Перейти к публикации
Кам'янчанин

Символи тоталітарного радянського режиму

Оцените эту тему

Рекомендованные сообщения

Монумент на честь проголошення радянської влади в Україні, який розташований у центральній частині Харкова на площі Конституції, буде реконструйований та перенесений у віддалений промисловий район міста.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив журналістам голова Харківської облдержадміністрації Михайло ДОБКІН, відповідаючи на запитання про долю деяких харківських пам’ятників, які сьогодні мають неоднозначну оцінку серед громадськості.

«Рішення про перенесення Монумента на честь проголошення радянської влади в Україні з площі Конституції було ухвалене кілька років тому, мало того – в той момент воно було підтримане комуністами. Ми брали на себе низку зобов`язань, у тому числі – капітально відремонтувати пам`ятник Леніну, що ми й виконали. Тому пам`ятник буде просто перенесено в спеціально підготовлене місце в районі ХТЗ – туди, де ми приводили до ладу Олександрівський сквер і упорядковували територію», – сказав М.ДОБКІН...

Він повідомив також, що у Харкові планується перейменувати проспект Косіора. «Ми не відступимося й перейменуємо проспект Косіора у Свято-Олександрівський проспект, щоб не оскверняти храм, названий на честь Святого Олександра, архієпископа Харківського, який був замучений у віці понад 80 років тільки за те, що одним словом повертав людям надію на краще», – сказав губернатор.

http://www.unian.net/ukr/print/423740

Monument_in_honour_of_USSR_foundation_in_Kharkov_-_center.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Гость Дмитрий Федоренко
Монумент на честь проголошення радянської влади в Україні, який розташований у центральній частині Харкова на площі Конституції, буде реконструйований та перенесений у віддалений промисловий район міста.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив журналістам голова Харківської облдержадміністрації Михайло ДОБКІН, відповідаючи на запитання про долю деяких харківських пам’ятників, які сьогодні мають неоднозначну оцінку серед громадськості.

«Рішення про перенесення Монумента на честь проголошення радянської влади в Україні з площі Конституції було ухвалене кілька років тому, мало того – в той момент воно було підтримане комуністами. Ми брали на себе низку зобов`язань, у тому числі – капітально відремонтувати пам`ятник Леніну, що ми й виконали. Тому пам`ятник буде просто перенесено в спеціально підготовлене місце в районі ХТЗ – туди, де ми приводили до ладу Олександрівський сквер і упорядковували територію», – сказав М.ДОБКІН...

Він повідомив також, що у Харкові планується перейменувати проспект Косіора. «Ми не відступимося й перейменуємо проспект Косіора у Свято-Олександрівський проспект, щоб не оскверняти храм, названий на честь Святого Олександра, архієпископа Харківського, який був замучений у віці понад 80 років тільки за те, що одним словом повертав людям надію на краще», – сказав губернатор.

О да!

Добкин - это серьёзный джентльмен!

Смотрим видео этого "неосквернителя". :justcuz_spliff:

(Ненормативная лексика!!!)

q3z2wheJWyk

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Що стосується пам’ятника Леніну в центрі Харкова на майдані Свободи, то цей монумент, на думку М.ДОБКІНА, має залишитися на своєму місці.

«Я хоч і змінив останнім часом своє ставлення до комуністів, але не змінив ставлення до пам`ятника Леніну: він мені як і раніше не заважає на площі Свободи... Нехай стоїть...», – сказав М.ДОБКІН.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Найкрутіший символ тоталітаризму в Україні - то державна власність, яка ще подекуди збереглася. Але то ненадовго: http://lb.ua/news/2011/02/21/85264_Itogi_p...ti_YAnukov.html

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Відомий голлівудський актор і екс-губернатор штату Каліфорнія Арнольд Шварценеггер був вимушений розлучитися з колекцією бюстів радянських лідерів, які більше не захотіла бачити дружина "Термінатора", повідомляє інтернет-портал про життя шоу-бізнесу Canoe.

Актор розповів, що в 90-х роках минулого століття його російські друзі з бодибілдингу надіслали йому сувенір - бюст Леніна, з якого почалася колекція, що включає також бюсти Брежнєва, Андропова та інших радянських лідерів.

"Вони надіслали мені цей бюст Леніна, але проблема була в тому, що вони продовжили надсилати мені все більше і більше статуй. Я поставив їх у себе вдома біля басейну", - розповів Шварценеггер, пояснивши, що врешті-решт його дружина Марія Шрайвер висловила невдоволення колекцією.

"Марія подумала, що я збожеволів. "Чому біля нашого басейну всі ці радянські статуї?", - заявила дружина і вивезла їх усіх геть", - пояснив актор. Тим не менш, Шварценеггеру вдалося зберегти найбільш пам'ятний примірник колекції - невеликий бюст Леніна. "Але я залишив собі Леніна, так як він був першим (в колекції)", - сказав актор.

http://gazeta.ua/articles/celebrities/377620

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Дружину Шварценеггера не цікавило, хто і коли подарував її чоловікові ці бюсти. Її не гребло, скільки «цього» він уже назбирав. Її навіть не переймало, що «це» може бути Арнольдові до якоїсь міри дорогим. Це – радянські ідоли, і нормальні люди їх бачити не повинні. Тому Марія Шрайвер звеліла Арнольдові Шварценеггеру викинути леніних та всіх інших негайно. Старий культурист покірно послухався…

Україна лишилася єдиною, крім Росії та Білорусі, країною, де пам’ятники Леніну стоять дотепер. Дмитро Табачник у якості міністра освіти намагається наново відбудувати довкола Леніна, а заодно і Сталіна, концепцію української освіти. Він уже не раз натякав на актуальність роботи Леніна «Про право націй на самовизначення» - мовляв, чого вам, українцям, боротися з Леніним, коли той вас (нас) визнав? І для чого боротися зі Сталіним, коли той, домовившись із своїм другом Гітлером, приєднав у 1939 році Західну Україну до решти територій? Уже, до речі, колонізованих радянською владою. Про те, що Ленін у 1918-му році цю колонізацію розпочав, і що за його особистим наказом чекісти, серед яких був і дід Табачника (якщо вірити його біографії, що побачила світ у видавництві «Фоліо» кілька років тому) її здійснювали, чомусь дуже скромно замовчується.

Писати та говорити можна багато, але висновок все одно буде один: на двадцятому році незалежності територія України далі заставлена пам’ятниками Володимиру Ульянову (Леніну), які не потрібні нікому, крім нечисленних комуністів. Ці статуї не мають жодної просвітницької чи бодай функціональної мети. Навіть молодята, одружуючись по суботах, уже не несуть до підніжжя Леніна квіти.

Те, що з Леніними в Україні щось справді не так, нинішня влада, до речі, починає розуміти. Принаймні, в офіційному рекламному ролику, створеному з метою запросити до нас гостей на Євро-2012, пам’ятник Леніну сором’язливо вирізали, коли знімали центральну площу Харкова. Це хоча й обурило комуністів і заодно – міністра Табачника, проте дало всім іншим надію на те, що Україна хоча б у такому вигляді не буде асоціюватися з Леніним та Сталіним.

Якщо влада не рекомендує показувати пам’ятники Леніну як невід’ємну частину наших міст, це означає – владі соромно за таку ситуацію. Отже, є надія, що цей монументальний сором колись буде ліквідовано. Наголошую для фанатів пролетарських вождів: у історії ваші кумири все одно залишаться, погані люди теж мають свої місця в історії. Але для таких постатей місце в історії не повинно мати нічого спільного з місцем на центральних вулицях та площах, зайнятих такими позбавленими художнього смаку скульптурами.

http://ua.glavred.info/print/articles/18230.prn

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

У Луцьку суд заборонив встановлювати агітаційні намети для збору коштів на новий пам’ятник Сталіну в Запоріжжі. Про це УНІАН повідомили у відділі інформаційної роботи міської ради.

Зокрема, як зазначено в повідомленні, 12 квітня Волинський окружний адміністративний суд ухвалив постанови, якими заборонив Луцькій міській молодіжній громадській організації ЛКСМУ «Відродження» та Всеукраїнській громадській організації «Антифашистський комітет України» встановлювати на Театральному майдані в Луцьку агітаційні пости зі збору добровільних внесків на пам’ятник Сталіну у Запоріжжі. «Постанова підлягає негайному виконанню», - йдеться у документах.

Як повідомлялося, 11 квітня, коли такий намет було демонтовано, Луцький міський голова Микола РОМАНЮК з цього приводу зазначив, що, дійсно, 5 квітня на його адресу надійшло звернення від голови Волинської обласної організації «Антифашистський комітет України» з повідомленням, що з 5 квітня до 1 червня 2011 року на Театральному майдані буде встановлено агітаційний пост з метою збору добровільних внесків на відновлення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі.

Представники міської влади повідомляли організаторам акції, що їх захід може викликати неоднозначну реакцію, що у групу оперативного реагування «15-80» неодноразово надходили скарги від лучан, які обурювалися проведенням акції, що призвела до порушення громадського порядку у місті.

Одразу після встановлення посту організаторам було вручено лист міського голови з пропозицією припинити проведення акції як такої, що порушує громадський порядок, а також з огляду на неоднозначну реакцію на постать Сталіна. Представники ж громадської організації «Відродження» демонтувати агітаційний пост відмовилися.

Оскільки виконавчий комітет у такому випадку залишає за собою право звернутись до суду, мер Луцька одразу подав дві позовні заяви про заборону проведення акцій Луцькій міській молодіжній громадській організації ЛКСМУ «Відродження» та ВОО Всеукраїнській громадській організації «Антифашистський комітет України».

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Джамшути з Равшанами розумніше за теперішню "українську" політичну "еліту"...

http://www.izvestia.ru/news/news271625/

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

В ніч з 24 на 25 квітня, невідомі звалили пам'ятник Леніну Ульянову біля заводського клубу в місті Буринь (Сумська область). Перший раз він був звалений рік тому на день народження т.зв. "вождя пролетаріату". Але цього разу це зроблено в особливий спосіб - пам'ятник вимазали фекаліями. Також відсутня голова скульптури, чи може її забрали місцеві комуністи чи міліція, це не відомо.

Після того, як стало відомо про повалення пам'ятника , о 17 годині 25 квітня почались обшуки в помешканнях двох членів Буринського осередку Народного Руху України – Юрія Баранова та Дмитра П'ятницького. Метою обшуків було перевірити приміщення рухівців на наявність знарядь скоєння злочину та предметів вилучених з цивільного обороту (зброї, наркотиків). Жодні обвинувачення при цьому не були пред'явлені.

Також були перевірені телефонні контакти, зміст матеріалів на відеокамері Юрія Баранова. Незрозуміло яким чином це стосується суті справи, але у хлопців цікавились їхніми політичними поглядами, діяльністю організації, членами організації. За результатами обшуків нічого виявлено та вилучено не було. 26 квітня члена НРУ Дмитра П'ятницького викликали до міліції як свідка. Питання знову стосувались осередку НРУ: кількість членів, час проведення останніх зборів, контакти з іншими організаціями. Слідчий намагався взяти відбитки пальців при тому, що кримінальна справа не була порушена і це не є обов'язком свідка. Того ж дня почали опитувати людей за телефонними контактами Юрія Баранова, близьких родичів, друзів. Наполегливо хотіли допитати неповнолітніх дітей. Також брали свідчення в матері та дівчини Валерія Баранова (голови районної організації НРУ).

27 квітня, до міліції була викликана дружина Баранова Ю. Відмова давати свідчення, посилаючись на 63 ст. Конституції, яка дає право громадянину України не давати показання щодо себе та своїх близьких, трактувалась слідчим як безпідставна, оскільки є інша відповідальність – за неявку за викликом до правоохоронних органів. На допиті встановлювалися місцезнаходження вищезгаданих осіб в період з 23 по 25 квітня.

Стало також відомо про обшук в помешканні родичів Дмитра П'ятницького на Полтавщині, що дає підстави вважати, що правоохоронці пов'язують повалення пам'ятника Леніну Ульянову на Полтавщині 18 квітня з подіями на Буринщині і шукають докази проти членів НРУ. На основі вищевикладеного Буринська РО Народного Руху України розглядає подібні дії правоохоронних органів як політичну розправу з патріотичними організаціями Буринського району.

http://buryn.at.ua/n.../2011-04-27-526

p1010177wt.jpg

p1010176pe.jpg

p1010174e.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Работы по демонтажу памятника Ленину начались в столице Согдийской области Таджикистана городе Ходженте. Место Ильича займёт монумент основателю таджикской государственности Исмаилу Сомони. Площадь также будет носить его имя.

Памятник Ленину займёт место в одном из парков города, рядом с памятником Кирову и монументом «Серп и молот», величавшим символ труда в областном центре, и другими монументами и памятниками, в том числе стелой воинам-интернационалистам, – отметили в городской администрации.

Напомним, высота памятника Ленину в Ходженте составляет 36 метров. Монумент вылит из нержавеющей стали. Он был установлен в дни празднования 50-летнего юбилея Таджикской ССР в 1974 году, на правом берегу Сырдарьи. Город Ходжент в 1936 году был переименован в Ленинабад, и только в 1991 году ему было возвращено историческое название.

Стоит отметить, что в 2008 году в Душанбе был демонтирован памятник вождю пролетариата. Его место занял основатель таджикско-персидской классической литературы Абдулло Рудаки.

http://www.vesti.uz/c3/lenta.php?news=26152

1710924.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

В столице Узбекистана демонтирован памятник Герою Советского Союза Сабиру Рахимову, единственному узбекскому генералу Великой Отечественной. Четырехметровый памятник, стоявший на двухметровом постаменте, сносили под присмотром многочисленных сотрудников милиции и горадминистрации.

Судьба памятника стала очевидна в конце 2010 года, когда в Ташкенте переименовали станцию метро, носившую имя Рахимова, и названный в его честь район столицы. Теперь станция и район называются "Олмазор" ("Яблоневый сад"). Появилась информация, что в Ферганской области тоже подвергся переименованию одноименный район.

Сабир Рахимов служил в Красной Армии с 1922 года. Во время Великой Отечественной войны он участвовал в сражениях на нескольких фронтах. В 1942 году Рахимов был назначен командиром 395-й стрелковой дивизии, с которой участвовал в боях на Кавказе. Генерал Рахимов погиб в 1945 году в боях за Данциг. Посмертно ему было присвоено звание Героя Советского Союза.

http://www.fontanka.ru/2011/01/08/030/

1294854660.jpg

Памятник генералу Сабиру Рахимову, демонтированный в начале января в Алмазарском районе г. Ташкента, теперь установлен в парке имени Гафура Гуляма.

http://www.fontanka.ru/2011/01/08/030/

%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%83_%D0%A1%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D1%80%D1%83_%D0%A0%D0%B0%D1%85%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D0%A2%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B5.jpg

Протестов не было не только в Ташкенте, но и в Москве.

Можно напомнить, что в 2009 году в Ташкенте в Парке боевой славы демонтировали монумент Защитнику Родины, снесли аллею с бюстами военнослужащих (разведчика, летчика, танкиста). В течение двух дней парк был также освобожден от всей стоявшей здесь в качестве экспонатов советской военной техники времен Великой Отечественной и послевоенного периода.

Впрочем, Сабир Рахимов узбеком не был. Он был казахом. Возможно, это одна из причин... Независимые Узбекистан и Казахстан находятся, мягко говоря, в очень непростых отношениях.

Каждая независимая страна имеет право на свой национальный миф. Никто не может заставить узбеков любить советское прошлое.

Однако больше всего вопросов в данной ситуации, конечно, к России. Которая очень подчеркивает, что это она - главный хранитель памяти об общей Великой войне и общей боевой славе.

Все прекрасно помнят историю Бронзового солдата. Которого эстонцы, между прочим, отнюдь не снесли. Они его в целости и сохранности переместили с фактически троллейбусной остановки на воинское кладбище. Туда, где он находился изначально, сразу после того, как был сооружен. Однако никогда не забыть оглушительную истерику кремлевского агитпропа. И отвратительный шабаш хунвейбинов у эстонского посольства. Почему на этот раз хунвейбины не прискакали к узбекскому посольству?

И замечательный глубоко патриотический агитпроп почему-то промолчал. То есть вообще ни слова не сказал. Как и в 2009-м, когда сносили Парк Славы. И, кстати, тогда "ликующая гопота" тоже к узбекскому посольству не прибежала.

Может быть, снос памятника - внутреннее дело Узбекистана? А почему тогда перенос памятника - не внутреннее дело Эстонии? Или узбекский (казахский) генерал человек второго сорта? Так вроде же храним память об ОБЩЕЙ победе. И ранен был Рахимов под русским Смоленском, и защищал он русский Туапсе.

Кстати, а почему тогда снос Мемориала Славы в Кутаиси в декабре 2009 года - не внутреннее дело Грузии? Это ведь был памятник погибшим во время войны грузинам. Однако тогда истерика в Москве была еще покруче, чем в истории с Бронзовым солдатом.

http://www.centrasia...p?st=1294854660

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

В Бухаре (Республика Узбекистан) демонтирован памятник Файзулле Ходжаеву (1896-1938) - советский государственный и партийный деятель. Его постигла та же участь, что и все памятники и мемориальные плиты, которые были поставлены в годы советской власти.

Файзулла Ходжаев был сыном известного бухарского миллионера (занимался торговлей каракуля), который истратил все свои богатства на государственные дела и на свержение Бухарского эмирата. Когда в 1920 году после падения трона Алимхана его назначили председателем Совета народных назиров (комиссаров) или Премьер-министром народной республики Бухара, Файзулле было всего 24 года. В 28 лет он возглавил кабинет министров вновь созданной республики Узбекистан. Ушел из жизни он также молодым – в 1938 году сталинский режим приговорил Файзуллу Ходжаева к смертной казни. В том году ему исполнилось 42 года.

Именно при Файзулле Ходжаеве этот регион присоединился к СССР и была создана Таджикская ССР, входившая ранее в состав Узбекистана. Многие историки указывают на важную роль Файзуллы Ходжаева в присоединении древнеисторических культурных центров таджиков – Самарканда и Бухары в состав Узбекистана. События 1924-1929 гг. известный таджикский историк Рахим Масов назвал «топорным разделением». Именно этот факт представители интеллигенции в Таджикистане до сих пор не могут простить Ходжаеву, таджику, который согласился с тем, чтобы эти древние города оказались в составе Узбекистана.

Согласно историческим источникам, вплоть до лета 1937 года Москва относилась к Файзулле Ходжаеву с доверием, но в июне он был исключен из партии, а еще через месяц арестован. В 1938 году вместе с Николаем Бухариным, Алексеем Рыковым и другими высокопоставленными лицами был обвинен в троцкистском заговоре с целью свержения советского строя в Узбекистане и шпионаже в пользу Германии, Польши, Японии и Британии. 15 марта Файзулла Ходжаев был казнен.

Реабилитировали его в 1965 году. Позже местный пединститут назвали его именем. Однако несколько лет назад, по приказу президента Ислама Каримова, институт был переименован в честь Ахмада Дониша (философ, ученый-энциклопедист и поэт.).

Многие представители таджикской интеллигенции, с учетом роли Файзуллы Ходжаева в принятии решений, связанных с территориальным разделением Средней Азии, в исключении таджикского языка из официального делопроизводства, а также, из-за массовой фальсификации и изменении в графе национальность таджиков на узбеков, считают решение властей Ташкента по сносу его памятника – благим делом.

Академик Мухаммадджон Шакури говорит, что «будет правильно если его имя сотрут со всех стен в Бухаре. Он предал нацию. Он предал Бухару. Не имеет смысла воздвигать в его честь памятники и оставлять о нем память. Файзулла Ходжаев был одним из руководителей органов по территориальному разделению. Решения, принятые в Москве, были реализованы руками Рахимбаева, Зелинского и Ходжаева».

http://rus.ozodi.org...w/24176270.html

На снимках: площадь в Бухаре до и после реконструкции старой части города.

1304882150_pamjatnik_fajjzulle_dlja_sajjta.jpg1304882185_fajjzully_net_dlja_sajjta.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

У Шишаках Полтавської області на місці пошкодженого пам`ятника Леніну встановили новий.

Про це УНІАН повідомили у Шишацькій райадміністрації. Новий пам`ятник встановлено за кошти КПУ.

«Скульптура була привезена з Харківської області, від колекціонера, який збирає пам`ятники часів СРСР. Пам`ятник встановлено на постамент, який не постраждав від акту вандалізму», говориться в повідомленні.

Як повідомляв УНІАН, вночі 18 квітня в Шишаках невідомі скинули з постаменту бронзовий чотириметровий пам`ятник Леніну.

http://www.unian.net/ukr/print/439145

У МВС тоді зазначили, що вказаний пам'ятник не є пам'яткою історії та культури.

1303215993_lenin_shishaki.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Сначала бьют и ломают памятники нашим предкам боровшимся и проливавшим кровь и ложившим свои головы за прекрасное будущее своим наследникам , потом увеличивают пенсионный срок ,что бы люди как рабы работали до смерти .И имея нищенскую пенсию побыстрее покидали мир за ненадобностью ! Вот примерно цель уничтожения памятников , скорее всего работают уничтожители по заказу ,так же как раньше били и рушили гаражи у людей что бы затащить автовладельцев на платные стоянки .

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете опубликовать сообщение сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, войдите в него для написания от своего имени.

Гость
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Восстановить форматирование

  Разрешено не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

  • Сейчас на странице   0 пользователей

    Нет пользователей, просматривающих эту страницу.

×
×
  • Создать...