Перейти к публикации
Олексій Черевко

Наши образцы Исков по отмене штрафов

Оцените эту тему

Рекомендованные сообщения

Убедительная просьба оставаться честными гражданами, не нарушать ПДД и если нарушили, то честно платить. Прошу не использовать данные образцы как возможность избежать законного наказания и не нарушать специально, надеясь на эти иски.

Так же, просьба к модераторам форума удалять ЛЮБОЙ флуд в этой теме. Прошу считать флудом все сообщения кроме:

образцы исков, информацию про удовлетворение или отказ судом какого-то иска из этой темы.

Таким образом со временем мы соберем неплохую базу исковых заявлений по любому пункту ПДД Украины в любой ситуации.

дніпродзержинськ

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Регулировщик на "Технополисе". Танцевал передо мной, непонятно показывал сигналы, потом махнул рукой, что бы я проезжал. Когда я сравнялся с ним, то начал орать на меня, потом свистеть вслед. Экипаж ГАИ догнал меня примерно через 300 метров, заставили остановиться не маячками или громкоговорителем, а подрезав мой автомобиль. Сперва шили неостановку и регулировщика, после скандала остался только регулировщик.

Заводський районний суд

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Губи, 5.

тел..3-12-71, 3-26-99.

Позивач: Черевко Олексій Юрійович

51925, м. Дніпродзержинськ,

вул. Тагільська, буд. XX кв.XX

тел.063-XXX-XX-XX

Відповідач: ІДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ

прапорщик міліції

Бедняк Ігор Євгенійович

51925 м. Дніпродзержинськ, вул. Магнітогорська, 6

(засоби зв’язку невідомі)

від сплати судового збору звільнений на підставі ст. 288 КУпАП

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення

Постановою інспектора ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ Бедняк І.Е.(далі за текстом Інспектор ДПС) АН №615007 від 09.03.2010 року на мене накладено адміністративне стягнення по ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять)гривень. В порядку ст. 254 КУпАП, по начебто факту порушення ПДД України складений протокол про адміністративне правопорушення АЕ №256588 від 09.03.2010року.

Зазначена постанова інспектора ДПС являється незаконною, винесена з порушенням норм адміністративного, матеріального та адміністративно-процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

В постанові в справі про адміністративне правопорушення інспектором ДПС зазначено, що я 09.03.2010 року, приблизно о 12.50 год., начебто рухаючись по вул.Сировця пр.Анопкіна керуючи автомобілем ЗАЗ 1107 д/н АЕ 6679 АТ проїхав регульоване перехрестя на заборонений сигнал регулювальника, чим порушив правила проїзду перехрестя п.8.8 ПДР. Але така інтерпретація обставин не відповідає дійсності.

Дійсно, у зазначений у постанові час та місці, я керуючи автомобілем ЗАЗ 1107 д/н АЕ 6679 АТ проїхав регульоване перехрестя однак на мою думку та думку свідків, які знаходилися у мене в автомобілі й спостерігали увесь перебіг подій, сигнал регулювальника був двозначний так як він стояв до мене напівоберти, жезлом зупинив машини ліворуч, а мені махнув рукою щоб я проїжджав однак коли я проїхав то позаду почув свисток однак не зрозумів до кого він відноситься, а співробітники ДПС які знаходилися попереду й спостерігали за перехрестям на мої дії не реагували тому я дуже здивувався коли метрів через 100 мене наздогнав патрульний автомобіль й зупинив мене.

В порушення вимог КУпАП свідків не було запрошено, а наряд ДАІ звинувачував мене у тому, що я не зупинився на вимоги співробітників ДАІ за що мене позбавлять прав та ще й накладуть стягнення в розмірі 500 грн., на мої пояснення що я їду до лікарні (в автомобілі знаходилася дитина з матір’ю яку я доправляв у лікарню) працівники міліції не прореагували запропонували підписати пустий бланк протоколу та їхати.

Крім цього, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС допустив наступні грубі порушення адміністративно-процесуальних норм.

При винесенні постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:

- знайомитися з матеріалами справи;

- давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням;

Всіх наданих мені цим законом прав я був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, інспектором ДПС було проігноровано моє клопотання про забезпечення мене юридичною допомогою при розгляді справи та залучення до участі справі адвоката або іншого фахівця у галузі права.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення являються будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото– і кінозйомки, відеозапису або засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не виконані вимоги вищезазначеної норми та в якості доказів не надано жодних даних, які передбачені ст. 251 КУпАП.

Також, при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС не виконав вимоги ст. 33 КУпАП, а саме в постанові відсутні відомості стосовно того, що інспектор ДПС при накладенні адміністративного стягнення врахував характер правопорушення, мою особу, ступінь вини, майновий стан та обставини, які б могли пом’якшити або обтяжити мою адміністративну відповідальність.

В супереч вимогам ст. 283 КУпАП в оскаржуваній постанові не вказано відомостей про мене (тобто про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності) з урахуванням положень ст. 33 КУпАП.

Враховуючи вищенаведені доводи, очевидним є те, що для винесення постанови про накладення на мене адміністративного стягнення інспектор ДПС не мав правових підстав, оскільки вина в скоєнні інкримінованого мені правопорушення законним способом не доведена, а ч.1 ст. 247 передбачена обставина, що виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови, інспектором ДПС були грубо порушені вимоги КУпАП та Правил дорожнього руху України, в зв’язку з цим, постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до районного суду в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей, встановлених КУпАП.

Відповідно до ст. 3 КАС України, звернення до адміністративного суду називається адміністративним позовом, що відповідно до ст. ст. 105, 106 КАС України, подаються до суду у вигляді письмової адміністративної позовної заяви.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 247, 288 КУпАП, ст. ст. 3, 105, 106 КАС України:

ПРОШУ:

1. Постанову інспектора ДПС ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ Бедняк І.Е. АН №615007 від 09.03.2010 року про накладення на мене – Черевко Олексія Юрійовича адміністративного стягнення по ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень визнати незаконною та скасувати.

2. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

3. Викликати у якості свідків по справі ___________________

________________________________

Додатки:

копія позовної заяви – 1екз.

копія протоколу про адміністративне правопорушення – 2екз.

копія постанови про накладення адміністративного стягнення -2екз.

копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – 2єкз.

копія схеми перехрестя -2екз.

копія паспорта – 1екз.

копія довідки з лікарні – 2екз.

«_19_»_03_ 2010р. О.Ю.Черевко

Иск удовлетворен, постановление отменено 15-07-10г. Заводской районный суд Днепродзержинска, судья Похвалитая Светлана Николаевна.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Рух лівою смугою при вільній правій

КУАП ст. 122 ч.2

ПДР п. 11.5

Справа проти ДАІ виграна

До Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська

--------------------------------------------------------

КОПІЯ: Прокуратура Дніпровського району м. Дніпродзержинська

КОПІЯ: Дніпродзержинський 5-й міжрайонний відділ ДАІ

Позивач:

Сколота Андрій Валерійович

51900, м. Дніпродзержинськ,

Проспект Перемоги, б.00 кв.00

Тел. 8(067)000-66-25

Відповідач:

ДПСРДПСВДАІ м. Дніпродзержинська

В особі Інспектор ДПСРДПСВДАІ м. Дніпродзержинська

прапорщик міліції Мамчур Андрій Якович.

М. Дніпродзержинськ, вул. Магнітогорська,6.

Адміністративний позов (скарга)

Щодо оскарження правового акту індивідуальної дії

суб’єкта владних повноважень у справах про

притягнення до адміністративної відповідальності.

29 липня 2009 р. відповідачем – інспектором ДПС Мамчуром Андрієм Яковичем винесено постанову АЕ № 256580 на підставі протоколу про адміністративне порушення АА № 533895, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) щодо мене, а саме, що я рухався безпідставно в лівій смузі, при наявності вільної правої смуги, по дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку.

Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:

1. Рухаючись з перехрестя вул. Сировиця у напрямку проспекту Леніна по проспекту Аношкіна, оглядовість та видимість у напрямку руху дозволили мені заздалегідь побачити перешкоду для руху по правій смузі руху автотранспорту, у вигляді службового автомобіля працівників ДПС, який стояв на краю проїзної частини правої смуги дороги, на відстані приблизно 10 метрів після нерегульованого пішохідного переходу біля перехрестя проспекту Аношкіна та вулиці Спортивної у напрямку проспекту Леніна, чим заважав безпосередньому руху по цій смузі.

2. Враховуючи, що я рухався по проспекту Аношкіна у напрямку проспекту Леніна з метою повороту ліворуч на перехресті проспекту Аношкіна та вулиці Магнітогорської, я, оцінивши дорожні умови, а саме наявність перешкоди у вигляді зазначеного вище автомобіля працівників ДПС, рухався по лівій смузі з наміром виконати поворот з проспекту Аношкіна на вулицю Магнітогорську.

3. Згідно з Правилами дорожнього руху України, а саме згідно пункту 11.5.: «на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч...», я діяв законно, їдучи в лівій смузі, готуючись для повороту ліворуч, так як оглядовість та видимість у напрямку руху заздалегідь дали мені можливість побачити перешкоду для руху на правій смузі дороги.

4. Згідно з Правилами дорожнього руху України, а саме згідно пункту 10.4.: «Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку», я законно завчасно тримався відповідного крайнього положення на проїзній частині, готуючись до повороту ліворуч.

З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними і непрофесійними.

За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, зазначеного у постанові.

Також прошу звернути увагу, що працівники ДПС порушили процедуру оформлення адміністративного порушення:

1. Інспектор порушив мої права не ознайомивши мене з положеннями ст. 63 Конституції України, ст. 268 та ч. 2 ст. 130 КУпАП. Одночасно інспектор ДПС порушив Інструкцію з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, а саме пункт 22.7, і порушив вимоги ч.4 ст.256 КУпАП. Так само такі неправомірні дії інспектора ДПС призвели до порушення статті 270 КУпАП, а саме – мені не було надана можливість захисту моїх інтересів при розгляді справи (тобто коли виносилась постанова на законного представника).

2. Після підписання мною протоколу про адміністративне порушення, виявилося, що він складений лише в одному примірнику і лише після мого прохання надати копію зазначеного протоколу, один з двох співробітників ДПС їздив на своєму службовому автомобілі робити ксерокопію протоколу, чим додатково затримав мене на місці розгляду справи. Оформлення протоколу про адміністративне порушення в єдиному екземплярі є прямим порушення ч.2 ст. 254 КУпАП, що втім, з боку працівника ДПС не було першим порушенням, оскільки як вже зазначалось раніше інспектор ДПС не забажав ознайомлювати мене з правами наданими мені Конституцією та законами України, а лише вказав «роспишитесь здесь». Ще раз наголошую, що оригінал протоколу про адміністративне правопорушення мені так і не був виданий, що є прямим та грубим порушенням приписів статті 254 КУпАП.

3. Відповідач не надав обґрунтування суми штрафу ні у Постанові, ні мені в усній формі. Прошу звернути увагу, що максимальна сума штрафу за правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП складає 510 грн., а мінімальна сума – 425 грн. При цьому відповідач без будь-яких обґрунтувань (усних або письмових) виписав мені штраф у розмірі саме 500 грн.

Окремо звертаю увагу, що

1. Службовий автомобіль працівників ДПС стояв на краю проїзної частини правої смуги дороги, на відстані приблизно 10 метрів після пішохідного переходу, розташованого безпосередньо у перехрестя доріг, чим заважав руху інших транспортних засобів правою смугою дороги. І це є порушенням пункту 1.5 Правил дорожнього руху, згідно з яким «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку або перешкоди для руху». Тобто якщо пристати на позицію працівника ДПС який складав і протокол і постанову що оскаржуються, то саме їх дії призвели до вчинення правопорушення (знов таки наголошую що об’єктивно правопорушення не було скоєно).

2. Відеофіксація порушень проводилася побутовим цифровим фотоапаратом, відео з якого і було пред’явлено мені, як доказ мого неіснуючого правопорушення. Цифровий фотоапарат було встановлено на дах службового автомобіля ДПС, який, являючи собою перешкоду для руху мого транспортного засобу, і заважав мені рухатися правою смугою дороги. Окремо звертаю увагу, що працівником ДПС не було пояснено мені чи має він належну кваліфікацію для користування складною цифровою технікою. Мені також не було пояснено чи сертифікований даний технічний засіб для використання в Україні та в органах МВС України зокрема. Тобто не були вказані законодавчі підстави застосування техніки по-перше та саме цього приладу по-друге. Відтак, в мене немає, приміром, відомостей щодо законності ввезення даного приладу на територію Україні та більше того мені невідомо яким чином використовується даний прилад працівниками ДПС та яким чином матеріали що не підлягають розголошенню – матеріали щодо мене (наявні у технічному приладі, найменування якого доречи з невідомих причин мені не було повідомлено, під час складання протоколу та постанови) та ймовірно інших громадян використовуються, зберігаються та знищуються в органах ДПС.

Відповідно до вимог ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 258, 283, 287 – 289,

292 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.2,17,18, 19,

99,100, 104,105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати незаконними дії відповідача, а саме інспектора ДПС Мамчура Андрія Яковича по складанню постанови та притягнення мене до адміністративної відповідальності – неправомірними.

3. Зазначену постанову АЕ №256580 від 29.07.2009 року у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

Дата підписання „___” серпня 2009р.

Сколота Андрій Валерійович _____________________ (підпис)

Додатки:

1. Адміністративний позов (скарга). На трьох аркушах

2. Копія ксерокопії з оригіналу протоколу (з додатком №1) та копія постанови про адміністративне правопорушення. На трьох аркушах.

3. Уривок з карти міста Дніпродзержинська, з зазначенням місця стоянки машини ДПС. і місцем зупинки моєї машини працівниками ДПС, стосовно перехресть дороги.

4. Роздрукована фотографія з зазначенням місця стоянки автомобіля працівників ДПС задля фіксації правопорушень, стосовно автошляху.

5. Диск СD-R з файлом фотографії, з зазначенням місця стоянки автомобіля працівників ДПС задля фіксації правопорушень, стосовно автошляху.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Перевищення швидкості + Відсутність щоденного медогляду

КУАП ч. 1 ст. 122 та ч. 9 ст.133-1

ПДР 12.4

Справа проти ДАІ виграна у досудовому порядку (відміна Постанови областним ДАІ)

Начальнику Державтоінспекції

Запорізької області

Зозулі Володимиру Івановичу

Сколоти Андрія Валерійовича

51900, м. Дніпродзержинськ,

проспект Перемоги, б.00 кв.00

Тел.0(50)000-14-04

Шановний Володимир Івановичу!

31 липня 2010 року у місті Токмак, старший інспектор ДПС Мільчев Андрій Олександрович (нагрудний жетон ЗП 0473), виніс щодо мене Постанову АР № 300895.

Я рухався на службовому легковому автомобілі через Токмак транзитно, у напрямку міста Приморськ.

Я планую 9 серпня 2010 року, повернувшись додому, за місцем проживання подати до Суду Адміністративний позов (Скаргу), щодо незаконності і непрофесійності дій працівника ДАІ Мільчева А.В. Я обіцяв йому що не залишу без уваги його незаконні дії, і обов’язково звернусь до Суду, Прокуратури та Департаменту ДАІ.

Серед найзначущих незаконних дій Мільчева А.В. під час винесення Постанови зазначу зараз лише дві:

1. Складання єдиного Протоколу та винесення єдиної Постанови по двох порушеннях, за ст.122 ч.1 і ст.133-1 ч.9 КУпАП. Сума штрафу, зазначена в Постанові також зазначена єдиною цифрою.

2. Притягнення мене до адміністративної відповідальності за ст.133-1 ч.9, що взагалі не має юридичних перспектив, так як вищезазначена стаття КупАП не може використовуватися відносно осіб, що керують службовим легковим автомобілем.

Більш детально ознайомитися з порушеннями Вашого підлеглого, Ви можете у додатку до цього листа, а саме в Копії Адміністративного позову (Скарзі) (без додатків).

Враховуючи що керівництво Мільчева А.В. має право відміняти Постанови в справах про адміністративні правопорушення, складені підлеглими, прошу Вас скасувати Постанову АР № 300895 від 31 липня 2010 року.

Відміна Вами неправомірного Протоколу, Постанови, незаконно і непрофесійно винесеної відносно мене співробітником ДАІ, зекономить мій і працівників суду час, якого потребує судовий розгляд адміністративного позову.

Сподіваюсь, ознайомившись з копією мого Адміністративного позову, Ви зробите професійні висновки і відмінене Постанову АР № 300895, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закриєте.

Враховуючи, що вищезазначена Постанова набирає чинності з 10 серпня 2010 року, нажаль я не можу дозволити очікувати Вашого офіційного рішення пізніше ніж до 8 серпня 2010 року включно.

Якщо Ви скасуєте Постанову АР № 300895, прошу Вас повідомити мене телефоном, зазначеним в даному листі, і також не пізніше 8 серпня надати письмове підтвердження скасування Постанови.

У іншому випадку я буду зобов’язаний 9 серпня 2010 року звернутися до суду за місцем проживання, з Адміністративним позовом проти представника ДАІ Запорізької області. Враховуючи серйозність порушень у його діях, я буду вимагати максимально дисциплінарного покарання Вашого підлеглого, дії якого були максимально не законними і не професійними. У разі доведення справи до судового розгляду Гарантую звернення до Прокуратури та Департаменту ДАІ України.

P.s. У разі вирішення питання на мою користь, готовий власноруч, 8 серпня отримати у місті Запоріжжі офіційне підтвердження скасування Постанови АР № 300895 і закриття справи про адміністративне порушення.

2 серпня 2010 р. ______________________

До Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська

--------------------------------------------------------

КОПІЯ: Начальнику ДАІ Запорізької області Зозулі В.І.

Позивач:

Сколота Андрій Валерійович

51900, м. Дніпродзержинськ,

Проспект Перемоги, б.00 кв.00

Тел.0(50)000-14-04

Відповідач:

Відділ ДАІ з обслуговування адміністративної

території Токмакського району та

АТІ УДАІ УМВС України в Запорізькій області

В особі старшого інспектора ДПС старшого

лейтенанта міліції Мільчева Андрія Олександровича.

71700, м. Токмак, Запорізька область, вул. Воровського,87.

Телефон: 0(6178)22141

Адміністративний позов (скарга)

Щодо оскарження правового акту індивідуальної дії

суб’єкта владних повноважень у справах про

притягнення до адміністративної відповідальності.

31 липня 2010 р. старшим інспектором ДПС Мільчевим Андрієм Олександровичем (надалі - Відповідачем), нагрудний жетон ЗП 0473, службовий автомобіль з державними номерами №1021 серії 08 винесено Постанову в справі про адміністративне правопорушення АР №300895 (надалі - Постанова) на підставі Протоколу про адміністративне порушення АР1 №011147 (надалі - Протокол), у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 та ч. 9 ст.133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) щодо мене, а саме, що я:

• рухався містом Токмак, автомобільною дорогою Р37, 117 км, з перевищенням встановленої швидкості на 24 км/годину, а саме зі швидкістю 84 км/годину;

• не пройшов щоденного передрейсового медичного огляду водіїв, згідно правилам перевезення пасажирів.

Сума штрафу, зазначена в Постанові, склала 510 грн, без розподілення суми по кожному окремому правопорушенню.

В спілкуванні зі мною, під час складання Протоколу та Постанови, також приймав участь невідомий працівник ДПС, працюючий разом з Відповідачем (надалі – Колега відповідача).

• Постанова в частині перевищення встановленої швидкості на 24 км/годину не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:

1. Я рухався на службовому автомобілі ВАЗ 21103, державні номери ВІ 5578 АА, у напрямку міста Бердянська Запорізької області, і не перевищував дозволену швидкість, рухаючись містом Токмак. Швидкість 84 км/годину, заявлена Відповідачем, як швидкість саме мого автомобіля, не має до мене ні якого відношення. Враховуючи, що напрямок мого транзитного руху через місто Токмак зараз активно використовується автомобілістами для руху в бік Азовського моря, певен, що швидкість, яку Відповідач не обґрунтовано зазначив, як таку, що належить мені, належала або транспортному засобу, що рухався поруч зі мною, або транспортному засобу, що рухався раніше мене.

2. Відповідач не надав жодних законних доказів мого нібито порушення, і єдиним аргументом, яким він користувався підчас складання Протоколу і винесення Постанови, були дані технічного приладу вимірювання швидкості «Радіс». Використання Відповідачем зазначеного аргументу не законне, не може використовуватися як доказ при винесенні Постанови, так як суперечить ст. 251 КУпАП, яка чітко зазначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути лише технічні прилади, «що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису». Прилад вимірювання швидкості «Радіс» не має таких функцій, а отже дані цього приладу не можуть використовуватися у якості доказів у справах про адміністративне правопорушення.

3. Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до Протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Зі змісту Протоколу видно, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу «Радіс», що є порушенням вимог наведеної Інструкції. Також зазначу, що згідно з ст.14-1 КУпАП законною є тільки фіксування порушення приладами автоматичної фото-, кіно- або відеозйомки. Фіксування «вручну» не відповідає вимогам законодавства.

4. Не зрозуміло, з якими намірами, але одночасно з використанням приладу «Радіс», Відповідач тримав у другій руці невідому мені побутову відеокамеру, погрожуючи мені: «Вот на ней тоже есть доказательства Вашей вины». Після мого роз’яснення Відповідачу, що використання побутової відеокамери як технічного приладу, що використовується в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, суперечить Наказу МВС України №33 від 01.03.2010 року, Відповідач перестав аргументувати мою нібито провину даними фіксації побутової відеокамери, спочатку в розмові, а потім і в Протоколі.

5. Не маючи законних доказів моєї провини, Відповідач при винесенні Постанови скористався так званим «спрощеним підходом», бездоказовим, що суперечить п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року.

6. Відповідач порушив вимоги положення ст. 280 КУпАП, адже Відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс» будь-яких інших доказів не наведено.

• Постанова в частині не проходження мною щоденного передрейсового медичного огляду водіїв, при перевезенні пасажирів, не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:

1. Стаття 133-1 КупАП регламентує перелік порушень Правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом. Ця стаття не може застосовуватися щодо мене апріорі, без документального підтвердження надання мною послуг з перевезення пасажирів.

2. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженні Постановою № 176 Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях, і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

3. Згідно до п. 7 пп. 3 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються службовими легковими автомобілями. Зазначаю, що я керую як раз службовим легковим автомобілем.

4. Звинувачуючи мене згідно до ч.9 ст.133-1 КупАП, а саме, в не проходженні щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, що перевозять пасажирів, Відповідач діяв упереджено, безпідставно і протизаконно. Будь-яких доказів, що власне я, або Українська універсальна біржа (співробітником якої я є, і на балансі якої знаходиться автомобіль, яким я керував, як директор філії підприємства), надаємо Послуги з перевезення пасажирів, на момент складання Протоколу також не було. Враховуючи що я є водієм саме службового легкового автомобіля, спробу притягнення мене до відповідальності за порушення Правил надання послуг з перевезення пасажирів вважаю ознакою непрофесійності Відповідача в галузі вимог законодавства.

• Окремо звертаю увагу на наступне:

1. Норми КУпАП не передбачають складання Протоколу за двома або більше правопорушеннями, а також не передбачають порядку розгляду такого адміністративного Протоколу, що унеможливлює винесення рішення по правопорушенню, Постанови. Відповідач склав Протокол, виніс Постанову одночасно за двома статтями КУпАП, зазначивши суму штрафу по обох порушеннях єдиною загальною цифрою. Це унеможливлює, наприклад, при оспорюванні мною одного з двох правопорушень, дійти висновку, яку саме частину суми штрафу треба сплатити. Постанова була винесена Відповідачем з порушеннями норм законодавства, є незаконною і має бути скасована.

2. Відповідач і Колега Відповідача, виконуючи свої службові обов’язки, самі виявилися злісними порушниками ПДР, так як для стоянки свого службового автомобіля вони обрали місце, яке знаходилося ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини (фото місця стоянки автомобіля Відповідача – Додаток №4), що є порушення п.15.9-ґ та 15.10-а ПДР, про що я зробив їм зауваження і запропонував їм самим скласти відносно себе Протокол і Постанову, на що я отримав відмову і відповідь «нам начальство указывает места дислокации, поэтому стоим именно здесь».

3. Одночасно з порушенням ПДР, Відповідач порушив також Розпорядження №466 МВС України від 21.05.2010 року в частині 1.2, яка наказує Не допускати випадків здійснення контролю за дотриманням водіями правил дорожнього руху із місць, закритих для візуального огляду учасникам дорожнього руху (об'єкти дорожнього сервісу, зелені насадження тощо). А місце стоянки службового автомобіля (фото місця стоянки автомобіля Відповідача в Додатках) Відповідач вибрав як раз закрите для огляду учасникам дорожнього руху, які, в тому числі і я, рухалися по головній дорозі.

4. Відповідач порушив знову ж Розпорядження №466 МВС України від 21.05.2010 року в частині 1.6, яка наказує «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)».

5. На моє зауваження, що всі вищезазначені незаконні дії Відповідача будуть беззаперечно оскаржені в судовому порядку, і в разі оскарження Постанови Відповідач, згідно до чинного законодавства, обов’язково буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а також будуть подані скарги в Генеральну Прокуратуру України, Департамент ДАІ України, Колега Відповідача зазначив: «Вы же будете судиться не лично с нами, а с Департаментом ГАИ. Вот и судитесь. Вы же понимаете, что мы на суд не прийдем. Если я буду выносить только законные Постановления, то мне придется «жить» сутками на дороге для выполнения планов. А про дисциплинарное взыскание Вы меня не пугайте, премии не лишат, так как её не платят, а погоны из-за Вас не снимут».

6. Обидва звинувачення проти мене, зазначені в Протоколі і Постанові, дії власне самого Відповідача є бездоказовими, непрофесійними, упередженими і такими, що паплюжать честь Департаменту ДАІ взагалі. Відсутність законних доказів при винесенні Постанови, порушення Наказів і Розпоряджень МВС, Постанов Пленуму Верховного Суду України, Постанов Кабінету Міністрів України, порушення норм ПДР, КупАП, вказують на професійну непридатність Відповідача, на незаконність його дій.

7. 2 серпня 2010 року мною був відправлений лист (Додаток №5) на ім’я начальника ДАІ Запорізької області Зозулі В.І. За станом на 8 серпня 2010 року будь яка реакції на мій лист відсутня.

З огляду на викладене вважаю, що дії Відповідача були незаконними і непрофесійними.

За вищезазначених умов, у моїх діях відсутній склад правопорушень, зазначених у Постанові.

Свідком, присутнім при винесенні Постанови, про що я зазначив в поясненнях у Протоколі, була гр-ка Сколота Г.В., яка проживає за адресою: 51900, м. Дніпродзержинськ, пр. Перемоги, 00/00; тел. 0(67)0006625.

Згідно ст.72 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Відповідно до вимог ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 258, 283, 287 – 289,

292 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.2,17,18, 19,

99,100, 104,105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати незаконними і неправомірними дії Відповідача по складанню постанови та притягненню мене до адміністративної відповідальності.

3. Зазначену постанову АР №300895 від 31 липня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу правопорушення.

4. За непрофесійність, неправомірність дій Відповідача, враховуючи попередження мною його про це, зобов’язати Відповідача принести мені офіційне вибачення в друкованих ЗМІ м. Токмака і надати мені поштою екземпляр друкованого ЗМІ з офіційними вибаченнями Відповідача на мою адресу.

Дата підписання 8 серпня 2010 р.

Сколота Андрій Валерійович _____________________ (підпис)

Додатки:

1. Адміністративний позов (скарга), на 4-х аркушах.

2. Копія Протоколу АР1 № 011147.

3. Копія Постанови АР № 300895.

4. Світлини місця стоянки службового автомобіля Відповідача, на одному аркуші.

5. Копія листа до начальника ДАІ Запорізької області, на одному аркуші.

6. Копія водійських прав РРВ № 243926, на одному аркуші.

7. Копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ІХБ № 004909, на одному аркуші.

Изменено пользователем СкиФ

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Поворот с ул. Мурахтова на пр. Ленина на зеленый свет. При повороте направо резко появился пешеход ДО пешеходного перехода, я не успел предоставить преимущество в движении пешеходу и продолжил движение. Через 20 метров был остановлен посреди дороги, при попытке видеофиксации у меня был отобран мобильный телефон ИДПС Дементьевым.

Заводський районний суд

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Губи, 5.

тел..3-12-71, 3-26-99.

Позивач: Черевко Олексій Юрійович

51925, м. Дніпродзержинськ,

вул. Тагільська, буд. XX кв.XX

тел.063-XX-XX-XX

Відповідач: ІДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ

Молодший сержант міліції

Андруський Олександр Сергійович

51925 м. Дніпродзержинськ, вул. Магнітогорська, 6

(засоби зв’язку невідомі)

від сплати судового збору звільнений на підставі ст. 288 КУпАП

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення

Постановою інспектора ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ Андруський Олександр Сергійович (далі за текстом Інспектор ДПС) АЕ №221348 від 11.06.2010 року на мене накладено адміністративне стягнення по ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять)гривень. В порядку ст. 254 КУпАП, по начебто факту порушення ПДД України складений протокол про адміністративне правопорушення АЕ №293854 від 11.06.2010року щодо мене, а саме , що я, при повороті праворуч, нібито, не надав перевагу в русі пішоходам, які знаходились на проїжджий частині на яку я повертав, чим порушив правила проїзду перехрестя.

Зазначена постанова інспектора ДПС являється незаконною, винесена з порушенням норм адміністративного, матеріального та адміністративно-процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

1. Правила дорожнього руху (далі - ПДР), а саме пункт 16.2 роз’яснює, що «на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає…». При цьому термін «дати дорогу» в ПДР тлумачиться як «вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість». Повертаючи на перехресті, я не примусив нікого з інших учасників дорожнього руху змінити напрямок руху або швидкість. Відповідно звинувачення мене Відповідачем в порушенні пункту 16.2 ПДД було безпідставним і незаконним

2. Протокол АЕ №293854 не містить інформації про докази мого нібито правопорушення, не містить свідчень постраждалих чи свідків, чим порушено в тому числі Розпорядження МВС України № 466 від 21 травня 2009 року в частині 1.6., а саме «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)».

Заявлені мені працівниками ДАІ відео-докази моєї провини не були використані при винесені Постанови, так як свідчення про наявність відеодоказів не були навіть зазначені у Протоколі. Певен, тому що Відповідач розумів незаконність використання побутової цифрової техніки у якості технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. На даний момент такий Перелік технічних засобів вже існує (згідно Наказу МВС України від 1 квітня 2010 року № 33), і не включає будь-яких побутових цифрових фото-відеокамер. Також мені не були надані данні про сертифікацію невідомого мені приладу відеофіксації в Україні, використаного невідомим працівником ДАІ, у якості спроби довести мою неіснуючу провину.

Наказом МВС України від 27 березня 2009 року № 111, пунктом 18.10., працівникам ДАІ заборонено «Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку, або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.»

3. Постанова АЕ №221348 не може вважатися дійсною та законною, в тому числі з-за того, що не завірена печаткою, як того вимагають норми оформлення Постанов у справах про адміністративне правопорушення. Департамент ДАІ офіційно через СМІ розповсюдив зразки бланку Постанови у справі про адміністративне правопорушення, і на Зразках чітко зазначено обов’язковість печатки ДАІ.

4. Стаття 256 КУпАП вказує на необхідність зазначати у Протоколі, крім інших даних, також потерпілих та свідків. Враховуючи, що це не було зроблено, при тому, що сам склад мого нібито порушення гарантує наявність таких осіб, Протокол слід визнати невідповідним нормам КУпАПу.

5. Зупинивший мене невідомий працівник ДАІ також порушив наказ МВС України від 27 березня 2009 року № 111, у частині 15.2., а саме подав мені сигнал про зупинку транспортного засобу не з тротуару (обочини), а безпосередньо стоячи на смузі руху мого автомобіля, чим створив мені перешкоду для руху.

Крім цього, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС допустив наступні грубі порушення адміністративно-процесуальних норм.

При винесенні постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:

- знайомитися з матеріалами справи;

- давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням;

Всіх наданих мені цим законом прав я був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, інспектором ДПС було проігноровано моє клопотання про забезпечення мене юридичною допомогою при розгляді справи та залучення до участі справі адвоката або іншого фахівця у галузі права.

При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не виконані вимоги вищезазначеної норми та в якості доказів не надано жодних даних, які передбачені ст. 251 КУпАП.

Також, при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС не виконав вимоги ст. 33 КУпАП, а саме в постанові відсутні відомості стосовно того, що інспектор ДПС при накладенні адміністративного стягнення врахував характер правопорушення, мою особу, ступінь вини, майновий стан та обставини, які б могли пом’якшити або обтяжити мою адміністративну відповідальність.

Враховуючи вищенаведені доводи, очевидним є те, що для винесення постанови про накладення на мене адміністративного стягнення інспектор ДПС не мав правових підстав, оскільки вина в скоєнні інкримінованого мені правопорушення законним способом не доведена, а ч.1 ст. 247 передбачена обставина, що виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови, інспектором ДПС були грубо порушені вимоги КУпАП та Правил дорожнього руху України, в зв’язку з цим, постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до районного суду в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей, встановлених КУпАП.

Відповідно до ст. 3 КАС України, звернення до адміністративного суду називається адміністративним позовом, що відповідно до ст. ст. 105, 106 КАС України, подаються до суду у вигляді письмової адміністративної позовної заяви.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 247, 288 КУпАП, ст. ст. 3, 105, 106 КАС України:

ПРОШУ:

1. Постанову інспектора ДПС ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ Андруський О.С. АЕ №221348 від 11.06.2010 року про накладення на мене – Черевко Олексія Юрійовича адміністративного стягнення по ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень визнати незаконною та скасувати.

2. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Додатки:

копія позовної заяви – 1екз.

копія протоколу про адміністративне правопорушення – 2екз.

копія постанови про накладення адміністративного стягнення -2екз.

копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – 2єкз.

копія паспорта – 1екз.

«_18_»_06_ 2010р. О.Ю.Черевко

Исковое заявление удовлетворено, постановление отменено. Заводской районный, судья Ильченко(или как-то так, не помню точно)

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Знак "СТОП" около "Дружбы". Водитель остановился перед знаком метрах в 3-х, потом совершил поворот направо. Суд назначен на 18-02-11г.

Заводський районний суд

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Губи, 5.

тел..3-12-71, 3-26-99.

Позивач: Васько Євген Олегович

51900, м. Дніпродзержинськ,

пр-т М-ла Жукова, буд. ХХ, кв.ХХ

тел. 063 ХХХ-ХХ-ХХ

Відповідач: ІДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ

Прапорщик міліції

Чуб Ігор Миколайович

51925 м. Дніпродзержинськ, вул. Магнітогорська, 6

(засоби зв’язку невідомі)

від сплати судового збору звільнений на підставі ст. 288 КУпАП

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення

Постановою інспектора ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ Чуб Ігор Миколайович(далі за текстом Інспектор ДПС) АЕ №038881 від 17.11.2010 року на мене накладено адміністративне стягнення по ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять)гривень. В порядку ст. 254 КУпАП, по начебто факту порушення ПДД України складений протокол про адміністративне правопорушення АЕ №208882 від 17.11.2010року щодо мене, а саме , що я, при повороті праворуч, нібито, не виконав вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив ПДР України.

Зазначена постанова інспектора ДПС являється незаконною, винесена з порушенням норм адміністративного, матеріального та адміністративно-процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

1. Правила дорожнього руху (далі - ПДР), а саме пункт 2.2(дод.1) роз’яснює, що «Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. На перехресті пр-в Аношкіна-Леніна відсутня «стоп-лінія», тому я повинен був зупинитись перед знаком, що і було мною виконано. Після повороту направо я був зупинений ІДПС та висунуто звинувачення в тому, що я не зупинився перед пішохідним переходом. Але пішоходів на переході не було і я не повинен був зупинятись ще і на ньому, а тільки перед знаком «стоп». Відповідно звинувачення мене Відповідачем в порушенні пункту 2.2(дод.1) ПДД було безпідставним і незаконним.

2. Протокол АЕ №208882 не містить інформації про докази мого нібито правопорушення, не містить свідчень постраждалих чи свідків, чим порушено в тому числі Розпорядження МВС України № 466 від 21 травня 2009 року в частині 1.6., а саме «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)».

Заявлені мені працівниками ДАІ відео-докази моєї провини не були використані при винесені Постанови, так як свідчення про наявність відеодоказів не були навіть зазначені у Протоколі. Певен, тому що Відповідач розумів незаконність використання побутової цифрової техніки у якості технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. На даний момент такий Перелік технічних засобів вже існує (згідно Наказу МВС України від 1 квітня 2010 року № 33), і не включає будь-яких побутових цифрових фото-відеокамер. Також мені не були надані данні про сертифікацію невідомого мені приладу відеофіксації в Україні, використаного невідомим працівником ДАІ, у якості спроби довести мою неіснуючу провину.

Наказом МВС України від 27 березня 2009 року № 111, пунктом 18.10., працівникам ДАІ заборонено «Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку, або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.»

3. Постанова АЕ №038881 не може вважатися дійсною та законною, в тому числі з-за того, що не завірена печаткою, як того вимагають норми оформлення Постанов у справах про адміністративне правопорушення. Департамент ДАІ офіційно через СМІ розповсюдив зразки бланку Постанови у справі про адміністративне правопорушення, і на Зразках чітко зазначено обов’язковість печатки ДАІ.

4. Стаття 256 КУпАП вказує на необхідність зазначати у Протоколі, крім інших даних, також потерпілих та свідків. Але ІДПС Чуб відмовився внести до списку свідків мого знайомого, Черевка Олексія Юрійовича(прож. м. Дніпродзержинськ, вул.. Тагільська ХХ-ХХ, пасп. серія АК90ХХХХ), який їхав зі мною, а до списку було внесено два співробітника ДАЇ, які навіть не бачили як я проїжджав перехрестя, а сиділи в патрульному автомобілі. Враховуючи, це протокол слід визнати невідповідним нормам КУпАПу.

5. Зупинивший мене ІДПС Чуб також порушив наказ МВС України від 27 березня 2009 року № 111, у частині 15.2., а саме подав мені сигнал про зупинку транспортного засобу не з тротуару (обочини), а безпосередньо стоячи на смузі руху мого автомобіля, чим створив мені перешкоду для руху.

Крім цього, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС допустив наступні грубі порушення адміністративно-процесуальних норм.

При винесенні постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:

- знайомитися з матеріалами справи;

- давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням;

Всіх наданих мені цим законом прав я був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, інспектором ДПС було проігноровано моє клопотання про забезпечення мене юридичною допомогою при розгляді справи та залучення до участі справі адвоката або іншого фахівця у галузі права.

При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не виконані вимоги вищезазначеної норми та в якості доказів не надано жодних даних, які передбачені ст. 251 КУпАП.

Також, при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС не виконав вимоги ст. 33 КУпАП, а саме в постанові відсутні відомості стосовно того, що інспектор ДПС при накладенні адміністративного стягнення врахував характер правопорушення, мою особу, ступінь вини, майновий стан та обставини, які б могли пом’якшити або обтяжити мою адміністративну відповідальність.

Враховуючи вищенаведені доводи, очевидним є те, що для винесення постанови про накладення на мене адміністративного стягнення інспектор ДПС не мав правових підстав, оскільки вина в скоєнні інкримінованого мені правопорушення законним способом не доведена, а ч.1 ст. 247 передбачена обставина, що виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови, інспектором ДПС були грубо порушені вимоги КУпАП та Правил дорожнього руху України, в зв’язку з цим, постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до районного суду в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей, встановлених КУпАП.

Відповідно до ст. 3 КАС України, звернення до адміністративного суду називається адміністративним позовом, що відповідно до ст. ст. 105, 106 КАС України, подаються до суду у вигляді письмової адміністративної позовної заяви.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 247, 288 КУпАП, ст. ст. 3, 105, 106 КАС України:

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду

2. Постанову інспектора ДПС ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ Чуб Ігор Миколайович АЕ №036661 від 17.11.2010 року про накладення на мене – Азізова Євгена Олеговича адміністративного стягнення по ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень визнати незаконною та скасувати

3. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення

4. За непрофесійність, незаконність дій, образливу поведінку Відповідача, враховуючи попередження мною його про це, враховуючи ч.2 ст.25 Закону України про міліцію, прошу зобов’язати Відповідача принести мені публічне вибачення в будь якому друкованих ЗМІ м. Дніпродзержинська і надати мені поштою примірник друкованого ЗМІ з офіційними вибаченнями Відповідача на мою адресу

Додатки:

копія позовної заяви на 3 аркушах – 1екз.

копія протоколу про адміністративне правопорушення – 2екз.

копія постанови про накладення адміністративного стягнення -2екз.

копія довіреності на керування автомобілем – 2екз.

копія витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей – 2екз.

копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – 2єкз.

копія паспорту – 1екз.

«_17_»_11_ 2010р. Є.О. Васько

Внимание, перечень документов для машины с доверенностью!!!

18-02-11г. иск удовлетворен

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Убедительная просьба оставаться честными гражданами, не нарушать ПДД и если нарушили, то честно платить. Прошу не использовать данные образцы как возможность избежать законного наказания и не нарушать специально, надеясь на эти иски.

Так же, просьба к модераторам форума удалять ЛЮБОЙ флуд в этой теме. Прошу считать флудом все сообщения кроме:

образцы исков, информацию про удовлетворение или отказ судом какого-то иска из этой темы.

Таким образом со временем мы соберем неплохую базу исковых заявлений по любому пункту ПДД Украины в любой ситуации.

Давайте сюда и решения судов в виде сканов, личную информацию можно закрасить.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Самодельный "Кирпич" при въезде на автовокзал г. Днепродзержинска.

Заводський районний суд

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Губи, 5.

тел..3-12-71, 3-26-99.

Позивач: Черевко Олексій Юрійович

51925, м. Дніпродзержинськ,

вул. Тагільська, 16 кв.2

тел.063-323-13-83

Відповідач: ІДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ

Молодший сержант міліції

Єрьомін Кирило Олександрович

51925 м. Дніпродзержинськ, вул. Магнітогорська, 6

(засоби зв’язку невідомі)

від сплати судового збору звільнений на підставі ст. 288 КУпАП

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення

Постановою інспектора ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ Єрьомін Кирило Олександрович (далі за текстом Інспектор ДПС) АЕ1 №142889 від 24.12.2010 року на мене накладено адміністративне стягнення по ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять)гривень. В порядку ст. 254 КУпАП, по начебто факту порушення ПДД України складений протокол про адміністративне правопорушення АЕ1 №142889 від 24.12.2010року щодо мене, а саме , що я, при заїзді на центральний автовокзал м. Дніпродзержинська(по вул.Локтюхова) не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21(в’їзд заборонено).

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови, мене не було ознайомлено з моїми правами, передбаченими Конституцією України та законами України, і взагалі не пояснювалось, яким чином інспектор зробив висновки про наявність складу правопорушення в моїх діях. Моє прохання перенести розгляд справи на іншій час для отримання мною юридичної допомоги при розгляді справи про адміністративне правопорушення або передати розгляд справи за місцем проживання було проігнороване.

Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведеним, а Постанову серія АЕ1 від 24-12-2010 р. такою, що не відповідає обставинам справи, винесеною з порушенням моїх прав та чинного законодавства, необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наведених нижче підстав:

1. На в’їзді на центральний автовокзал м. Дніпродзержинська, дійсно є предмет, який нагадує за кольором та формою, дорожній знак 3.21, але цей предмет не є дорожнім знаком, тому що дорожні знаки повинні виготовлятись та розміщуватись за наступними нормами ДСТУ:

- пункт 5.5.1 З ДСТУ 4100: зображення знаків слід виконувати поліграфічними або іншими фарбами, які забезпечують колориметричні характеристики, наведені в таблиці:

98cdaf8dde75.jpg

Предмет на в’їзді до автовокзалу має коричневий колір замість червоного, жовтий замість білого, та біле коло по контуру предмета, чого взагалі не існує на дорожньому знаку 3.21:

1243666104_kirpich.png

- пункт 3.16: Дорожні знаки повинні виготовлятися чотирьох типорозмірів: І — малого, II — середнього, III — великого, IV—дуже великого.

3.17 Типорозміри знаків залежно від умов застосування повинні вибиратись відповідно до таблиці:

98cdaf8dde75.jpg

3.18 Розміри зображень знаків за типорозмірами повинні відповідати наведеним правилам:

43105762b35d.jpg

- пункт 5.2 ДСТУ 4100: Вимоги до конструкції

5.2.1 Знаки повинні виготовлятись з світлоповертальною поверхнею або внутрішнім освітленням.

5.2.5 Корпус і зворотний бік знака, а також усі елементи кріплення та стояк повинні бути сірого кольору.

10.5.19 Знак 3.21 «В'їзд заборонено» повинен застосовуватись, щоб заборонити в'їзд усіх транспортних засобів у випадках, коли треба:

— запобігти зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом, при цьому на дорогах з декількома проїзними частинами, відокремленими одна від одної бульваром або підійнятою розділювапьною смугою, знак 3.21 допускається установлювати для кожної проїзної час¬тини з одностороннім рухом;

— запобігти виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених зна¬ком 5.8;

— організувати відокремлений в'їзд і виїзд на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, АЗС тощо;

— заборонити в'їзд на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватись разом з табличкою 7.9.

У разі установлення знака 3.21 на ділянці дороги між перехрестями, на початку ділянки повинен бути установлений попередній знак 3.21 з табличкою 7.1.1.

Не допускається застосовувати знак 3.21 з табличками 7.3.1—7.3.3, 7.5.1—7.5.8.

2. Постанова АЕ1 №142889 не може вважатися дійсною та законною, в тому числі з-за того, що не завірена печаткою, як того вимагають норми оформлення Постанов у справах про адміністративне правопорушення. Департамент ДАІ офіційно через СМІ розповсюдив зразки бланку Постанови у справі про адміністративне правопорушення, і на Зразках чітко зазначено обов’язковість печатки ДАІ.

3. Стаття 256 КУпАП вказує на необхідність зазначати у Протоколі, крім інших даних, також потерпілих та свідків. Враховуючи, що це не було зроблено, Протокол слід визнати невідповідним нормам КУпАПу.

4. Зупинивший мене працівник ДАІ також порушив наказ МВС України від 27 березня 2009 року № 111, у частині 15.2., а саме подав мені сигнал про зупинку транспортного засобу не з тротуару (обочини), а безпосередньо стоячи на смузі руху мого автомобіля, чим створив мені перешкоду для руху.

Крім цього, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС допустив наступні грубі порушення адміністративно-процесуальних норм.

При винесенні постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:

- знайомитися з матеріалами справи;

- давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням;

Всіх наданих мені цим законом прав я був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, інспектором ДПС було проігноровано моє клопотання про забезпечення мене юридичною допомогою при розгляді справи та залучення до участі справі адвоката або іншого фахівця у галузі права.

При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не виконані вимоги вищезазначеної норми та в якості доказів не надано жодних даних, які передбачені ст. 251 КУпАП.

Також, при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС не виконав вимоги ст. 33 КУпАП, а саме в постанові відсутні відомості стосовно того, що інспектор ДПС при накладенні адміністративного стягнення врахував характер правопорушення, мою особу, ступінь вини, майновий стан та обставини, які б могли пом’якшити або обтяжити мою адміністративну відповідальність.

Враховуючи вищенаведені доводи, очевидним є те, що для винесення постанови про накладення на мене адміністративного стягнення інспектор ДПС не мав правових підстав, оскільки вина в скоєнні інкримінованого мені правопорушення законним способом не доведена, а ч.1 ст. 247 передбачена обставина, що виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови, інспектором ДПС були грубо порушені вимоги КУпАП та Правил дорожнього руху України, в зв’язку з цим, постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до районного суду в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей, встановлених КУпАП.

Відповідно до ст. 3 КАС України, звернення до адміністративного суду називається адміністративним позовом, що відповідно до ст. ст. 105, 106 КАС України, подаються до суду у вигляді письмової адміністративної позовної заяви.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 247, 288 КУпАП, ст. ст. 3, 105, 106 КАС України:

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду

2. Постанову інспектора ДПС ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ Єрьомін Кирило Олександрович АЕ1 №142889 від 24.12.2010 року про накладення на мене – Черевко Олексія Юрійовича адміністративного стягнення по ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень визнати незаконною та скасувати.

3. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

4. За непрофесійність, незаконність дій, образливу поведінку Відповідача, враховуючи попередження мною його про це, враховуючи ч.2 ст.25 Закону України про міліцію, прошу зобов’язати Відповідача принести мені публічне вибачення в будь якому друкованих ЗМІ м. Дніпродзержинська і надати мені поштою примірник друкованого ЗМІ з офіційними вибаченнями Відповідача на мою адресу

Додатки:

копія позовної заяви на 5 аркушах – 1екз.

копія протоколу про адміністративне правопорушення – 2екз.

копія постанови про накладення адміністративного стягнення -2екз.

копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – 2єкз.

копія паспорта – 1екз.

«_29_»_12_ 2010р. О.Ю.Черевко

24-02-2011 г. иск удовлетворен, судья Гибалюк Т.Я.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Незупинка на знак "STOP"

КУАП ч.2 ст.122

ПДР п.16.1

Справа проти ДАІ виграна (наче. цей позов готувався для третьої особи)

До Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська

Позивач:

Абдурахман Ібн Хаттабич

51900, м. Дніпродзержинськ,

Індекс, Вул.. Магнітогорська,6

Тел.0(50)1020102

Відповідач:

ДПСРДПСВДАІ м. Дніпродзержинська

В особі Інспектора ДПСРДПСВДАІ м. Дніпродзержинська

старшини міліції Мізюн Олександра Сергійовича.

М. Дніпродзержинськ, вул. Магнітогорська,6.

Тел.0(569)533270

Адміністративний позов (скарга)

Щодо оскарження правового акту індивідуальної дії

суб’єкта владних повноважень у справах про

притягнення до адміністративної відповідальності.

17 серпня 2010 р. інспектором ДПС ДАІ м. Дніпродзержинська Мізюн Олександром Сергійовичем, службовий автомобіль з державними номерами №1021 серії 08 (надалі - Відповідачем) винесено постанову АЕ № 314643 (надалі - Постанова) на підставі протоколу про адміністративне порушення АЕ1 № 135083 (надалі - Протокол), у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) щодо мене, а саме, що я:

«керуючи автомобілем ЗАЗ 110207 д/н АЕ0000АЕ, рухаючись в м. Дніпродзержинську на перехресті проспекту Аношкіна та проспекту Леніна, не виконав вимог дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив правила проїзду перехресть». В протоколі зазначено що я порушив п.16.1 Правил дорожнього руху (надалі – ПДР).

Постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства з таких підстав:

1. Я рухався на автомобілі ЗАЗ 110207 д/н АЕ0000АЕ по проспекту Аношкіна у напрямку проспекту Леніна, плануючи на перехресті Аношкіна/Леніна повернути праворуч у напрямку залізничного вокзалу. Під'їхавши до перехрестя, рухаючись в крайній правій смузі, згідно до ПДР, я зупинився перед дорожнім знаком пріорітету 2.2. ««Проїзд без зупинки заборонено». Згідно до розділу 33 ПДР в п.2. пп.2.2. зазначено: «"Проїзд без зупинки заборонено". Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком.»

Враховуючи відсутність розмітки 1.12. я вчинив згідно до ПДР, не порушуючи їх вимог, зупинившись перед знаком 2.2, для подальшого руху праворуч. Я зазначив Відповідачу що не порушував ПДР.

2. Відповідач не надав жодних доказів мого нібито порушення, і єдиним аргументом, яким він користувався підчас бесіди зі мною, були невідомі мені дані, зі слів Відповідача, наявні в пам’яті побутового фотоапарату «Кенон». Однак ні в Протоколі ні в Постанові Відповідач не зазначив будь яких доказів. Тобто докази у Відповідача відсутні. Вважаю будь-які дані з фотоапарату, якщо вони взагалі були наявні у Відповідача, не були використані і відповідно задокументовані, з наступних причин:

а) ст. 251 КУпАП чітко зазначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути лише технічні прилади, «що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису»;

б) Наказ №33 МВС України надає повний перелік технічних засобів, що можуть використовуватися в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень ПДР і будь яка побутова фото-відео техніка у переліку технічних засобів вищезазначеного Наказу №33 відсутня, а от же не могла використовуватися Відповідачем відносно мене.

Окремо зазначу, що відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до Протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото -, відео - або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Зі змісту Протоколу видно, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання побутового фотоапарату «Кенон», що є порушенням вимог наведеної Інструкції. Також зазначу, що згідно з ст.14-1 КУпАП законною є тільки фіксування порушення приладами автоматичної фото -, кіно - або відео зйомки. Фіксування «вручну» не відповідає вимогам законодавства.

Дані побутового фотоапарату «Кенон» не можуть використовуватися у якості доказів у справах про адміністративне правопорушення і, певен, саме з цієї причини, Відповідач не зазначив у Протоколі та Постанові будь яких доказів моєї нібито провини.

3. Не маючи законних доказів моєї провини, Відповідач при винесенні Постанови скористався так званим «спрощеним підходом», бездоказовим, що суперечить п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.15.2005 року.

4. Відповідач порушив вимоги положення ст. 280 КУпАП, адже Відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи відсутність будь яких доказів відносно моєї нібито провини.

5. Відповідач порушив Розпорядження №466 МВС України від 21.05.2010 року в частині 1.6, яка наказує «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото -, відеоматеріалів, показів свідків тощо)».

6. Надавши мені одночасно на підпис і Протокол і Постанову, Відповідач відверто поправ мої громадянські права, порушивши вимоги ст.268 КупАП, а саме: я не був ознайомлений з матеріалами справи, не встиг заявити клопотання, при розгляді справи не зміг скористатися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права.

7. Відповідач також порушив Розпорядження №466 МВС України від 21.05.2010 року в частині 1.2, яка наказує «Не допускати випадків здійснення контролю за дотриманням водіями правил дорожнього руху із місць, закритих для візуального огляду учасникам дорожнього руху (об'єкти дорожнього сервісу, зелені насадження тощо)». Дорожній знак пріоритету 2.2. (за нібито порушення вимог якого відносно мене і був складений Протокол) і власне я на автомобілі (у крайній правій смузі), знаходилися на вулиці Аношкіна. А Відповідач, фіксуючи порушення на проспекті Аношкіна, власне знаходився праворуч вулиці Аношкіна, на проспекті Леніна, потайки сховавшись подалі серед дерев. Під’їзжаючи по проспекту Аношкіна до перехрестя з проспектом Леніна, Відповідач, фіксуючий правопорушення на проспекті Аношкіна, де і встановлений дорожній знак 2.2. був закритий для візуального огляду учасниками дорожнього руху.

Бездоказові звинувачення проти мене, зазначені в Протоколі і Постанові, власне дії самого Відповідача взагалі є упередженими і незаконними. Відсутність законних доказів при винесенні Постанови, порушення Наказів і Розпоряджень МВС, Постанов Пленуму Верховного Суду України, Постанов Кабінету Міністрів України, КупАП, вказують на незаконність і непрофесійність дій Відповідача.

З огляду на викладене вважаю, що дії Відповідача були незаконними і непрофесійними.

За вищезазначених умов, у моїх діях відсутній склад правопорушень, зазначених у Постанові.

Згідно ст.72 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Відповідно до вимог ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 258, 283, 287 – 289,

292 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.2,17,18, 19,

99,100, 104,105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати незаконними і неправомірними дії Відповідача по складанню постанови та притягненню мене до адміністративної відповідальності.

3. Зазначену Постанову АЕ № 314643 від 17 серпня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу правопорушення.

4. За непрофесійність, незаконність дій Відповідача, враховуючи попередження мною його про це, враховуючи ч.2 ст.25 Закону України про міліцію, прошу зобов’язати Відповідача принести мені публічне вибачення в будь якому друкованих ЗМІ м. Дніпродзержинська і надати мені поштою примірник друкованого ЗМІ з офіційними вибаченнями Відповідача на мою адресу.

Дата підписання 8 серпня 2010 р.

Абдурахман Ібн Хаттабич _____________________ (підпис)

Додатки:

1. Оригінал мого примірника Протоколу АЕ1 № 135083.

2. Оригінал мого примірника Постанови АЕ № 314643.

3. Копія водійських прав ХХХ № 243000, на одному аркуші.

4. Копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АІХ № 004004, на одному аркуші.

Изменено пользователем Скиф

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Перевищення швидкості на 24 км/год.

КУАП ч. 1 ст. 122

ПДР п.12.4

Справа проти ДАІ виграна (наче. цей позов готувався для третьої особи)

До Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська

--------------------------------------------------------

Позивач:

Абдурахман Ібн Хаттабич

51900, м. Дніпродзержинськ,

Проспект Перемоги, б.66 кв.66

Тел.0(50)6666666

Відповідач:

ДПСВДПС м. Дніпропетровська

В особі Інспектора ДПСВДПС м. Дніпропетровська

старшини міліції Іваниці Володимира Олександровича

індекс, м. Дніпропетровськ, вул. Фігйогознає,6.

Електронні засоби зв’язку: невідомі

Тел.: (56)6666666

Адміністративний позов (скарга)

Щодо оскарження правового акту індивідуальної дії

суб’єкта владних повноважень у справах про

притягнення до адміністративної відповідальності.

29 жовтня 2010 р. інспектором ДПС Іваниця Володимиром Олександровичем (надалі - Відповідачем), винесено Постанову в справі про адміністративне правопорушення АЕ1 №068935 (надалі - Постанова) на підставі Протоколу про адміністративне порушення АЕ1 №206974 (надалі - Протокол), у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) щодо мене, а саме, що я, керуючи автомобілем ІЖ-2717 д/н АЕ1631АХ, рухаючись проспектом ім. Газети Правди міста Дніпропетровська , нібито перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/годину, рухаючись зі швидкістю 84 км/годину.

Постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:

1. Я рухався на автомобілі ІЖ-2717 д/н АЕ1631АХ, у напрямку смт Ювілейне Дніпропетровської області, і не перевищував встановлену швидкість, рухаючись містом Дніпропетровськ. Швидкість 84 км/годину, заявлена Відповідачем, як швидкість саме мого автомобіля, не має до мене ні якого відношення. Враховуючи, що я рухався у щільному потоці машин, певен, що швидкість, яку Відповідач не обґрунтовано зазначив, як таку, що належить мені, належала або транспортному засобу, що рухався повз мене, або транспортному засобу, що рухався раніше за мене.

У поясненнях, внесених мною до Протоколу, я зазначив, що насправді не перевищував встановлену швидкість на 24 км/годину, і не згоден з помилковою точкою зору Відповідача.

2. Відповідач не надав жодних законних доказів мого нібито порушення, і єдиним аргументом, яким він користувався підчас складання Протоколу і винесення Постанови, були дані технічного приладу вимірювання швидкості «Сокіл». Використання Відповідачем зазначеного аргументу не законне, не може використовуватися як доказ при винесенні Постанови, так як суперечить ст. 251 КУпАП, яка чітко зазначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути лише технічні прилади, «що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису». Прилад вимірювання швидкості «Радіс» не має таких функцій, а отже дані цього приладу не можуть використовуватися у якості доказів у справах про адміністративне правопорушення.

Одночасно, у мене є Свідок (Свідок №2), що супроводжував мене у поїздці, з яким якраз під час даної подорожі ми обговорювали зайвість і необгрунтовність перевищення водіями встановлених швидкісних режимів руху. Свідок, неодноразово, враховуючи нашу з ним розмову під час руху, перевіряв, з цікавості, швидкість з якою ми рухалися, і бачив швидкість під час виїзду з міста Дніпропетровська, коли я і був зупинений Відповідачем. Де-факто швидкість мого руху на момент зупинки Відповідачем не перевищувала 75 км/годину, що підтверджено Свідком.

3. Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до Протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Зі змісту Протоколу видно, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу «Сокіл», що є порушенням вимог наведеної Інструкції. Також зазначу, що згідно з ст.14-1 КУпАП законною є тільки фіксування порушення приладами автоматичної фото-, кіно- або відеозйомки. Фіксування «вручну» не відповідає вимогам законодавства.

4. У відповідь на наполегливу вимогу навести фактичні докази мого нібито правопорушення, Відповідач не зміг аргументувати свою впевненість, відносно того, що швидкість, зафіксована приладом «Сокіл», належить саме моєму автомобілю. Я звернув увагу Відповідача, що його бездоказове припущення не є законним приводом для притягнення мене до адміністративної відповідальності. На що Відповідач відповів наступним чином: лише після такого мого зауваження, він окремо вніс у Протокол данні невідомої мені людини-Свідка (Свідок №1 – Кривуля Дмитро Олександрович), і попросив свого колегу, тобто працівника ДПС, з яким вони обидва і перебували на чергуванні, розписатися за Свідка №1. Під час зупинки мене Відповідачем, Свідок №1 перебував у патрульній машині ДПС, і фактично не може свідчити, тим паче враховуючи темну пору доби, чию саме швидкість руху пеленгував Відповідач техничним приладом «Сокіл», показання якого і були заявлені мені як основний аргумент щодо доказу моєї нібито провини.

Я зазначив Відповідачу неприпустимість внесення ним псевдо-Свідка №1, який поперше є зацікавленою особою Відповідача, його колегою, працівником ДПС, а по-друге Свідок №1 взагалі не має будь-якої інформації щодо моїх дій під час руху.

5. Не маючи законних доказів моєї провини, Відповідач при винесенні Постанови скористався так званим «спрощеним підходом», бездоказовим, що суперечить п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.15.2005 року.

6. Відповідач порушив вимоги положення ст. 280 КУпАП, адже Відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Сокіл», будь-яких інших доказів мені не наведено.

7. Відповідач своїми незаконними діями порушив мої громадянські права, у т.ч. вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надавши мені на підпис одночасно Протокол і Постанову; чим унеможливив використання мною законного права на захист, та права на клопотання про переніс розгляду Справи, з-за необхідності отримання правової допомоги.

Постанова була винесена Відповідачем з порушеннями вимог Конституції та КУпАП, є незаконною і має бути скасована. Свідок №2 готовий підтвердити все вищезазначене і у тому числі факт надання мені Відповідачем для підписання одночасно Протоколу та Постанови.

• Я своїми діями не порушував вимог ПДР та КУпАП.

• У мене є свідок законності моїх дій (Свідок№2).

• У Відповідача відсутні фактичні докази мого правопорушення.

• Відповідач поправ мої права, надані Конституцією та КУпАП.

• Відповідач, виносячи Постанову, порушив вимоги щодо процедури

оформлення правопорушення.

З огляду на викладене вважаю, що дії Відповідача були незаконними і непрофесійними.

За вищезазначених умов, у моїх діях відсутній склад правопорушень, зазначених у Постанові.

Свідком, присутнім при винесенні Постанови, про що я зазначив в Протоколі, був гр-н Абдурахман Ібн Хаттабич, який проживає за адресою: 51900, м. Дніпродзержинськ, пр. 50 Років СРСР, б. 00, кВ. 00; тел. (67)6666666.

Згідно ст.72 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Відповідно до вимог ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 258, 283, 287 – 289,

292 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.2,17,18, 19,

99,100, 104,105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати незаконними і неправомірними дії Відповідача по складанню постанови та притягненню мене до адміністративної відповідальності.

3. Зазначену Постанову АЕ1 №068935 від 29 жовтня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу правопорушення.

4. За непрофесійність, незаконність дій Відповідача, враховуючи попередження мною його про це, враховуючи ч.2 ст.25 Закону України про міліцію, прошу зобов’язати Відповідача принести мені публічне вибачення в будь якому друкованих ЗМІ м. Дніпропетровська і надати мені поштою примірник друкованого ЗМІ з офіційними вибаченнями Відповідача на мою адресу.

Дата підписання 04 листопада 2010 р.

Абдурахман Ібн Хаттабич _____________________ (підпис)

Додатки:

1. Копія Протоколу АЕ1 №206974.

2. Копія Постанови АЕ1 №068935.

3. Копія водійських прав РРВ № 243926.

4. Копія Свідоцтва про реєстрацію

транспортного засобу ІХБ № 004909.

Рух лівою смугою при вільній правій

КУАП ст. 122 ч.2

ПДР п. 11.5

Справа проти ДАІ судом не розглядалася (позов готувався для третьої особи)

До Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська

Позивач:

Абдурахман Ібн Хаттабич

51900, м. Дніпродзержинськ,

Індекс, Вул.. Магнітогорська,6

Тел.0(50)1020102

Відповідач:

ВДПСВДАІ м. Дніпропетровська

В особі Інспектора ВДПСВДАІ м. Дніпропетровська

прапорщика міліції Ікол Сергія Петровича

М. Дніпропетровськ, вул. Фігйогознає,6.

Тел.0(56)6666666

Адміністративний позов (скарга)

Щодо оскарження правового акту індивідуальної дії

суб’єкта владних повноважень у справах про

притягнення до адміністративної відповідальності.

22 серпня 2010 р. інспектором ВДПСВДАІ м. Дніпропетровська Ікол Сергієм Петровичем, (надалі - Відповідачем) винесено постанову АЕ № 380363 (надалі - Постанова) на підставі протоколу про адміністративне порушення АЕ1 № 142738 (надалі - Протокол), у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) щодо мене, а саме, що я нібито:

«керуючи автомобілем ІЖ н/з АЕ0000АЕ, рухаючись в м. Дніпропетровську набережною Перемоги, порушив правила розташування транспортного засобу на проїзній частині, рухаючись по лівій смузі при вільних двох правих». В протоколі зазначено що я порушив п.11.5. Правил дорожнього руху (надалі – ПДР).

Постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства з таких підстав:

1. Я, рухаючись у місті Дніпропетровську по набережній Перемоги, в зв’язку з необхідністю скористатися послугами АЗС «Нефтек», що знаходилася на протилежній стороні дороги відносно напрямку мого руху, наближаючись зазначеного АЗС, з метою повороту ліворуч, завчасно перелаштувався у крайню ліву смугу. Згідно з Правилами дорожнього руху України, а саме згідно пункту 11.5.: «на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч...», та пункту 10.4.: «Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.», я діяв законно, рухаючись в лівій смузі, завчасно підготувавшись для повороту ліворуч. Про що і повідомив Відповідача.

2. Рухаючись у суворій відповідності до вимог п.11.5 ПДР, який визначає наступне: «На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки)», хочу звернути увагу на відсутність у п.11.5 ПДР категоричної норми заборони руху у лівій смузі при вільній правій. Категоричними нормами заборони руху в лівій смузі при вільній правій, згідно до норм ПДР, фактично можуть виступати лише наступні: а) дорожні знаки, забороняючі рух смугою у конкретному напрямку; б) дорожня розмітка, забороняюча рух смугою у конкретному напрямку. Відсутність категоричних заборон у вигляді дорожніх знаків та розмітки, відсутність заборон на рух у лівій смузі у п.11.5 ПДР, суворе дотримання мною вимог зазначеного пункту ПДР. Всі ці фактори повинні були унеможливити притягнення мене до відповідальності за порушення норм п.11.5 ПДР, але діючи незаконно та упереджено, Відповідач таки склав Протокол відносно мене.

3. Відповідач, не врахувавши мої заперечення, складаючи Протокол та Постанову, відмовився надати мені будь які докази мого нібито порушення. Відсутність доказів при розгляді справи про адміністративне порушення суперечить нормам ст. 251 КУпАП та п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.15.2005 року.

4. Спілкуючись зі мною, Відповідач не представився, не надав на моє прохання своє службове посвідчення, весь час звертався до мене неповажливо та виключно на «Ти». На моє попередження про недопустимість такої поведінки з його боку, Відповідач звернувся до мене знову ж на «Ти» з наступним висловлюванням: «Сосунок, да кто ты такой, чтобы я обращался к тебе «на Вы»?! Ты по возрасту мне в сыновья годишься!». Така образлива поведінка Відповідача, посадової особи ДПС ДАІ м. Дніпропетровська є категоричним порушенням п. 6.25. та 15.5. вимог Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС, затвердженої Наказом №111 МВС України від 27.03.2009 року.

5. Окремо хочу зазначити, що службовий автомобіль Відповідача весь час знаходився в відокремленій конструктивно паркувальній зоні, з правого сторони дороги, і стояв в паралельному, з напрямком мого руху, положенні. Відповідач, зупиняючи мене, знаходився поруч зі своїм службовим автомобілем. Для того, щоб оцінити мої дії під час руху, ймовірному свідку, якщо б він знаходився в службовому автомобілі Відповідача, було б необхідно постійно сидіти в автомобілі спрямувавши погляд позаду себе, що звичайно є не зручно.

Спілкуючись з Відповідачем, я пояснив йому, що рухаючись я діяв згідно чинних норм ПДР, що Відповідач своєю поведінкою ображаю мою гідність. Також я зазначив, що всупереч законодавству України Відповідач, складає Протокол, не маючи законних доказів, або свідків моєї нібито провини. На це зауваження я отримав несподівану нахабну відповідь «Ты один без свидетелей, а нас двое. Вот тебе сейчас и будет свидетель!». Промовивши це, Відповідач підійшов до свого службового автомобіля та передав своєму пасажирові Протокол на підпис як Свідку. Знаходячись поруч з службовим автомобілем Відповідача, я мав змогу розгледіти зовнішність пасажира. Виходячи з візуального огляду, з уніформи пасажира, я певен, що невідома і не представлена мені особа, яку Відповідач зазначив у Протоколі, як «Свідок», є колега Відповідача, посадова особа ДПС ДАІ, яка зазначена у Протоколі як «Старішко Євген Сергійович». Весь час мого спілкування з Відповідачем, а також під час зупинки мене Відповідачем, зазначений у Протоколі так званий «Свідок», не виходячи, просидів на місці пасажира в службовому автомобілі Відповідача і не міг бачити мого нібито порушення апріорі і відповідно бути Свідком моїх дій. Підписання невідомою мені особою, посадовою особою ДПС ДАІ, Протоколу у якості Свідка, вважаю не законним вчинком, упередженим. Колега Відповідача, погодившись з зазначенням себе в якості Свідка в Протоколі, незаконно діяв в інтересах Відповідача, котрий не мав будь-яких доказів мого неіснуючого порушення.

5. Надавши мені одночасно на підпис і Протокол і Постанову, Відповідач відверто поправ мої громадянські права, порушивши вимоги ст.268 КупАП, а саме: я не був ознайомлений з матеріалами справи, не встиг заявити клопотання, при розгляді справи не зміг скористатися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права.

Бездоказові звинувачення проти мене, зазначені в Протоколі і Постанові, власне дії самого Відповідача та його Колеги - «Свідка», взагалі є упередженими і незаконними.

Порушення Наказу МВС, Постанови Пленуму Верховного Суду України, КупАП, вказують на незаконність і непрофесійність дій Відповідача.

З огляду на викладене вважаю, що дії Відповідача були незаконними.

За вищезазначених обставин, у моїх діях відсутній склад правопорушень, зазначених у Постанові.

Згідно ст.72 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Відповідно до вимог ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 258, 283, 287 – 289,

292 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.2,17,18, 19,

99,100, 104,105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати незаконними і неправомірними дії Відповідача по складанню постанови та притягненню мене до адміністративної відповідальності.

3. Зазначену Постанову АЕ № 380363 від 22 серпня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу правопорушення.

4. За непрофесійність, незаконність дій, образливу поведінку Відповідача, враховуючи попередження мною його про це, враховуючи ч.2 ст.25 Закону України про міліцію, прошу зобов’язати Відповідача принести мені публічне вибачення в будь якому друкованих ЗМІ м. Дніпропетровська і надати мені поштою примірник друкованого ЗМІ з офіційними вибаченнями Відповідача на мою адресу.

Дата підписання 27 серпня 2010 р.

Абдурахман Ібн Хаттабич _____________________ (підпис)

Додатки:

1. Оригінал мого примірника Протоколу АЕ1 № 142738.

2. Оригінал мого примірника Постанови АЕ № 380363.

3. Копія водійських прав ХХХ № 243000, на одному аркуші.

4. Копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АІХ № 004004, на одному аркуші.

Изменено пользователем Скиф

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Стоянка на тротуарі, де для пішоходів залишено менше 2 метрів

КУАП ст.122 ч.1

ПДР 15.10(в)

Справа проти ДАІ виграна (наче. цей позов готувався для третьої особи)

До Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська

--------------------------------------------------------

Позивач:

Абдурахман Ібн Хаттабич

51906, м. Дніпродзержинськ,

Провулок 4-й Невський, б.00

Тел. (067)000-59-58

Відповідач 1:

Відділ ДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська

вул. Троіцька,2А.

Відповідач 2:

Інспектор Відділу ДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська

Старшина міліції Коваленко О.А..

м. Дніпропетровська, вул. Троіцька,2А.

Адміністративний позов (скарга)

Щодо оскарження правового акту індивідуальної дії

суб’єкта владних повноважень у справах про

притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою інспектора з адміністративної практики старшини міліції Коваленко О.А. від 08.12.2010 року, серія АЕ №059766, на мене накладено адміністративне стягнення по ст.122 ч.1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень. Відповідно до вищезазначеної постанови, я, начебто, 08.12.2010 року о 13 год. 23 хв., здійснив зупинку-стоянку на тротуарі, автомобілем «Хюндай» номерні знаки АЕ58-64ВК, у м. Дніпропетровськ, по вул.Леваневського,2А., чим, нібито, допустив порушення пункту 15.10(в) ПДР України. У постанові зазначено, що для руху пішоходів залишилось менш 2-х метрів. Зазначена постанова винесена, як вказано у постанові, за результатами застосування фіксації порушення ПДР, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП засобом фото - та відео фіксації, а саме «Візир» №0812566, свідоцтво про перевірку № 22-2 /0843409, чинне до 14.01.2010року,як того вимагає ст. 14-1 КУпАП, та направлена мені поштою 28.01.2010 року за вих. № 059766 (копія конверту з штемпелем дати відправки додається), яке я винайшов у поштовій скриньці, випадково заглянувши до неї .

Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:

1. Під час винесення постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: я не був ознайомлений з матеріалами справи; не отримав можливість надати свої пояснення та докази по справі, заявити клопотання. Це є прямим порушенням з боку відповідачів, щодо процесу розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, Закону України «Про дорожній рух», у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди з порушенням – повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз’ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови. У дійсності ж ніякого протоколу складено не було, чим грубо порушено ч.2 ст.254 КУпАП, ст.256 КУпАП, відповідно до яких, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

2. В протоколі не зазначено результатів вимірювань ширини тротуару, що залишився для руху переходів, безпосередньо на місці стоянки автомобілю, зазначеного у постанові відповідачами, відсутня план-схема порушення з замірами відстаней. Також не зазначено якім технічним приладом було визначено відстані. Чи це вимірювалось кроками ,чи лінійкою, чи рулеткою, штангенциркулем, лазерним дальноміром, чи «на око». Згідно ст.10 п.1 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність»: результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань. В протоколі не зазначено жодних вимірювальних засобів, результатів, похибок, що свідчить про те, що вимірювання не проводилось. Винесення відносно мене Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є антиконституційним, оскільки відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

3. У тексті постанови зазначено, що я, власник транспортного засобу, здійснив зупинку-стоянку у зазначений у постанові час, у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці ніби-то порушення Відповідачі мене не зупиняли, Постанову та Протокол за моєї присутності не складали. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку.

Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа-порушник керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням Закону.

4. Ч.6 ст.258 КупАП, передбачений випадок, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису. Крім того, ст. 14-1 КУпАП однозначно говорить про те що, така фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі. Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини. Прилад, «Візир» яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходився в руках співробітника ДАІ, Відповідача по моїй Скарзі, керувався ним безпосередньо. Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що фіксація порушень повинна вестися саме засобами фото –, кіно – або відео зйомки, які працюють в автоматичному режимі. За таких умов, фіксація правопорушення, проведена Відповідачами і зазначена в моїй Скарзі, не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ та ДПС по профілактиці та припиненню правопорушень. Крім того, із доданого до Постанови Відповідачами зображення, неможливо чітко ідентифікувати місце скоєного правопорушення. На фотознімках Відповідача відсутня чітка прив’язка до місцевості, і візуально відсутній розподіл на тротуар та автомобільна дорога. Жодних фактичних даних на фотознімках, які б могли підтвердити локацію зазначеного у Постанові автомобілю не має.

5. У Постанові АЕ №059766 та у Додатку до Постанови, який містить фотографії правопорушення, відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію, чи мала ця особа необхідну кваліфікацію до користування Приладом.

6. Постанова АЕ №059766, надіслана мені, не завірена печаткою. При цьому, на Зразку Постанови, який Департамент ДАІ України офіційно розмістив у ЗМІ – печатка наявна і звичайно є обов’язковою. Відповідно до цього відсутність печатки на Постанові, яку я оскаржую, робить її нелегітимною.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 287, 288, 289, 247 п. 1, КУпАП та ст.ст.104-106, 162 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита.

2. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника Відповідача 1 та посадову особу (Відповідача 2), якою винесено Постанову про адміністративне правопорушення.

3. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 08.12.2010 року №059766, що відправлено поштою за вих. № 059766 від 28.01.2010 року про накладення на мене, Адбурахмана Р.А. адміністративного стягнення по ст.122 ч.1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень, визнати протиправною та скасувати.

4. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Додатки:

• копія лицьової сторони конверту з штемпелем дати відправки Постанови №059766 – 1 сторінка;

• копія постанови по справі про адміністративне правопорушення – 1 сторінка;

• копія додатку до Постанови з фотознімками – 1 сторінка;

• копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – 1 сторінка;

• копія посвідчення водія – 1 сторінка;

• копія Зразка Бланку Постанови про адміністративне правопорушення – 1 сторінка.

«05» лютого 2010 року Підпис Абдурахман Р.А.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Непропуск пішохода при повороті

КУАП ч.2 ст. 122

ПДР п.16.2

Справа проти ДАІ виграна (наче. цей позов готувався для третьої особи)

До Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська

--------------------------------------------------------

Позивач:

Абдурахман Ібн Хаттабич

51909, м. Дніпродзержинськ,

Провулок 5-й Ухтомського, б.00

Тел. (050)000 33 83, (097) 000 56 06

Відповідач:

ДПСРДПСВДАІ м. Дніпродзержинська

В особі інспектора ДПСРДПСВДАІ м. Дніпродзержинська

прапорщика міліції Бідняка Ігоря Евгенійовича

м. Дніпродзержинськ , вул. Магнітогорська, 6

Адміністративний позов (скарга)

Щодо оскарження правового акту індивідуальної дії

суб’єкта владних повноважень у справах про

притягнення до адміністративної відповідальності.

09 квітня 2010 року відповідачем – інспектором ДПС Бідняком Ігорем Євгенійовичем, на підставі Протоколу АЕ № 330601 про адміністративне порушення, винесено Постанову АЕ № 216941 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП) щодо мене, а саме , що я, при повороті праворуч на перехресті, нібито, не надав перевагу в русі пішоходам, які знаходились на проїзній частині на яку я повертав, чим, нібито, порушив правила проїзду перехрестя.

Хочу зазначити обставини при яких я був зупинений Відповідачем. Після мого повороту з вулиці Сировця на вулицю Москворецьку праворуч, я був зупинений невідомим мені співробітником ДПС (надалі – Невідома особа). Отримавши моє водійське посвідчення, він пішов до службового автомобіля ДАІ, де передав мої документи прапорщику Бідняку І.Є., який знаходився безпосередньо в автомобілі. При цьому Невідома особа, повідомила мене про існування відеозапису (зробленого безпосередньо Невідомою особою за допомогою побутового цифрового фотоапарату) мого не існуючого порушення правил дорожнього руху, а саме, що я нібито не надав перевагу в русі пішоходам, які знаходились на проїзній частині на яку я повертав. Пішоходи, щодо не пропуску яких мене звинуватили були відсутні при розгляді справи на місці моєї зупинки працівниками ДАІ, не виступали свідками чи потерпілими. В результаті прапорщик Бідняк І.Є., не маючи необхідних законних доказів моєї провини, склав Протокол АЕ № 330601 про адміністративне правопорушення, а також виніс Постанову АЕ № 216941 у справі про адміністративне правопорушення. З рішенням Відповідача я не згодний, про що і зазначив письмово у Протоколі.

Вказана вище Постанова АЕ № 216941 не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав :

1. Правила дорожнього руху (далі - ПДР), а саме пункт 16.2 роз’яснює, що «на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає…». При цьому термін «дати дорогу» в ПДР тлумачиться як «вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість». Повертаючи на перехресті, я не примусив будь-кого з інших учасників дорожнього руху змінити напрямок руху або швидкість. Відповідно звинувачення мене Відповідачем в порушенні пункту 16.2 ПДД є безпідставним і незаконним.

2. Протокол АЕ № 330601 не містить інформації про докази мого нібито правопорушення, не містить свідчень постраждалих чи свідків, чим порушено в тому числі Розпорядження МВС України № 466 від 21 травня 2009 року в частині 1.6., а саме «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)».

Заявлені мені Невідомою особою відеодокази моєї провини не були використані при винесені Постанови, так як свідчення про наявність відеодоказів не були навіть зазначені у Протоколі. Певен, тому що Відповідач розумів незаконність використання побутової цифрової техніки Невідомою особою у якості технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Використання побутової техніки у якості засобів фото-відео фіксації порушень ПДР, не передбачених нормативно-правовими актами, навіть якщо техніка стоїть на балансі ДАІ, було і залишається порушення норм Закону України «Про міліцію», а саме статті 11 частини 1 пункту 21 абзацу 3. На даний момент такий Перелік технічних засобів вже існує (згідно Наказу МВС України від 1 квітня 2010 року № 33), і таки не включає будь-яких побутових цифрових фото-відеокамер. Також зазначу, що Наказом МВС України від 27 березня 2009 року № 111, пунктом 18.10., працівникам ДАІ заборонено «Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку, або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.»

3. Постанова АЕ № 216941 не може вважатися дійсною та законною, в тому числі з-за того, що не завірена печаткою, як того вимагають норми оформлення Постанов у справах про адміністративне правопорушення. Департамент ДАІ офіційно через СМІ розповсюдив зразки бланку Постанови у справі про адміністративне правопорушення, і на Зразках чітко зазначено наявність печатки ДАІ.

4. Стаття 256 КУпАП вказує на необхідність зазначати у Протоколі, крім інших даних, також дані потерпілих та свідків. Але Відповідач цього не зробив, при тому, що сам склад мого нібито порушення гарантує наявність таких осіб. Тобто вважаю обґрунтованим твердження, що відсутність внесених у Протокол даних про свідків або потерпілих, говорить про відсутність таких взагалі, що також є підтвердженням відсутності складу адміністративного злочину в моїх діях і незаконність винесення Постанови Відповідачем на мою адресу.

5. Зупинивша мене Невідома особа, якщо вона є співробітником ДАІ, також порушила наказ МВС України від 27 березня 2009 року № 111, у частині 15.2., а саме подала мені сигнал про зупинку транспортного засобу не з тротуару (обочини), а безпосередньо стоячи на смузі руху мого автомобіля, чим створила мені перешкоду для руху.

Відповідно до вимог ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 258, 283, 287 – 289,

292 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.2,17,18, 19,

99,100, 104,105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати незаконними дії Відповідача, а саме інспектора ДПС Прапорщика міліції Бідняка Ігоря Євгенійовича, по складанню постанови та притягнення мене до адміністративної відповідальності – неправомірними.

3. Зазначену постанову АЕ № 216941 від 09 квітня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу правопорушення.

Дата підписання «15» квітня 2010 р.

Абдурахман Ібн Хаттабич _________________________ ( підпис )

Додатки :

1. Адміністративний позов (скарга ). На трьох аркушах.

2. Ксерокопія протоколу про адміністративне правопорушення. Одна сторінка.

3. Ксерокопія постанови по справі про адміністративне правопорушення. Одна сторінка.

4. Ксерокопія водійського посвідчення №----------.

Изменено пользователем Скиф

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Превышение скорости на 22км/час (82 км/час) на мостовом переходе, фиксация радаром "Искра"

КУАП ч.1 ст. 122

ПДР п.12.4.

Дело против ГАИ выиграно в Петриковском районном суде, судья Крот.

Петрикiвський районний суд

Днiпропетровської області,

ул. Леваневського, 19, смт. Петрикiвка,

Дніпропетровська обл., 51300

Позивач:

Відповідач 1: Відділ ДАІ з обслуговування адміністративної

території м. Дніпродзержинськ та АТІ

підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України

в Дніпропетровській області

вул. Магнітогорська, 6

м. Дніпродзержинськ, 51925

тел. 05692-3-70-73

Відповідач 2: ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ

мол. сержант міліції Андруcький Олександр Сергійович

вул. Магнітогорська, 6

м. Дніпродзержинськ, 51934

Засіб зв’язку невідомий.

Позовна заява

(у справі за адміністративним позовом)

про скасування протоколу про адміністративне правопорушення

АE1 № 17**** від 12 листопада 2010 року

та постанови в справі про адміністративне правопорушення

АE1 № 01**** від 12 листопада 2010 року

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити в районному суді постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

12 листопада 2010 року ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ

мол. сержант міліції Андруcький Олександр Сергійович нагрудний жетон ДН 1195 (надалі по тексту – інспектор) склав протокол про адміністративне правопорушення АE1 № 17***** (надалі — протокол), в якому звинувачує мене у порушенні п. 12.4 правил дорожнього руху (надалі — ПДР). Також інспектор склав постанову про адміністративне правопорушення АE1 № 01***** (надалі — постанова). У постанові зазначено, що я керуючи автомобілем Шевроле Лацетті держаний номер АЕ122 рухався у м. Дніпродзержинськ на мостовому переході зі швидкістю 82 км/год., за що мене притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч. 1 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу 255 гривень.

Протокол про адміністративне правопорушення серії АE1 № 17******* від 12.11.2010 р. та постанова про адміністративне правопорушення АE1 № 01******* від 12.11.2010 р. вважаю складеними незаконно та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав

По – перше, відсутній сам факт вчинення адміністративного правопорушення.

ПДР я не порушував. Інспектор не надав мені ніяких доказів моєї вини. Зазначені докази згідно до ст. 251 КупАП повинні бути встановлені шляхом наведення показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, але до протоколу надана тільки постанова, ніяких фото, або відеозаписів що підтверджують порушення скоротного режиму саме моїм автомобілем, не надано. Також у протоколі відсутні показання свідків, що лише підтверджує той факт, що інспектор на власний розсуд без доведення моєї вини вирішив притягнути мене до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КупАП

доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ні в протоколі, ні в постанові не наведено даних про допуск зазначеного засобу вимірювальний техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях що робить вимірювання незаконними у відповідності до закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”.

До того ж слід вказати що, відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на інспектора.

По – друге, необґрунтовано мене притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Інспектор бездоказово вважає, що саме мій автомобіль рухався зі швидкістю 82 км/год, але у вечірній час у м. Дніпродзержинськ по мостовому переходу рухається багато автомобілів у декілька потоків з малою дистанцією друг від друга. За свій водійській стаж, який складає більш одного року, я не разу не притягувався до адміністративної відповідальності що до порушення вимог ПДР, принципово не порушую швидкісний режим. Безпосередньо перед зупиненням мого автомобілю інспектором, поперед мене з великою швидкістю рухався автомобіль “Волга”. У моєму автомобілі знаходився пасажир ФИО, що мешкає за адресою , м.Дніпродзержинськ, 51925 тел 097- і може виступити свідком. Зупинивши мій автомобіль Інспектор вилучив документи і сказав що я рухався зі швидкістю 82 км/години, своє порушення я заперечив, тому що пильно контролював свій швидкісний режим і попросив надати показання технічного приладу, а також фото - кінозйомку, або відеозапис з якого можливо було би з’ясувати що ці показання швидкості належать саме моєму автомобілю, Інспектор моє прохання проігнорував, показання прибору мені продемонстровані не були, докази належності оголошених Інспектором показань саме до мого автомобілю теж не були надані. Не роз’яснивши мені мої права передбаченні ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, Інспектор склав одночасно протокол і постанову.

По - трете (і це на мою думку - найголовніше!) потрібно врахувати, що дії Інспектора містять в собі суттєві порушення, які полягають в наступному.

Постанова була винесена одночасно зі складанням протоколу. Мною було надано клопотання у письмовій формі на ім’я Інспектора з проханням відкласти винесення постанови з метою надати мені можливість ознайомитися з матеріалами справи, дати пояснення, подати докази, скористуватися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права. Про що є моє пояснення у протоколі. Інспектор моє клопотання проігнорував, грубо порушуючи вимоги ст. 268 КУпАП, і одразу виніс рішення.

Протокол не відповідає вимогам закону, а саме, у порушення вимог ст. 33 КУпАП, згідно якої

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

а також вимог ст. 278 КУпАП, згідно п. 4 якої

орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи витребувано необхідні додаткові матеріали, інспектор не з’ясував ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність,

Інспектор не витребував необхідних документів. Під час складання протоколу та постанови Інспектором не було враховано мої пояснення та дійсні обставини справи, зі мною під час складання протоколу та постанови він не спілкувався, ніяких питань не ставив також були проігноровани показання свідка, що дає підстави додатково вважати протокол та постанову незаконними.

Окрім самого грубого порушення процесуального законодавства, зазначене говорить ще й про упереджене ставлення до мене інспектора, який склав протокол та виніс постанову.

З огляду на викладене вважаю, що дії Інспектора були незаконними. Враховуючі вищевикладене вважаю, що протокол серії АE1 № 17****** від 12.11.2010 р. та постанова АE1 № 01****** від 12.11.2010 р по справі про адміністративне правопорушення винесені з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованими, незаконними та підлягають скасуванню.

Ст..288 КпАП прямо передбачає:

Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України,з особливостями,встановленими цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що у двох перших пунктах зазначеної норми постанови співробітника ДАІ не вказані, дана категорія справ прямо відноситься до тих, яка входить до компетенції безпосередньо судів. За таких умов справа підлягає розгляду судами. Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:

Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:

3. Згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Від 23.12.2005 N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:

24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного

підходу до судового розгляду справ про адміністративні

правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких

притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних

представників і захисників.

Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП

щодо розгляду справи про адміністративне

правопорушення у присутності особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної

особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її

сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло

клопотання про його відкладення.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати

всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП , у

тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим

статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно

навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою

адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення

інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених

останнім доводів.

Очевидно, що Інспектором складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 251, 283, 284, 288 - 289 КУпАП, п.2 ч.1 ст 18, ст.ст. 159, 161, 162, 163 КАС України

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву для розгляду розглянути позовну заяву в судовому засіданні за моєю особистою участю.

2. Завчасно повідомити мене (рекомендованим листом на адресу: вул. Леніна, 505, смт.Курилівка, Дніпропетровська обл., 51840) про дату і місце розгляду заяви.

Належним чином викликати у судове засідання по справі обох відповідачів.

Визнати неправомірними дії ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ

мол. сержанта міліції Андруcького Олександра Сергійовича щодо складання протоколу про адміністративне правопо¬ру¬шен¬ня АE1 № 170252 від 12.11.2010 р

Скасувати протокол АE1 № 1******* від 12.11.2010 р. складений ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська мол. сержантом міліції Андруcьким Олександром Сергійовичем.

Скасувати постанову АE1 № 0********від 12.11.2010 р. складену ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська мол. сержантом міліції Андруcьким Олександром Сергійовичем.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

15.11.2010

Додатки:

Копія протоколу про адміністративне правопорушення АE1 № 17****** від 12.11.2010 р (1 арк.).

Копія постанови про адміністративне правопорушення АE1 № 01****** від 12.11.2010 р (1 арк.).

Копії водійских документів та документів на автомобіль (1 арк.).

Копія позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача 1 (8 арк.).

Копія позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача 2 (8 арк.).

Поскольку писал впервые, ошибкой моей было

1. Цитирование статей, этого делать не нужно, судьи и так их знают лучше нас. А на заседании судья вынуждена все это зачитывать, что ее утомляет.

2. В просьбе к суду, не нужно требовать вызвать ответчика по всем правилам, так как это подразумевает неоднократную отсылку запросов в ГАИ и ожидание уведомлений о доставке. ГАИ же эти запросы саботирует и все рассмотрение может неоднократно переноситься. В просьбе к суду не нужно писать их обязанности, это тоже оскорбляет суд.

Несмотря на такой мой неуклюжий иск, районный Петриковский суд оказался на высоте, за что я как гражданин Украины благодарен.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Зупинка на виїзді з прилеглої території

КУАП ч.1 ст.122

ПДР п. 15.9(и) - у Протоколі ДАІ вказало 15.9(і)

Справа ще не розглядалася судом.

До Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська

--------------------------------------------------------

Позивач:

Абдурахман Ібн Хаттабич

51900, м. Дніпродзержинськ,

Індекс, Вул.. Магнітогорська,6

Тел.0(50)1020102

Адреса електронної пошти: _________________

Відповідач:

ДПСРДПСВДАІ м. Дніпродзержинська

В особі Інспектор ДПСРДПСВДАІ м. Дніпродзержинська

прапорщик міліції Мамчур Андрій Якович.

51934, м. Дніпродзержинськ, вул. Магнітогорська,6

Тел.:(5692)37073

Адреса електронної пошти: невідома

Адміністративний позов (скарга)

щодо оскарження правового акту індивідуальної дії

суб’єкта владних повноважень у справах про

притягнення до адміністративної відповідальності

25 лютого 2011 р. відповідачем – інспектором ДПС Мамчуром Андрієм Яковичем винесено Постанову АЕ № 256580 на підставі Протоколу про адміністративне порушення АА № 533895, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУАП) щодо мене, а саме, що я нібито здійснив зупинку безпосередньо на виїзді з прилеглої території, чим порушив вимоги пункту 15.9(і) Правил Дорожнього руху (надалі ПДР).

Вказана Постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства з таких підстав:

1. Рухаючись проспектом Аношкіна у напрямку проспекта Леніна, проїхавши перехрестя вулиці Спортивної з проспектом Аношкіна, додержуючись вимог ПДР, я здійснив вимушену зупинку. Буквально через одну-дві хвилини, переді мною зупинилася службова машина ДАІ, з якої вийшов Відповідач, і звинуватив мене у неіснуючему порушенні пункта 15.9(і) ПДР. Мою точку зору, незгоду зі звинуваченням, Відповідач відмовився вислухати, і отримавши мої документи на управління машиною, повернувся до своєї машини для оформлення Протоколу та винесення Постанови.

2. Враховуючи діючі ПДР, звинувачення Відповідачем мене у порушенні вимог саме пункту 15.9(і) взагалі є безграмотним, непрофесійним і незаконним, тому що у діючих ПДР взагалі відсутній пункт 15.9(і) ПДР.

3. Відповідач порушив вимоги ст. 280 КУпАП, адже Відповідачем достеменно не встановлено, чи був я насправді винен у правопорушенні, враховуючи, що жодних доказів моєї провини не зазначено у Протоколі. Жодних замірів технічними засобами відстаней від місця зупинки моєї машини до найближчих перехресть та в’їздів до прилеглих територій не проводилося і не задокументовано. Незаконне рішення Відповідача щодо порушення мною дозволених відстаней місця зупинки від виїзду з прилеглої території, приймалося бездоказово, «на око», без будь-яких технічних замірів фактичних відстаней.

3. Не маючи законних доказів моєї провини, Відповідач при винесенні Постанови скористався так званим «спрощеним підходом», бездоказовим, що суперечить пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.15.2005 року.

4. Відповідач своїми незаконними діями порушив мої громадянські права, у т.ч. вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надавши мені на підпис одночасно Протокол і Постанову, заповнені Відповідачем, чим унеможливив використання мною законного права на захист та права на клопотання про переніс розгляду Справи, з-за необхідності отримання правової допомоги.

5. Підчас спілкування зі мною, з боку Відповідача не було заявлено жодних свідків, вони не були представлені мені, але коли Відповідач повернувся зі своєї машини з оформленими ним Протоколом та Постановою, то у Протоколі виявився зазначеним невідомий і незаявлений мені Відповідачем свідок Зугмунд О.Г. Зазначення у Протоколі цього свідка є черговим проявом незаконності дій Відповідача. Свідки зі сторони Відповідача, при фіксуванні Протоколом мого нібито порушення, при винесенні Постанови, були відсутні і не були представлені мені. Одночасно, враховуючи особливості і обставини пред’явленого мені правопорушення, навіть присутність незаконно вписаного у Протокол свідка, без замірів відстаней технічними засобами і фіксування цих данних у Протоколі, певен, не може буде коректно використано, як доказ моєї неіснуючої провини, з погляду на специфіку заявленого мені правопорушення.

З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними і непрофесійними. Постанова була винесена Відповідачем з порушеннями вимог Конституції України, КУАП та ПДР, є незаконною і має бути скасована.

Відповідно до вимог ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 10, 258, 283, 287 – 289,

292 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.2,17,18, 19,

99,100, 104,105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати незаконними дії відповідача, а саме інспектора ДПС Мамчура Андрія Яковича по складанню Постанови, а притягнення мене до адміністративної відповідальності – неправомірним.

3. Зазначену постанову АЕ №256580 від 29.07.2009 року у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу правопорушення.

4. За непрофесійність, незаконність дій Відповідача, враховуючи попередження мною його про це, враховуючи ч.2 ст.25 Закону України про міліцію, прошу зобов’язати Відповідача принести мені публічне вибачення в будь якому з друкованих ЗМІ м. Дніпропетровська і надати мені поштою примірник друкованого ЗМІ з офіційними вибаченнями Відповідача на мою адресу.

Дата підписання „___” серпня 2009р.

Абдурахман Ібн Хаттабич _____________________ (підпис)

Додатки:

1. Копія Протоколу АЕ1 №206974.

2. Копія Постанови АЕ1 №068935.

3. Копія паспорту СА №041013

4. Копія водійських прав РРВ № 243926.

5. Копія Свідоцтва про реєстрацію

транспортного засобу ІХБ № 004909.

Изменено пользователем Скиф

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Перекресток Аношкина - Ленина. п 2.2. ПДД, знак "Стоп".

17.02.11. постановление ИДПСа отменено. Днепровский районный суд. Судья Багбая Е.Д.

Особое спасибо Скиф и Алексею Черевко за предоставленные на сайте образцы исковых заявлений.

Дніпровський районний суд

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

вул. Петровського 166

тел.(0569)55-28-63.

53-84-37.

Позивач: _______________________

51918, м. Дніпродзержинськ,

вул. _________________

тел. ____________________

Відповідач: ІДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ

старший сержант міліції

___________________________

м. Дніпродзержинськ, вул. Магнітогорська, 6

(засоби зв’язку невідомі)

від сплати судового збору звільнений на підставі ст. 288 КУпАП

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення

Постановою інспектора ДПС ДАІ м. Дніпродзержинськ _______________________________ (далі за текстом інспектор ДПС) АЕ1 №308394 від 18.01.2011 року на мене накладено адміністративне стягнення по ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень. В порядку ст. 254 КУпАП, по начебто факту порушення ПДД України складений протокол про адміністративне правопорушення АЕ1 №308394 від 18.01.2011 року щодо мене, а саме, що я, керуючи автомобілем що належить мені, номерний знак ________________, при повороті праворуч, нібито, не виконав вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив ПДР України.

Зазначена постанова інспектора ДПС являється незаконною, винесена з порушенням норм адміністративного, матеріального та адміністративно-процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

1. Правила дорожнього руху (далі - ПДР), а саме пункт 2.2 (дод.1) роз’яснює, що «Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. На перехресті пр-в Аношкіна-Леніна відсутня «стоп-лінія», тому я повинен був зупинитись перед знаком, «Проїзд без зупинки заборонено» що і було мною виконано. Після повороту направо я був зупинений інспектором ДПС та висунуто звинувачення в тому, що я не зупинився перед знаком . Відповідно звинувачення мене Відповідачем в порушенні пункту 2.2(дод.1) ПДД було безпідставним і незаконним.

2. Інспектором ДПС не проводилась фото або відеозйомка мого нібито порушення ПДР України. Протокол АЕ1 №308394 від 18.01.2011 року не містить інформації про докази мого нібито правопорушення, не містить свідчень постраждалих чи свідків, чим порушено в тому числі Розпорядження МВС України № 466 від 21 травня 2009 року в частині 1.6., а саме «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото- відеоматеріалів, показів свідків тощо)».

3. Постанова АЕ1 №308394 не може вважатися дійсною та законною, в тому числі тому, що не завірена печаткою, як того вимагають норми оформлення Постанов у справах про адміністративне правопорушення.

4. Стаття 256 КУпАП вказує на необхідність зазначати у Протоколі, крім інших даних, також потерпілих та свідків. Але інспектор ДПС Бараненко О.В. не вніс до протоколу свідків. Враховуючи, це протокол слід визнати невідповідним нормам КУпАПу.

5. Зупинивший мене інспектор ДПС також порушив наказ МВС України від 27 березня 2009 року № 111, у частині 15.2., а саме подав мені сигнал про зупинку транспортного засобу не з тротуару (обочини), а безпосередньо стоячи на смузі руху мого автомобіля, чим створив мені перешкоду для руху.

Крім цього, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС допустив наступні грубі порушення адміністративно-процесуальних норм.

При винесенні постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:

- знайомитися з матеріалами справи;

- давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням;

Всіх наданих мені цим законом прав я був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, інспектором ДПС було проігноровано моє клопотання про забезпечення мене юридичною допомогою при розгляді справи та залучення до участі справі адвоката або іншого фахівця у галузі права.

При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не виконані вимоги вищезазначеної норми та в якості доказів не надано жодних даних, які передбачені ст. 251 КУпАП.

Також, при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС не виконав вимоги ст. 33 КУпАП, а саме в постанові відсутні відомості стосовно того, що інспектор ДПС при накладенні адміністративного стягнення врахував характер правопорушення, мою особу, ступінь вини, майновий стан та обставини, які б могли пом’якшити або обтяжити мою адміністративну відповідальність.

Враховуючи вищенаведені доводи, очевидним є те, що для винесення постанови про накладення на мене адміністративного стягнення інспектор ДПС не мав правових підстав, оскільки вина в скоєнні інкримінованого мені правопорушення законним способом не доведена, а ч.1 ст. 247 передбачена обставина, що виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови, інспектором ДПС були грубо порушені вимоги КУпАП та Правил дорожнього руху України, в зв’язку з цим, постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до районного суду в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей, встановлених КУпАП.

Відповідно до ст. 3 КАС України, звернення до адміністративного суду називається адміністративним позовом, що відповідно до ст. ст. 105, 106 КАС України, подаються до суду у вигляді письмової адміністративної позовної заяви.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 247, 288 КУпАП, ст. ст. 3, 105, 106 КАС України:

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду

2. Постанову інспектора ДПС ДАІ м. Дніпродзержинськ _____________________________ АЕ1 №308394 від 18.01.2011 року про накладення на мене – _____________________________ адміністративного стягнення по ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень визнати незаконною та скасувати

3. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення

Додатки:

копія позовної заяви на 1 аркуші – 2екз.

копія протоколу про адміністративне правопорушення – 2екз.

копія постанови про накладення адміністративного стягнення -2екз.

копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – 2єкз.

копія паспорту – 1екз.

« 25 » січня 2011р. ___________________

Изменено пользователем Lex@

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Выезд со станции Баглей в сторону центра города.

Заводський районний суд

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Губи, 5.

тел..3-12-71, 3-26-99.

Позивач: Черевко Олексій Юрійович

51925, м. Дніпродзержинськ,

вул. Тагільська, XX кв.XX

тел.063-XXX-XX-XX

Відповідач: ІДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ

Старший сержант міліції

Лукаш Олексій Вікторович

51925 м. Дніпродзержинськ, вул. Магнітогорська, 6

(засоби зв’язку невідомі)

від сплати судового збору звільнений на підставі ст. 288 КУпАП

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення

Постановою інспектора ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ Лукаш Олексія Вікторовича (далі за текстом Інспектор ДПС) АЕ1 №293023 від 24.02.2011 року на мене накладено адміністративне стягнення по ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять)гривень. В порядку ст. 254 КУпАП, по начебто факту порушення ПДД України складений протокол про адміністративне правопорушення АЕ1 №325943 від 24.02.2011року щодо мене, а саме , що я, при повороті праворуч при виїзді з залізничної станції Баглій, нібито, не виконав вимог червоного сигналу світлофора, чим порушив правила проїзду регульованого перехрестя.

Зазначена постанова інспектора ДПС являється незаконною, винесена з порушенням норм адміністративного, матеріального та адміністративно-процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

1. Правила дорожнього руху (далі - ПДР), а саме пункт 16.8. роз’яснює, що «Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора». Ні стоп-лінії, ні знаку 5.62 «СТОП» при виїзді зі ст. Баглій немає, тому я, керуюхись правилами дорожнього руху, почав рух у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді при ЗЕЛЕНОМУ сигналі першого світлофора. Вважаю дії інспектора ДПС безпідставними та непрофесійними.

2. Протокол АЕ1 №325943 від 24.02.2011 року не містить інформації про докази мого нібито правопорушення, не містить свідчень постраждалих чи свідків, чим порушено в тому числі Розпорядження МВС України № 466 від 21 травня 2009 року в частині 1.6., а саме «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)».

Заявлені мені працівниками ДАІ відео-докази моєї провини не були використані при винесені Постанови, так як свідчення про наявність відеодоказів не були навіть зазначені у Протоколі. Певен, тому що Відповідач розумів незаконність використання побутової цифрової техніки у якості технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. На даний момент такий Перелік технічних засобів вже існує (згідно Наказу МВС України від 1 квітня 2010 року № 33), і не включає будь-яких побутових цифрових фото-відеокамер. Також мені не були надані данні про сертифікацію невідомого мені приладу відеофіксації в Україні, використаного невідомим працівником ДАІ, у якості спроби довести мою неіснуючу провину.

Наказом МВС України від 27 березня 2009 року № 111, пунктом 18.10., працівникам ДАІ заборонено «Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку, або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.»

3. Постанова АЕ1 №293023 від 24.02.2011 року не може вважатися дійсною та законною, в тому числі з-за того, що не завірена печаткою, як того вимагають норми оформлення Постанов у справах про адміністративне правопорушення. Департамент ДАІ офіційно через СМІ розповсюдив зразки бланку Постанови у справі про адміністративне правопорушення, і на Зразках чітко зазначено обов’язковість печатки ДАІ.

4. Стаття 256 КУпАП вказує на необхідність зазначати у Протоколі, крім інших даних, також потерпілих та свідків. Враховуючи, що це не було зроблено, при тому, що сам склад мого нібито порушення гарантує наявність таких осіб, Протокол слід визнати невідповідним нормам КУпАПу.

5. Зупинивший мене невідомий працівник ДАІ також порушив наказ МВС України від 27 березня 2009 року № 111, у частині 15.2., а саме подав мені сигнал про зупинку транспортного засобу не з тротуару (обочини), а безпосередньо стоячи на смузі руху мого автомобіля, чим створив мені перешкоду для руху.

Крім цього, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС допустив наступні грубі порушення адміністративно-процесуальних норм.

При винесенні постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:

- знайомитися з матеріалами справи;

- давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням;

Всіх наданих мені цим законом прав я був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, інспектором ДПС було проігноровано моє клопотання про забезпечення мене юридичною допомогою при розгляді справи та залучення до участі справі адвоката або іншого фахівця у галузі права.

При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не виконані вимоги вищезазначеної норми та в якості доказів не надано жодних даних, які передбачені ст. 251 КУпАП.

Також, при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, інспектор ДПС не виконав вимоги ст. 33 КУпАП, а саме в постанові відсутні відомості стосовно того, що інспектор ДПС при накладенні адміністративного стягнення врахував характер правопорушення, мою особу, ступінь вини, майновий стан та обставини, які б могли пом’якшити або обтяжити мою адміністративну відповідальність.

Враховуючи вищенаведені доводи, очевидним є те, що для винесення постанови про накладення на мене адміністративного стягнення інспектор ДПС не мав правових підстав, оскільки вина в скоєнні інкримінованого мені правопорушення законним способом не доведена, а ч.1 ст. 247 передбачена обставина, що виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови, інспектором ДПС були грубо порушені вимоги КУпАП та Правил дорожнього руху України, в зв’язку з цим, постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до районного суду в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей, встановлених КУпАП.

Відповідно до ст. 3 КАС України, звернення до адміністративного суду називається адміністративним позовом, що відповідно до ст. ст. 105, 106 КАС України, подаються до суду у вигляді письмової адміністративної позовної заяви.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 247, 288 КУпАП, ст. ст. 3, 105, 106 КАС України:

ПРОШУ:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду

2.Постанову інспектора ДПС ДПС РДПС ВДАІ м. Дніпродзержинськ Лукаш Олексія Вікторовича АЕ1 №293023 від 24.02.2011 року про накладення на мене – Черевко Олексія Юрійовича адміністративного стягнення по ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень визнати незаконною та скасувати.

3.Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

4. За непрофесійність, незаконність дій, образливу поведінку Відповідача, враховуючи попередження мною його про це, враховуючи ч.2 ст.25 Закону України про міліцію, прошу зобов’язати Відповідача принести мені публічне вибачення в будь якому друкованих ЗМІ м. Дніпродзержинська і надати мені поштою примірник друкованого ЗМІ з офіційними вибаченнями Відповідача на мою адресу

Додатки:

копія позовної заяви – 1екз.

копія протоколу про адміністративне правопорушення – 2екз.

копія постанови про накладення адміністративного стягнення -2екз.

копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – 2єкз.

копія паспорта – 1екз.

«_04_»_03_ 2011р. О.Ю.Черевко

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Перекресток Аношкина-Сыровца. Дело было выиграно в суде.

Адміністративний позов

про визнання протиправними дій посадової особи та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КУпАП України.

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

Відповідно до ч.2 ст.. 19 КАСУ - Територіальна підсудність адміністративних справ - , адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання

(перебування, знаходження) позивача.

20.07.2010р. посадовою особою відповідача винесено постанову серія АЕ № 290073 від 20.07.2010р. по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно із цією постановою посадовою особою відповідача було встановлено, що 20.07.10р. о 9-30 в м. Дніпродзержинську на регульованому перехресті вулиць Аношкіна-Сировця, мною на автомобілі БМВ 525 державний номер АЕ 2959 ВХ було проїхане перехрестя на заборонений жест регулювальника, чим порушив правила проїзду регульованого перехрестя п.8.8а ПДР України. Також цією постановою посадова особа відповідача постановив накласти на мене стягнення передбачене ч.2ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять)грн.

Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.

20.07.10р. о 9-30 я рухався на автомобілі БМВ 525, реєстраційний номер АЕ 2959 ВХ, із лівого берега у напрямок перехрестя вулиць Аношкіна-Сировця. На даному перехресті знаходився регулювальник, який у той час здійснював регулювання руху на перехресті.

Регулювальник виконував свої рухи не чітко та положення його тулубу та регулювальні жести не відповідали п. 8.8 Правил дорожнього руху України.

Таким чином регулювальник нібито навмисно вводив в оману водіїв автомобілів та не вірно скеровував рух автотранспорту.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення серія АЕ 268134 від 20.07.10р. посадова особа відповідача відмовилась від наявності свідків, хоча у той час перехрестя було дуже жвавим і можна було знайти безліч свідків. До того ж протокол про адміністративне правопорушення та постанова в справі про адміністративне правопорушення складені не розбірливо та зі скороченнями, таким чином я не зміг розібрати почерк ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська та розібрати посаду, місце роботи, звання, прізвище, ім’я, по батькові працівника Державтоінспекції МВС. Відповідно до ІНСТРУКЦІЇ з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, ЗАТВЕРДЖЕНОЇ Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26.02.2009 № 77 Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009р. за № 374/1639, а саме п. 11.17. «Записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. За фактами виправлення, підчисток тощо керівництвом підрозділів Державтоінспекції МВС у п'ятиденний термін проводяться службові перевірки.»

З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.

До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.

За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6,ч.2ст.19 КАС України, п.1ст.247 ст.ст. 287, 288 КУпАП України,

ПРОШУ:

1. Прийняти адміністративну справу до свого провадження відповідно до ч.2ст.19 КАС України

2.Постанову серії АЕ № 290073 від 20.07.2010р. по справі про накладення на мене - Суржикова Віталія Віталійовича - адміністративного стягнення передбачене ч.2ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять)грн. визнати не законною і скасувати.

3.Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п.1ст.247 КУпАП у зв’язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Додатки:

1. Копія постанови про адміністративне правопорушення

2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення

3. Копія посвідчення водія

4. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу

5. Копія паспорту та ІНН

6. Копія позовної заяви з додатками для відповідача

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Ремень безпеки

КУАП ч.5 ст.121

ПДР 2.3(в)

Позов готував для знайомого. Справа ще не розглядалася судом. Станом на 14/11/2011 Постанова ДАІ відмінена рішенням Суду.

До Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська

--------------------------------------------------------

Позивач:

Абдурахман Ібн Хаттабич

51900, м. Дніпродзержинськ,

Проспект Перемоги, б.00 кв.00

Тел. (95)666-66-66

Адреса електронної пошти: ідивжо@mail.ru

Відповідач:

БДПС ВДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська

В особі Інспектор ДПС БДПС ВДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська

Старший сержантміліції Чорновол ЄвгенВасильович.

51934, м. Дніпродзержинськ, вул. Магнітогорська,6

Тел.:(5692)37073

Адреса електронної пошти: невідома

Адміністративний позов (скарга)

щодооскарження правового акту індивідуальної дії

суб’єктавладних повноважень у справах про

притягненнядо адміністративної відповідальності

24 серпня 2011 р. відповідачем – інспектором ДПС Чорноволом Євгеном Васильовичем винесено Постанову АЕ№ 407207 на підставі Протоколу про адміністративне порушення АЕ № 475978, усправі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУАП)щодо мене, а саме, що я нібито керував автомобілем, перебуваючи не пристебнутимременем безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3(в) Правил Дорожнього руху (надалі ПДР).

Вказана Постанова не відповідає обставинам справи тавимогам законодавства з таких підстав:

1. Рухаючись вулицею ДружбиНародів у місті Дніпродзержинськ з додержанням вимог ПДР, я був безпідставно(мета зупинки – перевірка документів) зупинений Відповідачем, з порушеннямвимог ст. 11 Закону України "Проміліцію».

2. Відповідач висунув менівимогу пред’явити документи на право керування автомобілем. На вимогу Відповідачая пред’явив відповідні документи, але не відразу. Моє зволікання з передачеюдокументів на вимогу Відповідача, було пов’язане з наступним: зазвичайдокументи під час керування автомобілем, я зберігаю у нагрудній кишені, алецього разу документи зберігалися у шухляді автомобіля, про що я чомусь згадавне відразу. Тому спочатку у Відповідача напевно склалося враження, що вінзупинив порушника, який керує автомобілем без необхідних документів. Аледокументи таки були надані мною Відповідачу, що підтверджується внесенням їх даниху Протокол та Постанову.

3. Відповідач (вже неочікувано,як я розумію, для нього) отримавши таки від мене документи на керуванняавтомобілем, вимовив наступне: «Всёравно теперь Вы без Протокола не уедете». Як наслідок йогослів, Відповідач безпідставно склав Протокол та виніс Постанову про те, що янібито рухався на автомобілі, перебуваючи не пристебнутим ременем безпеки.Звичайно жодних доказів, як то свідків, або матеріалів фото чи відео фіксації,моєї нібито провини Відповідач не мав, і відповідно не вніс жодних доказів моєїпсевдо-провини у Протокол.

4. У відповідних пунктахПротоколу я виявив незгоду з претензіями Відповідача, і пояснив, що рухався наавтомобілі, з дотриманням вимог ПДР, перебуваючи пристебнутим ременем безпеки.

5. Відповідач порушив вимоги ст. 280 КУАП, адже Відповідачемдостеменно не встановлено, чи був я насправді винен у правопорушенні,враховуючи, що жодних доказів моєї провини не було виявлено і не зазначено уПротоколі. Незаконне рішення Відповідача щодо порушення мною п. 2.3 (в) ПДР,приймалося бездоказово та упереджено, без будь-яких свідків правопорушення чи зафіксованих доказів правопорушення.

6. Не маючи законних доказівмоєї провини, Відповідач при винесенні Постанови скористався так званим«спрощеним підходом», бездоказовим, що суперечить пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.15.2005 року.

7. Відповідач своїминезаконними діями порушив мої громадянські права, у т.ч. вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУАП, надавши мені на підпис одночасно Протокол і Постанову,заповнені Відповідачем, чим унеможливив використання мною законного права назахист та права на клопотання про переніс розгляду Справи, з-за необхідностіотримання правової допомоги.

8. Після винесення Постанови,Відповідач сфотографував мене невідомим і не не відображеним жодним чином уПротоколі технічним засобом.

9. У моєму примірнику-копіїПротоколу з невідомих мені причин, відсутні мої пояснення по суті порушення, тамій підпис, як особи яка притягається до адміністративної відповідальності. Утой же час я власноруч вносив ці данні у примірник Протоколу Відповідача.

З огляду навикладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними,непрофесійними, та упередженими. Постанова була винесена Відповідачем зпорушеннями вимог Конституції України та КУАП, є незаконною і має бутискасована.

Відповідно до вимогст.288 КУАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративнеправопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене такеруючись ст. 10, 258, 283, 287 – 289,

292 Кодексу України проадміністративні правопорушення, ст.2,17,18, 19,

99,100, 104,105, 106 Кодексуадміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву дорозгляду.

2. Визнати незаконними діївідповідача, а саме інспектора ДПС ЧорноволаЄвгена Васильовича по складанню Постанови, а притягнення мене до адміністративної відповідальності –неправомірним.

3. Зазначену постанову АЕ № 407207 від24.08.2011 року у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсноюта скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, завідсутністю у моїх діях складу правопорушення.

4. За непрофесійність, незаконністьта упередженність дій Відповідача, враховуючи попередження мною його про це,враховуючи ч.2 ст.25 Закону України проміліцію, прошу зобов’язати Відповідача: принести мені публічне вибачення вбудь якому з друкованих ЗМІ м. Дніпродзержинськаі надати мені поштою примірник друкованого ЗМІ з офіційними вибаченнямиВідповідача на мою адресу.

Дата підписання «02»вересня 2011р.

Абдурахман Ібн Хаттабич _____________________ (підпис)

Додатки:

1. Оригінал могопримірника Протоколу АЕ № 475978.

2. Оригінал мого примірника ПостановиАЕ № 407207.

3. Копія паспорту СА №041013

4. Копія водійських прав РРВ № 243926.

5. Копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ІХБ № 004909.

Изменено пользователем Скиф

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Проїзд вантажним автомобілем під знак 3.3  "Рух вантажних автомобілів заборонено"

ч.1 ст. 122 КУпАП

п.п. 8.4 ПДР

Справа виграна (Постанова Заводського районого суду від 25.04.2013 р. Суддя Гібалюк Т.Я.),

Постанова визнана протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

 


Заводський  районний суд м. Дніпродзержинська
Позивач: ___________________,
мешкає за адресою:
м. Дніпродзержинськ,___________________ ,
тел.: __________________________
Відповідач : Інспектор ДПС  взводу № 2 ВДАІ з обслуговування адміністративно

 території Немирівського району старший сержант міліції

Боровик Дмитро Сергійович


Про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
в зв’язку з накладенням адміністративного стягнення

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ


         В провадженні ВДАІ МВС України в м. Немирів знаходиться адміністративна справа про притягнення мене, ____________________________ за ч.1 ст. 122 КУпАП до адміністративної відповідальності за порушення п. п 8.4 ПДР (постанова в справі про адміністративне правопорушення серія ВН1 № 123456 від 26.02.2013 р.

26.06.2013 р. інспектор дорожньо-патрульної служби взводу № 2 м. Немирів ВДАІ ст. сержант міліції Боровик Дмитро Сергійович постановив накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять гривень) на мене за нібито порушення мною п.п. 8.4 ПДР.

В якості достатніх даних, які нібито вказують на наявність в моїх діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП інспектором ДПС Боровик Д.С. було зазначено, що 26.02.13 р. о 15 год. 50 хв. я керуючи автомобілем Фотон д/з АЕ 12345 АА не виконав вимоги дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено», чим я порушив вимоги п. 8.4 ПДР.

Вважаю постанову інспектора ДПС ВДАІ Боровика Д.С. № ВН1 218279 від 26.02.2013 р. про притягнення мене до адміністративної відповідальності, незаконною та необґрунтованою, такою, що винесена з грубими порушеннями Конституції України, норм матеріального та процесуального права України.

Вважаю, що в моїх діях відсутній склад правопорушення, так як я не допускав даного правопорушення та не порушував вимог д/з 3.3, як зазначено в Постанові та Протоколі про адміністративне правопорушення АА2№ 987654 від 26.02.13 р.

20.02.2013 р., приблизно о 15 год. 15 хв. я рухався по автодорозі Стрий-Тернпіль-Кіровоград-Знам’янка та в с. Кунка Вінницької області я був зупинений інспектором РДПС ВДАІ Боровик Д.С., який повідомив мені про те, що я порушив вимоги знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено».

Я пояснив інспектору, що знаку 3.3 на дорозі, яку я проїхав не має, що я проїхав попередній покажчик - знак 5.51, який вказує, що рух вантажних автомобілів у м. Гайсин заборонено і вказує на об’їзду дорогу. Сам знак 3.3 встановлено безпосередньо перед в’їздом до м. Гайсин, я про нього знаю і не збирався заїжджати у зону дії даного знаку, а рухаюсь до вказаної об’їзної дороги відповідно до попереднього покажчика.

Я пояснював інспектору, що вже не перший рік працюю водієм і не перший раз іду за встановленим маршрутом, тому прекрасно знаю місця в яких заборонено рух вантажного транспорту.

 Я показував інспектору свій подорожній лист, в якому відсутнє місце призначення м. Гайсин, як доказ того, що мені у це місто не треба було заїжджати.

Я просив інспектора проїхати зі мною і показати знак 3.3, який я нібито проїхав або показати мені місця дислокації дорожніх знаків у районі, який він обслуговує, але інспектор відмовився показати мені знак 3.3 та відмовився взагалі щось мені доказувати та пояснювати.

Замість цього він запропонував мені «вирішити питання на місці» та добровільно сплатити штраф, в іншому випадку він складе протокол про адміністративне правопорушення та винесе постанову про притягнення мене що адміністративної відповідальності і направить ці документи за місцем моєї роботи з вимогою про притягнення мене ще й до дисциплінарної відповідальності, так як я порушив ПДР будучи в службовому відрядженні.

Я відмовився сплачувати штраф на місці, так як я нічого не порушував і сказав, що він може складати протокол, я все одно буду звертатися до суду за захистом своїх прав.

Після цього інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення.

ІДПС Боровик Д.С. при складанні протоколу порушив вимоги законодавства України, а саме: відповідно до ст. 251 КУпАП одним з доказом, при розгляді  справ про адмін. правопорушенні, пов'язаних з безпекою руху, є пояснення свідків такого порушення.

Я вказував інспектору Боровик Д.С., що в моїй машині є свідок – працівник мого підприємства Іванова Лариса Іванівна, яка може підтвердити, що ми проїхали д/з 5.51 «Попередній покажчик» і не проїжджали д/з 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено».

Всупереч вказаним нормам законодавства інспектор Боровик Д.С. навіть не вписав дані про свідка у відповідні місця у протоколі про адміністративне правопорушення, а на мою вимогу це зробити відповів, що це особа зацікавлена, тому свідком бути не може. Я особисто вписав свідка у графу де повинні міститися мої пояснення, при цьому інспектор фізично перешкоджав мені повністю вписати всі пояснення, т.к. майже виривав з рук бланк протоколу, про це свідчить нерівний запис пояснень, зроблений моєю рукою.

Дані, які підтверджують відсутність у моїх діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. 1 ст. 122 КУпАП може підтвердити свідок, яка на цей момент знаходилася в моїй машині.

Таким чином, постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з грубим порушенням законодавства, а отже підлягає скасуванню.
Крім того, у відповідності до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: …чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність,…а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На момент накладення адміністративного стягнення неможливо було з’ясувати та документально підтвердити обставини, які пом’якшують чи обтяжують вину та ступінь вини. Також неможливо було надати відомості, що характеризують мій майновий стан  Для підготовки та подання таких документів в якості доказів потрібен певний проміжок часу. Всі ці обставини підлягають безумовному встановленню, оскільки, впливають на відповідальність та її міру.

Як можна переконатись з даних, що містяться в протоколі, який був складений посадовою особою ДАІ, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення в порушення ст. 280 КУпАП не враховано дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з грубим порушенням законодавства, а отже підлягає скасуванню.
Крім того, згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: ...при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу… Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку в силу ст.64 Конституції України.

Оскільки, у вчиненні адміністративного правопорушення я винним себе не вважаю та не володію достатніми знаннями у галузі законодавства про адміністративні правопорушення, я заявив клопотання про необхідність надання мені необхідної кваліфікованої правової допомоги при розгляді даної справи, зокрема, для складання й написання ґрунтовних заперечень та пояснень, надання додаткових документів, встановлення необхідних фактів.

Однак, в порушення вказаної вимоги інспектором ДПС РДПС ВДАІ Боровиком Д.С. не надано мені можливості під час накладення адміністративного стягнення та вирішення адміністративних матеріалів по суті користуватись правовою допомогою адвоката.
Таким чином, постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з грубим порушенням законодавства, а отже підлягає скасуванню.
Таким чином я вважаю, що складу правопорушення в моїх діях не було, а підстави для притягнення до адміністративної відповідальності є сфальсифікованими та неправдивими.

У відповідності до ч.3 ст. 288 КУпАП скаргу на постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями встановленими цим кодексом.

У відповідності до ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 287, 288, 289, 293 КУпАП та ст. 106 КАС України,
ПРОШУ:

1. Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ВН1 № 12345 від 26.02.2013 р. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Додаток:
1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення ВН1 № 12345 від 06.02.13 р.

2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення АА2№ 98765 від 26.02.13 р.

2. Копія техпаспорту на автомобіль.

4. Копія посвідчення водія.

5. Копія паспорту Позивача.

6. Копія подорожнього листа вантажного автомобіля № 001499 від 25.02.13 р.

 

Позивач                     ___________________________                            _____________.

 

 

Дата _______________

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

зануда. это на суть иска не влияет! И потом, это не помешало выиграть в суде, а главное - результат. :ae:

тю ты, мне все равно как-то...

но раз выложила образец -надеюсь понятно, что это такое :icon_mrgreen:, то решил тебе подсказать

нет так нет. 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

т.е. признали админпротокол недействительным. а что теперь с тем гаишником, дальше выписывает такие же протоколы?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

т.е. признали админпротокол недействительным. а что теперь с тем гаишником, дальше выписывает такие же протоколы?

а Вы сомневались? я конечно не проыверяла, так как он не здешний, но я сомневаюсь, что суд будет ему даже копию постановления отправлять. Таким образом, он даже не узнает, что его постанова отменена!

В этом то и вся фишка гайцов, они при составлении протоколов не думают о последствиях и дальнейшей судьбе составленного протокола. Им главное сдать энное кол-во составленных протоколов для галочки, а то что их потом отменят - так им это до фени.

Они то и составляют протоколы не задумываясь из расчета на то, что людям будет лень возиться и судами и отменами, платить деньги за составление иска, а проще уплатить штраф... а то и "на месте порешать".

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

для граждан, что преступление, что административное правонарушение - все одно.

А если суд дочитается, будет глумится над истцом.

поверь, Гибалюк (впрочем как и другие наши судьи) подобные иски не вычитывает. Кроме того, зачастую в подобных делах все проходит без участия сторон, а просто пишутся заявления о рассмотрении дела без участия и через время забирается постановление/решение суда.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

поверь, Гибалюк (впрочем как и другие наши судьи) подобные иски не вычитывает. Кроме того, зачастую в подобных делах все проходит без участия сторон, а просто пишутся заявления о рассмотрении дела без участия и через время забирается постановление/решение суда.

не поверю

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете опубликовать сообщение сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, войдите в него для написания от своего имени.

Гость
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Восстановить форматирование

  Разрешено не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...

  • Сейчас на странице   0 пользователей

    Нет пользователей, просматривающих эту страницу.

×
×
  • Создать...