (інвестиційна складова ціни/тарифу).

Комітет також рекомендував до першого читання аналізований законопроект «Про внесення змін до Закону «Про житлово-комунальні послуги» (реєстр №8391). По-суті,всі вищеназвані проекти базуються на 8391 і він є визначальним за змістом стосовно всіх інших.

Отож, перейдімо до детального розгляду законопроекту №8391 і погляньмо, що з рекомендували Верховній Раді прийняти в першому читанні члени комітету.

1.Термінологія

Управитель

Першою доброю новацією авторів законопроекту є збереження усталеного терміну “управитель”. Натомість термін “виконавець ”- вживається в старому значенні, як виконавець житлово-комунальної послуги. А от термін “балансоутримувач” (разом із самим поняттям балансоутримування) – пропонують взагалі усунути, що само по собі є дуже позитивним кроком.

Співвласники

За текстом проекту “співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, які є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку”. Дана поправка приводить термінологію у відповідність з іншими актами, що мають профільний стосунок до ОСББ.

2. Розподіл житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення (стаття 13 проекту)

Згідно з проектом визначення змісту послуг з управління будинку як окремого виду житлово-комунальних послуг чітко не визначене.

Певну частину таких послуг згідно з наведеним у п. 3 ст. 13 проекту визначенням складають послуги організаційного та фінансового характеру (ведення бухгалтерської, статистичної та іншої звітності; здійснення розрахунків коштів, необхідних для проведення капітального і поточного ремонтів тощо).

Щодо іншої частини таких послуг, яка полягає у “виконанні окремих визначених законодавством повноважень власника та обов‘язків власників/співвласників щодо організації належної експлуатації багатоквартирного будинку, його утримання, ремонту та забезпечення осіб, які проживають у такому будинку чи використовують приміщення в ньому, комунальними та іншими послугами відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з законодавством”, то їх зміст зрозуміти практично неможливо, враховуючи, зокрема, те, що вказані у цьому визначенні послуги з утримання будинку та його ремонту відносяться до інших видів житлово-комунальних послуг. У зв‘язку з цим зміст послуги з управління будинком мав бути визначений детальніше та точніше. Загалом формулювання норми є незрозумілим і потребує простішого підходу.

Разом з тим слід також врахувати те, що утворювати спеціальну юридичну особу лише для здійснення організаційних та фінансових послуг щодо управління будинком недоцільно і нелогічно.

Договір з управителем

Управитель мав би мати право здійснювати одночасно як вищенаведені послуги, так і послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, а також з ремонту приміщень (це фактично передбачається у новій редакції частині 2 ст. 29 цього проекту). У зв‘язку з цим до проекту мають бути внесені відповідні зміни, в тому числі термінологічні щодо назви договору, який укладається між власниками/співвласниками багатоквартирного будинку та управителем.

Таким чином, головним для визначення того, яку саме діяльність повинен здійснювати управитель, має стати договір про надання управителем послуг власнику/співвласникам будинку. У зв‘язку з цим проект має бути доповнений чітким визначенням змісту такого договору, як це зроблено, наприклад, у ст. 26 цього Закону щодо договору між виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг та споживачем. Також, окремо слід визначитися щодо підстав та порядку припинення такого договору, що має бути зроблено шляхом внесення необхідних доповнень до нової редакції ст. 29 Закону.

Згідно з частиною 4 нової редакції ст. 24 Закону пропонується встановити, що для надання послуг з управління будинком може бути визначено лише одного управителя. Проте, у разі, якщо якийсь вид послуг (наприклад, щодо утримання ліфтів) не надається управителем, власник повинен мати право самостійно укладати договір на надання відповідних послуг з виконавцем, який не є управителем будинку. Разом з тим слід врахувати, що певні види послуг, у першу чергу “організаційного характеру ” (наприклад, накопичення коштів для проведення капітальних ремонтів, ведення та зберігання технічної документації, ведення бухгалтерського обліку тощо), а також ті, які пов‘язані з вивезенням сміття та обслуговуванням прибудинкової території, мають надаватися виключно одним виконавцем.

У разі, якщо буде визнано необхідність укладення одного договору з надання послуг з управління будинком, слід визначити мінімальну кількість конкретних видів таких послуг, який виконавець має надавати самостійно.

Водночас необхідно внести до частини другої статті 19 Закону доповнення, згідно з якими учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг поряд із власником, споживачем, виконавцем, виробником буде визнано також управителя.

3. Вимоги до управителя

Як зазначено в висновку ГНЕУ, законопроект №8391 обов‘язково має бути доповнений визначенням необхідних вимог до управителя: наявності відповідної освіти чи досвіду діяльності для фізичної особи – підприємця; визначення розміру статутного капіталу, наявності в складі кваліфікованих працівників та необхідної матеріально-технічної бази тощо – для юридичних осіб.

Не визначено проектом, які види послуг можуть надавати як фізичні, так і юридичні особи, а які лише юридичні особи. Наприклад, на нашу думку, діяльністю щодо накопичення коштів на проведення капітального ремонту мають займатися виключно юридичні особи.

4. Повноваження органу місцевого самоврядування(ОМС)

Повноваження ОМС доповнені наступним пунктом

“10) ведення обліку прийнятих рішень співвласників багатоквартирних будинків щодо визначення способу управління будинком;”

Причина такого кроку – намагання впорядкувати відхід у сфері вибору управителя від вимог Цивільного кодексу. Детальніше – у відповідному розділі публікації.

5. Доступ до приватного житла та іншого володіння(ст.17 проекту)

У змінах до частини 6 під час здійснення несанкціонованого доступу до житла повинні бути присутні представник виконавця робіт та управитель (оскільки балансоутримувача не буде як такого), проте ГНЕУ резонно пропонує уточнити, що у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку утворили для управління будинком об‘єднання співвласників, його представники також зобов‘язані бути присутніми під час несанкціонованого доступу до житла та іншого володіння особи для проведення в них огляду та ліквідації аварій.

6. Права та обов’язки власника/співвласників багатоквартирного будинку (ст.23 проекту)

Одна із найбільш ґрунтовних і вагомих статей законопроекту 8391, що значно розширює як права так і особливо обов’язки співвласників. Зміст пунктів 2 та 3 частини 1 статті часткового збігається – співвласники мають право доручати управляти будинком (п.2) і визначати управителя (п.3). ГНЕУ запропонувало обидва пункти об’єднати, вилучивши дублювання.

Новацією тут є пункт 4 – “з урахуванням вимог законодавства визначати порядок та умови залучення, накопичення та використання коштів на проведення капітальних ремонтів та здійснення заходів з енергозбереження ”. Сам факт навіть номінального декларування такого права є позитивним, проте право повинне бути підкріплене грошима чи можливістю кредитування, а поки що такого нема.

Всі вище наведені права співвласники реалізовують згідно положень частини 2 коментованої статті. Власне вона і містить весь екстракт норм і механізмів, що так і не був втілений в попередніх спробах реформувати українське ЖКГ за останні три роки (серед іншого – проекти нових законів про ОСББ, Житлового кодексу і ін.). Співвласники мають три варіанти:

1) “у разі якщо багатоквартирний будинок має одного власника приміщень будинку, рішення приймає такий власник одноособово;” (все зрозуміло і просто)

2) “у разі якщо у багатоквартирному будинку, де є два і більше житлові та/або нежитлові приміщення, які мають різних власників, що не створили передбачену законодавством юридичну особу для представництва їхніх спільних інтересів (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку тощо), рішення приймаються на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог цього Закону;”

Тобто вводиться новий механізм визначення способу управління будинком в обхід Цивільного кодексу (без вимоги згоди всіх 100% власників), що значно спрощує як і прийняття рішень так і фальшування.

3) “якщо у багатоквартирному будинку, де є два і більше житлові та/або нежитлові приміщення, які мають різних власників, відповідно до вимог законодавства створено юридичну особу для представництва їхніх спільних інтересів (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку тощо), порядок прийняття рішень визначається законом і статутом такої юридичної особи. ”

З одного боку два і більше різних приміщення з різними власниками – це надто низький поріг, тут і Цивільний кодекс впорається із завданням врегулювати питання управління. З іншого ОСББ на декілька квартир – це велика рідкість і не дуже рентабельне фінансово. Таким чином, в подібних будинках діятимуть норми цього закону про загальні збори співвласників, а саме частина 3 статті 23 проекту. Вона встановлює, що “рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку (про які йшлося вище) приймається двома третинами голосів власників від загальної кількості присутніх на таких зборах та оформляється протоколом. ” А правомочними такі збори будуть за наявності не менше половини співвласників від загальної їх кількості в будинку.

Кожен власник окремого приміщення(квартири чи нежитлового приміщення) має один голос (незалежно від кількості приміщень). “Якщо приміщення у будинку перебуває (перебувають) у спільній частковій власності кількох співвласників, кожному з них належить частка голосу, що відповідає його частці (часткам) у праві власності на приміщення ”, якщо ж власність спільна і сумісна, тобто без виділення конкретних часток – в кожного співвласника такого приміщення однаковий відсоток голосу (2 – 50/50, 3 – 33/33/33 і т.д.). Таким чином можливі голосування з дробовими результатами – 12 на 6,8 і 132 на 59,95 т.д.). Слід розрізняти, що мова йде про співвласників квартири, а не будинку, тобто кожна квартира – це максимум 1 голос(котрий ділиться по вищезазначений схемі між співласниками цієї квартири).

По-перше, це суперечить Цивільному кодексу і Конституції – скажімо, якщо двоє з трьох власників квартири проголосують “за”, а один “проти” – то йому незаконно нав’яжуть рішення, від котрого його захищає закон. В невеликих будинках, де два чи три власники окремих приміщень - взагалі пануватиме безлад. Адже подібні рішення будуть обов’язковими для всіх.

По-друге, оті дробові голосування напевне заплутають і дезорієнтують людей, хоча теоретично – такий підхід є раціональним.

По-третє,в разі прийняття законопроекту 8391 про ЖКП слід узгоджувати його із Законом про ОСББ, окрім того в ОСББ оці всі частки голосу будуть нечинні, адже голосування буде згідно статуту ОСББ. Одним словом, дана пропозиція, хоч і мала благородну мету, до кінця ще не пропрацьовано і не враховує всієї специфіки та реалій прийняття рішень із управління будинком.

По-четверте, негативним є те, що всі наведені норми, про порядок проведення зборів, а також про порядок заочного голосування визначаються Кабінетом Міністрів України, а не законом. Тобто рівень регулювання не співмірний із рівнем важливості легітимізації прийняття рішень. Положення проекту про прийняття рішення шляхом заочного голосування має бути визначені детальніше. При цьому порядок проведення загальних зборів з використанням заочного голосування має бути визначеним безпосередньо у законі, а не у підзаконному законодавчому акті, як це пропонується у статті

Наостанок, частина 9 коментованої статті покладає на співвласника обов’язок

“1) забезпечувати належне управління, утримання, безпечну експлуатацію, технічне обслуговування, здійснення поточного та капітального ремонтів багатоквартирного будинку та утримання прибудинкової території відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері;

2) здійснювати витрати, пов’язані зі споживанням житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.”

Дана норма є хорошою нагодою стимулювати власників господарювати своїми будинками.

7.Особливості визначення способу управління багатоквартирним будинком(ст.24)

По суті, що зміст частини 1 цієї статті фактично збігається з змістом частин 2 та 3 ст. 23., а також із пунктом статті 7 проекту про повноваження ОМС доцільно було б вилучити дублювання, а частини 2, 3 включити до статті 23.

Пункт 3 коментованої статті передбачає, що ОМС “на час відсутності рішень щодо визначення управителя, прийнятих співвласниками будинку, визначає управителя для такого будинку на конкурсних засадах.”

Виникає ряд застережень.

По-перше, необхідно уточнити, що таке рішення приймає відповідна місцева рада

По-друге, не вказано строк, по завершенні якого, ОМС проводить конкурс і призначає управителя

По-третє, не вказано строк, на який призначають такого управителя

Цікавим є ще одне положення даної статті

“Проведення конкурсу не є обов’язковим при визначенні органами місцевого самоврядування в якості управителя особи, власником якої є відповідна територіальна громада. ”

Таким чином ЖЕКи, а також компанії, де хоча б номінальна частка акцій буде належати громаді, ставлять поза конкуренцією, що в свою чергу є порушенням законодавства про захист конкуренції. З огляду на те, що в проекту закон передбачено розширення бюджетного фінансування ЖЕКів і комунальних підприємств-виробників/виконавців ЖКП, можна припустити, що хтось лобіює інтереси комунальників всупереч інтересам співвласників і всупереч розвитку вільного ринку послуг.

8.Права та обов'язки управителя (ст.25)

В даній статті зміни стосуються зокрема частини 2 – управитель тепер не тільки відповідальний за експлуатацію, а й за утримання будинку.

Позитивним є покладання на управителя

“10) забезпечити збереження та підтримку в належному стані технічну та правоустановчу документацію на будинок і його прибудинкову територію;

11) забезпечити відображення відомостей про будинок та його прибудинкову територію у даних обов’язкового обліку, а також складання і подання передбаченої законодавством звітності про такий будинок;”

Сюди ж можна додати й обов’язок формалізації споживання ЖКП:

“12) представляти інтереси власника/співвласників у відносинах з виконавцями комунальних послуг, зокрема, забезпечити за дорученням та за рахунок власника/співвласників укладання договорів з виконавцями комунальних послуг (за винятком випадків, коли управитель є виробником таких послуг), забезпечити ведення бухгалтерського та/або управлінського обліку операцій, пов’язаних з наданням житлово-комунальних та інших послуг, забезпечити здійснення загальнобудинкового обліку споживання комунальних послуг та розподілу витрат між співвласниками відповідно до законодавства та умов договорів;”

А також формалізації збору коштів для капремонту і модернізації будинку:

“13) за дорученням власника/співвласників забезпечити накопичення їхніх коштів для відшкодування витрат з проведення капітальних та аварійних ремонтів відповідно до рішень власників, з урахуванням вимог чинного законодавства.”

Даний перелік прав та обов'язків не є вичерпним.

9.Істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем (ст.26)

Типові договори на надання житлово-комунальних послуг затверджуються Кабінетом Міністрів України. (дана поправка неодноразово пропонувалася експертами ЦДМС і до інших профільних актів)

10.Застосування конкурсних засад при наданні житлово-комунальних послуг та укладанні договорів (ст. 27)

Організатором конкурсу може бути не лише власник/співвласники, уповноважена ним (ними) особа, але й ОМС (згідно нових повноважень)

11. Особливості укладення договорів у багатоквартирному будинку (ст. 29)

Згідно частини 1 ст. 29 договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між споживачем таких послуг та виконавцем з урахуванням вимог чинного законодавства, рішень власника/співвласників, прийнятих відповідно до статті 23 цього Закону, та умов договору, укладеного між власником/співвласниками або уповноваженою ним (ними) особою з таким виконавцем.

Проте незрозуміло що і з чим, та в який спосіб узгоджувати. У частині 1 слід більш чітко визначитися з співвідношенням договорів про надання житлово-комунальних послуг, які укладаються між власником житлового (нежитлового) приміщення, його орендарем чи наймачем та виконавцем відповідних житлово-комунальних послуг, та договором, укладеним між виконавцем послуг з управління будинком та виконавцем житлово-комунальних послуг. Неясно, що ж буде, коли узгодження є неможливим, або коли сторони не дійдуть згоди (звичайно їм може допомогти суд – але додаткові затрати коштів і часу, котрих можна було б уникнути, чіткіше врегулювавши дане питання.)

Частина 3 коментованої статті присвячена процедурі укладення договору між споживачем та виконавцем (визначеним відповідно до статті 23 цього Закону). Вона має відбуватися протягом двох місяців з дня підписання відповідного договору між таким виконавцем та власником/співвласниками або уповноваженою ним (ними) особою, визначеною відповідно до статті 23 цього Закону. І тут теж виникає багато запитань, адже як і в попередньому випадку, чітко не передбачено розвитку подій у випадку, не укладення договору чи врегулювання спірних моментів.

12. Прикінцеві положення

Кабінету Міністрів України:

“б) у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити типові договори, передбачені цим Законом.”

Виникає резонне питання а що робити співвласникам отих три місяці?адже створюється вакуум правового регулювання, а це в свою чергу небезпека для життя й майна громадян.

3. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у тримісячний строк з дня прийняття рішення співвласниками багатоквартирного будинку щодо визначення способу управління таким будинком, забезпечують передачу передбаченої законодавством належним чином оформленої технічної документації щодо цього будинку співвласникам будинку або уповноваженій ними особі чи управителю, визначеному відповідно до цього Закону.

Дана норма мала б виправити кричущий безлад з документацією на будинки, котрий перешкоджає для нормального управління ними.

Органи місцевого самоврядування зобов’язані щорічно передбачати в місцевих бюджетах кошти на фінансування технічного переоснащення/модернізації підприємств, що надають послуги з управління будинками, які перебувають у власності відповідної територіальної громади, з метою забезпечення їх розвитку та підвищення конкурентоспроможності.

Незрозуміла ініціатива збереження (і головне фінансової) підтримки старої системи ЖЕКів (а іноді й компаній із приватним капіталом) ручним методом, без реальних кроків для реформи чи появи справжньої альтернативи - нічого не дасть. Тут не стільки технічне переоснащення потрібне, як ментальне і організаційно-правове. Поставлена стратегічно зовсім не та ціль – не старі ЖЕКи треба розвивати, а ініціативу співвласників брати реальну участь в управлінні майном. Ще одним застереженням є відсутність чіткого формулювання стосовно власності подібних компаній чи ЖЕКів(тобто незрозуміло чи підпадають під дію норми лише повністю комунальні підприємства чи також підприємства в котрих присутній приватний капітал, або навіть такі, в котрих більшу частку має не громада, а саме приватні комерційні особи).

Загалом дана норма виглядає як крок “під вибори”.

4. Органи місцевого самоврядування, у випадку відсутності прийнятих рішень про визначення способу управління багатоквартирними будинками, передбачених частиною першою статті 24, зобов’язані протягом шести місяців з набрання чинності даним Законом визначити управителя для таких багатоквартирних будинків відповідно до частини третьої статті 24.

От ніби й вказали строк, але як ОМС мають це зробити за відсутності положень про конкурс від Кабінету Міністрів(про строки їх прийняття в проекті - ані слова).

“5. Кабінету Міністрів України та органам місцевого самоврядування щорічно передбачати в державному та місцевих бюджетах кошти на фінансування першого після приватизації окремих квартир комплексного капітального ремонту багатоквартирних будинків. ”

Написано гарно, але брак коштів не покрити достатньою кількістю вдалих формулювань. Передвиборчий популізм продовжує перемагати реалістичну відсутність коштів як у державному бюджеті, так і в місцевих бюджетах.

Підсумок

Все нове – це добре забуте старе. Попри значну кількість хороших ініціатив та пропозицій(деякі з них – надзвичайно потрібні та нагальні – як от скасування балансоутримання). І навіть найблагіші наміри можуть бути нівельовані погано написаним текстом норми, незрозумілими і суперечливим формулюваннями і загалом, слабкою юридичною стороною документа.

До цього слід також додати проблеми узгодження з іншими нормативно-правовими актами, а найбільше – з Цивільним Кодексом, адже закон не допускає виняткового виконання чи дотримання.

Ще одним негативом, котрий іде шляхом регресу – це спроба технічно реанімувати ЖЕКи і інші комунальні підприємства без зміни їх організаційної і юридичної суті, просто викинувши гроші на вітер, замість того аби впровадити дійсно нові і прогресивні механізми функціонування ринку управління житловим фондом, серед них – і реформовані, конкурентні ЖЕКи.

Таким чином, даний проект потребує ґрунтовного доопрацювання та зясування деталей, інакше гріш ціна його позитивним положенням.

Изменено пользователем zelezniyfelix

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете опубликовать сообщение сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, войдите в него для написания от своего имени.

Гость
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Восстановить форматирование

  Разрешено не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

  • Сейчас на странице   0 пользователей

    Нет пользователей, просматривающих эту страницу.

×
×
  • Создать...