Перейти к публикации

Поиск по сайту

Результаты поиска по тегам 'Днепродзержинск'.

  • Поиск по тегам

    Введите теги через запятую.
  • Поиск по автору

Тип публикаций


Категории и разделы

  • События
    • Каменское
    • Помощь армии, помощь нуждающимся. Все для победы!
    • Каменское-Днепродзержинск исторический
    • Днепропетровская область
    • Украина, мир
    • Вера, религия, церковь
    • Промышленные предприятия Днепродзержинска
    • ЖКХ
    • Финансы, экономика
    • Реформы
  • Городской Совет Днепродзержинска. Городская власть.
    • Мэр Днепродзержинска Андрей Белоусов
    • Милиция города Днепродзержинска, прокуратура города
    • Налоговая инспекция Днепродзержинска
    • Организации дорожного движения
    • Городской Совет Днепродзержинска. Городская власть.
    • Политические партии. Днепродзержинск
    • Общественные организации Днепродзержинска
  • Интернет и компьютеры в городе
    • Интернет-провайдеры Днепродзержинска
    • Днепронет
    • Фрегат (КТБ)
    • Apple в Днепродзержинске
    • Компьютерный Мастер
  • Обо всем
    • Ни о чем и обо всем
    • Автомобильный форум
    • Днепродзержинск с высоты. Аэросъемка.
    • Женский
    • Мужской
    • Hand made
    • Животные
    • Мода и стиль
    • Русский/украинский язык, культура
    • Спорт
    • Игры
    • Юмор
    • Туризм
    • Велофорум
    • Дети, ребенок
    • Днепродзержинский внедорожный клуб 4х4
  • "Событие" консультирует
    • Юридическая консультация
    • Компьютерная консультация, мобильная связь
    • Медицинская консультация
    • Стоматологический
    • Психолог консультирует
    • Потребительские товары. Городские заведения
    • Мой дом
    • Форум
  • Искусство
    • Кинематограф, TV
    • Музыка
    • Фотография
  • Объявления
  • Газета "Событие"

Искать результаты в...

Искать результаты, содержащие...


Дата создания

  • Начать

    Конец


Последнее обновление

  • Начать

    Конец


Фильтр по количеству...

Зарегистрирован

  • Начать

    Конец


Группа


AIM


MSN


Сайт


ICQ


Yahoo


Jabber


Skype


Город


Интересы

Найдено 71 результат

  1. Очень прошу распространить среди своих знакомых аграриев. На интернет-доске Флагма, юа появились объявления о продаже минеральных удобрений по ценам на 300-500 грн ниже чем у всех участников рынка. Ввиду того ,что клиенты стали отвечать будто им предлагают карбамид на 400 грн дешевле чем на заводе стала копать под этих ребят. ООО ЕвроХимГрупп http://dneprodzerzhinsk.flagma.ua/490880/ ЕвроХим - российский монстр по производству минудобрений.Удобрения очень восстребованны, но ввиду известных событий ввозятся в страну в ограниченном кол-ве. Звоню ребятам по номеру Амософ Андрей Сергеевич, менеджер Тел:+380 (97) 520-60-89 Мне называют цену на карбамид 8100 мешки и ..отгрузка с завода.(такой цены нет даже у завода на мешки) Прошу уставные доки, якобы на сделку. Присылают. Обратили внимание? Дата регистрации и название уже совсем другие. Паренёк весьма ушлый, суетливо предлагает выставлять счёт. Да нет, ребята, покажите карбамид, потом я переведу бабло. Присылает номер якобы того кто в Дндз покажет прямо на заводе карбамид. 0505704284 Олександр Анатолійович Звоню этому мошеннику. Представляется ..начальником производства)) И понеслась. - Наш агроном уже стоит под проходной, покажите карбамид, и мы готовы оплатить 20 тонн. (оживление и осторожное ликование) - А Вы счёт уже олпатили? - Нет, мы хотим увидеть товар. - А как Вы себе представляете я пущу Вас на завод?Это же режимный объект ! У нас тут знаете какие рейдерские захваты - В смысле? а что у Вас захватывают? - Как шо? Склады! Перезваниваю первому, который Андрей. Диалог на уровне, он нам не показывает товар, ну а шо я могу сделать, я тут тока счета выставляю, а этот чувак вааще в Днепродзержинске, а я в Киеве, так у вас доки фирмы-однодневки, оскорбляется, как вы можете, мы надёжные люди, дайте номера клиентов кто с вами работал, это конфиденциальная инфа. Гуглю номер далее. И..нахожу вот эту страничку. http://himazotinvest.prom.ua/ Внимание, номер тот же, но имена совсем другие, и место дислокации тоже. И два восторженных отзыва аккурат через месяц после регистрации доков (нашей конторе за 3 года работы всего один отзыв написали - аграрии не сильны в их написании) Звонит мой коллега якобы одесский фермер. . Голосок у чувака тот же, а вот на имя откликается уже на указанное на Пром.юа. И цену называет ту же. 8100. В Одесской области. Схема та же - только безналичный расчёт. А карбамид едет в пути, проплачивайте и он ваш)) Так же начинаем задавать вопросы, детали, которыми могут владеть только фермера или те кто долго работают в этой сфере. Звоню своим партнёрам в Одессе. Прошу пробить адрес. Есессно, всё липа -адрес это здание в котором ранее находился провайдер ныне банкрот. С заводом ДнепрАзот ни одного контракта с ребятами нет. Написала всю эту эпопею модерам Флагмы и Пром.юа. Надеюсь объявы удалят Зимой по такой же схеме моих двух клиентов кинули. Концов так и не нашли (в принципе, не фиг искать халявы, бо ...скупой как известно...)
  2. 067-631-70-82 Ремонт автокондиционера сохранит вам здоровье и нервы в пробках. Согласитесь, что жара выматывает, а прохлада в салоне автомобиля - результат своевременного обслуживания. И только вовремя осуществленный ремонт автокондиционера и заправка могут гарантировать Вам положительный результат. Каких-либо специальных мероприятий по подготовке кондиционера к летнему сезону обычно не требуется. Можно лишь порекомендовать проверить работоспособность кондиционера заранее, до наступления теплых дней, и при подозрении на недостаточную эффективность либо неисправность заехать в сервис где осуществляют диагностику, заправку и чинят автокондиционеры. Ремонт и и все с ним связанное обычно откладывают до последнего, и с наступлением жары во всех автосервисах осуществляющих ремонт авто кондиционеров возникают большие очереди. Автомобильный кондиционер представляет собой фресковую холодильную машину, элементы которой соединены трубками - фреонопроводами. Соединители в автомобильном кондиционере резьбовые, с резиновыми уплотнителями, в отличие от сварных в бытовом холодильнике. При воздействии вибраций, перепадов температуры и т.п. происходит постепенное изменение свойств уплотнителей, вследствие чего фреон из системы постепенно улетучивается. Из-за этого кондиционер нужно периодически заправлять. Обычно на новом автомобиле фреон требуется перезаправлять раз в 2-3 года, даже при отсутствии явных дефектов. Кстати, все элементы кондиционера смазываются маслом, добавленным во фреон, и именно с этим связана рекомендация включать кондиционер зимой раз в месяц на 10-15 минут. Циркулирующее масло смажет за это время все уплотнители, и они будут дольше служить. Иначе в скором времени Вам понадобится ехать туда где производится ремонт кондиционеров. Авто в летнюю жару не доставит особого удовольствия без хорошо работающего кондиционера. В начале каждого сезона нужно производить замену фильтра салона. Это избавит вас от неприятного прелого запаха, который возникает из-за бактерий, поселившихся во влажной среде старого фильтра. В автомобильном кондиционере механическому износу подвержен только один элемент- компрессор, остальные элементы (кроме вентиляторов) неподвижны. Но чаше всего первым выходит из строя не он, а конденсер - теплообменник, установленный перед радиатором двигателя. Он находится под давлением (до 20 атм.), и постоянно омывается с дороги солью, грязью и т.п. Коррозия, вибрация, механические напряжения приводят к образованию в нем микротрещин, и к утечке хладагента. Продлить срок его службы, как впрочем и всех прочих деталей кондиционера, поможет поддержание подкапотного пространства в чистоте. Особенно тщательно нужно промыть конденсер от накопившихся соляных отложений весной. Кроме того, загрязнение конденсера часто является единственной причиной плохой работы кондиционера в целом. Конденсер, прослуживший 5-7 лет, почти всегда имеет многочисленные очаги коррозии, особенно в местах крепления. В районе появления микротрещин на конденсоре появляется характерное пятно от просачивающегося масла. Такой конденсер при очередном обслуживании автомобиля подлежит замене. Попытки заварить поврежденный конденсер чаще всего обречены на неудачу - проблема вскоре вновь проявится, возможно на месте другого очага коррозии. Если система кондиционирования повреждена, нужно по возможности быстро восстановить ее герметичность, для предотвращения попадания в систему воздуха, содержащего влагу и загрязнения. Заправка кондиционера производится строго фреоном той марки, который был в кондиционере. Авто-владельцы часто слышали, что фреонов бывает 2 типа, \"старый\" и \"новый\". На самом деле фреоны подразделяются на хлорсодержащие, из которых в автомобильных кондиционерах применяют фреон CF2C12 (торговое наименование R12), и безхлоровые, из которых в автомобиле применяется C2H2F4 (торговое наименование R134a). Фреон R12 применялся в авто-кондиционерах с 40-х годов прошлого века, но в 1990 г. были приняты правила ограничения применения разрушающих озоновый слой веществ, к которым относится и фреон R12, и примерно с 1993 г. в автомобилях стал применяться фреон R134a. Фреоны этих двух типов несовместимы, заправка в кондиционер с фреоном R134 фреон R12 (и наоборот) почти неминуемо выводит кондиционер из строя из-за образования твердых продуктов реакции разных фреонов (и разных масел). Тип фреона всегда указывается на каком-либо из блоков кондиционера. Фреон R12 в настоящее время почти не производится, и стоит дороже фреона R134а. Произвести обслуживание и ремонт системы кондиционирования автомобиля Вы можете у нас! т. 067-631-70-82 Находимся на левом берегу!!! В этой теме отвечу на все Ваши вопросы. с ув. СТО TIR-SERVICE DNIPRO
  3. В справочнике предприятий нашла аж 46 агентств недвижимости. Так уж случилось,что близкому человеку пришлось обратиться к ним для покупки жилья.Сумма впритык,поэтому искался вариант эконом-класса. Первый просмотр, точнее несостоявшийся просмотр был 4.02.Некая Светлана назначила встречу на 17 00 на Бойко.В 17 15,не дождавшись ни Светлану,ни звонка от неё стали звонить. Девушка спросила: -Ну что? Вы квартиру смотрели?" Недоумение -Простите,,но я Вас здесь жду именно для того что бы посмотреть. - Я не могу.Я на другом конце города с клиентом на просмотре. - Ну Вы тогда могли бы мне позвонить, предупредить(с упрёком - таки на улице не май месяц и человек,будучи пунктуальным пришёл за пять минут до встречи и немного продрог) - Но я Вам договорилась. чтобы Вас пустили посмотреть (живут квартиранты) -Ещё раз простите,но как Вы договорились, если мы оговаривали встречу и осмотр вместе с Вами, и Вы мне даже адреса не сказали. Девушка весьма раздражённо стала обвинять непонятно в чём. Из какого агентства была эта дама узнать не удалось.
  4. В связи с новыми сокращениями на КПП ДГС "Горводоканал", хочется представить на суд общественности официальный документ, показывающий лишь малую часть того, сколько же нам, всем днепродзержинцам стоил директор водоканала Проша Н.А.Этот документ это выписка только по премиям, которые директор убыточного коммунального предприятия Проша Н.А. выписывал сам себе, и это без зарплаты и прочих "доходов" с предприятия.Складывается такое ощущение, что платя за воду, все мы собирали деньги для Проши и его семь видов премий.
  5. Шошинівка (Сошинівка): до історії зниклого поселення та храму на честь Ікони Казанської Божої Матері Першим дослідником, який згадував історію будівництва культової споруди в слободі Шошинівці (Сошинівці), був Феодосій Макаревський. У своїй відомій праці «Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской єпархії…» він наводить опис кількох документів, за якими добре прослідковується історія виникнення слободи та культової споруди на її теренах. На жаль, не вказуючи джерел, історик наводить дані про місцеві урочища: «В славных, роскошных и богатых дачах запорожского казачества урочище Щуровка, Щуровок при Днепре, не далеко от знаменитого и для запорожцев вечно-памятного Романова кургана, издавна было известно в Запорожье и в Киеве. Тут были отлично устроенные рыбные ловли запорожского казачества; на Семенов день, т.е. 1-го сентября сюда пригоняли запорожцы лишний свой скот для продажи, а Киевские купцы и Кременчугские торговцы на урочище Щуровку являлись за покупкою рыбы и скота». Тож з опису стає ясним, що в Урочищі Щурівка Кодацької паланки Запорозьких Вольностей відбувався Семенівський ярмарок. Про поселення у Феодосія нічого не сказано, але зрозуміло, що рибалки, які займались тут промислом, мусили десь мешкати. Найімовірніше, вздовж Дніпра в гирлах старовинних балок і на невеличких мисових утвореннях розташовувалися запорозькі зимівники. Всі населені пункти, які виникли за часів руйнування Січі, про які йтиметься нижче, засновано на основі колишніх зимівників. Також зрозуміло, що на теренах майбутньої Шошинівки існував величезний майдан, де безпосередньо відбувався ярмарок. Після огляду місцевості стає зрозумілим, що він міг розміщуватися лише в гирлі стародавньої балки Щурівки (Нижньої Щурівки). Близько 1780 року Щурівський рибний промисел було припинено, але продаж худоби існував певний час. Після зруйнування Запорозької Січі, як зазначає Феодосій, щурівські землі отримав під рангову дачу підполковник Дніпровського пікінерного полку Яків Шошин. Яків Герасимович Шошин народився в 1744 р. Походив із дворян. Вступив на службу в 1755 р. У 1762 р. отримав чин підпоручника, в 1767 р.– поручника, в 1770 р.– капітана. Брав участь у Турецькій війні, під час військових дій у складі 2-го гренадерського полку був поранений, в 1770 р. не одужавши, попросив дозвіл брати участь у штурмі фортеці Бендери і одним із перших опинився на міському валу, за що був нагороджений Георгіївським хрестом. У 1771 р. призначений командиром Балтінського деташементу, з яким був під Очаковом. У 1772 р. відряджений до Криму і призначений начальником Ялтинського посту, а потім відряджений до прибулого тоді до Криму (уповноваженим для переговорів з татарами) генерал-лейтенанта Щербініна (у почті якого перебував по 1774 р.). Йому були доручені різні комісії (в 1776–1777 рр. він значиться як обер-провіантмейстер, секунд-майор у складі Новоросійської прикордонної комісії з польським Брацлавським воєводством). У 1777 р. отримує звання прем’єр-майора, в 1778 р.– підполковника. В 1780 році Шошин призначений командуючим командуючим польського прикордонного посту, потім більше року командував Угорським гусарським полком. Згідно умовам рангової дачі, на відведеній землі заснував слободу на свою честь – Шошиновку, заселив її та замислив збудувати для мешканців церкву. На початку 1782 р. він подав прохання архієпископу Славенському та Херсонському преосвященному Нікіфору про наміри будівництва. Він запевняв, що: «…В новонаселяемой моей слободе, состоящей Новороссийской губернии над Днепром, в дачах бывшего Запорожья, называемой Шошиновке, имеется в заселении более тридцати дворов и во оных довольное количество семей, для которых сего года в той слободе домы построены быть имеют… желаю в помянутой слободе моей Шошиновке во имя Казанской Богоматери церковь собственным своим коштом вновь построить, к чему уже и потребные материалы совсем изготовлены…». Через рік (7 квітня 1783 р.) Слов’янське духовне Правління доносило в Консисторію про те, що «слобода Шошинівка, в урочищі Щурівка, знаходиться в 10-ти верстах від Романківського приходу і в 23-х верстах від Пушкарівського; інших церков в окрузі не значилося; в слободі вже був священик «з закордонних», Даніїл Ладиковський, який і займався заготівлею матеріалів для будівництва. Є відомості також, про сусідні поміщицькі слободи. Слобода колезького асесора Турковського в 3-х верстах (пізніше слобода отримала назву Ново-Покровка – О.Х.), мала відведеної землі на 25 дворів і розташовувалася на невеличкому дніпровому мису. У Ф. Макаревського знаходимо дані про те, як Семен Турковський зі своєю дружиною – Уляною Турковською, мали намір – збудувати в своїй слободі Ново-Покровській церкву на честь Покрова Божої Матері. Вони купили стару церковну будівлю з іконостасом із Крюківської протопопії у селі Пушкарівці (сучасне село Верхньодніпровського району), що розташовувалося в 19-ти верстах від Ново-Покровської, і 9 вересня 1782 р. подали прохання архієпископу Нікіфору. На жаль, відомостей про будівництво та освячення церкви поки не виявлено. Відомо, що дане поселення пізніше називалося Корбине, на честь нових господарів. Д. Яворницький вказував на місце розташування маєтку М.М. Корбе – на березі, навпроти острова Панькова. Саме на землях Корбе, наприкінці ХІХ ст. бельгійське товариство збудувало металургійний завод. Далі, на північний захід, уздовж берега існували ще поселення колишніх запорозьких полкових старшин – Герасима Малого, Шапаренка й Івана Шапарца, в 4-х верстах, у кожному відведеної землі на 25 дворів (пізніше ці поселення утворили єдине село відоме під назвою Червоне – О.Х.). В 6-ти верстах існувала ще слобода капітана Миколи Спиридоновича Алєксєєва з 50-ма дворами (називалася Алєксєєвка та розташовувалася в так званій Верхній Щурівці – О.Х.). Для церкви було відведено місце, заготовлено двадцять дубових підвалин, дев’яносто сім не пиляних соснових колод і сімдесят сім пиляних, дошки та ґонтове покриття, а також куплено «з похідної церкви Угорського гусарського полку різних церковних речей…». Церковну землю в кількості 120 десятин відведено в балках Самодєльщінє та Бочинок. 25 травня 1783 р. була видана грамота на будівництво дерев’яної церкви в слободі Шошинівка, 23 липня того ж року Слов’янський протопоп Федір Фомич освятив місце під церкву, а 28 квітня (18 квітня за старим стилем) 1784 р. він вже освятив новозбудовану Казанську церкву і розпочав у ній богослужіння та священнодійство. Священиком освяченої церкви вже вказується Омелян Белгольський. У 1787 р. Шошин Яків Герасимович отримує звання полковника, з 1790 р. до початку 1799 р. він командував Астраханським гренадерським полком (утворений саме в 1790 р. за рахунок з’єднання 8-ми рот Вологодського та 2-х рот Інгерманландського полків), що брав участь у російсько-турецькій війні 1787–1791 рр., потім у польських кампаніях 1792–1794 рр. У даному полку, до речі, була похідна церква на честь Казанської ікони Божої Матері, головна ікона храму була виготовлена в 1730-му році. Беручи участь у різних військових кампаніях господар рангової дачі не часто відвідував Шошинівку. В 1791 р. Я. Шошин отримав звання бригадира, в 1794 р.– генерал-майора. В 1797 р. (в 52 роки) звільнений у запас. Рік смерті та місце поховання невідомі. П ро місце розташування і архітектурно-містобудівні особливості дерев’яного храму Шошинівки збереглося занадто мало відомостей. Серед них слід згадати картографію сер. ХІХ ст., де добре видно, що слобода Шошинівка (тут же вказано другу назву села – Надєждіно, ймовірно вона використовувалася в середині зазначеного століття – О.Х.) являла собою невелике поселення, яке розташовувалося на правому березі р. Дніпра, в гирлі давнього урочища, котре виходило до дніпрової долини з південного заходу. Навпроти села через старовинне річище розташовувався острів Москальов. На південь від поселення на береговому урвищі показано місце розташування дерев’яного храму. Для візуального сприйняття Шошинівський Казанський храм розміщувався дуже вдало, він добре сприймався з річки і слугував важливим орієнтиром під час плавання старим річищем Дніпра. Утворювався цікавий архітектурний ансамбль: поруч із річищем існувала садибна ділянка з невеличким маєтковим будинком і садом, а над ним розміщувалася церковна ділянка з невеличким храмом. Осторонь, у північно-західному напрямку, розташовувався центральний майдан поселення (просто навпроти гирла стародавньої балки). Саме тут у запорозькі часи влаштовували ярмарок на Семенів день. До поселення вели чотири шляхи: один прямував уздовж берегу з північного заходу (з сусіднього невеликого села Ново-Покровська (Пятковської), другий майже паралельно першому проходив по вододілу (через хутори Григорівський та Василівський, колишні слободи запорозьких старшин – О.Х), третій тягнувся з південного сходу (через село Романкове та підселок Аули) і неподалік від Шошинівки перетинався з четвертим шляхом, який прямував із південного заходу (зі слободи Оценівки (Колєснікова), перетинаючи долину р. Мокра Сура та залізничну колію неподалік від станції Верхньодніпровськ, пролягав по вододілу між давніми балками Марчінкова та Мамракова. Лише кілька речень зустрічаємо про дерев’яну церкву Шошинівки в праці відомого історика Запорожжя Д.І. Яворницького «Запорожье в остатках старины и преданиях народа», де вказується, що дерев’яна споруда мала невеликі розміри: «…На самом верху крутого берега стоит миниатюрная церковца, Бог весть какою силою поддерживаемая на такой высоте: так и кажется, вот-вот схватится буря и унесете е в Днепр, а она все-таки стоит себе и стоит, и тут же ниже ея, у подножия гористого берега, приютился микроскопический домик симпатичнейшаго, безкорыстнейшаго и образованного священника отца Федора Свириденка…». Історик вказував, що Шошинівка наприкінці ХІХ століття – найбідніше село на всьому правобережжі Дніпра від Крюкова до Катеринослава. Ось як він писав: «…В церкви его никаких древностей, кроме пяти церковно-богослужебных книг, из коих самая старая напечатана в 1757 году в Москве. За то местоположение этого села превосходное: оно лепится по страшно-высокому берегу Днепра, поросшему вековечными дубами и окаймленному с западной стороны прекрасным строевым лесом, идущим снизу вверх по-над Днепром версты на четыре и принадлежащим владельцу П.А. Базилевскому…». У джерелах початку ХХ століття іноді назва населеного пункту вказується для зручності вимову як Сошинівка. Оскільки стара дерев’яна церква підупала, в 1903 р. коштом парафіян побудували нову кам’яну церкву на честь Ікони Казанської Божої Матері, (головними ктиторами були Євген Остроумов і купець Рибка). Церкву будували на іншому місці, на протилежному схилі балки, ближче до Дніпра, осторонь від поселення, яке розташувалося на низькій надзаплавній терасі. На початку ХХ століття поселення зросло в кілька разів, воно простягнулося вздовж Дніпра в північно-західному напрямку (у бік Ново-Покровського) на кілька кілометрів. Саме на його північно-західній околиці в 1899 році збудували Верхньодніпровський металургійний завод. Для працівників заводу звели кілька котеджів поблизу заводського комплексу. Церкву знищено на початку 1960-х рр. перед затопленням долини Дніпра і утворенням Дніпродзержинського водосховища. Її підривали кілька разів, вона довго не піддавалася вибухівці. Зараз на місці вільному від чагарників і дерев височіє кам’яний фундамент колишньої церкви. Автор статті довгий час разом із місцевими ентузіастами розчищав від битої цегли ці залишки, що поховали фундамент після вибуху. Добре видно ряди цеглин, майстерно покладені на розчин, якісну цементну підлогу з нанесеним малюнком. Нещодавно один із мешканців селища Дніпровського встановив на залишках храму дерев’яний хрест із храмовою іконою. Й досі вражає місце розташування храмової споруди. Звідси видно навколишню територію на багато кілометрів. Ось які рядки читаємо з цього приводу в Д. Яворницького: «…Если подняться по высокому берегу к церкви и тут стать лицом на север (у напрямку лівого берега – О.Х.),то можно увидеть Днепр во всей его прелести: несется он, пышный, по песчано-желтому руслу, среди мягкой зелени лесов, отражая в своих светлых водах яркие лучи солнца… Отсюда, как с птичьего полета, видны и забора Пристань, и острова Сидловский, Великий и Шелюговый, и деревня Губина, и хутор Корбе». Саме тому, під час форсування Дніпра, на церковній бані розташовувався німецький снайпер, який влучно бив у ціль. Саме тому радянські гармати було націлено на верхівку церкви і єдиним влучним пострілом зруйновано купол і перекриття головного об’єму. Та міцна кам’яна споруда витримала навіть завзяте пекло боїв. В експозиції невеличкого музею колишнього заводу КПК Дніпровський зберігається єдине фото храму до руйнації, добре видно стіни та покрівлю, які постраждали від пострілів і вибухів. Дуже цікава невеличка споруда збудована в єпархіальних традиціях із застосуванням декору притаманному візантійсько-руській традиції. Над головним верхом була баня з маківкою та хрестом, а також невеличка баня увінчувала західний об’єм дзвіниці з невеликим хрестом. Покрівля дахів була металева. Хрести з церковних верхів збереглися на місцевих цвинтарях! Їм присвячено окреме дослідження автора. Немає більше Сошинівки (саме така назва дійшла до нашого часу, вона зараз більше асоціюється з цвинтарем, розташованим неподалік від церковної ділянки), на сьогодні збереглися два клаптики вулиць, що виникли вже в 1960-ті рр. Територія старого поселення вся пішла під воду. Дуби вирубано, острови затоплено… Лише височіє порожній поодинокий пагорб на схилі великої балки. Навколишній простір колишньої церкви увесь порізано військовими окопами та бліндажами періоду Великої Вітчизняної, вони як рани, що ніколи не загояться, оповили колишнє церковне місце – місце скорботи та печалі. Олександр Харлан
  6. 8 октября 2015 года состоялась первая онлайн-конференция клуба краеведов "Каменское -Днепродзержинск при поддержке и патронате кандидата в депутаты от партии Самопомич Татьяны Герасюты Именно через ее адрес в скайпе член клуба Людмила Глок смогла прослушать и принять участие в обсуждении доклада Александра Слоневского "Полиция и гестапо Каменского района в период оккупации Днепродзержинска" Теперь те, кто интересуется историей и краеведением города, но не могут посещать заседания клуба, могут воспользоваться возможностями интернета. Пилотный проект стартовал!
  7. Герой Советского Союза Липилин Александр Алексеевич Родился 18 Января 1913 года в посёлке Рассказово, ныне город Тамбовской области, в семье рабочего. Окончил 7 классов и школу ФЗУ в городе Каменское ( ныне город Днепродзержинск Днепропетровской области) Звание Героя присвоено 24 Февраля 1942 года за мужество и воинскую доблесть, проявленные в боях с врагами. Читать дальше: http://www.polarpost.ru/forum/viewtopic.php?f=55&t=2054 МИРОНОВ НИКОЛАЙ РОМАНОВИЧ (14 (27) декабря 1913 г., г.Каменское Екатеринославской губ., ныне г.Днепродзержинск, Украина - 19 октября 1964 г., Югославия). Усыновлен рабочей семьей. Русский, Член ВКП(б) с мая 1940 г., член ЦРК КПСС с 1961 г. В РККА: с 1941 г., участвовал в боях с 18 августа. политбоец, комиссар батареи, старший инструктор по работе среди войск противника политотдела 255-й стрелковой дивизии, Южный фронт. Был ранен, c февраля 1942 г. на излечении в военном госпитале в Кисловодске, с мая 1942 г. старший инструктор по пропаганде и агитации политотдела 255-й стрелковой дивизии Южный и Юго-Западный фронты. В августе 1942 г. - заместитель начальника полевого эвакопункта №197 по политической части, 46-я армия, 2-й и 3-й Украинские фронты. Закончил войну в звании майора. После демобилизации в октябре 1945 г. находился на партийной работе: заведующий сектором вузов и НИИ агитационно-пропагандистского отдела Днепропетровского обкома КП(б) Украины, одновременно в 1945 - 1946 г. закончил университет. С апреля 1947 г. 1-й секретарь Октябрьского райкома, Днепропетровск, с декабря 1949 г. - секретарь Кировоградского обкома КП(б) Украины. В органах госбезопасности: с августа 1951 г. Занимал должности: http://shieldandsword.mozohin.ru/personnel/mironov_n_r.htm Биографические данные Николая Брусенцова Брусенцов Николай Петрович родился в 1925 году на Украине, в городе Каменское (Днепродзержинск). Во время войны с семьей был в эвакуации. Поступил в находящуюся в Свердловске Киевскую консерваторию на факультет народных инструментов. В феврале 1943 года призван в армию, направлен на свердловские курсы радистов. Через полгода направлен радистом в артиллерийский полк, в отделение разведки. В одном из боев разорвавшийся рядом снаряд убил двоих его товарищей и офицера, сам Н. П. Брусенцов не пострадал. Награжден медалью «За Отвагу» и Орденом Красной звезды. После войны вернулся в Днепродзержинск, работал на заводе. В 1948 году поступил на радиотехнический факультет Московского энергетического института. На последнем курсе МЭИ составил таблицы дифракции на эллиптическом цилиндре, которые сегодня известны как таблицы Брусенцова. После окончания института в 1953 году был направлен на работу в СКВ МГУ. В 1956-58 гг. с группой единомышленников создал в МГУ единственную в мире троичную ЭВМ «Сетунь», получившую название по имени протекавшей рядом речки. В 1970 году создал новую машину «Сетунь-70″, также имевшую ряд конструктивных новаций. В настоящее время работает заведующим лаборатории ЭВМ на Факультете Вычислительной математики и кибернетики МГУ им. М. В. Ломоносова. Для читателей, интересующихся трехзначной логикой, несколько полезных источников информации: Н. П. Брусенцов, Ю. С. Владимирова «Компьютеризация булевой алгебры», Доклады Академии Наук, 2004 г., т. 395, №1; Н. П. Брусенцов «Логика и интеллект», «Искусство и интеллект» №2, 2004, Донецк; Н. П. Брусенцов «Трехзначная интерпретация силлогистики Аристотеля», «Историко-математические исследования», Вторая серия, вып. 8 (43), «Янус-К», 2003 г. http://www.upweek.ru/doloj-bity-intervyu-s-konstruktorom-troichnoj-evm.html САПРЫКИН ВАСИЛИЙ АНДРЕЕВИЧ [р. 10(22) марта 1890] — сов. специалист в области строительства, действит. чл. Академии строительства и архитектуры СССР (с 1957). В 1915 окончил Петербург. ин-т инженеров путей сообщения. С 1915 работал на строительстве ряда мостов, ж.-д. сооружений, предприятий и т. п. В 1932—34—гл. инженер строительства металлургич. з-да в Запорожье-Каменском, в 1934— 1937 — гл. инженер Магнитостроя, в 1941—46 — гл. инженер строительства Челябинского металлургич. з-да и затем ряда др. объектов. В 1956—57 был зам. пред. технич. совета Госстроя СССР, с 1957 — зам. дир. Н.-и. ин-та организации и механизации строительства Академии строительства и архитектуры СССР БАРДИН ИВАН ПАВЛОВИЧ родился 13 ноября 1883 г. в крестьянской семье в селе Широкий Уступ Аткарского уезда Саратовской губернии Главный инженер металлургического завода им. Ф.Э. Дзержинского в Запорожье Каменском (Днепродзержинск) (1925 г.) http://www.chermet.net/Bardin.htm САХАРНОВ СВЯТОСЛАВ ВЛАДИМИРОВИЧ (12 марта 1923 год, Бахмут, Екатеринославская губерния,УССР, СССР — 23 сентября 2010[1] года, Санкт-Петербург, Россия) — детский писатель. Детство прошло в Запорожье- Камянском http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B2,_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 http://www.kostyor.ru/kostyor8/apteka8.html
  8. Не зачет автомойке, что в "Автокомплексе 4х4" возле ул. Республиканской. Всегда заранее звоню и записываюсь. Сегодня тоже на вечер записался. Приехал раньше назначенного времени на 10-15 минут. Никого уже не было. Автомойка закрыта. Некрасиво получилось. Подвели. Вообщем нет больше никакого желания связываться с ними. Кстати, у них еще и цены поднялись. автосервис форум
  9. Станция Тритузная - старейшая в Днепродзержинске Станция "Тритузная" - первая железнодорожная станция в селе Каменском. И эта станция явилась судьбоносной для маленького казацкого села, переросшего в чвертьмиллионный промышленный Днепродзержинск. Ведь, благодаря стальной ветке длиной чуть более 6 километров с конечной станцией "Тритузная" было выбрано место для строительства металлургического завода Южно-Русского Днепровского металлургического Общества (ЮРДМО). "Тритузная". Это название в нашем городе носят три объекта. Тритузным называлось село, находившееся на юго-востоке от села Каменское, которое в ХХ веке поглощено индустриальным Днепродзержинском. В топонимическом словаре "Кам'янське та його околиці середини XVIII - початку ХХ ст." (издательство: Днепропетровск, ИМА-пресс, 2010, стр. 9) кандидат исторических наук Н.А.Буланова цитирует епископа Федосия Макаревского: "...в 1740 г., в славных дачах запорожского казачества, между многими зимовниками Кодацкой паланки, зимовник отставного запорожца, войскового старшины Данилы Трейтузного, Тритузного - обширнейший, богатый и вполне благоустроенный, со множеством землянок и мазанок". Теперь только кирпичное сооружение бывшей сельской церкви напоминает, что здесь еще в XVIII веке жили вольные запорожские казаки. Второй и самый значительный объект с таким названием - это железнодорожная станция Тритузная, построенная вместе со станцией Запорожье-Каменское Екатерининской железной дороги в 1884 году как конечная станция отдельной ветки, проложенной к шпалопропиточному заводу, расположенного на берегу Днепра. Станция Тритузная находится рядом с самой старой частью села Каменское, называемой Писками. Когда-то вплоть до второй половины ХХ века, аккуратный перрон станции был посыпан желтым ракушечником, поезда отправлялись по звуку начищенного до блеска колокола, подаваемого дежурным в малиновой фуражке. При станции был вместительный пакгауз. Непосредственно возле станции образовались две улицы, которые сохранились до сих пор. Большая улица Железнодорожная, тянувшаяся от станции Тритузная на запад до залива "Волчье горло", насчитывала в 1909 году 58 домов. Там имели дома основатель одной из династий металлургов Зиновий Клименко, Загребы, Петруша, мои родственники и, наверное, прародители многих днепродзержинцев. Улица была оживленной, на ней шла бойкая торговля - только мой прадед, сварщик сталепрокатного отделения Прохор Усенко, на этой улице имел две небольших торговых лавки. Железнодорожная улица была урезана при прокладке новой железнодорожной магистрали к построенной в 1938 году аглофабрике. При строительстве аглофабрики № 2 и расширении железнодорожных путей к ней в начале 1960-х годов улица вообще потеряла вид улицы и стала как бы островком среди стальных путей, а Нижняя колония вообще прекратила свое существование. Новые железнодорожные магистрали изменили судьбу станции Тритузная. Теперь через нее перестали проходить основные грузы на Дзержинку - железнодорожное сырье и другие металлургические добавки, а ее готовая продукция и грузы вагоностроителей и ДКХЗ с довоенных времен отправляются со станции "Правда". Станция "Тритузная" развития не получила, она осталась неэлектрифицированной, давно прекратились какие-либо пассажирские перемещения. Депутаты горсовета в 1980-х годах хотели добиться организации регулярной электрички от станции Тритузная до левобережья, что значительно облегчило бы связь жителей левого берега и поселка энергетиков с центром города, однако руководство "Укрзалізниці" категорически этому воспротивилось. И еще одна небольшая незаметная, но очень старая улица носит такое же название, как и станция Тритузная. На этой улице, находящейся непосредственно возле станции вдоль железной дороги, всего лишь 8 жилых домов, но часть из них изменили свой адрес на улицу Вокзальную для того, чтобы легче было их найти. Пять одноэтажных домов были построены при станции для железнодорожников еще в позапрошлом веке. В одном из них под № 3 жила семья моего деда Усенко-Андрущенко, работавшего на станции весовщиком. В этом доме в 1912 году родилась моя мать. Недавно в одном из этих домов при замене оконных блоков обнаружена оригинальная теплоизоляция стен: между наружной кирпичной кладкой и внутренней деревянной оштукатуренной стеной проложен слой простеганной ткани с ватой. Удивительно, что по прошествии века с четвертью эта прослойка сохранилась неиспорченной. Вызывает любопытство, откуда взялось название "Тритузная"? Бытует нелепая сказка о трех сыновьях-"тузах" запорожского казака, основателя села Тритузное. Но вот почему такое название у двух совершенно не связанных между собой территориально и по времени села и железнодорожной станции, и почему в селе Каменском станция названа не его названием, эта небылица ответа не может дать. Прояснил вопрос краевед, преподаватель истории Владимир Михайлович Дзюба. Он выяснил, что в нашей области на берегу притока Днепра - речушки Камышеватая Сура - также есть село Тритузное, где тоже бытует легенда о трех работящих сыновьях - "тузах". Владимир Михайлович нашел еще несколько сел с названием "Тритузное", и все они находятся на берегу реки. На основании этого он сделал вывод, что название произошло от мест переправы, оснащенных небольшими гребными лодками - "тузами", которых рационально было иметь не менее трех. В "Советском энциклопедическом словаре" сказано, что "туз" - это двухвесельная шлюпка легкой конструкции на одного гребца. Вот теперь становится ясным, почему железнодорожную станцию назвали Тритузной - ведь шпалопропиточный завод находился на берегу Днепра у переправы напротив Слюсарева ("Дубового") острова! Как указано в справочнике "По Екатерининской железной дороге", шпалопропиточный завод был упразднен в 1888 году и убран в другое место в 1889 году, а его территория была выкуплена ЮРДМО за 32 тысячи рублей. А переправа через Днепр от речпорта в залив Кривец существовала до конца ХХ века, но уже в другом оснащении. Источник: книга И.Подзерко ""Мой город". Днепропетровск "ИМА-пресс". 2011 г. стр. 7-10.
  10. Судя по происходящему во многих областях Украины (да и не только) явление такое имеет место быть. Но кто-то почему-то хочет о нем (у нас) забыть, не слышать о нем, не вспоминать. Может потому чтобы еще прожить, просуществовать пока удастся о нем скрывать? В чем же суть появления тех Территориальных громад, о которых я речь завел? Зачем и почему они вдруг возникли в такой форме и где они были прежде? Что несут они обществу, сообществам и стране? Кому Благотворят, а кому угрожают? Кому помогают и кому мешают? Чего добиваются, добились и вправе ли? И почему не слыхать о них в Днепродзержинске? Не до того? Или просто без них, без ТГ, кому-то жить лучше? Может действительно они единственная возможность жить вне коррупции, без откатов, хозяином на Земле, на своей территории, а не существовать как прежде ублажая посредников и взращивая олигархию, которой якобы нет в Европе? Или как всегда – как бы чего не вышло? Так дело в том, что ВЫШЛО. И причем с поражающими результатами. А может сложно и «не по карману»? Все что удалось узнать, за последних несколько месяцев, оказывается проще простого. И даже в Славянске живет и творит чудеса Территориальная Громада. А ТГ Львовской области уже берут под контроль городские бюджеты… Или в этом и есть угроза властям всех мастей? Слишком привычным стало жить по-хозяйски там, где Настоящий Хозяин - Территориальная Громада, как гласит и утверждает действующая Конституция?.. Хочу предложить общественности форума обсудить тему, взвесить все за и против, дабы понять - почему и зачем это надо, или не надо? И если надо, то уже сейчас, сегодня начать жить, как живут те, кто ТГ создают, чтобы не существовать, а именно жить. И пользоваться всем своими правами, а не теми, которые диктуют посредники, чиновники, якобы избранные и назначенные источником власти в стране - Народом (соответственно Конституции). (Заинтересованным - помогу, чем смогу. Объясню - понятое лично. А не понятное предлагаю сообща понять, обсуждая). «Помогите мне помочь Вам»!
  11. Нужен совет коренных горожан города! Планирую переезжать на левый берег и переводить ребенка в 3 класс. Учились в школе с языковым уклоном. Посоветуйте хорошие школы на левом берегу, не обязательно с языковым уклоном. Главное сильный педагогический состав учителей, адекватное отношение к детям, нормальные условия для детей в школе. Может конкретно по учителям начальных классов есть дельная информация (перешли в 3 класс). Заранее благодарна за помощь!!!
  12. ПРОГРАМА Кандидата у народні депутати України Кожушка Миколи Миколайовича по одномандатному виборчому окрузі № 27 позачергових виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року Я, Кожушко Микола Миколайович 03.01.1982 р.н. для виборців одномандатного виборчого округу № 27, якщо буду обраний, ініціюю наступні дії:Вважаю, що пріоритетом держави та громадян є турбота про майбутнє наших дітей. 1.Буду наполягати на арешті Рената Ахметова та всіх членів "Партії Рігіонів-Опоблока" та всьх йх майна, з подальшою націоналізацією на користь Держави. 2. Зменшення тарифів для населення в ЖКХ.на 100% 3. Люстрація всіх суддів, прокурорів, міліції, чиновників всіх рівнів, замість них молодь за фахом. 4. Кредитування малого та середнього бізнесу Державою. 5. Зменшення податків для всього населення та підприємства. 6. Кожному молодому чиновнику буду ініціювати виділення житла. 7. Буду ініціювати перевірку та проведення всіх бюджетних тендерів на відкритому аукціоні у засобах масової інформації та за участю громадськості. 8. Буду ініціювати виділення кожній родині з соціально не захищеним верст населення ,житлової площі. 9. Буду ініціювати очищення річки Дніпро. 10. Буду ініціювати збільшення заробітної плати всім робітникам підприємств, установ всіх форм власності до 10 тисяч гривень на місяць. 11. Буду ініціювати перевірку діяльності з 2005 року Дніпропетровської міської ради, всіх районних у місті рад . У випадку доведення фактів крадіжок, муніципального, державного, комунального майна, фактів розкрадання бюджетних коштів, громадянами Іваном Куліченко, Анатолієм Коваленко та іншими державними службовцями, доб’юся їх ув’язнення пожиттєво, та повної конфіскації їх майна, банківських рахунків та майна і рахунків всіх їх родичів. 12. Буду ініціювати зміни в Кримінальному Кодексі України , щодо введення в ст.364, 365, 366, 367, 368 вищої міри - довічного ув’язнення, та конфіскації всього майна злочинців та всіх їх родичів та розстріл за корупцію. 13. Всі дороги округу, які знаходятьсяміста Дніпропетровська, будуть відремонтовані. 14. У всіх будинках , які потребують реставрації та капітального ремонту будуть відремонтовані,для цього збираюсь ініціювати виділення коштів у Верховній Раді України та місцевих радах. 15. Буду ініціювати індексація пенсій і заробітних плат, соцівльніх виплат, стипендій на 100% 16. Буду ініціювати у ВРУ смертну кару за сепаратизм, тероризм, захоплення адміністративних будівель та інших посягань на Державну цілісність України. 17. Буду ініціювати зменшення цін на ліки. 18 індексація пенсій і заробітних плат, соцівльніх виплат, стипендій..Для збора фінансової підтримки.Картка "Приват Банк" 4149625804366068,картка"Ощадбанка" 5167490068946756
  13. 8 октября 2015 года состоялось очередное заседание краеведческого клуба "Каменское-Днепродзержинск" в читальном зале центральной библиотеки им. Т.Г.Шевченко Коллекционер Виктор Куленко собирает фотографии. В его собрании несколько тысяч снимков. В приемных пунктах макулатуры, на "блошиных рынках" Виктор находит уникальные фотосвидетельства нашей истории, которыми делится на своем сайте ДИСК ( Днепродзержинск - История - СПОРТ- КУЛЬТУРА) и на своих страницах в социальных сетях Колоссальную работу проводит коллекционер, восстанавливая историю фото, устанавливая личности людей, запечатленных на них. На заседании клуба он поделился своими новыми находками. На одном из них - ученики 2А класса Днепродзержинской мужской школы №8 На обороте карандашом помечено, что на снимке не весь класс. При норме 45 человек в нем учились 52 мальчика Снимок сделан 13 декабря 1948 года. В тексте "школа находилась по ту сторону проспекта" 8-я школа была до войны образцовой и располагалась в здании бывшей земской школы, которое теперь находится на ул.Запорожская Очевидно автор проживал на проспекте Ленина, застройка которого началась в 50-х годах уже прошлого века. В одном из альбомов, сданных в макулатуру, оказалось фото знакомой Виктора. Он надеется, что с ее помощью удастся восстановить и принадлежность старого альбома, а, возможно, и имена тех, чьи фотографии в нем. (пишу дальше продолжение своего репортажа. Будут просто сенсации)
  14. В качестве ответных мер и для компенсации ущерба от российской агрессии украинские власти собираются национализировать ряд крупных объектов, принадлежащих бизнесменам из России. Об этом со ссылкой на свои источники сообщил главный редактор сайта "Цензор.НЕТ" Юрий Бутусов. "По данным источников, близких к руководству Украины, рассмотрен вопрос введения экономических санкций против России. Учитывая заявления крымских сепаратистов Аксенова, продиктованных в Кремле, о национализации украинских государственных предприятий, в качестве ответных мер и для компенсации ущерба от российской агрессии, составлен список первоочередных объектов российского бизнеса в Украине, которые могут быть национализированы властями в Украине в качестве ответных мер", – написал Бутусов. В предварительный список, по словам главреда, вошли: 1. Торговый комплекс "Океан Плаза" в Киеве (совладелец Аркадий Ротенберг, деловой партнер президента РФ Путина). 2. Запорожский алюминиевый комбинат ("Автоваз"). 3. Николаевский глиноземный завод ("Русал"). 4. Объекты "ЕвразХолдинг": ГОК "Сухая балка", ДМК им. Петровского, Коксохимический завод им. Калинина, Днепродзержинский и Баглейский коксохимические заводы, Южный ГОК в Кривом Роге. 5. Лисичанский нефтеперерабатывающий завод (ТНК БП). 6. Операторы мобильной связи МТС и "Киевстар" (АФК Система). 7. Объекты "Внешторгбанка" в активах ИСД: Запорожский меткомбинат, Днепродзержинский ДМК им. Дзержинского, Алчевский меткомбинат, Алчевский коксохим, Трубный завод им. Ленина. 8. Отделения "Сбербанка" и "Внешторгбанка". 9. Объекты группы Александра Бабакова: отель "Премьер-палас", "Ореанда", облэнерго – "Одесса", "Сумы", "Луганск".
  15. В Днепродзержинске перекрыта дорога на Днепропетровск из-за угрозы падения козлового крана
  16. Здравствуйте Сижу в Гугле. Ищу где оздоровить ребенка. Увы, по Днепродзержинску адресов (где купить) нет. Может быть, кто-то подскажет адресочки, телефоны? Нужно две путевки: на море и куда-нить "в средней полосе" Спасибо
  17. Християнські демократи України обурені Реестраційна служба України має замовлення на унеможливлення нових облич у владі 25 сентября реєстраційна служба України у місті Києві заблокувала реєстрацію кандидатів у депутати від партії «Християнсько-Демократичний Союз», навіть не провівши перереєстрацію зміни голови партії. 02.09 документи на перереєстрацію були подані та київські реєстратори чомусь затягували час . До сьогодні не завірена даже копія статуту ХДС, хоча перереєстрація інших партій, наближених до керівництва державою, була проведена швидко та в короткі терміни. Християнські демократи України обурені таким ставленням нової влади до нових облич, які мали потрапити у депутатський корпус, особливо після Майдану гідності. В народі складається враження, що нова влада дуже швидко постаріла. Люстрація, якої вимагав Майдан, так і не відбулася. Точно така ситуація склалася у 2013 році за президента Януковича. Тоді перереєстрація тривала майже рік. Про це заявив голова партії ХДС Олександр Черненко. Прес-служба ХДС.
  18. Патрульная служба милиции Днепродзержинска сокращается Информация о сокращении патрульной службы горуправления милиции Днепродзержинска появилась 27 октября. По неофициальным данным, сотрудников роты ППС собрали и объявили о грядущем реформировании, в результате которого в подразделении останутся примерно 3 десятка человек...Подробности на сайте: http://sobitie.com.ua/dneprodzerzhinsk/patrulnaya-sluzhba-milicii-dneprodzerzhinska-sokrashchaetsya
  19. Сегодня, 08.10.2015 года в помещении кинотеатра Мир, Белоусов Андрей Леонидович, собирает в приказном порядке бюджетников, а именно учителей.Каждый директор школы нашего города получил негласный приказ направить на эту встречу определенное количество учителей. На завтра, в пятницу запланирована встреча с работниками медучереждений, которых тоже сгоняют в приказном порядке. Методы работы использования админресурса,Партии Регионов и Белоусова, не изменились!!! Все работает, однако хотелось бы чтобы люди оставались людьми, а не стадом которым манипулируют, хотелось бы чтобы люди могли свободно выбирать и избирать.
  20. Почесні громадяни Дніпродзержинська Фото з фондів Дніпродзержинського музею історії міста Дніпродзержинськ — третє за значенням місто нашої області (після Дніпропетровська і Кривого Рога). До 1936 року місто мало назву Кам’янське. Ще його називають «містом Прометея», бо символом міста став пам’ятник Прометею в історичній частині. Місто металургів, хіміків, взагалі розвиненої промисловості. За переписом 2001 року населення нараховувало 254 869 осіб. До Дніпродзержинської міської ради входять селища Карнаухівка та Світле. Дніпродзержинськ знаходиться на обох берегах Дніпра, які з’єднує гребля Дніпродзержинської ГЕС. Гордістю міста є його трудівники. Кращі з них дістали звання почесного громадянина міста. Сьогодні друкуємо їхні імена: 1965 рік 1. ЛЯУДІС Казимир Францевич (1901—1989). На відзнаку 20-ї річниці Перемоги над фашистською Німеччиною. Секретар підпільного міськкому КП України (1941—1943 рр.). З 1945 р. по 1960 р. перебував на посадах в ЦК КПУ, Раді Міністрів та Комітеті держбезпеки Литовської РСР. Пенсіонер 2. ГАВЕЛЯ Іван Артемович (1913—1989.). На відзнаку 20-ї річниці Перемоги над фашистською Німеччиною. Активний член міської підпільної організації (1941—1943 рр.). Секретар підпільного міськкому КПУ. Директор СШ №9. 3. ДУРАКОВА (Воробейкова) Тамара Устимівна (р. н. 1923). На відзнаку 20-ї річниці Перемоги над фашистською Німеччиною. Активний член міської підпільної організації (1941—1943 рр.). Викладач вищої школи МВС України, полковник внутрішньої служби. Нині на пенсії. 4. ЗАПОРОЖЕЦЬ (Воловська) Ванда Антонівна (1923—2008). На відзнаку 20-ї річниці Перемоги над фашистською Німеччиною. Активний член міської підпільної організації (1941—1943 рр.). Головний лікар тубдиспансеру. 5. ШПАКОВСЬКИЙ Сергій Петрович (1918—1991). На відзнаку 20-ї річниці Перемоги над фашистською Німеччиною. Герой Радянського Союзу, учасник визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Ст. інспектор по кадрах заводу комунального обладнання м. Кременчук. 6. ГАДЕЛЬШИН Хамід Габдулович (1923—1999). На відзнаку 20-ї річниці Перемоги над фашистською Німеччиною. Герой Радянського Союзу, учасник визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Військовослужбовець. 7. ГОРБЕНКО-КОРНІЄНКО Клавдія Миколаївна (р. н. 1925). На відзнаку 20-ї річниці Перемоги над фашистською Німеччиною. Герой Радянського Союзу. Учасниця визволення міста від німецько-фашистських загарбників. У лютому 1966 р. призначена директором Палацу культури суднобудівників у Ялті, брала активну участь у громадському житті міста. 8. ТОЛМАЧЕВ Борис Васильович (1923—1984). На відзнаку 20-ї річниці Перемоги над фашистською Німеччиною. Герой Радянського Союзу. Учасник визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Підполковник запасу. Заступник начальника спецСТУ тресту «Дніпродомнаремонт». 9. БУБЛИКОВ Андрій Васильович (1899 — 1992). За активну участь у благоустрої міста, багаторічну і бездоганну трудову діяльність, велику громадську роботу. Директор ДКХЗ в 60-ті рр. 1967 рік 12. КЛИМЕНКО Лука Зіновійович (1888—1977). За багаторічну бездоганну працю, активну громадську діяльність. Член КПРС з березня 1917 р. Пенсіонер 13. КОЧЕТКОВ Павло Сергійович (1888—1972). За багаторічну і бездоганну працю, активну громадську діяльність. Пенсіонер. Сталевар МП №8 ДМЗ, лауреат Державної премії СРСР 2-го ступеня (1949 р.). 14. ШЕПЕТОВ Іван Михайлович (1902—1943). За заслуги перед Батьківщиною, мужність і героїзм, проявлені в роки Великої Вітчизняної війни. Герой Радянського Союзу. Посмертно. Працівник ДМЗ на початку ХХ ст., генерал-майор в 1941 р. 15. НАЧАЛЬНИЙ Микола Іванович (1897—1984). За багаторічну бездоганну трудову, політичну і громадську діяльність. Член КПРС з 1917 р. Пенсіонер. 16. МЕНЯЙЛО Петро Лаврентійович (1901—1978). За багаторічну бездоганну трудову, політичну і громадську діяльність. Член КПРС з 1917 р. Пенсіонер. 17. БОЙКО Петро Михайлович (1895—1976). За багаторічну і бездоганну працю, активну громадську діяльність. Член КПРС з 1918 р. Пенсіонер. 18. ФОМКІН Яким Семенович (1901—1971). За багаторічну і бездоганну працю, активну громадську діяльність. Член КПРС з 1920 р. Пенсіонер. 19. АНОШКІН Михайло Прокопович (1907—1995). За багаторічну і бездоганну працю, розвиток хімічного виробництва, активну участь у благоустрої, розвитку фізкультури та спорту, за участь в громадському житті. Директор ПХЗ у 1947—1976 рр. 20. ФОМЕНКО Микола Михайлович (1903—1981). За багаторічну і бездоганну працю, розвиток металургійного виробництва, активну участь в розвитку міста. Директор ДМЗ у 1945—1954 рр. Пенсіонер. 1968 рік 21. МОЛЧАНОВ Григорій Петрович (1901—1986). Член ВЛКСМ з 1918 р. За активну участь у розвитку міста, велику роботу по комуністистичному вихованню молоді у зв’язку з 50-річчям Ленінського комсомолу. Пенсіонер. 22. ТРОФІМОВ Афанасій Ілліч (1891—1974). За багаторічну і бездоганну працю, активну громадську діяльність. Член КПРС з 1925 р. Пенсіонер. 23. СЕКРЕТНЮК Іван Омелянович (1922—2003). За подвиг при форсуванні Дніпра в районі Дніпродзержинська, у зв’язку з 25-річчям від дня визволення міста від фашистів. Директор СШ №38, 40, 12. 1969 рік 24. КОЛЕСНИК Петро Корнійович (1899—1982).За багаторічну і бездоганну працю, краще медичне обслуговування населення міста. Пенсіонер, заслужений лікар УРСР, головний лікар першої міської лікарні. 25. МІРЯН Іван Федорович (1903—1983).Член КПРС з 1919 р. За активну участь у встановленні радянської влади, багаторічну і бездоганну діяльність, розвиток коксохімічного виробництва. Пенсіонер. Директор БКХЗ у 1950—1969 рр. 1971 рік 26. НОВІКОВ Ігнатій Трохимович (1906—1997). За великий особистий внесок у розробку і практичне використання нового Генерального плану забудови міста, активну участь в розвитку міського господарства, вирішенні основних питань розвитку промислових підприємств, закладів культури і науки. Заступник голови Ради Міністрів СРСР, голова Держбуду СРСР. 1978 рік 27. ШКАДОВ Іван Миколайович (1913—1991). За мужність, відвагу та вміле керування військовою частиною у період Великої Вітчизняної війни, особисту хоробрість, проявлену при визволенні міста. Командир 52-го Дніпродзержинського окремого танкового полку 46-ї армії, Герой Радянського Союзу. Начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР. 1979 рік 28. БОЙЧЕНКО Віктор Кузьмович (1925—2012). За героїзм, проявлений у ніч з 24 на 25 вересня 1943 р. під час форсування р. Дніпро під вогнем противника, закріплення на плацдармі в районі с. Аул, мужність і відвагу при визволенні м. Дніпродзержинська від фашистів. Герой Радянського Союзу. Упродовж 1959—1983 рр. працював у системі «Інтурист», у 1983—1988 рр. обіймав посаду заступника голови Головного управління з іноземного туризму при Раді Міністрів СРСР. 1982 рік 29. ПОДЧАСОВА Анна Родіонівна (1901 – 1993). За активну участь у встановленні радянської влади в Кам’янському, великий особистий внесок в організацію жіночого руху в період перших років радянської влади, за постійну участь в комуністичному вихованні трудящих міста на революційних, бойових та трудових традиціях. Пенсіонерка. 1986 рік 30. ВЕЗИРОВ Аслан Фахрадович (1910—1988). За мужність та героїзм, проявлені у роки Великої Вітчизняної війни при форсуванні р. Дніпро та участь у визволенні міста від фашистів. Герой Радянського Союзу, полковник у відставці. Колишній командир 51-ї Дніпродзержинської гвардійської штурмової інженерно-саперної бригади. 31. КТІТАРЄВ Микола Михайлович (р. н. 1925). За плідну працю та великий внесок у соціально-економічний розвиток міста. Повноважний представник Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР при Раді Міністрів УРСР. Другий секретар міського комітету КПУ (1961—1963 рр.), голова міськвиконкому (1963—1981 рр.) 32. ЗОРИЧЕНКО Тамара Федорівна (р. н. 1930). За самовіддану працю та великий внесок у створення виробничої та соціальної бази міста. Герой Соціалістичної Праці, бригадир штукатурів БЗ «Відділбуд» тресту «Дзержинськбуд». У 1947—1995 рр. працювала у тресті «Дзержинськбуд» штукатуром. 33. ФІЛОНОВ Іван Георгійович (1912-1989). За великий внесок у розвиток міста та активну участь у громадсько-політичному житті міста. Персональний пенсіонер союзного значення. Перший секретар МК КП(б)У (1954—1958 рр.), директор ДМЗ (1962—1967 рр.) 34. ЛОГІНОВ Володимир Іванович (1923—2001). За багаторічну та плідну працю, особисту участь в науково-дослідницькій роботі по розробці та впровадженні нової технології доменної плавки, активну участь у підготовці висококваліфікованих спеціалістів важкої індустрії та у вирішенні соціально-економічних питань. Ректор ДІІ ім. Арсенічева, професор, доктор технічних наук. 35. КРИВЦУН Іван Семенович (1925—1995). За плідну працю та великий внесок в соціально-економічний розвиток міста. Начальник управління «Хіммонтаж-208». 1989 рік 36. ЛУК’ЯНОВА Лідія Овсіївна (1921—2010). За великий особистий внесок в організацію комсомольців та молоді міста на боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками в окупованому місті (1941—1943 рр.). Секретар міської підпільної комсомольської організації (1941—1943 рр.) 1996 рік 37. НАЗАРБАЄВ Нурсултан Абішевич (р. н. 1940). За розвиток братерських зв’язків, дружніх відносин між Дніпродзержинськом та Казахстаном. Президент Республіки Казахстан. 1997 рік 38. БРАЖНИК Іван Іванович (1929—2006). За великий внесок в соціально-економічний розвиток та активну участь у громадському житті міста. Перший секретар Баглійського райкому КПУ (1969—1983 рр.), голова МВК (1983—1989 рр.) 1998 рік 39. МОЛОЧЕК Григорій Іванович (1928—2005). За внесок в соціально-економічний розвиток та благоустрій міста. Директор Дніпродзержинської ГЕС. 40. КУЗНЕЦОВ Генріх Якович (р. н. 1928). За великий внесок в розробку житлово-комунального та соціально-економічного господарства міста та активну участь у громадському житті. Пенсіонер. 1970 р. — заступник, з 1973 р. — перший заступник голови міськвиконкому Дніпродзержинської міськради. 41. МОРОЗОВА (Ронжина) Олена Іванівна (1970 р. н.). За значний внесок у розвиток фізкультури і спорту в місті, майстер спорту міжнародного класу з академічного веслування, тренер СК «Дзержинка». 42. ДУБРОВ Леонід Васильович (р. н. 1938). За значний внесок у соціально-економічний розвиток міста та активну участь у громадському житті. Працював на керівних посадах у Дніпропетровському міському комітеті Компартії, головою виконкому міськради, директором правління ВАТ «ДніпроАзот». 1999 рік 43. КУБЛИЦЬКИЙ Олександр Іванович (р. н. 1935). За значний внесок у розвиток надання швидкої медичної допомоги населенню міста та активну участь у громадському житті. З 1965 р. лікар хірург-анестезіолог 9-ї МЛ; зав. реанімаційно-анестезіологічним відділенням міської лікарні швидкої медичної допомоги, 1970 р. — головний лікар. 44. ОГУРЦОВ Анатолій Павлович (р. н. 1934- 2015). За значний внесок в науково-технічний, культурний розвиток міста Дніпродзержинська та активну участь у громадському житті. Ректор ДІІ та Дніпродзержинського державного технічного університету (1988—2003 рр.) 45. ГОРДІЄНКО Олексій Федорович (1929—2010). За вагомий внесок в розвиток міста. Перший секретар МК КПУ (1973—1983 рр.) 2000 рік 46. КУЧМА Леонід Данилович народився (р. н. 1938). За значний особистий внесок у розвиток соціальної та промислової інфраструктури міста. Президент України у 1994—2004 рр. 47. ПУШКАР Іван Максимович (1930—2000). За значний внесок у соціально-економічний розвиток та благоустрій міста, активну участь у громадському житті. Перший секретар Заводського РК КПУ в 1968—1991 рр., голова Заводського РВК в 1967—1968 рр. 2001 рік 48. КЛЮШНИК Владлен Іванович ( 1928—2012). За багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у соціально-економічний розвиток міста та активну участь у громадському житті. Голова Заводської районної ради. 1993—1996 рр. — помічник начальника у Дніпровському райвійськкоматі. 49. ГАМАНЮК Леонід Юхимович (р. н. 1941). За вагомий внесок у розбудову соціальної та промислової інфраструктури міста та активну громадську діяльність. Від 1986 р. — завідувач відділу комунального господарства, перший заступник голови Дніпродзержинського міськвиконкому, з 1990 р. — голова міськвиконкому, 1991 р. — голова Дніпродзержинської міської ради, 1992 р. — перший заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації, 1994 р. — заступник голови Дніпропетровської облради з питань регіональної політики, 1996 р. — заступник голови Держкомітету з енергозбереження, від 2000 р. — начальник Держінспекції України з енергозбереження. 50. ТАРАН Яків Якович (1913—2008). За самовіддану сумлінну працю, значний особистий внесок у діяльність заводу. 1944 р. — начальник коксового цеху КХЗ, заслужений металург України. 51. БУРХАН Валентин Мусійович (1937—2003). За значний особистий внесок у збагачення культурно-мистецької спадщини міста, розвиток здоров’я, високий професіоналізм. Головний лікар першої стоматологічної поліклініки, головний стоматолог-ортопед управління охорони здоров’я виконкому міської ради, член Національної спілки письменників України. 2002 рік 52. ХАЧАТРЯН Гарнік Ашотович (р. н. 1950). За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток міста та активну громадську діяльність. Скульптур, заслужений художник України. 53. ГЛАДКИЙ Сергій Федорович (р. н. 1929). За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста Дніпродзержинська та активну громадську діяльність. 1967—1987 рр. — депутат міської ради, 1969 р. — депутат обласної ради, Герой Соціалістичної Праці. 54. ГОЛУБЧИК Михайло Якович (р. н. 1926). За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста та активну громадську діяльність.Заступник директора по капітальному будівництву ПП «Еталон». 55. ДОБРИК Віктор Федорович (1927—2008). За вагомий особистий внесок у розбудову соціальної та промислової інфраструктури міста. 1961—1963 рр. — голова МВК Дніпродзержинської міської ради, 1963—1969 рр. — перший секретар Дніпродзержинської МК КПУ. 2003 рік 56. ЧЕРНЕЦЬКИЙ Іван Андрійович (р. н. 1929). За багаторічну, бездоганну працю на Дніпровському металургійному комбінаті ім. Дзержинського, видатні досягнення в розвитку чорної металургії, вагомий внесок у соціально-економічний розвиток міста та активну громадську. 1962 р. — депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання, пенсіонер, Герой Соціалістичної Праці. 57. ЛИТВИН Анатолій Петрович (р. н. 1940). За багаторічну сумлінну працю. Головний редактор Дніпродзержинського радіомовлення. 58. ЄЖЕВСЬКИЙ Лев Рудольфович (р. н. 1930). За вагомий особистий внесок у зміцнення та збагачення міжнародних зв’язків у галузі фізичної культури та спорту, активну участь і значні здобутки в розвитку спорту, пропаганду і втілення здорового способу життя засобами фізичної культури та спорту, виховання підростаючого покоління. 1956—1972 рр. — тренер з греко-римської боротьби СК «Дзержинка», заслужений тренер України і Республіки Казахстан. 59. МИХАЙЛОВ Олександр Михайлович (р. н. 1929). За значний особистий внесок у розвиток ветеранського руху міста, пропаганду героїчних подвигів учасників Великої Вітчизняної війни, військово-патріотичне виховання підростаючого покоління та з нагоди 60-річчя визволення міста від німецько-фашистських загарбників. 1996—2011 рр. — голова міської організації ветеранів війни, праці та військової служби, 1970—1989 рр. — директор Дніпродзержинського міськмолзаводу. 2004 рік 60. ПОТАШНИК Семен Ізрайлевич (р. н. 1930). За визначні трудові та наукові досягнення, великий особистий внесок у розвиток електроенергетики та високу професійну майстерність. З 1956 р. працював на керівних посадах, на будівництві й експлуатації Кременчуцької, Київської та Канівської ГЕС, з 1995 р. — голова правління Державної акціонерної компанії «Дніпрогідроенерго». 61. ПІЛЬТЯЙ Василь Федорович. (1927—2009). За багаторічну бездоганну працю, активну громадську діяльність, високий професіоналізм та значний особистий внесок у розвиток металургійної промисловості міста. Працював на ДМЗ ім. Дзержинського підручним горнового, начальником зміни доменного цеху, Герой Соціалістичної Праці. 2005 рік 62. ТКАЧЕНКО Дмитро Пилипович (р. н. 1923). За багаторічну плідну працю, наставництво та подвижництво у професійній діяльності, впровадження новацій у галузі медицини, вагомий внесок у розвиток медичної науки та охорони здоров’я в місті. З 1955 р. — лікар-гінеколог, з 1956 р. — завідувач гінекологічного відділення, з 1968 р. — головний лікар МЛ №9. 2007 рік 63. ЛЯСОТА Станіслав Миколайович (1940—2012). За багаторічну сумлінну працю, активну життєву позицію, вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців та розвиток місцевого самоврядування. У 1977—2012 р. обіймав посаду директора Дніпродзержинського металургійного технікуму, пізніше коледжу. 64. БОБИЛЬОВ Олександр Фадійович (р. н. 1963 - 2014). За самовіддану працю в органах внутрішніх справ, високий професіоналізм, активну допомогу правоохоронним органам та зміцнення їх матеріально-технічної бази, вагомий внесок у справу боротьби зі злочинністю. З серпня 2001 по червень 2002 р. очолював управління МВС України м. Дніпродзержинськ. 65. УВАРОВ Володимир Геннадійович (р. н. 1964). За високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов’язків, активну життєву позицію та вагомий особистий внесок у справу боротьби зі злочинністю. Полковник міліції. З 1984 р. по 1987 р. працював на Дніпровському металургійному комбінаті та СУ «Дніпродомнаремонт». Упродовж січня 1998 — травня 2000 рр. очолював Дніпровський районний відділ УВС м. Дніпродзержинська. 66. МОРОЗ Олег Миколайович (р. н. 1960). За високопрофесійну ініціативну працю, активну життєву позицію, збереження історичної спадщини та значний особистий внесок у розвиток соціально-економічної інфраструктури міста. З 1994 р. — президент зовнішньоторгової компанії «МіКомп». 2011 рік 67. ШЕРШНЬОВ Сергій Олександрович (р. н. 1944). Голова Дніпродзержинської міської ради народних депутатів у 1992—1996 рр. 68. ШВЕЦЬ Василь Якович (р. н. 1947). Упродовж 1996—2005 р рр. Дніпродзержинський міський голова. 69. ГЛУЩЕНКО Леонід Михайлович (1932—2007). За вагомий внесок у вирішенні актуальних питань соціально-економічного розвитку міста. 1966—1989 рр. — голова виконкому Баглійської районної ради 2012 рік 70. МОРОЗОВ Володимир Михайлович (р. н. 1953). За видатні заслуги у розвитку спорту, підготовку плеяди спортсменів-переможців чемпіонатів Європи, світу, Олімпійських ігор. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України, заслужений тренер України з академічного веслування. 71. ШЕВЧЕНКО Леонід Васильович (р. н. 1948). За багаторічну службу щодо зміцнення законності і правопорядку, значні професійні здобутки, вагомий внесок у соціально-економічний розвиток міста, активну громадську діяльність, меценатство та з нагоди 65-річчя з дня народження. Віце-президент корпорації «Важке транспортне машинобудування України», радник міського голови. Текст: Микола Чабан
  21. Татьяна Ивановна Герасюта 15 июня на заседании и говорила по поводу высказываний на форуме. Некоторые посетители форума справедливо считают себя обиженными и отстранёнными от процесса, что их мнение никого не интересует. И Татьяна Ивановна предложила как-то аккумулировать их предложения, создав для этого специальную страничку (или как это называется) исполкомовского управления по связям с общественностью. Пока решили отработать улицы, и когда появится окончательный вариант от топонимической комиссии, вынести его на обсуждение всеми возможными способами. Сообщает Александр Слоневский
  22. Депутат горсовета Александр Черненко на своей странице в ФБ написал Ми підготували для винесення на сесію міської ради пропозиції щодо скорочення чисельності чиновників міської ради. На сесію повинен винести міський голова. Скорочуємо майже на 200 чоловік. Що правда в розумних країнах спочатку скорочують функції , а потім чисельнісь. Але то в розумних.
×
×
  • Создать...