Поиск по сайту

Я покохала одного дуже чесного і доброго чоловіка, хоча знала, що у нього є дружина. Я працювала на нього і ми багато спілкувались. Він навіть надав прихисток під час війни мені у своєму рідному місті, де ріс, на західній. У нас були прекрасні довірливі стосунки. Там, у його рідному місті, його дружина мене і незлюбила: може щось відчула - намагалась вигнати. А мені було банально нікуди іти. Він тоді сказав, що якщо вона буде і далі так себе поводити, то розлучиться з нею. Я поїхала тоді за кордон, бо тато наполягав, а я знайшла у цьому можливість для нього і його бізнесу. В тому місті, де жила, працювала як кінь, щоб все було тіп-топ, але у мене не дуже виходило продавати послуги його компанії: на тому більш сучасному ринку пропозиція була уже не така крута. Я робила все, щоб у нього все було в порядку. Також ми багато підтримували один одного під час війни. Він став незамінним. Я без нього не могла. Він закривався в іншій кімнаті, щоб зі мною поговорити, я відчувала як йому важливо зі мною розмовляти. Але одного ранку мені прийшла погроза від його дружини із текстом "Я все розповім! Ти ніякий мені не друг!..." тощо. Я зробила скриншот і відправила йому, він набрав, ми поговорили. Я уже бачила, що нічим не можу бути йому корисна по роботі, він просив лишитись, але я пішла. З того часу пройшов рік, майже не контактували. Але це не найцікавіше! У мене стався нервовий зрив, мені було зле і я боялась, що вона вб'є його підстроївши воєнний злочин. Бо в нашу останню телефонну розмову він зауважив, що через все це може з нею розлучитись. Тим більше я знайшла про неї дані, що вона нечесно веде свій бізнес, дурить клієнтів. Я найняла детектива. Він розповів багато чого про те, як вона веде справи, ми зв'язувались з тими, хто через неї постраждав. При тому жінка ця як бізнесвумен не дуже розумна, скажімо так, навіть граматика... Тому постраждали від її некомпетентності. У неї агенція нянь і її няні не дуже класної якості за свої ціни та одна здається зронила дитину. Друга - була п'яна на роботі. Так вона повелась кепсько у бік клієнта і залишила все без відшкодування, виставивши маму дитини божевільною наклепницею. Хоча могла б хоча клієнтською політикою маму дитини, клієнта, не образити. Та вона не розуміє як вести справи. Пройшло п'ять років, а мати дитини швидко згадала її та дуже болісно. Самі придумайте чого вона тій схвильованій мамі наговорила. Для фінального акорду детектив сказав, що вона зраджує. Фото, звісно, він не зробив, бо я за це не платила, потім запропонував мені встановити за нею фотоспостереження, але у мене буквально не було коштів не це. Я намагалась якось повідомити про це його друга, щоб він зробив розслідування. Як там і що було не знаю, але вона була дуже люта. А мій коханий зараз зі мною не спілкується, хоча залишив останнє повідомлення, через яке я сповнена сподівань. Зараз війна, вони в іншій країні, він скоріше за все не хоче розлучення у цей час через дітей, та він дуже хороший, на чому вона їздить, тому буде може намагатись все врятувати. Але за той рік, що ми спілкувались, я переконана, що він - мій коханий і я хочу на нього чекати. У мене у самої був схожий досвід стосунків у минулому, з чим він допомагав мені працювати. Зараз я займаюсь цим всім сама, сумую за ним. Але вірю, що все можливо. Така історія.