Перейти к контенту

Оценить эту тему

Рекомендованный пост

От нацарапав оповідання маленьке, прошу поставитися поблажливо до дебютанта.

 

Вампіри Кам`янського

 

Холодної весняної ночі далеко не першої свіжості шльондра поверталася пішки (платити за таксі логічно не було чим) із чергової невдалої спроби покращення матеріального добробуту. Клієнти виявилися недостатньо забуханими і тому перебірливими. Багатий досвід підказував їй, що донедавна дніпродзержинські безлюдні двори та провулки у такий час безпечніші центральних вулиць, де ті, хто досягли потрібної кондиції, могли легко затягти в автівку для безкоштовного користування.
Поривчастий вітер з Дніпра доносив інколи гуркіт заводу та кристалу графіту, примушуючи частіше кліпати очима та мерзлякувато щулитися. Невдовзі він розігнав останні хмари й сутінкові обрії навколо наповнилися місячним сяйвом.
На узбіччі самотнього перехрестя біля готичного костьолу вона зупинилась і вирішила повторно набрати знайомого таксиста, який міг у випадку гарного гумору підвезти додому за недовге мацання цицьок та обіцянку віддячити вагоміше іншим разом.
Як і раніше він був поза зоною, але поки вона вовтузилася з телефоном поруч зупинилася недешева машина та лагідний чоловічий голос ввічливо запитав із її нутрощів: «Ви працюєте?» Перспектива надолужити втрачену вигоду підбадьорила настрій та спричинила автоматичну відповідь: «Авжеж!»
Пафосний офіс виявилася зовсім поруч, втім як і пара додаткових друзів у ньому. Але вона вже багато разів обслуговувала групи, тому лише по-діловому попередила: «Потрійний тариф, хлопчики!» Вони з легкістю поклали на стіл потрібну суму, яку вона радісно запхала до сумочки, та поставили келихи з шампанським. Невдовзі після першого ковтка вона втратила свідомість.
Шльондра прийшла до тями у заводському цеху, скоріше за все доменному. Від гуркоту заводу закладало вуха. Вона була розіп`ята оголеною неподалік від розплавленого металу, від якого віяло нестерпною спекою та спричиняло утворення поту в інтимних місцях. Перед нею розташувався натовп пафосної публіки, від якого відокремився поважний чолов`яга в літах, наблизився до неї впритул і сказав:
- Демони пекла, приносячи цю жертву, прошу допомогти у реалізації продукції мого заводу на світовому ринку. Також прошу й надалі допомагати висмоктувати з робітників усі сили, так як наразі висмоктуватиму кров у цієї лохушниці.
Після чого він вийняв із кишені невеликий ніж, зробив маленький надріз на паховій артерії та почав смоктати кров. Вона перелякано заверещала: «Мене не можна приносити в жертву, я грішна жінка!», але хтось позаду замотав їй рота скотчем.
Далі підійшов інший та, швидко затиснувши рану після першого, сказав:
- Демони пекла, приносячи цю жертву, прошу допомоги в розкраданні міського бюджету на посаді мера. Також прошу й надалі допомагати висмоктувати з платників податків усі ресурси, так як наразі висмоктуватиму кров у цієї лохторатниці.
Та почав смоктати кров.
Далі інший:
- Демони пекла, приносячи цю жертву, прошу допомоги в тому, щоб мені як начальнику поліції наркопритони здавали не по 10, а по 15 тисяч баксів кожного місяця. Також прошу й надалі допомагати висмоктувати з підлеглих усі сили, так як наразі висмоктуватиму кров у цієї лохушниці.
Та почав смоктати кров.
Далі підійшла велика група з маленькими ножами, але втрачаючи свідомість вона встигла почути лише:
- Демони пекла, приносячи цю жертву ми, депутати міськради…
Потрапляння в розплавлений чавун доменної пічки вона вже не відчула анітрохи.
 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Апокалипсис...

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Пытался сформировать своё мнение цивильными словами, но пальцы упрямо выбивают на клавиатуре "муйня!". Это если "поблажливо".

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 12.03.2017 в 14:35, маэстро сказал:

Пытался сформировать своё мнение цивильными словами, но пальцы упрямо выбивают на клавиатуре "муйня!". Это если "поблажливо".

 

За життя геніїв визнають вкрай рідко, але як казала мені розумна жінка "потрібно бути наполегливим", от іще нацарапав.

Битва за Кам`янське

Через три дні після початку повномасштабного наступу москалі розгортали «Гради» на околицях Єлізаветівки, сільський голова якої повідомив у соцмережах про створення партизанського загону та подальшу боротьбу у підпіллі.
Керівництво міста провело виїзну нараду з представниками 235-ї мотострілецької дивізії із пунктом постійної дислокації у м. Йошкар-Олі, на якій завірило командування в тому, що нечисленні націоналісти, які прибули із західних регіонів, силами міського гарнізону поліції та активних городян вичавлюються з міста, тому необхідність у штурмі відсутня. На зустрічі наголошувалось, що пріоритетним завданням міської влади є забезпечення безпеки мешканців, житлового фонду та промислових підприємств, тому у разі надання відповідних гарантій з боку російських військ злочинні накази Києва про знищення мостів через річку Дніпро не виконуватимуться.
Головною темою для обговорення місцевих інтернетів була чи варто тікати з міста та куди. Перші впевнено доводили, посилаючись на обізнаних знайомих, що москалі лише захоплять мости, але далі не просуватимуться, бо їх стратегічна мета виключно Лівобережжя. Тому краще залишатися в Кам`янському та за наявності підприємницького таланту користуватися великими можливостями контрабандного бізнесу. Другі казали, що москалі йтимуть і далі на Київ, тому тікати треба на схід, де все вже вляглося під російською владою та не стріляють. Треті запевняли, що тікати треба на захід, бо невдовзі з Києва підійдуть озброєні натовською летальною зброєю підкріплення ЗСУ та відкинуть москалів на схід, де стрілятимуть ще більше.
Близько півночі командувач 235-ї дивізії Теймураз Сапаєв зліз зі свіжозгвалтованої єлізаветівської дівчини, хряпнув черговий стакан горілки та наказав розпочати обстріл Кам`янського з усіх артилерійських систем. Офіцер із особистих розпоряджень побіг віддавати розпорядження, а Теймураз вийшов у двір відлити. Стояла тиха та тепла українська ніч. «Як у Гоголя» - подумав він, витягаючи знаряддя щойно здійсненого злочину – «невдовзі не буде вже тихою».
Раптово хтось затулив йому рота та, з легкістю відірвавши від землі, заніс до найближчого сараю. «Бляха, невже диверсанти» - перелякано подумав він – «як вони потрапили до розташування штабу?» У сараї кинули на підлогу. Підвівшись на коліна, при невиразному місячному сяйві, він побачив таке, від чого схотів одразу піти за великою потребою – потойбічних істот.
- Ми демони пекла – повідомив один із них – нас покликали молотки каменярів у тутешніх штольнях 200 років тому.
- А потім люди збудували штучне пекло з розпеченого металу, назвавши його заводом, де ми мали нагоду комфортно та з повагою жити – додав другий – обізнані навіть приносили нам жертви!
-  Якого дідька  ти прителіпався сюди зі своєю дивізією, піддавши небезпеці наш маєток? – гаркнув третій.
- Наразі ви помрете – прошепотів четвертий.
Звістка про дивну та незбагнену загибель у повному складі 235-ї дивізії збило москалів із пантелику. Стрімко поширилися чутки про застосування натовцями таємної зброї. Їх армія втратила бойовий дух та почала швидко тікати до кордонів.
 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Вибачте, але геніальність у мене прогресує, тому ось ще.

Секс у Кам`янському

18+

Скрытый текст

Маруся була цицькастою сільською дівчиною, яка приїхала підкорювати Кам`янське з околиці Куцеволівки. Швидко промайнули студентські роки в режимі технікум-гуртожиток-еротичні гулянки. Прийшов час серйозно зв`язати свою долю з заводом. Із хвилюванням очікувала вона це! Звісно з технаря надсилали кілька разів на практику, але то була лише розвідка. Після сільської нудьги завод здавався їй великим, потужним та серйозним живим організмом. Затамувавши подих, перетинала вона прохідну, яка відокремлювала його від Кам`янського, та потрапляла в світ поривчастого гуркотіння, розплавленої спеки та різкого сморіду.
Через кілька тижнів після працевлаштування бригадир подивився практично на всю нею прискіпливо та повідомив, що прийшов час виходити також і в нічні зміни. Невдовзі вона вперше перетнула прохідну у сутінках.
- В нічну працювати в дечому навіть і легше – повчав у своєму кабінеті бригадир, поклавши мозолисту долоню на пружне стегно – керівництва немає, разом із ним і денної метушні. За певної ситуації можна відпочити навіть – поспати або ще щось. Маруся була не позбавлена кар`єрних амбіцій, до того ж поступово позбавлялася глибокого переконання практично кожної молодої дівчини, що все винні їй усе виключно за вродливі оченятка, тому проти долоні не заперечувала.
Приблизно опівночі до неї підійшла напарниця, сказала що в цеху робити нема чого та з деякою лукавістю в голосі запропонувала помитися в душі. Побачене невдовзі вразило Марусю до глибини душі – сексуально стурбовані працівники та працівниці заводу влаштували там оргію, родзинкою якої здається було залучення до дружнього колективу новенької. Хитродупа напарниця не попередила про це навіть у роздягальні, заштовхнувши оголену дівчину до місця посвячення. Маруся була не цнотливою навіть у Куцеволівці, але все одно розгубилася від такої  розкутості. Це лише додало цікавості глядачам. Попереду вийшов начальник цеху з великою чоловічою гідністю та сказав:
- Ну заходь, почувайся впевнено. Тут усі свої!
- Аякже – підтвердив бригадир із не меншою гідністю та лукавою посмішкою.
Марусю відвідали суперечливі думки. З одного боку, погодитися на запрошення підштовхували кар`єрні амбіції. З іншого, було щось у цьому незбагненно огидне. Запанувала тиша, десятки очей зацікавлено-оцінююче витріщилися на неї. Лише всюдисущій гуркіт заводу продовжував свою монотонну пісню  поза стінами. «Так от ти який, завод!» - промайнула думка.
- Я … мені треба подумати – пробелькотіла вона та спробувала повернутися до роздягальні.
- Та не лякайся, все буде добре – спробував її зупинити бригадир, але вона вислизнула з його намилених рук. У роздягальні перевела подих, але почувши позаду тупотіння босих ніг накинула рушника та вибігла до коридору, в якому за такої пори нікого не було. Забігши до невеличкої підсобки, вона зачинилась і з метою маскування виключила світло. Назовні було тихо, начебто ніхто не гнався, лише звичне гуркотіння заводу. Вона охопила голову руками та почала думати.
Раптом хтось поклав їй руку на плече та сказав: «Знімай рушника!» Волосся стало сторчма, авжеж у кімнаті щойно нікого не було, вона це достеменно бачила. Рука потяглася до вимикача світла, але інший голос попередив: «Краще тобі нас не бачити».
Далі з нею трапилося запаморочення свідомості, тому геть не пам`ятала що відбувалося. Прийшла до тями лише під ранок, лежачі на підлозі з турботливо підкладеним під голову рушником. У цеху більше ніхто її не чіпав, ставилися з повагою та уникали розмов про ту подію. Кар`єра налагоджувалася! Лише через півроку, хильнувши на новорічному корпоративі зайвого, бригадир сказав на вухо: «Вибач, але ми не думали, що ти сподобаєшся демонам. Якщо прийдуть знову, краще не чини спротиву».

 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Осилил. Промолчу.

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

А стоило ли осиливать?  Из постов заметно,  что у автора цицькоозабоченность аж прет. Видать рано оторвали от груди. 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

@mild patriot  

Хотите писать эротические новеллы? Научитесь ставить себя на место читателя.

И добавьте интригу.

Еще советую перед тем, как постить - перечитать несколько раз.

Если вам хочется дочитать до конца - значит есть смысл выкладывать на паблик.

 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
33 минуты назад, маэстро сказал:

А стоило ли осиливать?  Из постов заметно,  что у автора цицькоозабоченность аж прет. Видать рано оторвали от груди. 

 

это просто один из жанров литературы :icon_mrgreen:

 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Пусть Милд тренируется. Мы ж свои:) 

потом пойдет в большой мир)

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Хорошенький бент.

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 02.04.2017 в 21:37, Clown сказал:

@mild patriot  

Хотите писать эротические новеллы? Научитесь ставить себя на место читателя.

И добавьте интригу.

Еще советую перед тем, как постить - перечитать несколько раз.

Если вам хочется дочитать до конца - значит есть смысл выкладывать на паблик.

 

 

Просити продемонструвати самому скоріше за все марно, то хоча би приклади наведіть із сучукрліту. Забужко?

 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 02.04.2017 в 21:06, маэстро сказал:

А стоило ли осиливать?  Из постов заметно,  что у автора цицькоозабоченность аж прет. Видать рано оторвали от груди. 

 

Ну наприклад у відомого класика сучукрліту Шкляра навіть у патріотичному "Чорному вороні" зустрічаються ще не безспірніші з аристократичної точки зору простонародні "сраченятка" та "варениці".

Изменено пользователем mild patriot

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
2 часа назад, mild patriot сказал:

Просити продемонструвати самому скоріше за все марно

 

Я пишу сценарии для комиксов. Поэтому текст не изобилует высокохудожественными оборотами. Его читабельность стремиться к нулю.

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

У першоджерелі Д`Артаньян ввів в оману та підступно відтрахав бідолашну Міледі, а перед тим її служницю.

Образ палкого, чесного та шляхетного юнака, нав`язаний радянським кіно, швидко зникає, натомість постає справжнє обличчя брехливого та безпринципного статевого гангстера.

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
4 часа назад, mild patriot сказал:

У першоджерелі Д`Артаньян ввів в оману та підступно відтрахав бідолашну Міледі, а перед тим її служницю.

Образ палкого, чесного та шляхетного юнака, нав`язаний радянським кіно, швидко зникає, натомість постає справжнє обличчя брехливого та безпринципного статевого гангстера.

 

Вы читали Дюма в оригинале?

потому что в современном переводе я такого не припомню, хотя, нужно признать, читал книгу очень давно. 

 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

И в переводе есть такой эпизод. 

Читал лет 35 назад :)

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Технологія з отримання сексу, відома ще принаймні за часів Дюма (а скоріше за все набагато раніше) - можна сміливо брехати жінці що завгодно, тому що далі можна завжди "з`їхати" на Велике Кохання. Типу розумієш, це Воно мене примусило брехати! Почувши таке, 90% жінок пробачають усе. З оригінальною Міледі фокус у Д`Артаньяна не пройшов, з її пересічною служницею - аж на бігом.

Особисто мені така технологія ніколи не подобалася, напевно тому що (скромно так) справжінй Д`Артаньян.

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 15 липня 2017 р. в 12:26, Михаил Балтакса сказал:

И в переводе есть такой эпизод. 

Читал лет 35 назад :)

 

Или давно читал, или старею :icon_mrgreen:

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
4 часа назад, Clown сказал:

 

Или давно читал, или старею :icon_mrgreen:

 

Там взагалі хард-еротика. Поки дві години кохав Міледі, кохана раніше служниця знаходилась у прилеглій кімнаті за тонкою перебіркою та принаймні чула все, решта не уточнюється.

Читав кілька днів дому в українському перекладі на паперовому носії видавництва "Дніпро" (1992).

 

Изменено пользователем mild patriot

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Поділюся досвідом містичної практики. 

Інколи сниться, що читаю цікаву книжку. Нещодавно навіть автора запам`ятав - Хармс. Записав у телефон і далі завалився. Вранці погуглив - цікавий письменник. Оповідання "Старенька" шедевр однозначний, шкода не знайшов українського перекладу. Тепер із нього персонажі сняться. 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

:chok_mini:

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Читаю "Відстороненого" Камю, поки що подобається. 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 24.03.2018 в 21:13, маэстро написал:

:0300:

 

Негативною критикою можливому генію крила підрізали. 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Глен Кук.  Серія про детектива Гаррета.  Любителям фентезі та гумору :)

 

До речі.  Цитую 

"Погоди-ка…
    — Что?
    — У всех у них, оказывается, повязки. — Я показал одну, черно-красно-синей расцветки, типичной для всех человеколюбцев. На этой повязке был изображен двуглавый дракон. — Впервые такое вижу." (с)

Жар сумрачной стали (Faded Steel Heat, 1999)

 

Він чи провидець - чи я хз )))

 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

:icon_mrgreen:

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий

Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи

Создать аккаунт

Зарегистрировать новый аккаунт в нашем сообществе. Это несложно!

Зарегистрировать новый аккаунт

Войти

Есть аккаунт? Войти.

Войти

  • Недавно просматривали   0 пользователей

    Ни один зарегистрированный пользователь не просматривает эту страницу.

×